Главная страница 1страница 2страница 3





Неофіційний переклад





Група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF)


СОРОК РЕКОМЕНДАЦІЙ

Вступ
Методи і способи відмивання грошей змінюються відповідно розвитку контрзаходів. В останні роки Група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) виявляла все більш і більш складні комбінації способів, які передбачали збільшення використання юридичних осіб для приховування справжньої власності і контролю за доходами, отриманими злочинним шляхом, збільшення використання професіоналів для надання консультацій і сприяння у відмиванні кримінальних доходів. Ці фактори, поєднані з досвідом, набутим у країнах і територіях, які не співпрацюють у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, а також кількість національних та міжнародних ініціатив обумовили перегляд і перевірку 40 Рекомендацій FATF з метою протидії відмиванню грошей і фінансуванню тероризму в нових умовах. Зараз FATF закликає всі країни до вжиття всіх необхідних заходів для приведення у відповідність їхніх національних систем з протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом і фінансування тероризму, рекомендаціям FATF і до ефективної імплементації цих заходів.

Процес перегляду 40 Рекомендацій, який проводився з метою вищезгаданої перевірки, був широким, відкритим для членів FATF, не членів цієї організації, спостерігачів, фінансового та задіяних секторів, зацікавлених сторін. Цей консультаційний процес дозволив накопичити великий обсяг інформації, яка вся була обговорена в процесі перегляду.

Переглянуті 40 Рекомендацій зараз застосовуються не тільки до відмивання грошей, але й до фінансування тероризму, і в поєднанні з 8 Спеціальними Рекомендаціями по боротьбі з фінансуванням тероризму створюють постійну, вичерпну і послідовну структуру заходів з протидії відмиванню грошей і фінансуванню тероризму. FATF визнає, що країни мають різні правові та фінансові системи і, таким чином, не можуть вживати ідентичних заходів для досягнення спільної мети, особливо стосовно шляхів вирішення. Таким чином, Рекомендації встановлюють мінімум стандартів дій країн для імплементації рішення відповідно до умов країни і конституційних меж. Рекомендації охоплюють всі заходи, які національні системи повинні вжити в межах системи кримінальної юстиції і регулятивної системи, превентивні заходи, які мають бути вжиті фінансовими установами та іншими суб’єктами визначеної діяльності і професій, а також міжнародне співробітництво.

Базові 40 рекомендацій FATF були підготовлені в 1990 році як ініціатива щодо протидії протиправному використанню фінансових систем особами, які відмивають гроші, отримані від реалізації наркотиків. В 1996 році Рекомендації вперше були переглянуті з метою відобразити еволюціонуючи типи відмивання грошей. 40 Рекомендацій в редакції 1996 року були схвалені більш ніж 130 країнами і є міжнародним стандартом в сфері протидії відмиванню грошей.

В жовтні 2001 року FATF поширила свій мандат на питання фінансування тероризму і зробила важливий крок, підготувавши 8 Спеціальних Рекомендацій щодо протидії фінансуванню тероризму. Ці Рекомендації містять комплекс заходів, метою яких є протидія фінансуванню терористичних актів та терористичних організацій і є Додатковими до 40 Рекомендацій.

Основним елементом в боротьбі проти відмивання грошей і фінансування тероризму є необхідність моніторингу систем країн на предмет їх відповідності вимогам міжнародних стандартів. Взаємна оцінка, проведена FATF та відповідними регіональними організаціями по розробці фінансових заходів боротьби з відмиванням коштів, а також оцінки, проведені Міжнародним валютним фондом та Світовим банком, є необхідним механізмом забезпечення ефективної імплементації рекомендацій FATF всіма країнами.




СОРОК РЕКОМЕНДАЦІЙ

A. ПРАВОВІ СИСТЕМИ

Зміст кримінального злочину відмивання грошей


  1. Кожна з країн має встановити карне переслідування за відмивання грошей на основі Конвенції ООН проти незаконного обігу наркотиків та психотропних речовин (Віденська конвенція) 1998 р. та Конвенції ООН про транскордонну організовану злочинність (Палермська конвенція) 2000 р.

