Главная страница 1
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

(лист № 1/11-3478 від 25. 07.2008р.)


2-4 класи
Автор




О. МИТНИК - кандидат психологічних наук, доцент кафедри методики і психології до­шкільної і початкової освіти Київсь­кого міського педагогічного універси­тету імені

Б. Д. Грінченка






ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Нині, коли ведуться роботи по вдосконаленню навчальних про­грам, скорочено кількість часу на вивчення ряду предметів в умо­вах значного збільшення потоку наукової, технічної та політичної ін­формації, все більше зростають вимоги як до вчителя, гак і до учня щодо оптимізації навчального процесу. В умовах сучасних перебудов усе більше скорочується шлях до знань. Це скорочення йде через використання загальних положень, умовиводів, узагальнень, уміння абстрактно мислити, що, у свою чергу, вимагає від учнів і педагогів знань основ логіки.

Виходячи зі сказаного вище, пропонується ввести до варіативної частини навчального плану загальноосвітньої школи дисципліну "Ло­гіка" (одна година на тиждень). Вивчення курсу "Логіка" допоможе розвинути у молодого покоління насамперед мислительні операції та якості, а також уміння висловлювати свою думку лаконічно, чітко й переконливо; вміння абстрагуватися від конкретного змісту і зосере­дитися на структурі власної думки.

Вважаємо за доцільне розпочати вивчення цієї дисципліни з дру­гого класу (після завершення періоду навчання грамоти) і по четвер­тий клас включно. Другокласники вже можуть аналізувати предмет, не застосовуючи практичних дій з ним. Діти семирічного віку здатні вичленити різні ознаки у мовній формі. Вони здатні від аналізу ок­ремого предмета, явища переходити до аналізу зв'язків та відношень між предметами та явищами. З введенням курсу "Логіка" з друго­го класу у кожного школяра можна сформувати достатньо високий рівень узагальнення га абстракції. Успішне оволодіння цим курсом допоможе дитині досягти творчого рівня при опануванні основ усіх шкільних дисциплін.

Отже, метою шкільного вивчення логіки є ознайомлення учнів із законами і формами правильного мислення.

Складова цієї мети реалізується через такі конкретні завдання навчального курсу "Логіка":

1. Ознайомлення учнів зі змістом основних логічних понять, за­конів логіки, логічних дій та операцій; із логічними прийомами одер­жання знань; з основними видами і принципами розв'язання логічних задач.

Логічними прийомами здобуття знань виступають такі:


  • розглядання об'єкта, що вивчається, з різних сторін та виді­лення найбільшої кількості властивих йому ознак, рис, якос­тей тощо (на основі операцій аналізу і синтезу);

  • зіставлення певних рис, якостей, властивостей з метою вибору найвагоміших, головних (на основі логічних операції! порів­няння та абстрагування);

  • встановлення причинно-наслідкових зв'язків та залежностей;

  • формування нових положень (на основі операції узагальнен­ня);

  • обґрунтування (доведення) їх правильності.

  1. Формування в учнів уміння застосовувати правила та закони
    логіки для аналізу подій, явищ, для аналізу й оцінки своїх і чужих
    думок; формулювати та приймати обґрунтовані рішення, знаходити
    раціональний вихід зі складної ситуації.

  2. Розвиток логічного мислення, просторових уявлень, винахідли­вості, кмітливості, зосередженості під час розв'язування практичних
    завдань.

Функції курсу "Логіка":

1. Освітня (пізнавальна) - дозволяє учням самостійно здобувати нові знання па основі тих, які вони вже мають; оволодівати логічними прийомами і способами діяльності, сприяє розширенню світогляду.

2. Виховна - сприяє формуванню вміння раціонально організо­вувати мислительну діяльність, самостійності у процесі одержання знань.



3. Розвивальна - розвиває логічне мислення, вміння розмірко­вувати, робити висновки, доводити; розвиває цікавість і потребу в нових знаннях.

