Главная страница 1
ХАРКІВСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ

ХАРКІВСЬКА ОБЛАСНА СТАНЦІЯ ЮНИХ ТУРИСТІВ

ШАРІВСЬКА ЗОШ І-ІІІ СТУПЕНІВ ВАЛКІВСЬКОГО РАЙОНУ



Екологічна освіта і виховання в сучасних умовах:

з досвіду роботи по екологічному краєзнавству

в Шарівській ЗОШ І-ІІІ ступенів

Валківського району

Досвід Полякової Н.В.-

вчителя Шарівської ЗОШ І-ІІІ ст.

узагальнено Шестопаловою І.Ю. -

методистом Харківської облСЮТур
Схвалений методичною радою облСЮТур

02.12.2005р.


м.Харків


2010 р

Зміст

1. Вступ.

2. Технології екологічної освіти і виховання в позашкіллі.

2.1. Екологічний клуб – як модель формування екологічної свідомості особистості.

2.2. Педагогічні інновації в роботі клубу «Краплинка»

3. Результативність роботи клубу.

4. Рекомендована література.

5. Додатки.



ВСТУП

Масштабність, актуальність та перспективність завдань, пов’язаних з розвитком екологічного краєзнавства, потребує пошуку нових підходів щодо організації цього важливого напрямку позакласної та позашкільної роботи з учнівською молоддю.

Багато педагогів – ентузіастів займаються пошуками нових форм роботи з екологічного краєзнавства, шукають те зерно, з якого виросте «розумне», «добре», «вічне», не байдуже до стану навколишнього середовища. Як приклад такої діяльності можна назвати вчителя біології та хімії ЗОШ І – ІІІ ступенів с. Шарівка Валківського району Харківської області – Полякову Надію Володимирівну, що знайшла цю зернину і ось уже більше 20 років займається цією роботою.

Харківська обласна станція юних туристів у 2006 році узагальнила досвід роботи Полякової Н. В. та надрукувала 100 екземплярів цього досвіду. Як показала практика, виданий посібник миттєво розійшовся між зацікавленими педагогами. У зв’язку із зазначеним виникла необхідність перевидання досвіду роботи Полякової Н. В. із змінами та доповненнями.

Автори сподіваються, що накопичений досвід роботи з екологічного краєзнавства допоможе вчителям, позашкільникам у практичній діяльності з учнівською молоддю.

Переднє слово

Шлях до високої екологічної культури лежить через ефективну екологічну освіту, яка на порозі 3-го тисячоліття стала необхідною складовою коеволюційного, екологічно безпечного й збалансованого розвитку. Положення про розвиток екологічної освіти й виховання розглядалися в програмних документах найвизначніших міжнародних форумів ХХ і ХХІ-го сторіччя в Ріо-де-Жанейро (1992) і Йоханесбурзі (2002), «Довкілля для Європи» (Київ, 2003) та ін.

Підготовка громадян з високим рівнем екологічних знань, екологічної свідомості й культури на основі нових критеріїв оцінки взаємовідносин людського суспільства й природи повинна стати одним з головних важелів у вирішенні надзвичайно гострих і соціально – економічних проблем сучасної України.

У широкому розумінні мета освіти для збалансованого (сталого) розвитку складається з всебічної соціально-активної освіченості особистості, норм поведінки, що забезпечують готовність до соціально-відповідальної діяльності, до безперервної освіти в швидкоплинному світі.

Освіта для збалансованого розвитку покликана:

- сприяти поширенню знань про навколишнє середовище, його стан;

- дати критерії, стандарти, рекомендації стосовно прийняття рішень у сфері охорони довкілля і комплексного розв’язання соціально-економічних, екологічних проблем;

- демонструвати можливості розвитку економіки при збереженні довкілля;

- показати значущість екологічних трагедій та економічних цілеспрямованих прийомів господарювання різних народів для виховання дбайливого ставлення до природо-культурної спадщини;

- сприяти саморозвиткові, самореалізації, самоактуалізації учнів;

- створити можливості для виховання бережливого ставлення до людей, природи, культурних цінностей; почуття відповідальності за стан навколишнього середовища, раціональне використання природних ресурсів нинішнім і прийдешніми поколіннями людей; формування активної громадської позиції, ціннісної орієнтації та еколого-гуманістичної картини, основаної на етиці.

У специфічному аспекті мета освіти для сталого розвитку полягає в тому, щоб сприяти набуттю знань, навичок, досвіду, розвитку творчих здібностей, самореалізації, становленню особистості учнів і запобігати соціальним, економічним, екологічним проблемам з метою поліпшення якості життя нинішнього і прийдешніх поколінь на основі сталого розвитку.

Основним механізмом розв’язання проблем і реалізації сталого розвитку є облік потреб і взаємодія всіх секторів суспільства, державних, виробничо-підприємницьких структур, населення регіону, в якому реалізується план сталого розвитку.

Освіта для сталого розвитку покликана відповісти на питання, що повинні знати і уміти учні до того часу, як вони закінчать школу, коледж, університет, яких знань і навичок слід набути дорослим, щоб бути максимально (здоровими) корисними для поліпшення якості життя і розв’язання проблем суспільства, включаючи гармонізацію відносин суспільства і природи.

Важливе місце у вирішенні цих завдань займає позакласна , у тому числі і туристсько – краєзнавча та еколого – краєзнавча робота. Екологічне краєзнавство як одна з найважливіших частин шкільного краєзнавства є одним із джерел збагачення учнів знаннями про рідний край, його природу і виховання дбайливого ставлення до неї.

Серед основних завдань позашкільної освіти – є «організація дозвілля вихованців, учнів і слухачів, пошук його нових форм…» (стаття 7 Закону «Про позашкільну освіту»).