Кожна країна має застосовувати поняття злочину відмивання грошей до всіх значних правопорушень, з метою покриття якомога ширшого спектру предикатних правопорушень. Предикатні правопорушення можуть описуватися шляхом посилання на всі правопорушення чи на поріг, пов’язаний з категорією серйозних правопорушень або з покаранням у вигляді ув’язнення, що встановлено за предикатне правопорушення (пороговий підхід), чи на перелік предикатних правопорушень, або шляхом комбінації цих підходів.


Якщо країни застосовують пороговий підхід, предикатні правопорушення мають принаймні включати в себе всі правопорушення, які вважаються значними відповідно до їхнього національного законодавства, або включати в себе правопорушення, які караються максимальним покаранням у вигляді позбавлення волі строком більш ніж один рік або для тих країн, які мають мінімальний поріг для правопорушень, встановлений в їхній правовій системі, предикатні правопорушення мають включати в себе всі правопорушення, що караються мінімальним покаранням у вигляді позбавлення волі більш ніж на шість місяців.
Незалежно від того, який підхід до встановлення предикатних правопорушень застосовується, кожна країна має принаймні включити до них номенклатуру правопорушень в рамках кожної з визначених категорій правопорушень 3.
Предикатними правопорушеннями для цілей відмивання грошей має вважатися також таке діяння, що мало місце в іншій країні, яке є правопорушенням в такій країні, і яке б вважалося предикатним правопорушенням, якщо б воно мало місце в країні. Країни можуть передбачити, що єдиною умовою є те, що таке діяння вважалося б предикатним правопорушенням, якщо воно мало місце на їх території.
Країни можуть передбачити, що поняття злочину відмивання грошей не застосовується до осіб, які скоїли предикатне правопорушення, якщо цього вимагають фундаментальні принципи їхнього внутрішньодержавного законодавства.


  1. Країни мають забезпечити таке:




    1. намір і відомості, які вимагаються для доведення злочину відмивання грошей, мають відповідати стандартам, встановленим Палермською і Віденською конвенціями, включаючи концепцію, що такий психічний стан може встановлюватися за об'єктивними фактичними обставинами.




    1. кримінальна відповідальність, а там, де це неможливо, цивільна та адміністративна відповідальність, повинна поширюватись на юридичних осіб. Це не повинно перешкоджати паралельному кримінальному, цивільному або адміністративному переслідуванню юридичних осіб у країнах, в яких існують такі форми відповідальності. До юридичних осіб мають застосовуватися ефективні, пропорційні та переконливі санкції. Такі заходи не мають впливати на кримінальну відповідальність фізичних осіб.


Превентивні заходи і конфіскація


  1. Країни повинні вжити заходи, аналогічні наведеним у Віденській та Палермській конвенціях, включаючи законодавчі кроки, які можуть бути необхідними для надання компетентним органам цих країн повноваження на конфіскацію відмитої власності, доходів, отриманих внаслідок злочину відмивання грошей або предикатного правопорушення, засобів, що використовувались або існував намір їх використання для вчинення цих правопорушень, або майна відповідної вартості, не впливаючи на права bona fide третіх сторін.

До таких заходів необхідно включити повноваження на:




  1. визначення, виявлення та оцінку майна, яке підлягає конфіскації;

  2. здійснення тимчасових заходів, таких як заморожування і арешт для того, щоб запобігти будь-яким операціям з майном, його передачі або позбавленню від нього;

  3. здійснення заходів, які запобігають або анулюють дії, що впливають на здатність держави отримувати власність, яка підлягає конфіскації;

  4. здійснення будь-яких заходів з розслідування.

Країни можуть розглянути можливість вжиття заходів, які дозволять конфіскацію таких доходів або засобів без кримінального засудження або які вимагають від правопорушника продемонструвати законне походження власності, що інакше підлягає конфіскації, в тій мірі, наскільки це відповідає принципам їхнього національного законодавства.