4.Евристична - дає можливість самостійно "відкривати" нош
знання, оволодівати новими прийомами діяльності.

Характеристика структури навчальної програми:

Пропонована програма охоплює основні поняття сучасної логіки і представляє собою особливу модель вивчення курсу: поняття - су­дження - умовиводи.

Програма складається з трьох розділів: "Поняття", "Судження","Умовиводи". У кожному з них розглядаються певні види логічних за­дач. Тому схематично програму можна представити у такому вигляді:

Курс побудований за принципом поступового ускладнення ма­теріалу, циклічної побудови змісту навчання.

Курс починається розділом "Поняття''. Основна мета цього роз­ділу - дати учням систематичні відомості про поняття як форму мис­лення, сформувати в учнів знання про одну з найважливіших логічних дій - означення поняття. Розкривається зміст прийомів, що доповню­ють означення: порівняння, опис, характеристика. Розглядаються ло­гічні операції над поняттями: обмеження, узагальнення, поділ. Прак­тичні завдання цього розділу спрямовані па навчання дітей порівнювати предмети за кольором, розміром, формою, матеріалом, а людей - за віком, зростом, розташовувати їх у певному порядку; знаходити спіль­не та відмінне, виділяти родові та видові ознаки, знаходити закономір­ності; усвідомлювати і виділяти структуру предмета.

Основна мета розділу "Судження" - розкрити зміст логічної форми мислення - судження; виробити в учнів уміння аналізувати судження і класифікувати їх. Дається поняття істини. Розглядають­ся істинні та хибні судження на матеріалі з різних освітніх галузей: математики, мови, природознавства; а також па прикладах з повсяк­денного життя. Розглядається логічний зміст сполучників "і", "або", "якщо ..., то", частки "не". Дається означення логічних дій, відпрацьо­вується алгоритм побудови таблиць істинності для складних суджень. Розглядається предикат як мовне вираження властивості предмета чи відношень між предметами, а також як логічна функція, відповідно вводячи область визначення, область значень та область істинності предиката. На конкретних прикладах вводяться поняття квантора іс­нування та квантора загальності. Учні вчаться розв'язувати задачі методом припущення й методом вилучення.

Основна мета розділу "Умовиводи" - сформувати в учнів сис­тематичні знання про умовивід та його види; виробити вміння ко­ристуватися готовими правилами виведення, аналізувати міркуван­ня, відрізняти правильні міркування від неправильних; знаходити у неправильних міркуваннях помилки та виправляти їх. Центральне місце відводиться простому категоричному силогізму. Розглядається його логічна структура, виділяються чотири фігури і схеми їх запису. Особлива увага звертається на загальні правила термінів і засновків. Виробляються практичні вміння побудови правильних міркувань, ви­користовуючи як терміни - поняття з різних освітніх галузей (на­самперед математики і мови). Розглядаються скорочені та складні силогізми, ентимеми та полісилогізми, що часто зустрічаються у прак­тичній діяльності людини; умовно-категорпчпі,суто умовні, розділово-категоричиі, умовно-розділові умовиводи.

Логічні задачі, що розглядаються в кожному розділі програми, розроблені на основі даних з різних галузей наук, узяті з практичної діяльності людини, повсякденного життя. В кожному розділі курсу є ряд проблемно-пошукових завдані), для розв'язання більшості з яких не потрібно спеціальних знань, вони не мають певних загальних спо­собів і прийомів розв'язання. Це завдання на розвиток пізнавальних (психічних) процесів: нам'яті, уваги, уяви, швидкості реакції, асоціа­тивності мислення тощо.