Певний досвід роботи з екологічного краєзнавства накопичений в закладах

освіти Харківщини і , зокрема, в Шарівській ЗОШ І-ІІІ Валківського району. Ініціатором екологічного руху в школі є Полякова Надія Володимирівна - вчитель біології та хімії, керівник гуртка екологів - краєзнавців Валківського районного центру туризму та краєзнавства, керівник клуба “Краплинка”.

Для виконання цього завдання клубна робота заслуговує особливої уваги. Не випадково Полякова Н. В. у своїй роботі використовує клубну форму роботи, яка охоплює дітей різного віку.
Технології екологічної освіти і виховання в позашкіллі.
У формуванні нового екологічного мислення активну участь беруть усі ланки освіти, діяльність яких спрямована на формування здорового життєвого середовища (див. рис.1).

Рис.1.


Модель здорового середовища.










Людина формується , розвивається та вдосконалюється в соціальному середовищі, взаємодіючи з ним, в системі «людина – природа». У цьому контексті вже на рівні дошкільної освіти необхідно формувати у дітей нову систему взаємовідносин з природою.

Тому екологічний аспект має пронизувати всю навчально-виховну діяльність (довкілля – школа – ВНЗ), в процесі якої формується екологічне мислення, і складатися з сукупності наступних компонентів:

екологічні знання екологічне мислення екологічний світогляд

екологічна етика екологічна культура.

Кожному компоненту відповідає певний рівень екологічної зрілості від елементарних екологічних знань і уявлень дошкільного рівня до їх глибокого усвідомлення і практичної реалізації на вищих рівнях.

Умовно можна виділити наступні узагальнені рівні екологічної зрілості:


  • початковий (інформаційно-підготовчий);

  • основний (базово-світоглядний);

  • вищий, профільно-фаховий (світоглядно-зрілий).

Екологічний клуб

як модель формування екологічно – свідомої особистості
Для виконання цих завдань клуб, як форма роботи підходить найкраще.

Адже клуб – це самодіяльне об’єднання, яке сприяє задоволенню різнобічних інтересів і потреб школярів у підвищенні своєї духовної культури, творчої самореалізації, здобутті додаткових знань; формує вміння самостійно мислити. Тут реалізується принцип добровільного членства, тематичного самовизначення, самоуправління і самоосвіти, колективного пошуку і реалізації прийнятих рішень, індивідуалізації форм і методів роботи, спрямованості на досягнення соціально значущого результату, самореалізації і розвитку особистості.

Пропонуємо досвід роботи екологічного кубу «Краплинка» , який створено в 2001 році і який успішно розвивається на базі Шарівської ЗОШ І – ІІІ ступенів Валківського району при підтримці Центру туризму, краєзнавства, екскурсій та оздоровлення учнівської молоді Валківської районної Ради.

Клуб має свій Статут, Гімн, девіз, емблему, структуру. Керує роботою клубу Рада на чолі з президентом (Рис.2).

В структуру Ради входить еколого – краєзнавчий гурток, шкільний осередок Всеукраїнської дитячої спілки «Екологічна варта» та ради тимчасових справ.

Рада клубу збирається 2 рази на місяць.

Вся робота клубу спрямована на:


  • вивчення природи рідного краю,

  • виховання екологічної свідомості і культури.

РАДА Рис.2

екологічного клубу "Краплинка"


Загальні збори

клубу

Президент

клубу



Віце-президент

клубу





Староста


екологічного гуртка




Голови тимчасових Рад справ




Голова осередку Всеукраїнської дитячої спілки "Екологічна варта"





Вартові


лідери

Підхід до реалізації цієї роботи розроблено комплексним шляхом. Вона діє в двох напрямках: у навчальному процесі та в позаурочний час. (Рис.3).

Рис. 3


ФОРМИ

еколого-краєзнавчої роботи у ЗОШ І—ІІІ cт.

с. Шарівка Валківського району

ЕКР – еколого-краєзнавча робота

НП – навчальний процес

ПР – позакласна робота

У – уроки

Ф – факультативи

П – практикуми

ЕК – екологічна кімната

К – клуб

ЕГ – екологічний гурток

ОВДС – осередок Всеукраїнської дитячої спілки "Екологічна варта"

РТС – рада тимчасових справ

ШІ – школа ігротехників

СП – співробітництво

У клубі діти навчаються пізнавати ази навколишнього середовища, слідкувати за процесами, що ведуть до його змін, аналізувати іспівставляти, робити відповідні висновки, вивчають екологічні проблеми рідного краю та допомагають їх вирішувати.

В своїй роботі Полякова Н. В. спирається на шведську методику «Екологіка. Природоохоронна освіта» Стаффана Сванберга та Ульфа Пілерота, яка передбачає насамперед використання гри в екологічній освіті і вихованні, як засіб психологічної підготовки до вирішення майбутніх життєвих ситуацій при взаємодії людини з природою. Вона сприяє зв’язку між навчанням і застосуванням знань на практиці. У грі діти навіть непомітно для себе, захоплюються екологічною освітою.

Розширення методології гри у навчально – виховному процесі спирається на форми і зміст поширеної гри дітей і дорослих. За висловом відомого вченого, поета і драматурга Є.Ф. Сабурова «…на зміну віку інформації і науки приходить вік гри, або точніше «суспільство, яке грає» (1).

1. Ж.Дайджест:школа – парк педагогічних ідей та технологій, №1, К., 2001.

В основу роботи покладені ідеї гуманізму та природо відповідності, які розроблені видатними мислителями – педагогами Я.А. Каменським, Г.Песталоцці, К.Д Ушинським, В.О. Сухомлинським; технологія колективної дитячої творчої діяльності І. П. Іванова, в основі якої лежить формула 4С: самі придумали, самі підготували, самі провели, самі зробили висновки. Ця технологія направлена на спільний пошук правильних рішень життєво важливих завдань, участь кожної дитини у виховному процесі, заході, справі; розвиток колективістських, демократичних основ життя, самостійності та ініціативі дітей, самоврядування, активного ставлення до оточуючого середовища.