В. ЗАХОДИ, ЩО МАЮТЬ ВЖИВАТИСЯ ФІНАНСОВИМИ установами ТА ПІДПРИЄМСТВАМИ У НЕФІНАНСОВИХ СФЕРАХ ДІЯЛЬНОСТІ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ ВІДМИВАННЮ ГРОШЕЙ І ФІНАНСУВАННЮ ТЕРОРИЗМУ


  1. Країни забезпечують, щоб закони про збереження таємниці фінансовими установами не перешкоджали запровадженню рекомендацій FATF.


Правила обачливості щодо клієнтів і зберігання інформації



  1. Фінансові установи не повинні відкривати анонімні рахунки та рахунки на явно фіктивні імена.

Фінансові установи мають ставитися до клієнтів з обачливістю, включаючи ідентифікацію та перевірку особи їхніх клієнтів у разі:




  • Встановлення ділових відносин;

  • Проведення окремих операцій, що перевищують відповідно визначений поріг та грошових переказів у обставинах, описаних у пояснювальній записці до спеціальної Рекомендації VII;

  • Існування підозри у відмиванні грошей або фінансуванні тероризму; або

  • Якщо фінансова установа сумнівається у достовірності або достатності попередньо отриманої інформації про ідентифікацію клієнта.

Заходи обачливості щодо клієнтів є наступними:




    1. Ідентифікація клієнта і перевірка особи клієнта з використанням надійних документів, даних чи інформації, отриманих з незалежних джерел4;

    2. Визначення вигодоодержувача і вжиття відповідних заходів для перевірки особи вигодоодержувача таким чином, щоб фінансова установа була задоволена тим, що вона знає, хто є вигодоодержувачем. Для юридичних осіб та організацій, фінансові установи мають вживати заходів для виявлення власника та керівної структури клієнта;

    3. Отримання інформації про мету і передбачену природу ділових стосунків;

    4. Проведення постійних заходів обачливості щодо ділових відносин і спостереження за операціями, що відбуваються протягом таких відносин, з метою забезпечення того, щоб операції, що проводяться, відповідали інформації про клієнта, його бізнес і характер ризику, наявній в установі, включаючи, у разі потреби, джерела коштів.

Фінансові установи мають застосовувати всі визначені в пунктах “а” – “d” Заходи обачливості, але можуть визначати „жорсткість” таких заходів в залежності від ступеню ризику, пов’язаного з клієнтом, діловими відносинами та трансакціями. Застосовувані заходи мають відповідати рекомендаціям, виданим компетентними органами. Для категорій операцій з високим ризиком, фінансові установи мають застосовувати посилені правила обачливості. Країни можуть вирішити, що фінансові установи можуть застосовувати зменшені або спрощені заходи до операцій, що мають низький ризик використання з метою відмивання грошей.


Фінансові установи мають ідентифікувати клієнта і вигодоодержувача до встановлення ділових відносин або проведення операцій для нерегулярних клієнтів. Країни можуть дозволяти фінансовим установам проводити перевірку після встановлення ділових відносин тоді, коли це доречно з точки зору доцільності, у випадках, коли необхідно не перешкоджати нормальному веденню бізнесу, якщо ризики відмивання грошей ефективно контролюються.
Якщо фінансова установа не може виконувати вимоги зазначених вище підпунктів „а” - „с”, вона має відмовити у відкритті рахунку, проведенні ділових відносин або операції; вона також має розглянути можливість повідомлення про сумнівну операцію стосовно такого клієнта.
Ці вимоги мають застосовуватися до всіх нових клієнтів, хоча фінансові установи мають застосовувати цю рекомендацію також до існуючих клієнтів на основі значимості та ризику, та повинні застосовуватись Заходи обачливості до існуючих відносин у визначений час.


