Главная страница 1

ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМНИХ ПИТАНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ДІАГНОСТУВАННЯ


Магістр Сокало В.О.

Хмельницький національний університет (м. Хмельницький)


Вступ.

Комп’ютерні інформаційні системи в сучасних умовах використовуються у всіх сферах життєдіяльності. Як засіб передачі інформації в цих технологіях ви­користовують комп’ютерні мережі [1]. Широка розгалуженість, складність комп’ютерних мереж створюють проблему забезпечення надійності та вірогідно­сті їх функціонування. Для забезпечення ефективної роботи використовують сис­теми діагностування при пошуку та ідентифікації несправностей в інформаційних комп’ютерних мережах. В даній роботі комп’ютерні мережі розглядаються як об’єкт передачі даних та діагностування.



Визначення мети дослідження.

Для ефективного та достовірного діагностування мереж необхідно провести аналіз і розглянути типи перекручувань при передачі діагностичної інформації та методи захисту діагностичного процесу та ви­користовувати систему яка може провести діагностування з врахуванням всіх особливостей функціонування. В процесі діагностування шляхом подачі тестових послідовностей необхідно вирішувати задачу їхньої коректності [8]. Сигнали тестових впливів, які по­даються на об’єкт діагностування (ОД), у випадку наявності специфічних несправностей та перекручувань у його структурі не повинні приводити до катастрофічних відмов.



Опис результатів дослідження.

Перекручування незалежно від джерел зрештою виявляються в результуючих діагностичних даних. Тому у всіх випадках критерієм якості діагностування є вірогідність і точність обробленої інформації і ви­даних тестових впливів. Розподіл методів захисту зводиться до захисту діагностичного процесу і до за­хисту інформації. При цьому методи контролю і захисту вихідних даних, що складають інформацію і масиви накопичених оброблених даних можуть розгляда­тися спільно. Інша група методів захисту спрямована на зниження наслідків по­милок у тестах.

Про­ведемо класифікацію наслідків перекручувань інформації і оцінку їхнього впливу на загальний критерій функціонування системи по аналогії [7]. З погляду побудови засобів захисту і розподіл ресурсів системи , які доцільно виділити захист від перекручувань, помилки результатів можна розділити по їх наслідках на три типи [3].

До першого типу належать:



  • перекручування результатів, що приводять до припинення вико­нання систе­мою основних функцій чи їхньої частини на тривалий чи неви­значений час (цілком знецінюють);

  • перекручування, що короткочасно, але значно спотворюють вели­чину чи значеннєвий зміст окремих результатів (частково знецінюють);

  • перекручування, що мало і короткочасно впливають на результати, видавані системою керуючих алгоритмів (не знецінюють).

Такий якісний розподіл перекручувань визначає розподіл ресурсів по захисту. Найбільші ресурси доцільно виділяти для захисту від перекру­чувань інформації першого типу, наслідки яких можуть виявлятися в системі у наступному виді:

  • зациклення, тобто послідовна повторювана реалізація визначеної групи тестів, що не припиняється без зовнішнього втручання;

  • зупинка і припинення рішення діагностичних задач;

  • перекручування процесів взаємного переривання тестів, що приво­дить до блокування можливості деяких типів переривань;

  • припинення чи значне зниження темпу рішення деяких діагностичних задач унаслідок перевантаження системи по пропускній здатності;

  • значне перекручування чи втрата накопиченої інформації про поточ­ний стан діагностичного процесу.

Перекручування інформації другого типу та­кож дуже небезпечні і для захисту від них варто застосовувати досить ефективні заходи. Ці перекручування можуть виявлятися в наступному виді:

  • пропуск тестів чи їхніх істотних частин;

  • вихід на тест чи їхні частини, що різко спотворюють результати;

  • обробка помилкових чи сильно перекручених повідомлень з ОД.

Третій тип перекручувань характерний, в основному, для квазінеперервних ве­личин. Ці помилки мало спотворюють загальні резуль­тати, однак окремі викиди можуть сильно впливати на діагностичний про­цес і потрібен досить ефективний захист від рідких значних відхилень результатів.