Якщо ми маємо намір у майбутньому жити в стабільному світі, потрібно вміти бачити сучасні проблеми, шукати і знаходити шляхи їх розв’язання. Знання мають бути набутими, відкритими самими дітьми, лише тоді вони стануть для них значущими. Це можна вирішити, лише зацікавивши дитину, створивши умови для того, щоб у неї виникла потреба в освіті. Саме тому в клубі « Краплинка» останнім часом в почала діяти «Школа лідера – еколога», де формуються лідерські якості дітей, особистостей, здатних не тільки здобувати знання самим, а й передавати їх іншим. Ця навчальна технологія «Учень – учень» сприяє кращому засвоєнню набутих знань, вмінню працювати командою.

За основу роботи школи ми взяли методику, розроблену «Екологічною вартою», та Модуль «Як стати лідером» ( Програма Міністерства освіти і науки України, 1998), а також власна методика Полякової Н. В.

Мета школи: формування досвіду громадянської поведінки підлітків – лідерів шляхом залучення їх до реальної участі в агітаційно – пропагандистській та природоохоронній роботі щодо охорони навколишнього середовища.

Завдання:


  • Ознайомити підлітків з теоретичними основами та принципами розвитку лідерства;

  • Розвивати у підлітків навички самоаналізу; тобто аналізу організаторських здібностей та своїх нереалізованих можливостей;

  • Спрямовувати підлітків на роботу над собою, на здійснення своїх намірів щодо розвитку своєї особистості;

  • Підвищити рівень соціальної компетентності лідерів – екологів з проблем охорони навколишнього середовища; розвивати уміння і навички проведення різних видів діяльності щодо охорони природного середовища;

  • Формувати в дітей здатність приймати відповідальні рішення;

  • Мотивувати лідерів на подальше використання отриманих знань і вмінь в житті клубу.

Види діяльності, спрямовані на розвиток лідерських якостей в освітньому просторі:

  • Навчальна діяльність (індивідуальна, групова, колективна).

  • Конкурсна діяльність (участь у конкурсах, змаганнях).

  • Дослідницько - пошукова діяльність (участь у конференціях, МАН, тренінгах).

  • Проектна діяльність (розробка індивідуальних та групових справ).

  • Громадська діяльність (участь у роботі органів учнівського самоврядування, роботі «Варти», клубу «Краплинка»).

Як майбутні повноправні громадяни, діти і молодь потребують стимулюючої участі в соціальному житті для розвитку самоповаги та соціальної компетентності. Участь дітей і молоді в соціальному житті сприяє підвищенню їх самооцінки, розвитку лідерських якостей , вмінню приймати життєвоважливі рішення.

Школа лідера –еколога є таким життєвим осередком, де підліток не тільки знаходить нових друзів – однодумців, а й соціально корисну справу, в процесі якої можна проявити себе, реалізувати свої плани, збагатити свій життєвий досвід (Рис. 4).

Підтримка з боку лідерів – екологів дій, які сприяють охороні природи, є надзвичайно важливою, адже норми поведінки, цінності лідерів, виступають потужними мотиваційними важелями, зумовлюючи відповідальне рішення однолітків.
Рис.4

Загальна характеристика лідера.

ЛІДЕР

Особисті якості навички та вміння


Комунікативні Ділові Характерні Організаційні



  • Товаристськість, - компетентність, - кмітливість, - вміння вирішувати

  • уважність до інших, - ініціативність, - наполегливість, проблеми,

  • повага до інших, - організованість, - працездатність, - знання особливостей

  • вміння володіти - потреба брати - самостійність, організаторських

собою. відповідальність - спостережливість. здібностей,

на себе, - уміння працювати

- організаторська з групою,

проникливість - творчий підхід

до організації людей.
Кожне заняття ставить за мету розвиток особистісних якостей лідера – еколога.

Заняття проводяться в ігровій формі, або у формі еколого – психологічного тренінгу (додаток 1 )

Різноманітність методів і форм еколого- краєзнавчої роботи дозволяє залучати учнівську молодь не тільки до теоретичних занять, але й до виконання конкретних справ, практичних дій з природоохоронної діяльності.

На мій погляд, заслуговує уваги структура, напрями та форми діяльності клубу «Краплинка». ( Рис.5)

Рис. 5

СТРУКТУРА, НАПРЯМИ ТА ФОРМИ ДІЯЛЬНОСТІ КЛУБУ "Краплинка"


Екологічний

клуб

"Краплинка"






Екологічний гурток



Осередок

Всеукраїнської дитячої спілки

"Екологічна варта"








Ради

тимчасових справ





НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКА РОБОТА




ЕКОЛОГО-ОЗДОРОВЧА РОБОТА







МАСОВА РОБОТА




ПРИРОДО-ОХОРОННА РОБОТА

КОНФЕРЕНЦІЇ

КРУГЛІ СТОЛИ

СЕМІНАРИ

ПРАКТИКУМИ

РОБОТИ МАН

ЕКОЛОГІЧНІ ПРОЕКТИ

УНІВЕРСИТЕТ

ЕКОЛОГІЧНИХ ЗНАНЬ



ЕКСПЕДИЦІЇ




ЕКОЛОГІЧНІ ТАБОРИ

ПОХОДИ

ЕКСКУРСІЇ







ІГРИ

КОНКУРСИ

ВИСТАВКИ

ТЕМАТИЧНІ ДНІ, ТИЖНІ

БЕСІДИ

ЗВЕРНЕННЯ ДО НАСЕЛЕННЯ




АКЦІЇ

ОПЕРАЦІЇ

РЕЙДИ



АГІТАЦІЙНО-ПРОПАГАНДИСТСЬКА РОБОТА




РОБОТА АГІТБРИГАДИ

РОБОТА ЕКОТЕАТРУ

СВЯТА

ТЕМАТИЧНІ ВЕЧОРИ

СТУДІЯ МУЛЬТФІЛЬМІВ

УСНИЙ ЖУРНАЛ

РОБОТА ЕКОЛОГІЧНОЇ КІМНАТИ

Клуб працює за орієнтовним планом роботи на навчальний рік і включає такі напрями діяльності:

  • масова робота;

  • природоохоронна робота.