  1. Фінансові установи повинні, у відношенні до політичних діячів, на додаток до звичайних правил обачливості:




  1. Мати відповідну систему управління ризиками для визначення, що особа є політичним діячем;

  2. Отримати схвалення вищого керівництва на встановлення ділових стосунків з такими клієнтами;

  3. Приймати заходів для визначення джерел збагачення та джерел фінансування;

  4. Поводити постійний моніторинг за здійснюваними діловими відносинами.



  1. Фінансові установи повинні, у відношенні закордонних кореспондентських банківських послуг та інших схожих відносин, на додаток до звичайних правил обачливості:




  1. Збирати відповідну інформацію про установу-респондента для повного розуміння діяльності респондента та для отримання доступної публічної інформації про репутацію установи та якість нагляду, включаючи інформацію чи установа була предметом розслідування або акцією регулятивного органу з питань відмивання грошей або фінансуванням тероризму;

  2. Оцінювати контроль установи-респондента за відмиванням грошей та фінансуванням тероризму;

  3. Отримати схвалення вищого керівництва перед встановленням нових кореспондентських відносин;

  4. Документ, що визначає відповідальність кожної установи;

  5. Відповідно до “платежів по рахунках”, знати, що банк респондент визначив особу та застосував правила обачності до клієнта, шляхом прямого доступу до рахунків кореспондента та здатний проводити відповідну ідентифікацію інформації про клієнта на запит банку-кореспондента.




  1. Фінансові установи повинні приділяти особливу увагу загрозі проведення операцій з відмивання грошей, яка існує завдяки появленню і розробці нових технологій, що сприяють анонімності, і повинні у разі необхідності здійснювати заходи, спрямовані на запобігання їх використанню у схемах відмивання грошей. Зокрема, від фінансових установ необхідно вимагати наявності процедур і політик, спрямованих на окремі ризики, пов’язані з діловими відносинами або операціями, які відбуваються не безпосередньо.




  1. Країни можуть дозволити фінансовим установам доручати третім сторонам здійснювати підпункти „а” - „с” Заходів обачливості та проводити діяльність, за умови того, що виконуються нижченаведені критерії. Якщо дозволяється таке доручення, остаточна відповідальність за визначення і перевірку особи клієнта лежить на фінансовій установі, яка здійснює ділові відносини.

Критерії, які необхідно задовольнити, є наступними:




  1. Фінансова установа, покладаючись на третю сторону, має зразу одержати необхідну інформацію, що визначена в п. (а) – (с) Заходів обачливості. Фінансові установи мають бути впевнені, що копії ідентифікаційної інформації та інша подібна документація стосовно Заходів обачливості буде надаватися третьою стороною на запит без відкладення;

  2. Фінансова установа повинна мати інформацію, що третя сторона регулює та наглядає, та застосовує Заходи обачливості відповідно до Рекомендацій 5 та 10.

Кожна країна сама визначає, в яких країнах може знаходитися третя сторона, яка відповідає умовам, зважаючи на наявну інформацію про території, які неадекватно застосовують рекомендації FATF.

Кожна країна сама визначає, в яких країнах може знаходитися третя сторона, яка задовольняє встановленим умовам, зважаючи на наявну інформацію про країни (території), які не застосовують, або неадекватно застосовують рекомендації FATF.


  1. Фінансові установи повинні зберігати протягом, принаймні, п'яти років усі необхідні облікові документи стосовно як внутрішніх, так і міжнародних операцій, на основі яких вони мають змогу оперативно відповідати на запити про інформацію, що надходять від компетентних органів. Обсяг цих документів має бути достатнім для того, щоб простежити хід окремої операції (включаючи суми і тип валюти, якщо таке мало місце), і таким чином надати в разі необхідності правоохоронним органам докази щодо переслідування осіб, що звинувачуються у кримінальних діях.

Від фінансових установ необхідно вимагати зберігати документи, які стосуються ідентифікаційних даних, отриманих внаслідок процесу обачливості щодо клієнтів (наприклад, копії ідентифікаційних документів – паспортів, посвідчень особи, прав водія або аналогічних документів), облікові документи по банківських рахунках і ділову кореспонденцію протягом, принаймні, п'яти років після припинення ділових відносин.


