Главная страница 1
УДК 378.1: 371.133/134
 Бендера І.М.
ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АГРАРНИХ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ У ГАЛУЗІ МЕХАНІЗАЦІЇ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
1. Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими практичними завданнями

Професійна освіта сьогодні – це навчальні заклади з підготовки робочих професій: училища, ліцеї, індустріально-педагогічні технікуми і коледжі, вищі навчальні заклади ІІІ-ІV рівнів акредитації – інститути, академії, університети, де отримують спеціальну педагогічну підготовку майбутні викладачі професійних дисциплін та майстри виробничого навчання.

Професійна освіта сьогодні – це 953 професійно-технічних училища (з них більше третини аграрних), в яких навчається понад 500 тисяч юнаків і дівчат, охоплених педагогічним процесом, і які живуть надією на майбутнє.

Професійна освіта сьогодні – це система вищих і середніх професійно-технічних училищ, курсових комбінатів, міжшкільних комплексів з підготовки робітничих професій, курси на базі підприємств.

Професійна освіта сьогодні – це, на жаль, хронічна фінансова заборгованість навчальних закладів, 90% застарілого навчального обладнання, 30% навчально-виробничих та соціально-побутових приміщень, які вимагають невідкладного капітального ремонту, відсутність навчально-методичних посібників, найгірше серед навчальних закладів комп’ютерне забезпечення, низька заробітна платня педагогічних кадрів (відтік викладацького складу становить понад 1,5 тис. осіб та понад 4 тис. майстрів виробничого навчання), мізерне фінансування харчування – близько 25-30 грн. на одного учня в місяць.

Професійна освіта сьогодні – це близько 300 училищ, які припинили існування або перекваліфікувались за останні 10 років [1].

Однак, починаючи із середини 90-х років, у професійно-технічній освіті відбулися значні зміни, які слід розглядати як координаційні віхи її розвитку в нових суспільно-економічних умовах.

Це насамперед прийняття нових законів “Про професійно-технічну освіту” та Постанови Верховної Ради України “Про стан і перспективу розвитку професійної освіти в Україні №699-IV від 03.04. 2003 року.

Ріст економічного розвитку країни в цілому, реформування аграрного сектора зокрема, входження цілих галузей економіки, особливо сільського господарства в загальноєвропейські структури, залучення вітчизняних та зарубіжних інвестицій значно можуть активізувати діяльність закладів з підготовки робітничих професій.

„Сучасні світові тенденції потребують удосконалення систем, що забезпечують професійну освіту...” – вважає академік Ничкало Н.Г. [2].

Становлення професійної освіти на рівень сучасних вимог неможливе без відповідного розвитку інженерно-педагогічної освіти як однієї з фундаментальних складових державної структури підготовки кадрів.

Виходячи з того, що частка аграрних професійно-технічних закладів становить близько 30% від усіх діючих, актуальним стає питання удосконалення значної кількості ланок ланцюга інженерно-педагогічного процесу, а саме – підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних кадрів.

Це буде прямою відповіддю на одне з питань, порушених національною доктриною розвитку освіти України у ХХІ столітті, забезпечення наступності змісту та координації навчально-виховної діяльності на різних ступенях освіти, які функціонують як продовження попередніх і передбачають підготовку осіб до можливого переходу на вищі освітні рівні й здатності особи до самонавчання.

У зв’язку з цим виникла потреба проаналізувати стан підготовки інженерно-педагогічних кадрів для аграрних професійно-технічних навчальних закладів освіти і, виходячи з доктрини неперервності в професійній освіті, намітити шляхи можливого підвищення кваліфікації, перепідготовки, перепрофілювання напрямку педагогічної діяльності інженерно-педагогічних кадрів: інженерів-педагогів, майстрів виробничого навчання та керівного складу.


2. Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковується розв’язання даної проблеми

Питаннями підготовки інженерно-педагогічних кадрів для системи профтехосвіти аграрного напряму присвячені наукові дослідження вчених Національного аграрного університету, в якому протягом декількох десятиліть функціонує інженерно-педагогічний факультет післядипломної освіти.

Законодавцями в розробці стратегії підготовки інженерно-педагогічних кадрів для промисловості заслужено вважаються вчені-педагоги Харківської інженерно-педагогічної академії [3].

Певні аспекти проблеми підносились авторами з Подільської державної аграрно-технічної академії, де з 1997 р. готують інженерів-педагогів для аграрного сектору країни [4, 5, 6].

Питанням удосконалення інженерно-педагогічної освіти було присвячено ряд доповідей на науково-методичних конференціях в Національному аграрному університеті, Кіровоградському державному педагогічному університеті ім. Винниченка [7], Інституті педагогіки та психології академії педагогічних наук (травень 2003), Українській інженерно-педагогічній академії (Алушта, жовтень 2003) [4, 6, 8].
3. Виділення не вирішених раніше питань із загальної проблеми

Аналіз літературних джерел публікацій в популярних виданнях та засобах масової інформації свідчить про наявність інформаційного пробілу з питань підготовки та перепідготовки професійно-педагогічних кадрів – менеджерів-організаторів навчального процесу аграрних закладів професійної освіти. Відсутні розробки з підготовки голів предметних і циклових комісій, директорів, завідувачів практикою, навчальною частиною, старших майстрів тощо.

Освітньо-професійна програма з підготовки молодших спеціалістів, бакалаврів, спеціалістів не передбачає освітньої діяльності з питань організації роботи всіх суб’єктів навчального процесу та його форм. Відсутні програми навчання з організації ліцензійно - акредитаційної роботи та проведення контролю якості (кваліметрії педагогічного процесу).
4. Формування цілей статті. Постановка завдання

Отож метою даної наукової праці є проведення наукового аналізу існуючих шляхів підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних кадрів (ІПК) аграрних професійно-технічних закладів.

Для цього слід:


  1. Проаналізувати існуючі структурні схеми підготовки професійно-педагогічних кадрів для аграрних закладів професійно-технічної освіти України.

  2. Розробити схему можливих варіантів підготовки.

  3. Розробити схеми-плани можливих варіантів підвищення кваліфікації ІПК.

  4. Спрогнозувати можливі труднощі і шляхи їх вирішення.

  5. Намітити перспективи подальших розробок в системі підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації ІПК.


5. Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих результатів

Підготовка викладачів для системи професійної освіти промислового напрямку проводиться в Українській державній аграрно-технічній академії м. Харкова, аграрного напрямку – в Національному аграрному університеті, Подільській державній аграрно-технічній академії.

Ліцензована спеціальність “Професійне навчання” (за напрямком) в Миколаївському державному та Сумському національному університетах. Робота ліцензування проводиться і в інших навчальних закладах.

Підготовку майстрів виробничого навчання проводять індустріально-педагогічні технікуми. Термін навчання в закладах ІІІ-ІVрівня акредитації для осіб із повною середньою загальною освітою при здобутті ОКР “спеціаліст” становить 5 років, ОКР “бакалавр” – 4 роки. Термін навчання майстрів виробничого навчання для осіб такої ж категорії – 3 роки (див. рис.1).

Основна частина освітянської роботи з підготовки кадрів для сільськогосподарського виробництва припадає на професійно-технічні училища, як правило, аграрного профілю.

Таблиця 1

Загальна кількість професійно-технічних училищ аграрного профілю

Область

Кількість ПТУ аграрного профілю

Область

Кількість ПТУ аграрного профілю

АР Крим

7

Львівська

15

Вінницька

15

Миколаївська

15

Волинська

9

Одеська

21

Дніпропетровська

22

Полтавська

16

Донецька

19

Рівненська

8

Житомирська

10

Сумська

16

Закарпатська

5

Тернопільська

11

Запорізька

15

Харківська

16

Івано-Франківська

5

Херсонська

12

Київська

10

Хмельницька

15

Кіровоградська

4

Чернівецька

5

Луганська

11

Черкаська

14

Загальна кількість професійно-технічних училищ аграрного профілю становить 322 одиниці.