  • еколого-оздоровча робота;

  • науково-дослідницька робота;

  • агітаційно-пропагандистська робота;

1.Масова робота.

Включає проведення різноманітних екологічних заходів: конференції, круглі столи, тематичні бесіди, вечори, свята (наприклад, для учнів 5-7 класів проводиться квітковий бал “Зазирнула в душу квітка” (додаток 2); конкурси віршів, фотографій, малюнків (“Красиве поруч”, “Дорога в дивосвіт”); виставки (“Дари природи і умілих рук”, “Годівнички-зимуючим птахам”, “Замість ялинки-зимовий букет”, “Використаним речам - друге життя”), та різноманітні (сюжетно-рольові, імітаційні) ігри.

Поляковою Надією Володимирівною розроблена методика так званої “Школи ігротехників”, де діти не тільки грають в ігри, а й самі вчаться їх складати та проводити.

Імітаційні та сюжетно-рольові ігри допомагають засвоювати знання про свій рідний край в цікавій формі.. Так, наприклад, імітаційна гра “Екологічні фактори” (з використанням кубиків). Суть цієї гри в тому, що її учасники, кидаючи кубики, одержують ті чи інші параметри середовища по різних факторах, що дає можливість скласти характеристику середовища екосистеми. Відбираючи різні кубики можна виділяти і описувати сукупність реально існуючих факторів, демонструвати їх роль, ”заселяти” середовище і екосистеми представниками флори і фауни. Таким чином учні в процесі активного пошуку самостійно приходять до висновку про значення екологічних факторів.

У клубі міцно пустила свої корені гра, яку назвали “Екологічне казино” (додаток 3 ), а також проводяться вечори екологічної тематики (додаток 4).

Екологічне казино – це одна з форм гри, де учні вивчають теоретичну екологію. Щоб розвивати екологічну свідомість і культуру, необхідні ґрунтовні і міцні знання. Саме в такій формі керівник клубу “Краплинка” Полякова Н.В. бачить можливість їх розвитку. Діти самі відшукують запитання екологічного спрямування, а також і відповіді на них, за що отримують екологічні гроші (так званий стимул гри). Це дає змогу розширювати кругозір дітей, вчити їх свідомо логічно мислити, розвивати навички ведення дискусії, культури спілкування, взаєморозуміння і поваги.



2.Природоохоронна робота.

Включає проведення екологічних акцій (“Жовтий лист - осінь без диму”, “Природно-заповідний фонд Валківщини”, “Наша допомога птахам”, “Парк тисячоліть”, “Зелена стежина”, “Зелена хвиля”, “Збережи ялинку”, “Первоцвіт”, “Посади своє дерево”, “Посади калину”, “Нове життя джерел”), операцій (“Струмочок, річечка, ріка”, “Нерест”, “Ромашка”, “Ластівка”, “Зелена аптека”, “Історичні і знамениті дерева”) та рейдів ( “Зимуючі птахи”, “Впорядкування територій”, “Облік лелек”). Особлива увага приділяється охороні природного різноманіття Валківщини.

Так, протягом акції “Первоцвіт” було обстежено видову різноманітність і чисельність первоцвітів Валківського району; виявлено, що в Свинарівському лісі збереглася популяція проліска білого, який вважається зникаючим видом. Під час акції “Природно-заповідний фонд Валківщини” обстежений і описаний стан Литвинівського дендропарку та Старомерчанського архітектурно-ландшафтного ансамблю; діти брали участь у впорядкуванні Литвинівського дендропарку. Під час акції “Птахи наші друзі” діти виготовляють годівнички, будиночки для птахів, слідкують, щоб не руйнували пташині гнізда. В ході операції “Струмочок, річечка, ріка” діти розчищали джерела у Ков`язькому лісі.

Піднімається біля школи сосновий парк, посаджений юними екологами в 2003 році.



3.Еколого-оздоровча робота.

Одним з головних напрямів залучення школярів області до вивчення рідного краю є профільні табори, у яких діти здобувають навички дослідницької роботи та розвивають свої пізнавальні інтереси.

На базі Валківського РЦТКЕ щорічно працює екологічний табір, під час якого діти мають змогу як відпочити та оздоровитися, так і здобути теоретичні знання і практичні навички з екології. Наприклад, протягом роботи табору діти вивчали природно-заповідний фонд Валківського району. Особливу увагу приділили обстеженню на території Ков'яг Павленківському дубу, якому приблизно 150 років, та запропонували обласному товариству охорони природи внести його в реєстр пам'яток природи. На природі були відпрацьовані слідуючі теми:

- "Рослинний і тваринний світ дубового лісу";

- "Флора луків та водойм";

- "Рослини балок" та інші.

Надзвичайно велике значення у формуванні цілісної системи екологічних знань учнів відіграють еколого – краєзнавчі екскурсії, де створюються всі умови для вивчення і дослідження природи рідного краю, виявлення порушень природних умов. У школі велике значення приділяють еколого-краєзнавчим екскурсіям. Одна із таких, екскурсія по вивченню рекреаційних біогеоценозів (додаток 5). Також проводяться тематичні екскурсії “Сезонні зміни в природі”, “Вивчення місцевих біоценозів, їх особливостей”, “Обстеження проблемних ділянок села” та походи з метою вивчення рідного краю, дослідження джерел забруднення оточуючого середовища. Під час екскурсій, та походів проводяться ігри на зосередження уваги (додаток 6).