Особливості організації навчально-виховного процесу

Пізнання учнями об'єктивного світу на уроках логіки має здій­снюватися через конструктивну взаємодію між учителем та учнями. Специфіка конструктивної взаємодії у підсистемах "учитель - клас", "учитель - учень" полягає в тому, що основна увага вчителя спря­мовується не па результат засвоєння певних знань, а на процес його досягнення. Зміст наукових понять під час конструктивної взаємодії з учителем не стільки укорінюється у свідомість кожного учня, скіль­ки узгоджується зі змістом, який притаманний учневі у момент за­своєння. Його суб'єктивний зміст може збігатися, а може й розходи­тись із заданим, проте він завжди у центрі уваги вчителя. Здійснення конструктивної взаємодії у підсистемах "учитель - клас", "учитель-учень" відбувається у такий спосіб: спочатку вчитель виявляє різні індивідуальні семантики розуміння учнем змісту поняття, що його він засвоює, а потім - колективне обговорення їх, вибір найточніших з погляду науки, підкріплення власними міркуваннями.

У процесі колективно-розподільної діяльності в підсистемах "учи­тель - клас", "учитель - учень", "учень - учень", "учень - клас", спрямованої па пошук істини, відбувається рівномірний розвиток обох півкуль мозку учня. Одержання учнем нової інформації через мислення-спілкування з учителем та однокласниками, де істина по­стає як суперечка про істину, як діалог, постійний обмін знаннями, переживаннями між учасниками навчально-виховного процесу, поро­джує інверсію: учитель стає "учнем", а учень - "учителем*'. Програми з курсу "Логіка" розрахована па одну годину па тиждень з другого по четвертий клас і пропонується як предмет варіативної частини на­вчального плану.

Рекомендації щодо роботи з програмою

Пропоновану програму курсу, порівняно з попередньою (Рекомендовано МОН України: лист №1/11 - І689 від 28. 05. 2002 р.), спрощено, вилучено розділи "Планування дні", "Доведення і спростування"; систематизовано задачі, які розв'язуються методом припу­щення й методом вилучення, їх згруповано за рівнем складності, зразки оформлення розв'язання цих задач подані в зошитах з логіки5.

Реалізація програми здійснюється за навчальними посібниками які заплановані окремо на кожний рік навчання. Завдання, вміщені до кожної темп, - це приклади для докладного аналізу па уроках, ш< допомагають усвідомити (закріпити) теоретичний матеріал; індивідуальні завдання для самостійної роботи в класі і вдома. Всі завдання з тем "Завдання па повторення" (узагальнення й систематизації; вивченого) умовно поділено на блоки-уроки (до восьми завдань кожному). У кожному такому блоці подаються різні типи завдані. Завдання "Перевір себе" вчитель може використати при підготовці ;ц контрольної роботи. Після контрольного уроку запланований урок аналіз контрольної роботи. На таких уроках учитель може використовувати додаткові завдання, які вміщено у кінці кожного посібника.

Увага! Всі наукові терміни, які є у змісті програми, подаються; виключно для вчителя.

Кількість годин па вивчення кожного розділу - орієнтовна.




1 Митник О. Я., Вакула-Савуляк Н, Г. Зошит з логіки. 2 клас. - Тернопіль: Мандрівець, 2009.

Митник О. Я., Вакула-Савуляк Н. Г. Зошит з логіки. З клас. - Тернопіль: Мандрівець, 2009.



Перший рік навчання

2 клас
35 годин (1 год на тиждень,

І семестр - 17 год, II семестр - 18 год; 2 год – резервний час)



Зміст навчального матеріалу


Вимоги щодо рівня

загальноосвітньої підготовки учнів

ПОНЯТТЯ (10 год)




Поняття та його ознаки. Зміст і обсяг понять. Види понять: загальні (родові А конретні (видові), одиничні, збірні, абстрактні. Визначення по­няття через найближчий рід та видову ознаку.

Учень (учениця):

наводить приклади і розпізнає за­гальні, конкретні, одиничні, збірні та абстрактні поняття;

називає види понять;

додержує правил визначення по­няття через найближчий рід та ви­дову ознаку;

аналізує і пояснює помилки при визначенні поняття.

СУДЖЕННЯ (16 год)




Суть логічного судження. Істинні та хибні судження.

