Главная страница 1
Гапон В.О., д.мед.н., проф., Стрижеус К.П.

РОЛЬ СТУДЕНТСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ У ФОРМУВАННІ ПРОФІЛАКТИЧНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ЛІКАРЯ

Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія» (м. Полтава)
Однією із важливих соціальних проблем,що залишається не вирішеною у масштабах країни, є значна поширеність серед населення гіпертонічної хвороби. Сьогодні в Україні, за даними офіційної статистики, мають підвищений тиск близько 20,0 % (у 2000 році – 18,8 %), а за результатами епідеміологічних досліджень – 44,2 % дорослого населення.

З метою зменшення поширеності артеріальної гіпертензії Указом Президента України від 04.02.1999р.№ 117/99 була затверджена «Національна програма профілактики і лікування артеріальної гіпертензії в Україні», виконання якої розраховано на 1999-2010рр. Завданнями програми були: 1) пропаганда здорового способу життя; 2) зміцнення охорони здоров‘я кадрами та ресурсами, необхідними для здійснення санітарної освіти населення; 3)створення стандартів діагностики та лікування; 4)забезпечення населення високоефективними ліками, що знижують артеріальний тиск та приладами для його вимірювання. Кінцевими результатами, очікуваними після реалізації програми мали бути: а)підвищення інформованості населення про наявність артеріальної гіпертензії до 90%; б) збільшення числа хворих, що приймають знижуючі артеріальний тиск препарати до 70-75%; в) зниження захворюваності на цереброваскулярні хвороби при артеріальній гіпертензії на 20-30%; г) зниження смертності від мозкового інсульту на 20-30 %, від ішемічної хвороби серця – на 10 %.

Варто зазначити, що найголовнішою складовою проблеми є та, що 62% населення України не знає, що наявність у них гіпертензії (підвищення артеріального тиску), із них 23,2% не здійснює відповідних заходів з первинної та вторинної профілактики гіпертензії. Реалізація ж 20-ти річної програми боротьби з гіпертензією за кордоном привела до зниження смертності: від ішемічної хвороби серця – на 40%, від порушень мозкового кровообігу – на 56%.

Незважаючи на існування в Полтавській області вищезгаданої Державної цільової програми, істотних позитивних змін щодо поширеності артеріальної гіпертензії серед населення не відбулося. До цього часу поширеність артеріальної гіпертонії у Полтавській області є найвищою серед усіх областей України.

Суттєву роль в активізації діяльності місцевих громад з питань профілактики найбільш соціально вагомих захворювань серед населення могли відіграти активісти студентського самоврядування вищих медичних закладів. Але, на сьогодення, діяльність студентського самоврядування обмежується переважно вирішенням питань реального партнерства молоді з адміністрацією вищих навчальних закладів [1,2].

Отже, зважаючи на соціальну значущість такого досить поширеного серед населення області хворобливого стану, як артеріальна гіпертензія, відсутність концептуальних принципів організації діяльності територіальних громад у формуванні поведінки населення відносно попередження чи зменшення кількості та інтенсивності факторів ризику виникнення даного захворювання, виконання даної роботи, з нашої точки зору, є актуальним та важливим.

Метою дослідження стало наукове обґрунтування обсягу та змісту заходів щодо попередження ризику виникнення та розвитку артеріальної гіпертензії на рівні місцевого самоврядування, взаємозв’язку студентського та місцевого самоврядування.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Артеріальна гіпертензія, що передує розвитку гіпертонічної хвороби, має значну поширеність. В Україні у 2003 році було офіційно зареєстровано 10 млн чоловік з артеріальною гіпертензією [3]. Тому це захворювання вважають світовою медико-соціальною проблемою порушення здоров‘я населення [4].

Поширеність артеріальної гіпертонії – це рівень усіх зареєстрованих захворювань, виявлених як у поточному році, так і в попередні роки на даній території.

Захворюваність артеріальною гіпертонією – це рівень вперше зареєстрованих захворювань за календарний рік на даній території.

Дані щодо ураження населення артеріальною гіпертонією приведені у таблиці 1.