Перераховані типи перекручувань істотно розрізняються не тільки по величині зміни результатів, але і по тривалості прояву їхніх наслідків. Ме­тоди, застосовувані для ліквідації наслідків помилок, також розрізняються по тривалості їхньої дії. У залежності від ступеня прояву і причин виявле­них пере­кручувань, можливі наступні оперативні міри для ліквідації їхніх наслідків:



  • відновлення інформації і збереження стійкості процесів діагностування;

  • ігнорування виявленого перекручування внаслідок його слабкого впливу на весь процес діагностування і на вихідні результати;

  • повторення функціонального алгоритму при тих же вихідних даних;

  • виключення тесту з обробки внаслідок перекрученості чи труднощів відновлення діагностичного процесу;

  • короткочасне припинення рішення задач функціонального алго­ритму до відновлення вихідних даних;

  • перебудова режиму роботи алгоритму для зниження впливу переван­таження в зв'язку з втратою інформації про хід діагностичного процесу .

Ці методи можуть істотно розрізнятися не тільки по величині перекручувань результатів, що виправляються, але і по тривалості прояву наслідків помилки. За­стосування цих методів вимагає аналізу характеру прояву помилки, стану інформації про хід процесу діагностування, інформації в повідомленнях, що над­ходять, стану системи і ОД і т.д. При цьому схема прийняття рішень на застосу­вання методів захисту повинна за­безпечувати оперативне нагромадження й індикацію виявлених перекру­чувань, а також довгострокове нагромадження результатів контролю для більш детального аналізу джерела помилок і виявлення можливості їхньої локалізації й усунення шляхом коректування тесту чи виправ­лення роботи системи. Оперативний захист повинний також передбачати реєстрацію й індикацію перекручувань для аналізу .

Існує досить багато методів захисту передачі інформації діагностичного про­цесу. Розгля­немо захист від за циклювання тестів. У діагностичних тестах широко ви­користовуються однотипні діагностичні операції, що утворять цикли для по­шуку, упорядкування й однотипного перетворення інформації. Причи­ною зацик­лення можуть бути не тільки помилки в тесті й перекручування вихідної інформації, але і збої в апаратурі системи. Тому при виявленні первинного зацик­лення доцільно повторити включення тестів при тих же вихідних даних. Якщо за­циклення не повторюється, то, швидше за все, воно відбулося в результаті випад­кового збою. Повторне зациклення при однакових вихідних даних може бути обумовлено помилкою в тесті при правильної вихідної інформації, перекручуван­ням вихідної чи інформації частковим відмовленням апаратури. При багаторазо­вих зацикленнях з різними вихідними даними причиною є часткове відмовлення в апаратурі чи перекручування інформації про процес діагностування.

Захист від зупинок методично близька до захисту від зациклення. У цьому ви­падку також припиняється рішення тестових задач і система зупиняється на деякій довільній команді. Зупинка системи може відбутися або через помилку при формуванні тесту в системі (часткове чи відмовлення збій), або через помилку в тесті, що приводить до виходу на ділянку тесту, що містить команду зупинка . Автоматичне виявлення зупинок аналогічно виявленню зациклення, наприклад, періодичним порівнянням часу завер­шення підпрограми тесту чи функціонального алгоритму з поточним ча­сом лічильника в системі. При виявленні зупинок логіка відновлення функціонування системи аналогічна логіці захисту від зациклення, тобто послідовно перевіряється можливість повторення даного алгоритму, можливість його пропуску і необхідність переходу на справну.

Захист від перекручувань взаємного переривання підпрограм, що при­водять до блокування можливості деяких типів переривань, а отже, до блокування прийому і видачі інформації відповідним ОД, здійснюється, в основному, апаратними ме­тодами. При цьому контролюється правильність виконання операцій переривання, переходу до програми, що перериває, і наступного повернення до перерваної про­грами. Для захисту від таких по­милок , а також від апаратних збоїв при перери­ваннях повинний передбача­тися контроль виконання переривань і періодичний контроль взаємодії з всіма ОД. Для виконання цих функцій спеціальна періодична програма по­винна підготовляти контрольні тести і видавати їх ОД.