Проведення екологічних таборів, походів, екскурсій дозволяє проявити свій науковий потенціал кожному учню відповідно до його захоплення. Учні одержують загальні уявлення про об'єкти природи, явища, взаємозв'язки компонентів живої природи, практичні навички перебування в її середовищі і засвоюють методику узагальнення одержаних даних, набувають перших понять про наукову та дослідницьку роботу. Така робота виховує в школярів розуміння екологічних процесів шляхом практичного досвіду, спонукає до відповідальності за збереження навколишнього середовища, дає “польовий” матеріал для написання науково-дослідницьких робіт у Харківському територіальному відділенні МАН.



4.Науково-дослідницька робота.

Організація науково-дослідницької роботи екологічного спрямування виявляє готовність вихованців до самостійної пізнавальної діяльності і сприяє розвитку творчих здібностей. Під час роботи відбувається не тільки засвоєння знань, а й здобування їх - учні здійснюють свої невеликі наукові відкриття. Опановуючи експериментальними методами, діти набувають вмінь методологічного характеру, зокрема планувати експеримент, виділяти проміжну та кінцеву мету, спостерігати, аналізувати, порівнювати та узагальнювати, логічно мислити, працювати з приладами та використовувати здобуті знання на практиці.

Ефективними формами організації науково-дослідницької роботи є проведення екологічних експедицій, які дають змогу робити комплексні дослідження на природних об’єктах. При цьому діти безпосередньо спілкуються з природою, спостерігають за наслідками господарської діяльності людини та оцінюють її і, головне, беруть участь у дослідницькій діяльності. Наприклад, під час екологічної експедиції учасники вивчали екологічні проблеми Ков'яг та виявили такі проблеми, як розвиток ерозії грунтів, зсувів та поширення смітників.

У школі ведеться пошук нових форм еколого - краєзнавчої роботи, які мають за мету навчити молодь творчо думати, аналізувати, навчитися одержувати знання, вміти працювати з літературою, а головне, прищепити любов до рідного краю, бережливе ставлення до природи. Такими формами являються та активно впроваджуються у школі:



  • круглий стіл “Екологія крізь краплю води” (для 8 класів)

(Позакласний час,2001);

  • університет екологічних знань (для учнів 9-11 класів);

  • психолого-екологічний тренінг “Ми-земляни” (для учнів старших класів);

  • науково-практичні конференції

“Природно-заповідний фонд Валківщини” та “Екологічні проблеми

Валківщини” (додаток 7).

Готуючись до заходів діти проводять дослідження, вивчають екологічний стан рідного краю. Результатом цієї роботи стають їх доповіді, реферати, екологічні проекти, наукові роботи, а також роботи над завданнями Всеукраїнської туристсько-краєзнавчої експедиції "Краса і біль України".

Тематика науково-дослідницької роботи різнопланова. Перевага надається роботам, які спрямовані на дослідження і вирішення певних екологічних проблем Валківського краю. Наприклад:



  • "Первоцвіти Шарівки потребують захисту"

/екологічний проект/

  • “Екологічні проблеми мого села”

/екологічний проект/

  • “Відновлення природно-заповідного фонду Валківщини”

/екологічний проект/

- "Використання отрутохімікатів, мінеральних добрив у сільському господарстві, негативний вплив на водні ресурси. Проблема виготовлення екологічно-чистих продуктів при нестачі якісної води"

/доповідь на конференцію/

Педагогічні інновації в роботі клубу «Краплинка».



Розробка екологічних проектів

Екологічні проекти – це маленький крок до екологічної культури, крапля в те море життєвого досвіду, яке формує особистість. Настав час керуватися в наших діях правилами екологічного гуманізму, основна ідея якого : «Людина - лише частка природи і космосу, із законами й силами яких вона повинна рахуватися».

Застосування методу проектів – один із шляхів виховання активнодіючої особистості, що може взяти на себе ініціативу і діяти в межах правового поля. Учні залучаються до прийняття рішень, вони вчаться самостійно приймати рішення і виконувати роботу над проектом. Це дає їм впевненість у собі, тому що це можливість для кожного працювати на своєму особистому рівні. Застосування методу проектів – це засіб розвитку і критичного мислення і творчих здібностей дитини. Його переваги дають можливість формувати у дітей та підлітків вміння працювати в команді, а значить набувати навичок соціальної взаємодії.

Метод проектів передбачає міждисциплінарне навчання, що грунтується на різноманітних колективних формах роботи.

Підготовка та проведення проекту вимагає ретельного планування й розподілу завдань для учасників, з урахуванням їхніх інтересів. У процесі проведення проекту важливою є мобільність методів і засобів його здійснення, дослідницькі та творчі підходи. Проект грунтується на принципі „вивчення і діяльність”. Він спрямований на закріплення або зміну трудових навичок, набуття компетенції в трудовій, естетичній, літературній та інших видах діяльності.

Метод проектів сприяє подоланню ізольованості школи від громадського життя, виходу за межі шкільного навчання (поширення листівок, опитування громадян та ін.).

Метод проектів сприяє розв’язанню актуальних суспільних проблем. Це підвищує інтерес до процесу навчання, виховує індивідуальну відповідальність. Після завершення конкретних заходів учні зацікавлені в продовженні вивчення тематики, підтриманні початого, збереженні досягнутого.