Таблиця 1.Показники ураження населення гіпертонічною хворобою (усі форми) в регіонах України у 2005-2006р.р. (на 100 тис. населення)

Найменування регіонів, областей

Поширеність

2005


Поширеність

2006


Захворюваність

2005


Захворюваність

2006


1

2

3

4

5

АР Крим

24294,4

23971,2

1776,6

1538,0

Вінницька

31825,0

32686,6

3254,4

3005,7

Волинська

29715,2

30604,8

2488,3

2397,1

Дніпропетровська

29534,5

30884,6

2555,7

2789,3

Донецька

26824,7

28037,4

2858,5

2899,2

Житомирська

26619,3

27410,4

896,6

1052,8

Закарпатська

30906,8

31937,8

4498,1

4031,3

Запорізька

25596,4

26714,6

1209,5

1575,9

1

2

3

4

5

Івано-Франківська

27784,2

29616,9

3677,9

3566,0

Київська

28496,3

28633,6

2069,6

1824,4

Кіровоградська

29645,3

31380,2

1967,5

2138,6

Луганська

28840,0

29171,8

1526,1

1472,5

Львівська

22696,5

23853,5

2734,9

2950,6

Миколаївська

27601,1

29206,9

2290,9

2508,0

Одеська

27771,1

29149,8

2998,9

3105,1

Полтавська

34574,4

35140,1

2504,3

2252,2

Рівненська

25090,5

26099,2

2724,3

2813,6

Сумська

24344,9

24622,6

1569,3

1742,7

Тернопільська

27714,7

28753,3

1667,5

1910,2

Харківська

29206,2

29957,6

5356,2

4837,8

Херсонська

28314,8

28944,5

2418,1

2449,7

Хмельницька

29806,1

30746,5

2482,4

2302,1

Черкаська

32027,8

33531,9

2408,6

2415,6

Чернівецька

25638,4

26712,0

1574,8

1708,8

Чернігівська

22835,8

23834,2

2109,6

2187,8

м. Київ

31456,0

31918,8

2760,7

2771,5

м.Севастополь

40999,9

40243,4

1368,7

1194,1

Україна

28169,3

29060,0

2586,3

2580,3

Як випливає із таблиці 1, найвищий показник поширеності гіпертонічної хвороби протягом двох останніх років у Полтавській області (за виключенням м.Севастополь) і складає у 2005 та 2006 році відповідно 34574,4 та 35140, 1, у той час, як у цілому по Україні в цей період були 28169,3 та 29060,0 на 100 тис. населення.

Серед осіб, у яких вперше виявлена гіпертонічна хвороба, Полтавська область знаходиться посередині, займаючи 15 місце. Це може свідчити з однієї сторони – про недостатнє виявлення цього захворювання у останні роки, по-друге – про можливе зменшення чисельності випадків гіпертонічної хвороби, що реєструється серед населення області.

Велике значення з соціально-економічної точки зору має значна поширеність гіпертонічної хвороби серед працездатного населення України (табл.2.)

Таблиця 2. Поширеність та захворюваність населення працездатного віку України гіпертонічною хворобою у 2005-2006р.р. (на 100 тис населення).



Найменування регіонів, областей

Поширеність

2005


Поширеність

2006


Захворюваність

2005


Захворюваність

2006


1

2

3

4

5

АР Крим

5936,5

5804,0

777,1

677,2

Вінницька

10435,1

10450,9

1410,9

1472,2

Волинська

8861,7

9114,9

1080,7

1140,8

Дніпропетровська

8154,1

8083,9

860,1

804,5

Донецька

8154,1

7468,6

1011,0

1075,5

Житомирська

8154,1

3315,9

273,1

297,9

Закарпатська

14854,7

16329,2

2835,1

2629,6

Запорізька

6236,8

6928,1

400,9

590,7

Івано-Франківька

9714,5

10786,5

1499,5

1535,0

Київська

12332,7

12115,3

1260,7

1293,3

Кіровоградська

10915,7

11404,3

872,1

1010,7

Луганська

9103,4

9305,9

714,9

722,3

Львівська

4669,4

4723,5

669,0

728,2

Миколаївська

7700,2

9044,8

976,0

1053,9

Одеська

9115,2

9634,9

1230,3

1267,8

Полтавська

10076,5

9666,2

1237,8

945,4

Рівненська

7920,5

8052,0

850,1

933,0

Сумська

5908,9

5664,0

574,1

591,9

Тернопільська

7904,4

8068,5

638,5

662,0

Харківська

9831,3

9549,7

2045,3

1811,8

Херсонська

8900,4

9298,2

967,6

1063,5

Хмельницька

6171,4

6534,1

787,7

867,8

Черкаська

7641,3

7846,1

1015.8

940.9

Чернівецька

12054,3

12062,8

1091,2

1119,7

Чернігівська

7622,7

7771.9

970,5

982,9

м.Київ

8374.8

8915.9

1113,5

1133,9

м.Севастополь

6747,1

7259,0

333,5

327,3

Україна

8280,5

8569,2

1047,9

1048,9

Співставляючи дані таблиці 1 та 2 можна відмітити, що серед усіх хворих гіпертонічною хворобою особи працездатного віку, що проживають у Полтавській області, складають 27% за показниками поширеності та 42% за показниками первинної захворюваності.