Захист від помилок, що приводять до пропуску тесту чи їхніх частин, виробляється, в основному, методом контролю ключових кодів, що визна­чають перелік підпрограм, що повинні бути включені. Захист від пропуску підпрограм тестів застосовується переважно при включенні періодичних підпрограм, а також для окремих функціональних тестів, де порушення послідовності їхньої роботи може істотно відбитися на функціонуванні всієї системи .

Захист від перевантаження системи по пропускній здатності припускає ви­яв­лення і зниження впливу наслідків швидкого алгоритмічного розподілу ресурсів системи, обумовлених неправильним визначенням необхідної пропускної здатності системи для роботи в реальному масштабі часу. Крім цього, переванта­ження можуть бути наслідком неправильного функціонування джерел інформації з ОД і перевищення нормального (розрахункового) рівня інтенсивності потоків повідомлень.



Висновки.

При передачі інформації в інформаційних системах оперативний захист від пе­рекручувань може використовуватися як засіб виявлення по­милок які складно виявляються. Головна задача забезпечення стійкості та оперативного захисту від різних перекручувань складається в забезпеченні безперервності процесу керу­вання системи при припустимих помилках у вихідних повідомленнях ОД. В системі використовуються наступні міри для забезпечення стійкості процесу передачі інформації: відновлення інформації і збереження стійкості, ігнорування виявленого перекручування внаслідок його слабкого впливу на весь процес, повторення функціонального алгоритму при тих же вихідних даних, виключення тесту з обробки внаслідок його перекрученості, короткочасне припи­нення рішення задач даного функціонального алгоритму до відновлення вихідних даних, перебудова режиму роботи алгоритму для зниження впливу перевантаження.


Література

  1. Багриновський К.А. Нові інформаційні технології. // М., ЭКО, 2006. – 441с.

  2. Каpатигін С. Бази даних: найпростіші засоби опрацювання інформації. // М., ABF, 2005. - 330с.

  3. Крилов І. В. Інформаційні технології: теорія і практика. // М., Центр, 2006. – 415с.

  4. Кондратова С. Інформаційні технології в управлінні. // К., МАУП. – 412с.

  5. Малиновській Б.М. Історія обчислювальної техніки. //К., Лотос, 2005. – 511с.

  6. Барсуков В. Нова інформаційна технологія: види та сфери застосування // Обчислювальна техніка та її застосування. – №6, 2007. – С.15-19.

  7. Липаев В. В. Проектирование математического обеспечения АСУ.//М.: Со­ветское радио, 1977, 400 с.

  8. Новиков Д.А. Сетевые структуры и организационные системы. // М.: ИПУ РАН, 2003.-102 с.


Смотрите также:
Дослідження проблемних питань організації інформаційних систем діагностування
71.77kb.
1 стр.
Код модуля: ісм 6092 С01 Тип модуля: факультативний, за вибором студента Семестр
22.66kb.
1 стр.
Дослідження педагогічних впливів на функціональний стан учнів в інформаційних технологіях навчання постановка проблеми
106.71kb.
1 стр.
Методичні вказівки до виконання контрольної роботи з дисципліни «Ефективність інформаційних систем»
212.02kb.
1 стр.
Декларація про торгівлю товарами для інформаційних технологій
363.88kb.
2 стр.
Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з проектування, монтажу, технічного обслуговування засобів протипожежного захисту та систем опалення, оцінки протипожежного стану об’єктів
697.79kb.
4 стр.
Сутність економічного ефекту від впровадження інформаційних 14 систем
28.63kb.
1 стр.
Державний вищий навчальний заклад
117.11kb.
1 стр.
О. М. Цехмістер, В. Г. Устименко методисти кафедри педагогіки та психології з питань організації дошкільної освіти лоіппо
175.61kb.
1 стр.
Державний вищий навчальний заклад
154.3kb.
1 стр.
Розвиток творчої діяльності студентів машинобудівних спеціальностей із застосуванням проблемних задач вхідні передумови
99.61kb.
1 стр.
5 курс Викладач Жук Л. П. Дисципліна Методологія та організація наукових досліджень Лекції 5, 6 Організація й етапи наукових досліджень
330.65kb.
1 стр.