Ідентифікаційні дані та облікові документи повинні надаватися внутрішнім компетентним органам країни, які мають відповідні повноваження.


  1. Фінансові установи повинні звертати особливу увагу на будь-які складні, незвичайно великі операції, на будь-які незвичайні схеми проведення операцій, де не можна простежити очевидну законну кінцеву мету. Необхідно відстежувати, до можливої межі, зміст і цілі таких операцій, отримані висновки оформляти письмово і бути в змозі допомогти компетентним органам і аудиторам.




  1. Вимоги щодо обачливості і ведення обліку, викладені у рекомендаціях 5, 6 та 8-11, застосовуються до визначених нефінансових установ та осіб, що діють у нефінансових сферах, у наступних ситуаціях:




  1. казино – коли клієнти задіяні у фінансових операціях, які дорівнюють або перевищують відповідний визначений поріг;

  2. агентства нерухомості – коли вони задіяні у фінансових операціях своїх клієнтів стосовно покупки або продажу нерухомості;

торгівці дорогоцінними металами і камінням – коли вони задіяні у будь-якій готівковій операції з клієнтом, яка дорівнює або перевищує відповідний визначений поріг;

c) торговці дорогоцінними металами та торговці дорогоцінним камінням – коли вони залучені до будь – якої готівкової операції з клієнтом, що перевищує встановлений поріг;

d) юристи, нотаріуси, інші незалежні професіонали у правовій сфері, бухгалтери, коли вони допомагають у плануванні або здійсненні операцій для свого клієнта стосовно:


  • купівлі-продажу нерухомості;

  • управління грошима, цінними паперами або іншими активами клієнта;

  • управління банківським, ощадним рахунком або рахунком з цінними паперами;

  • організації внесків для створення, діяльності або управління компаніями;

  • створення, діяльності або управління юридичними особами або компаніями або покупка або продаж об’єктів підприємницької діяльності;




  1. трасти і посередники, що надають послуги компаніям – коли вони здійснюють фінансові операції для клієнта стосовно діяльності, визначеної в Глосарії.


Повідомлення про підозрілі операції та відповідність вимогам


  1. Якщо фінансова установа підозрює або має достатні підстави підозрювати, що кошти є результатом кримінальної діяльності або пов’язані з фінансуванням тероризму, необхідно встановити вимогу, прямо у законодавстві або за допомогою підзаконного акту, стосовно негайного повідомлення про свої підозри до підрозділу фінансової розвідки (ПФР).




  1. Фінансові установи, їх керівники, посадові особи та працівники повинні:




  1. мати визначений нормативними актами юридичний захист від кримінальної або цивільної відповідальності у зв'язку з порушенням будь-яких обмежень щодо розкриття інформації, обумовлених контрактом або будь-якими законодавчими, нормативними або адміністративними положеннями, якщо вони добросовісно доводять свої підозри до відома підрозділу фінансової розвідки, навіть за умови, що вони не знали точно, які саме кримінальні дії стояли за операцією, а також незалежно від того, чи такі кримінальні дії дійсно мали місце;

  2. заборонити законом розголошення факту повідомлення ПФР про підозрілу операцію або пов’язану з цим інформацію.




  1. Фінансові установи мають розробляти програми протидії відмиванню грошей та фінансуванню тероризму. Ці програми повинні передбачати:

а) розробку внутрішньої політики, процедур та важелів контролю, включаючи надання функцій забезпечення такого контролю особам на рівні керівництва, а також адекватних процедур перевірки для того, щоб упевнюватися у повній відповідності існуючим вимогам тієї особи, яка приймається на роботу до установи;

b) постійне проведення програм підготовки службовців;

c) заходи аудиторського характеру з метою перевірки системи роботи установи.