Отже, отримані нами дані щодо поширеності гіпертонічної хвороби серед населення області мають важливе значення для подальшого визначення факторів, що її обумовлюють та розробки адекватних профілактичних заходів.
Згідно до Указу Президента України від 04.02.1999 р. № 117/99 „Про програму профілактики і лікування артеріальної гіпертензії в Україні” реалізація заходів на місцевому рівні передбачає: 1) створення кабінетів медико-соціальної освіти населення та пунктів вимірювання артеріального тиску; 2) створення пунктів вимірювання артеріального тиску; 3) здійснення заходів первинної профілактики артеріальної гіпертензії та її ускладнень [5]. Нині, в умовах переходу до надання первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини, профілактична спрямованість її обмежується зоною контакту „лікар-пацієнт”, просвітницькими бесідами з одним пацієнтом. Ця система не спроможна задовольнити потреби сімей та громади у профілактичному аспекті медико-санітарної допомоги, а також обмежує вплив органів місцевого самоврядування на вирішення проблем охорони здоров’я [6,7].

Не претендуючи на вичерпну повноту, пропонуємо наше бачення напрямів вирішення проблеми значної поширеності артеріальної гіпертензії серед населення на рівні місцевого самоврядування, яке повинно здійснюватися, на нашу думку, за обов’язкової участі активістів студентського самоврядування вищого медичного навчального закладу.

Виходячи з того, що основним змістом діяльності місцевого самоврядування є система заходів із попередження хвороб, пропонуємо модель співпраці між місцевими радами першого рівня, активістами органу студентського самоврядування вищого навчального медичного закладу та первинною ланкою медико-санітарної допомоги, якою є лікарі загальної практики – сімейної медицини (малюнок).




Мета

Об‘єкти праці


Зміст

діяльності

Малюнок: Модель співпраці між місцевими радами першого рівня,



активістами студентського самоврядування та фахівцями первинної ланки медичної допомоги.

Реалізацію запропонованої моделі доцільно здійснювати у слідуючому порядку:

1. Місцеві ради першого рівня (сільські та селищні) організовують проведення „Днів гіпертензії” для чого вони:

а) інформують населення про такі дні щороку (доцільно у суботу);

б) виділяють кошти для придбання ваг та тонометра, сантиметрової

стрічки (орієнтовно 200 грн);

в) виділяють приміщення для проведення тестування.

2. Активісти студентського самоврядування:

а) вимірюють артеріальний тиск, масу тіла та окружність талії у осіб, що відвідали приміщення, де відбувається тестування;

б) відвідують на дому людей, що не можуть самостійно добратися до

місця тестування;

в) проводять санітарно-просвітницьку роботу.

3. Лікарі загальної практики – сімейної медицини:

а) здійснюють огляд осіб з тиском 140-180/90-105

б) визначають при необхідності програму подальшого обстеження

(обсяг лабораторних обстежень, ЕКГ, огляд очного дна)

в) узагальнюють результати вимірювань та оглядів, визначаючи

відсоток осіб, що знають рівні свого артеріального тиску, необхідну

частоту вимірювань його у подальшому та обсяг подальшої

діагностичної програми.



Населення територіальної громади може також здійснювати самотестування рівня артеріального тиску, а також маси та окружності тіла.
Підсумовуючи, слід зазначити, що участь активістів студентського самоврядування, під якими ми розуміємо студентів IV – V курсів медичного факультету, є потенційним ефективним ланцюгом між органами місцевої влади та представниками медичної галузі, що надають первинну медико-санітарну допомогу. З нашої точки зору, у першу чергу, має покращитися профілактична діяльність закладів первинної медико-санітарної допомоги у напрямі формування світогляду селян щодо негативного впливу основних соціально-гігієнічних чинників довкілля та їх ролі в збереженні власного здоров’я. Крім того, така участь студентів є не тільки проявом медико-соціальної активності у студентські роки, а й засобом формування профілактичної спрямованості професійної діяльності майбутнього лікаря.