Метод проектів широко використовується в екологічній освіті у позашкіллі всіх країнах світу, особливо в Японії та Германії. Навчальне проектування як метод навчання виник у 20 ті роки ХХ ст. у США. Його автор – Елен Паркхарст зробила спробу замінити класно – урочну систему навчання індивідуальною роботою з кожною дитиною за спільно складеним планом. Цей досвід одержав назву „Дальтон – план”.



До організації роботи над проектом висуваються такі вимоги:

  • Проект розробляється за ініціативою гуртківців. Тема проекту може бути одна, а шляхи її реалізації різні. Можливе одночасне виконання дітьми різних проектів.

  • Проект є педагогічно значущим, тобто гуртківці набувають знання, будують стосунки, оволодівають необхідними способами мислення і дій.

  • Робота над проектом є дослідницькою, моделює роботу у науковій лабораторії чи іншій організації.

  • Проект заздалегідь спланований, але допускає гнучкість і зміни в ході виконання.

  • Проект орієнтований на розв’язання конкретної проблеми, його результат має споживача. Цілі проекту звужені до розв’язуваної задачі.

  • Проект реалістичний, зорієнтований на наявні у навчальному закладі ресурси.

  • Досвід вітчизняних і зарубіжних педагогів свідчить про те, що проекти виконують важливу виховну функцію, хоча, безперечно, величезну роль відіграє і функція розвиваюча.

Можна запропонувати таку послідовність виконання проекту:




етапи

задачі

діяльність учнів

діяльність вчителя

11.

Початок

Визначення теми, уточнення цілей. Вибір робочої групи.

Уточнення інформації. Обговорення завдання.

Мотивація . Пояснення мети проекту. Спостереження.

22.

Планування

Аналіз проблеми. Визначення джерел інформації. Визначення задач і вибір критеріїв оцінювання результатів. Розподіл ролей у команді.

Формування задач. Уточнення інформації. Вибір та обгрунтування критеріїв успіху.

Допомога в проведенні аналізу і синтезу (на прохання). Спостереження.

33.

Ухвалення рішення

Збір і уточнення інформації. Обговорення альтернатив(„мозковий штурм”). Вибір оптимального варіанта. Уточнення плану дій.

Робота з інформацією. Проведення синтезу і аналізу ідей. Виконання досліджень.

Спостереження. Консультації.

44.

Виконання

Виконання проекту

Виконання досліджень і робота над проектом. Оформлення роботи.

Спостереження, поради

55.

Оцінювання результату.

Аналіз виконання проекту, досягнутих результатів. Аналіз досягненої мети.

Участь у колективному самоаналізі проекту та самооцінюванні

Спостереження, спрямування процесу аналізу

66.

Захист проекту

Підготовка доповіді, обгрунтування процесу проектування, пояснення отриманих результатів. Колективний захист проекту. Оцінювання

Захист проекту. Участь у колективному самооцінюванні результатів проекту.

Участь у колективному аналізі і синтезі й оцінювання результатів проекту.

З цієї таблиці видно, що на останніх етапах проектування і гуртківці і керівник аналізують і оцінюють результати діяльності, які часто ототожнюють лише з виконаним результатом. Перший (прихований) – це педагогічний ефект від включення школярів у „добування знань” та їхнє логічне застосування:

- формування особистісних якостей;

- мотивація;

- рефлексія;

- самооцінювання;

- уміння робити вибір та осмислювати як наслідки цього вибору, так і результати власної діяльності.

Друга складова оцінки результату – це власне видима частина „айсберга”, що є виконаним проектом. Причому оцінюється не обсяг освоєної інформації (що саме вивчено), а її застосування в діяльності (як саме застосовано) для досягнення визначеної мети.



Критерії виконання й захисту.

Критерії виконання:



  • актуальність і новизна пропонованих рішень, складність проблеми;

  • обсяг розробок та кількість пропонованих рішень;

  • реальність і практична цінність;

  • рівень самостійності;

  • якість оформлення записів, плакатів.

Критерії захисту:

  • якість доповіді;

  • прояв грунтовності завдань з пропонованої теми;

  • прояв грунтовності знань з певного предмета;

  • відповіді на запитання викладача;

  • відповіді на запитання аудиторії;

  • оцінка творчих здібностей доповідача;

  • оцінка ділових якостей доповідача;

  • підсумкова оцінка.

Оформлення й виконання проекту.

1.Актуальність теми й пропонованих рішень, реальність, практична спрямованість і значимість роботи.

2. Обсяг і повнота розробок, самостійність, закінченість, підготовленість до опублікування.

3. Рівень творчості, оригінальність розкриття теми, підходів, пропонованих рішень.

4. Аргументованість пропонованих рішень, підходів, висновків, повнота бібліографії, цитованість.

5. Якість оформлення: відповідність до стандартних вимог; поділ на рубрики й структура тексту, якість ескізів, схем, малюнків; якість і повнота рецензій.



Захист проекту.

  1. Якість доповіді: композиція, повнота представлення роботи, підходів, результатів, аргументованість, обсяг, переконливість і переконаність.

  2. Обсяг і глибина знань з теми, ерудиція, міжпредметні зв’язки.

  3. Культура мовлення, манера викладу, наочність, відчуття часу, утримання уваги аудиторії.

  4. Відповіді на запитання.

  5. Ділові та вольові якості; відповідальне рішення, готовність до дискусії, доброзичливість, контактність.

ТЕМАТИКА проектів може бути сформульована керівником гуртка з урахуванням навчальної ситуації , інтересів та здібностей гуртківців. Результати проектів повинні бути відповідно оформленими у вигляді альбому, журналу, альманаху, комп’ютерної презентації чи газети, відеофільму.

Розрізняють такі типи проектів:

1 Дослідницькі, підпорядковані логіці дослідження.

2. Творчі, що мають на меті творчу спільну діяльність.

3. Ігрові.