Види суджень.

Логічні задачі, які розв'я­зуються методом припущення і методом вилучення.


Учень (учениіія):

називає види суджень;

наводить приклади і розпізнає іс­тинні та хибні судження;

розв'язує завдання на перетворен­ня істинного судження па хибне і навпаки; задачі на припущення та метод вилучення.


УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ (7 год)




Резервний час (2 год)


Другий рік навчання

З клас
35 годин (1 год на тиждень,

І семестр - 17 год, II семестр - 18 год; 2 год - резервний час)



Зміст навчального матеріалу



Вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів


ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО У 2 КЛАСІ (3 год)

Поняття. Види понять. Визна­чення поняття через найближ­чий рід та видову відмінність. Судження. Істинні та хибні судження. Види суджень. За­дачі, які розв'язуються мето­дом припущення і методом ви­лучення.


Учень (учениця):

наводить приклади і розпізнає

за­гальні, конкретні, одиничні, збірні та абстрактні поняття; істинне та хибне судження;

називає види понять; види суджень;

додержує правил визначення поняття через найближчий рід та видову ознаку;

розв'язує завдання на перетворення істинного судження на хибне і навпаки; задачі на метод вилучення.





ПОНЯТТЯ (8 год)

Зміст і обсяг понять. Порів­нянні та непорівнянні понят­тя. Сумісні поняття. Несуміс­ні поняття. Круги Ейлера. Зображення обсягу понять за допомогою кругів Ейлера.

Учень (учениця):

наводить приклади сумісних і не­


сумісних понять;

аналізує співвідношення між об­сягами 3-4 понять;

розв'язує завдання, що передбача­ють зображення обсягу 3-4 понять,
за допомогою кругів Ейлера.


СУДЖЕННЯ (18 год)

Просте судження та його структура. Складне судження і сполучниками "і", "або", якщо ..., то".

Їх істинність та хибність. Сло­ва "необхідно', "достатньо" . Побудова суджень зі словами "необхідно" , "достатньо" . Логічні задачі, які розв'язу­ються методом припущення і методом вилучення.



Учень (учениця):

наводить приклади і розпізнає

просте і складне судження;

описує структуру простого су­дження; поняття "просте суджен­ня", "складне судження";

додержує правил визначення істин­ності складного судження із сполуч­никами "і", "чи" , "якщо ..., то";

розв'язує задачі на метод припу­щення та метод вилучення.


УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ (4 год)



Резервний час (2 год)

Третій рік навчання

4 клас
35 годин (1 год на тиждень,

у І семестрі - 17 год, у II - 18 год; 2 год - резервний час)



Зміст навчального матеріалу



Вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів


Порівнянні та непорівнянні поняття.

Зображення обсягу понять за допомогою кругів Ейлера.

Просте судження та його структура.

Складне судження зі сполуч­никами "і"у "чи", "якщо ..., то", їх істинність та хиб­ність.

Задачі, які розв'язуються ме­тодом припущення та методом вилучення.


Учень (учениця):

наводить приклади і розпізнає

сумісні і несумісні поняття; просте і складне судження;


  • описує структуру простого судження; поняття "просте судження", "складне судження";

  • додержує правил визначення істинності складного судження зі сполуч­никами "і", "чи", "якщо..., то";

  • аналізує співвідношення між обсягами 3-4 понять;

розв'язує завдання, що передбача­ють зображення обсягу 3-4 понять за допомогою кругів Ейлера; зада­чі на метод припущення та метод вилучення.

ПОНЯТТЯ (8 год)

Логічні операції: обмеження й узагальнення понять; поділ понять. Правила поділу.


Учень (учениця):

розпізнає й описує логічні опера­ції: "обмеження поняття", "узагаль­нення поняття", "поділ поняття";

наводить приклади логічних опе­
рацій: обмеження, узагальнення,
поділ поняття;

додержує правил поділу поняття;

аналізує і пояснює помилки щодо
здійснення логічних операцій: обмеження, узагальнення, поділ поняття;

розв'язує завдання, що передба­чають здійснення логічних опе­рацій: обмеження, узагальнення, поділ поняття



УМОВИВОДИ (17 год)

Умовиводи з одним засновком Перетворення, обернення протиставлення предмета думки та ознаки предмета думки.