Висновки

  1. Поширеність гіпертонічної хвороби серед населення Полтавської області є найвищою у порівнянні з іншими областями України, складаючи 35140,1 на 100000 населення. Кожний третій житель Полтавщини хворіє гіпертонічною хворобою, у той час, як у середньому по Україні – кожний четвертий житель.

  2. Із числа жителів області лише 62,0% знають про наявність у них гіпертензії, (підвищеного артеріального тиску), з них 23,2% - лікуються, у тому числі ефективно – 12,8%. Таким чином, чотири із п’яти хворих гіпертонічною хворобою – не лікуються.

  3. Нами запропонована модель співпраці між місцевими радами першого рівня та фахівцями первинної ланки медичної допомоги, що базується на впровадженні нарівні сіл та селищ „Днів гіпертензії”. Сутність співпраці полягає у здійснені сумісних заходів, спрямованих на підвищення проінформованості членів територіальної громади про наявність (або відсутність) у них артеріальної гіпертензії.

  4. Для здійснення більш широкої та конкретної санітарно-просвітницької роботи щодо профілактики гіпертонічної хвороби доцільно видання спеціальної брошури із зосередженням рекомендацій відносно методики вимірювання артеріального тиску, обов’язкових знань та дій пацієнта із підвищеним артеріальним тиском, принципів дієтичного харчування та прийомів ліків хворого на артеріальну гіпертензію. Цю інформацію успішно можуть доводити до відома населення активісти студентського самоврядування вищих медичних закладів.


Список джерел використаної літератури:

  1. Хуснутдінов О. Соціальне партнерство між органами самоврядування та громадськими організаціями як можливість та здатність самоорганізації громадян // Вісн. Укр.. Акад.. держ. упр. при Президентові України. – 2002. - №3. – С.210-215

  2. Курило В. С., Савченко С. В. Проблеми студентського самоврядування у вимірі соціальної педагогіки // Соціальна педагогіка: теорія і практика. – 2005. - №4. – С.4-10.

  3. Яворская В. А. Артериальная гипертензия и цереброваскулярные заболевания //Судинні захв. голов. мозку. – 2006. - №3. – С. 2- 8

  4. Корнацький В. М. Артеріальна гіпертонія – світова медико-соціальна проблема порушення здоров’я населення в ХХІ віці // Букев. мед. вісник 2006. - №3. –С.7-10

  5. Коваленко В. М., Лутай М. І., Сіренко Ю. М. Серцево-судинні захворювання. Класифікація, стандарти діагностики та лікування // Київ.- 2007. – 121с.

  6. Слабкий Г. О., Зіменковський А. Б., Москалець Г. М., Курчатов Г. В. стан виконання заходів міжгалузевої комплексної програми „Здоров’я нації” на 2002-2011 роки щодо медико-соціальних проблем серцево-судинних хвороб //Україна: здоров’я нації. – 2007. – №1.- С. 17-24

  7. Пономаренко В. М., Боцак В. М., Шведов В. С. Роль місцевого самоврядування в розвитку сімейної медицини на селі та вирішення її проблем // Вісн. соц. гігієни та органів охорони здоров’я України. – 2003. – №1.- С. 13-16


Смотрите также:
Гапон В. О., д мед н., проф., Стрижеус К. П. Роль студентського самоврядування у формуванні профілактичної спрямованості професійної діяльності майбутнього лікаря вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна
175.38kb.
1 стр.
Державний вищий навчальний заклад
130.15kb.
1 стр.
Стеценко Богдан Станіславович. Акціонерні товариства на ринку капіталів України: дис канд екон наук: 08. 00. 08 / Державний вищий навчальний заклад "Київський національний економічний ун-т ім. Вадима Гетьмана"
84.7kb.
1 стр.
Державний вищий навчальний заклад
1076.56kb.
6 стр.
Державний вищий навчальний заклад
458.04kb.
5 стр.
Державний вищий навчальний заклад
105.79kb.
1 стр.
Державний вищий навчальний заклад
117.11kb.
1 стр.
Державний вищий навчальний заклад
154.3kb.
1 стр.
Державний вищий навчальний заклад
544.27kb.
6 стр.
Севастопольський інститут банківської справи української академії банківської справи національного банку україни запрошує на навчання у 2011 році
62.99kb.
1 стр.
Державний вищий навчальний заклад
85.26kb.
1 стр.
Міністерство освіти І науки,молоді та спорту україни державний вищий навчальний заклад
204.4kb.
1 стр.