4. Інформаційні, спрямовані на збирання інформації про який – небудь об’єкт чи явище.

5. Практично орієнтовані, що спираються на соціальні інтереси учасників проекту.

Крім цього, проекти поділяються на особистісні, парні, групові; внутрішні та міжнародні; короткочасні (кілька занять), середньої тривалості (від тижня до місяця) та довготривалі (кілька місяців).

Під час організації та виконання проекту керівник виконує такі функції:

- допомагає гуртківцям у пошуку джерел інформації, одночасно сам будучи нею;

- координує весь процес роботи над проектом;

- підтримує і заохочує дітей до безперервного руху вперед у роботі над проектом;

- допомагає, але не виконує роботу замість гуртківців.

Педагог повинен добре знати інтереси учнів, їхні можливості, бажання, бути компетентним, комунікабельним, толерантним, з високим творчим потенціалом.

Пропоную вашій увазі один з проектів, який було розроблено членами нашого екологічного клубу «Краплинка», який одержав перемогу в обласному, і став лауреатом Всеукраїнського конкурсу – захисту екологічних проектів (м. Одеса, 2005р.) (додаток 8)

Агітаційно – пропагандистська робота.

Членами клубу приділяється велика увага агітаційно – пропагандистській роботі не тільки серед учнів школи, а й серед мешканців району. В клубі активно працює екологічна агітбригада, яка бере участь у районних, обласних та всеукраїнських конкурсах агітбригад, фестивалі «Свіжий вітер». Сценарії виступів були опубліковані в пресі, зокрема сценарій «Ми – люди, доки жива природа» («Завуч», 2001 р.); «Ми – діти Сонця» - у збірнику сценаріїв «Увійди в природу другом» (м. Харків, 2001 р.)

Крім цього в клубі працює екотеатр (додаток 9), де проводяться екологічні вітальні, які дають змогу провести обговорення проблем екології та охорони природи рідного краю з використанням елементів художніх, музичних творів, включаючи театралізовані моменти. Сценарій виступу екотеатру «Діти Сонця на варті природи рідного краю» опублікований в бібліотеці ВЕЛ (серія «Екологічна освіта і виховання, листопад, 2005, №11).

Студією мультфільмів екологічного прес-центру клубу розроблений мультфільм в малюнках «Екокраплинка в пошуках Екограду…».

Провідне місце в агітаційно – пропагандистській роботі займає робота екологічної кімнати, в якій ми збираємо матеріали для створення в подальшому еколого – краєзнавчого музею школи. Вже оформлені стенди, що розкривають екологічні проблеми України та Харківської області. Зібрано багато матеріалів , які розкривають особливості екології своєї місцевості, літопис екологічної роботи в школі. Також зібрана екологічна бібліотека, яка постійно поповнюється за допомогою ВЕЛ та ВДС «Екологічної варти», а також за рахунок подарункового фонду. Є зібрання картографічних видань за усіма основними екологічними темами.

Надзвичайно важливим було поповнення бібліотеки 3 –х томним виданням « Екологічної енциклопедії», яку нам подарувала ВЕЛ в цьому році до 10 – річчя заснування ВДС «Екологічна варта».

Доповнює кімнату постійно діюча виставка дитячих робіт: сезонних, тематичних чи приурочених до шкільних екологічних заходів.

Працюючи з дітьми, Полякова Н. В. відчула, що замало розвивати екологічну свідомість і культуру школярів. Потрібна безперервна екологічна освіта і виховання: від перших хвилин життя дитини. Але неможливо це зробити без екологічної свідомості батьків, оскільки у сім’ї дитина отримує перші знання про природу та набуває навички спілкування з нею. Тому до участі в різноманітних екологічних заходах, походах, екскурсіях, експедиціях залучаються і батьки дітей.

Милує око кожного, хто відвідує школу альпійська гірка. Цей проект виконаний учнями і батьками 11-А класу (випуск 2007), а також всіх небайдужих односельців, які підтримали учнів у їх починаннях. Це справжнє досягнення, і можна так сказати результативність роботи клубу.

Активно клуб працює і з дитячим садочком села Шарівки, виховуючи для себе нові кадри. Малеча завжди з нетерпінням чекає зустрічі з агротехніками, які не тільки вміло проводять ігри, алей навчають правилам поведінки молодших друзів в природі. Разом годують взимку пташок та білочок. Малюють малюнки, складають вірші та казки про природу.

Таким чином, систему безперервної екологічної освіти і виховання засобами екологічного краєзнавства можна представити у вигляді схеми (Рис.6).

Рис.6


СТРУКТУРА

безперервної еколого-краєзнавчої освіти,

яка проводиться клубом "Крапинка" в сел. Шарівка


Клуб "Краплинка"

Верстви населення

Шкільного

віку

(урочно та позаурочно)


Дошкільно-

го віку (в д/с, сім’ї)

Доросле населення (батьки, жителі

села)


Тісна співпраця з Центром туризму, краєзнавства, екскурсій та оздоровлення учнівської молоді Валківської районної Ради дала змогу нам самим навчатися, а й навчати інших. Так юні екологи Шарівки організували і провели для учнів районний екологічний зліт ( за сприянням районної служби у справах сім’ї та молоді). За сприянням районного відділу освіти проводяться екологічні літні табори, де учні відпочивають, а разом з тим здобувають теоретичні і практичні знання з екології. А ще учням району дуже сподобався семінар – практикум по біоетиці. Така співпраця дає вагомі результати в роботі. З року в рік ряди юних екологів - вартівців поповнюються новими членами. Це ще раз доводить, що шлях, який ми обрали для розвитку екологічних знань і умінь – правильний.