  1. Вимоги, визначені в Рекомендаціях 13-15 та 21, застосовуються до визначених нефінансових занять та професій в наступних випадках:




  1. юристи, нотаріуси, інші незалежні фахівці у правовій сфері та бухгалтери мають повідомляти про підозрілі операції, коли вони задіяні у фінансовій операції від імені або за дорученням клієнта, відповідно до діяльності, визначеної в пункті Рекомендації 12 „d”. Країни повинні підтримувати вимоги щодо повідомлення стосовно інших професійних занять бухгалтерів, включаючи аудит.




  1. торгівці дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням мають повідомляти про підозрілі операції, коли вони проводять готівкові операції з клієнтами на суму, що дорівнює або перевищує відповідний визначений поріг.




  1. трасти і посередники, що надають послуги компаніям, що здійснюють фінансові операції від імені або для клієнта стосовно діяльності, визначеної в Рекомендації 12 ”e”.




  1. юристи, нотаріуси, інші фахівці у правовій сфері та бухгалтери, що здійснюють незалежну професійну діяльність, не повідомляють про свої підозри, якщо відповідна інформація отримана за обставин, що є предметом професійної таємниці або привілеєм на зберігання адвокатської таємниці.


Інші заходи запобігання операціям з відмивання грошей та фінансуванням тероризму
17. Країни мають забезпечити наявність ефективних, пропорційних та переконливих санкцій, кримінальних, цивільних або адміністративних, що застосовуються до фізичних або юридичних осіб, яких стосуються ці Рекомендації і які не виконують вимоги по боротьбі з відмиванням грошей або фінансуванням тероризму.
18. Країни не повинні дозволяти створення або продовження роботи банків-оболонок. Фінансові установи мають відмовлятися вступати або продовжувати кореспондентські банківські відносини з банками-оболонками. Фінансові установи мають також вживати запобіжних заходів, щоб уникати встановлення кореспондентських банківських відносин з іноземними фінансовими установами, які дозволяють використання своїх рахунків банками-оболонками.
19. Країни повинні розглянути можливість:


  1. здійснення заходів з виявлення та відстеження фізичних перевезень готівки та обігових грошово-кредитних документів на пред'явника через кордони, за умови виконання жорстких правил щодо належного використання інформації і уникнення будь-яких обмежень свободи переміщення капіталів.




  1. застосування і корисність системи, за якої банки та інші фінансові установи і посередники повідомляли б про всі внутрішні та міжнародні валютні операції, сума яких перевищує певний фіксований поріг, національному центральному органу з комп'ютеризованою базою даних, яка може надаватися при розслідуванні справ, пов'язаних з відмиванням грошей або фінансуванням тероризму, у розпорядження компетентних органів, за умови виконання жорстких правил щодо належного використання інформації.

20. Країни повинні сприяти запровадженню Рекомендацій FATF у заняття та професії, інші ніж визначені як нефінансові заняття або професії, що можуть бути задіяні у відмиванні грошей або фінансуванні тероризму.


Країни повинні сприяти загальному подальшому розвиткові сучасних і надійних методів регулювання грошових операцій, що менш піддаються відмиванню грошей.
Заходи по вирішенню проблем в державах, які не застосовують або недостатньо застосовують Рекомендації FATF


  1. Фінансові установи мають приділяти особливу увагу діловим стосункам і операціям з особами, в тому числі компаніями та фінансовими установами, країн, де Рекомендації FATF не застосовуються або застосовуються в недостатній мірі. У випадку, коли ці операції не мають очевидної економічної або законної мети, підстави їх проведення та цілі повинні бути максимально ретельно перевірено, з’ясована інформація має бути зафіксована письмово та має бути доступною для допомоги компетентним органам. Якщо такі країни продовжують не застосовувати або застосовувати в недостатній мірі Рекомендації FATF, країни повинні бути в змозі застосовувати відповідні контрзаходи.




  1. Фінансові установи повинні забезпечити застосування вищезазначених принципів також для філій і закордонних дочірніх установ, що знаходяться в країнах, де дані Рекомендації не застосовуються або застосовуються в недостатній мірі, в межах, що не суперечать чинному законодавству даної країни. У тих випадках, коли застосування даних Рекомендацій заборонено законодавством даної країни, фінансові установи повинні повідомити компетентні органи за місцем розташування їх головних установ про неможливість застосування Рекомендацій.