Умовиводи з двома засновка­ми - простими судженнями. Умовиводи з двома засновками (один - складне судження зі сполучниками "якщо ..., то", другий - просте судження). Умовиводи з двома засновка­ми (один - складне судження зі сполучником "чи", дру­гий - просте судження).

Правила побудови умови­водів.

Логічні помилки в умовиво­дах.




Учень (учениця):

розпізнає і наводить приклади



умовиводів з одним засновком: пе­ретворення, обернення, протистав­лення предмету думки та ознаки предмета думки; умовиводів з дво­ма засновками;

  • описує структуру умовиводу з од­
    ним і двома засновками додержує
    правил побудови умовиводів з од­
    ним та двома засновками;

  • аналізує і пояснює логічні помил­ки в умовиводах;

розв'язує завдання, що передба­чають здійснення перетворення, обернення, протиставлення пред­мета думки та протиставлення оз­наці предмета думки; складання умовиводів з двома засновками з окремих термінів.


УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ (5 год)

Резервний час (2 год)


Вивчення курсу здійснюється за навчальними посібниками: "Логі­ка". 2, 3, 4 класи (авт. О. Я. Митник. - Київ: Початкова школа, 2006, 2007, 2008, 2009); "Зошит з логіки. 2 клас" (авт.: О. Я. Митник, Н. Г. Вакула-Савуляк. - Тернопіль: Мандрівець, 2009); "Зошит з логіки. З клас" (авт. О. Я. Митник, Н. Г. Вакула-Савуляк. - Тер­нопіль: Мандрівець, 2009).


Смотрите также:
Б. Д. Грінченка пояснювальна записка нині, коли ведуться роботи по вдосконаленню навчальних про­грам, скорочено кількість часу на вивчення ряду предметів в умо­вах значного збільшення потоку наукової, технічної та по
138.85kb.
1 стр.
Щодо підсумків наукової та науково-технічної діяльності за 2011 рік
327.73kb.
1 стр.
Базовий перелік засобів навчання та обладнання навчального І загального призначення для навчальних кабінетів початкової освіти Пояснювальна записка
533.31kb.
6 стр.
Реферат роботи Наукова робота Парія М. Ф. «Відтворення гетерозиготного генотипу рослин» Метою даної наукової роботи була розробка комплексного підходу до вирішення важливої науково-технічної задачі
101.56kb.
1 стр.
Про вивчення предметів суспільно-гуманітарного спрямування у 2011/2012 н р. Історія
120.73kb.
1 стр.
Наказ №49 м. Шпола Про підготовку матеріально технічної бази установ і закладів освіти району до роботи у новому навчальному році та в осінньо зимовий період 2011-2012 років
50.56kb.
1 стр.
Наукове дослідження
163.7kb.
1 стр.
Програма хімія для 7-9 класів спеціальної загальноосвітньої школи інтенсивної педагогічної корекції пояснювальна записка
294.76kb.
1 стр.
Пояснювальна записка 4 Навчально-тематичний план вивчення дисципліни «Загальна психологія» для підготовки
582.49kb.
3 стр.
Реферат Наукової праці «Екологічно чиста технологія збільшення урожайності соняшника на чорноземах звичайних»
113.88kb.
1 стр.
Методичні рекомендації щодо ущільнення вивчення навчального матеріалу предметів інваріантної складової навчального плану в 5-11-х класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2009/2010 навчальному році
1075.34kb.
5 стр.
Методичні рекомендації щодо ущільнення вивчення навчального матеріалу предметів інваріантної складової навчального плану в 11-х класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2011/2012 навчальному році
292.36kb.
1 стр.