Робота клубу постійно висвітлюється в засобах масової інформації. Клуб «Краплинка» тісно співпрацює з багатьма різнопрофільними структурами (Рис.7)


Рис.7

МОДЕЛЬ ДІЛОВОГО СПІВРОБІТНИЦТВА

ЕКОЛОГІЧНОГО КЛУБУ “КРАПЛИНКА"

Шарівської ЗОШ


Громадські організації



Засоби масової інформації






Державні органи управління



- Екологічна группа

"Печеніги";

- Обласне товариство охорони природи;

- Партія зелених Валківського району;

- Всеукраїнська екологічна ліга та Всеукраїнська дитяча спілка "Ековарта"





Екологічний клуб "Краплинка"




- Валківська райдержадміністрація;

- Валківський районний відділ освіти;

- Валківське управління сім'ї та молоді;

- Міжрайонна екологічна інспекція Валківського району





Музеї, дендропарки




Науково-дослідницькі інститути




Навчальні заклади

усіх типів



- Старомерчицький архітектурно-парковий ансамбль;

- Литвинівський дендропарк;

- Валківський краєзнавчий музей.





- Мерефянський НДІ овочів-ництва та баштанництва;

- Інститут лісового господарства






- Дошкільні навчальні заклади (д/с с. Шарівка);

- Загальноосвітні навчальні заклади (ЗОШ Валківського району та м. Харкова)

- Позашкільні заклади освіти (Валківський районний ЦТКЕ, Харківська облСЮТур)

Крім цього у нас в цьому навчальному році з’явилися шефи. Нашу школу, і зокрема екологічний клуб, взяло під свою опікуУправління Південної залізниці. В особі В.М. Остапчука ми знайшли не тільки хорошого помічника і друга, а й однодумця, який переймається проблемами екології рідного краю. За йогоініціативи і підтримки , ми здійснили ряд навчальних екологічних екскурсій. Це екскурсія на сміттєспалювальний завод Південної залізниці, а також до міста Миргород, в цех по розливу мінеральної води. Матеріали, зібрані під час екскурсій будуть опрацьовані учнями в їхніх науково-дослідницьких роботах в МАН. Це дасть змогу ще краще дізнатися про важливість збереження природи рідного краю.



Результативність роботи клубу.

Багаторічний досвід роботи свідчить про те, що робота була і є плідною. Адже високий рівень знань, який показують учні під час районних і обласних олімпіад з біології, хімії та екології, участь і неодноразова перемога їх в різних районних і обласних конкурсах говорить про те, що росте екологічно свідома, освічена особистість, яка прагне навчитись сама, а отже зможе навчити й іншого.

Щороку учні займають призові місця в обласному конкурсі- захисті екологічних проектів. А в 2005 і 2007 роках стали лауреатами Всеукраїнського етапу цього конкурсу.

Брали участь у Всеукраїнській науково – практичній конференції «Роль екологічної освіти і виховання у формуванні екологічно свідомої особистості» та міжнародній конференції «Довкілля для Європи».

Займаються науково-дослідницькою роботою в МАН.

Беруть активну участь у громадському житті .

А головне, що кожного року 50 -60 % випускників школи для здачі ДПА, а тепер і ЗНО обирають біологію та хімію. І мають досить високі результати, які потім використовують для вступу у ВНЗ. І я рада, що багато учнів обирають такі для себе професії, які пов’язані з екологією. Так

Гетьман А. закінчив екологічний факультет автодорожньої академії, і сьогодні працює інженером- екологом, Кравченко О.(випускниця екологічного факультету ХНУ)- працює в обласному управлінні екобезпеки, та багато інших, хто вже працює, і хто навчається.



Сьогодні можна з гордістю сказати про те, що ті краплинки знань і умінь, які одержали учні , навчаючись в школі, стали їм у нагоді у формуванні екологічно свідомих громадян своєї держави, які вміло будуть опікуватися її майбутнім, а значить ми будемо жити в збалансованому довкіллі , де пануватиме рівновага.


Смотрите также:
Екологічна освіта І виховання в сучасних умовах: з досвіду роботи по екологічному краєзнавству в Шарівській зош І-ІІІ ступенів Валківського району
318.42kb.
1 стр.
Опис досвіду вчителя хімії зош і–ііі ступенів с. Павлівка Іваничівського району Волинської області Сущика Михайла Михайловича
120.27kb.
1 стр.
Виховної роботи синявської зош І-ІІІ ступенів на 2010 – 2011 навчальний рік
234.71kb.
1 стр.
Узагальнення позитивного досвіду правовиховної та провосвітньої роботи у омельницькому аграрно-екологічному ліцеї кременчуцького району полтавської області
474.76kb.
3 стр.
Через систему роботи методиста − до творчого вчителя з досвіду роботи
777.65kb.
3 стр.
Міністерство юстиції україни головне управління юстиції у Полтавській області
378.31kb.
1 стр.
Гнідинська зош І-ІІІ ступенів імені Петра Яцика Ти знаєш, що ти – людина?
75.54kb.
1 стр.
Наказ №127 Про стан викладання та рівень навчальних досягнень учнів з біології в загальноосвітніх навчальних закладах району
291.17kb.
1 стр.
Картка обліку передового педагогічного досвіду Область, район, школа Хмельницька, Хмельницький
29.62kb.
1 стр.
Наказ №5 м. Шпола Про проведення атестаційної експертизи освітньої діяльності Шполянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 Відповідно до плану роботи відділу освіти та з метою здійснення контролю за діяльністю навчальних закладів наказую
94.26kb.
1 стр.
Паращук А. О., методист цмспс управління освіти Кіровоградської міської ради
140.61kb.
1 стр.
Інформація про нагородження педагогічних працівників Ромашківської зош І ііі ступенів №п/п піб фах Предмет що викладає Педстаж Нагорода Рік нагороди
69.15kb.
1 стр.