Регулювання та нагляд


  1. Країни мають забезпечити, щоб фінансові установи підлягали адекватному регулюванню і нагляду та ефективно впроваджували рекомендації FATF. Компетентні органи мають вживати необхідних правових або регулятивних заходів, щоб запобігти ситуації, коли злочинці або пов’язані з ними особи стають власниками або вигодоодержувачами значної або контрольної долі активів у фінансових установах, або коли вони беруть участь в управлінні фінансовими установами.

Відносно фінансових установ, до яких застосовуються „Основні принципи”, необхідно застосовувати регулятивні та наглядові заходи, які застосовуються в цілях обачливості, і які також мають відношення до боротьби з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму.


Інші фінансові установи повинні отримати ліцензію або бути зареєстрованими і підпадати під сферу відповідного регулювання, а також бути об’єктом нагляду в цілях боротьби з відмиванням грошей, зважаючи на ризик відмивання грошей або фінансування тероризму у відповідному секторі. Якнайменше, заняття, що забезпечують переказ грошей або обмін валюти повинні бути ліцензовані або зареєстровані, та бути об’єктом ефективної системи моніторингу з метою недопущення відмивання грошей та фінансуванням тероризму у відповідності з національними вимогами.


  1. Наступні визначені нефінансові заняття та професії повинні бути об’єктом регулятивних і наглядових заходів, як викладено нижче.




    1. Казино мають підлягати всеосяжному регулятивному і наглядовому режиму, який має забезпечувати, щоб вони ефективно впроваджували необхідні заходи протидії відмиванню грошей і фінансуванню тероризму. Принаймні:




    • казино мають ліцензуватися;

    • компетентні органи мають вживати необхідних правових або регулятивних заходів для запобігання тому, щоб злочинці або пов’язані з ними особи були власниками або вигодоодержувачами значної або контрольної долі активів, брали участь в управлінні чи були управляючими казино;

    • компетентні органи мають забезпечити ефективний нагляд за казино щодо дотримання ними зобов’язань стосовно боротьби з відмиванням грошей.

b. Країни повинні забезпечити, щоб інші категорії визначених нефінансових занять і професій були об’єктом ефективної системи моніторингу та забезпечити їх відповідність вимогам боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму. Це повинно бути забезпечено з урахуванням чутливості до ризиків. Це може бути забезпечено виконавчою владою або відповідною саморегулівною організацією, якщо така організація має повноваження покладати на своїх членів обов’язок протидіяти відмиванню грошей або фінансуванню тероризму.




    1. Компетентні органи повинні розробити методичні рекомендації та надавати інформацію, яка допоможе фінансовим установам та особам, що займаються визначеними нефінансовими заняттями та професіями, застосовувати національні заходи протидії відмиванню грошей і фінансуванню тероризму, зокрема, щодо виявлення та повідомлення про підозрілі операції.


С. ІНСТИТУЦІЙНІ ТА ІНШІ ЗАХОДИ, НЕОБХІДНІ ДЛЯ СИСТЕМ БОРОТЬБИ З ВІДМИВАННЯМ ГРОШЕЙ І ФІНАНСУВАННЯМ ТЕРОРИЗМУ
Компетентні органи, їхні повноваження і ресурси



  1. Країни мають створити підрозділи фінансової розвідки, які є національними центрами для отримання (і, якщо це дозволено, запитування), аналізу і передачі повідомлень про підозрілі операції та іншої інформації щодо потенційного відмивання грошей або фінансування тероризму. Фінансова розвідка повинна мати доступ, прямий або непрямий, на регулярній основі, до фінансової, адміністративної та правоохоронної інформації, яка їй необхідна для належного виконання своїх функцій, включаючи аналіз повідомлень про підозрілі операції.




  1. Країни мають забезпечити, щоб визначені правоохоронні органи відповідали за розслідування стосовно відмивання грошей і фінансування тероризму. Країни закликаються підтримувати і розвивати, наскільки це можливо, спеціальні техніки розслідування, придатні для розслідування відмивання грошей, такі як контрольована поставка, приховані операції та інші відповідні техніки. Країни також закликаються використовувати інші ефективні механізми, такі як використання постійних або тимчасових груп, які спеціалізуються на дослідженні активів, та спільні розслідування з відповідними компетентними органами інших країн.




  1. Під час проведення розслідувань стосовно відмивання грошей і відповідних предикатних правопорушень, компетентні органи повинні мати можливість отримувати документи та інформацію для використання у таких розслідуваннях, при судовому розгляді та пов’язаних з цим діях. Сюди необхідно включити повноваження на використання обов’язкових заходів для отримання документів, які знаходяться у фінансових установах та у інших осіб, на обшук осіб та приміщень та на накладення арешту і отримання доказів.




  1. Органи, що здійснюють нагляд, повинні мати адекватні повноваження для того, щоб здійснювати моніторинг відповідності фінансових установ вимогам щодо боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму, включаючи повноваження на проведення перевірок. Їм мають бути надані повноваження на витребування будь-якої інформації, що має відношення до моніторингу такої відповідності, від фінансових установ, та на накладення адекватних адміністративних санкцій за невідповідність таким вимогам.




  1. Країни мають надавати всім своїм компетентним органам, що задіяні у боротьбі з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму, достатні фінансові, людські та технічні ресурси. Країни мають встановити процедури, які повинні забезпечувати чесність персоналу таких органів.




  1. Країни мають забезпечити, щоб установи та особи, які визначають політику, підрозділ фінансової розвідки, правоохоронні та наглядові органи мали ефективні механізми, які дозволяли б їм співпрацювати і там, де це доречно, координувати свою діяльність в межах країни з питань розвитку та впровадження політики та заходів протидії відмиванню грошей і фінансуванню тероризму.




  1. Країни мають забезпечити своїм компетентним органам можливість оцінки ефективності їхніх систем боротьби з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму шляхом ведення всеохоплюючої статистики з питань, які стосуються ефективності таких систем. Це має включати в себе статистику щодо отриманих та надісланих повідомлень про підозрілі операції; щодо розслідувань, переслідування та вироків стосовно відмивання грошей і фінансування тероризму; щодо замороженої, арештованої і конфіскованої власності; та щодо взаємної правової допомоги або інших міжнародних запитів про співробітництво.




следующая страница >>
Смотрите также:
Група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (fatf) сорок рекомендацій вступ
431.1kb.
3 стр.
Закон УкраЇни Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму
377.55kb.
1 стр.
Сорок Рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів
477.58kb.
3 стр.
Програма комплексного вступного іспиту з фахових дисциплін на продовження навчання IІІ курс напрям «Фінанси та кредит»
80.33kb.
1 стр.
Про затвердження Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку фінансових витрат
197.33kb.
1 стр.
Методичні рекомендації Розглянути тему даного семінару-практикуму
27.49kb.
1 стр.
На шляху до українського Відродження Розробки уроків, позакласних заходів та дитячі творчі роботи, присвячені
2670.08kb.
16 стр.
Рішення Аудиторської палати України 27. 01. 2005 №144/3, в редакції рішення апу 02. 02. 2006 №159/3
81.87kb.
1 стр.
Дайте порівняльну характеристику сучасним процесам розробки комп’ютерних систем. Опишіть уніфікований процес розробки додатків. В чому полягає мета кожної фази життєвого циклу проекту при уніфікованому процесі розробки програмного
78.1kb.
1 стр.
Боротьба з фінансовою злочинністю у країнах Європи Вступ
120.42kb.
1 стр.
В., Рябченко Л. О. Формування економічної свідомості І ставлення до грошей у процесі соціалізації особистості постановка проблеми
132.13kb.
1 стр.
Рассказывает Анна
67.14kb.
1 стр.