Із вказаних училищ половина відноситься до регіону Правобережної України. Одним із шляхів поліпшення якості навчально-виховного процесу у професійно-технічних закладах освіти України є підвищення педагогічної кваліфікації та майстерності інженерно-педагогічних кадрів: майстрів виробничого навчання, викладачів спеціальних дисциплін керівного складу, озброєння їх психолого-педагогічними знаннями, уміннями організовувати навчальний процес, відкривати нові спеціальності.

Колектив факультету механізації сільського господарства Подільської державної аграрно-технічної академії протягом останніх восьми років, починаючи з 1997, готує фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем “спеціаліст” із спеціальності 7.010104 “Професійне навчання. Механізація сільськогосподарського виробництва та гідромеліоративних робіт”.

За цей час на факультеті створена своєрідна школа науково-педагогічних кадрів, що на високому науково-педагогічному рівні готують інженерно-педагогічних фахівців для професійно-технічних навчальних закладів. Професорами і доцентами факультету проводяться наукові дослідження в галузі професійної педагогіки в навчальних закладах професійно-технічної підготовки, самостійної роботи, удосконалення методичної роботи.

Спільно з навчально-методичним кабінетом управління освіти Хмельницької області діє науково-методична комісія з впровадження передового педагогічного досвіду та підвищення педагогічної майстерності в навчальних закладах професійно-технічної освіти області.

Найбільш поширеною, найменш затратною та максимально ефективною формою отримання педагогічних знань працівниками професійних училищ в цілому та в аграрному напрямі зокрема слід вважати різнострокові курси.

З великою ностальгією згадуються курси підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників аграрних професійно-технічних навчальних закладів, які діяли у 80-х роках в Кам’янець-Подільському сільськогосподарському інституті як філія спочатку Ленінградського, а потім Донецького інститутів підвищення кваліфікації.

Навчально-виробнича та кадрова ситуація вимагає розроблення різноманітних курсових програм. При умові відкриття останніх навчальні програми повинні бути складені за замовленнями Міністерства освіти, обласних управлінь професійної освіти та з врахуванням побажань окремих училищ.

Прогнозуємо можливість підвищення кваліфікації за програмами:

Програма 1 – з питань виробничо-педагогічного мінімуму для майстрів виробничого навчання, які мають освітньо-кваліфікаційний рівень “молодший спеціаліст “ з базової спеціальності, але відсутня педагогічна освіта.

Програма 2 – з питань інженерно-педагогічного мінімуму для викладачів-спеціалістів, які мають базову інженерну освіту, але відсутня педагогічна освіта.

Програма 3 – з питань нових освітніх технологій, теорії та практики сучасних методик виробничого навчання, для майстрів, які мають спеціальну технічно-педагогічну підготовку.

Програма 4 – з питань освітніх технологій, теорії та практики викладання спеціальних дисциплін для викладачів спецдисциплін, які мають спеціальну інженерно-педагогічну освіту.

Програма 5 – з питань організації навчально-виховної, методичної роботи, контролю якості навчання, ліцензійно - акредитаційної роботи для керівників окремих підрозділів навчальних закладів професійної освіти.

Програми будуть базуватися на досвіді навчальної роботи з викладання педагогічно-методичних дисциплін (див. табл. 2).

Підготовку інженерно-педагогічних кадрів можна проводити через спеціалізацію магістратури з основної спеціальності для отримання педагогічного мінімуму, який дає можливість проводити педагогічний процес із учнями.

В навчальних планах з підготовки магістрів із спеціальності “Механізація сільського господарства” передбачена відповідна спеціалізація – “Інженерно-педагогічна діяльність”, яка в достатньому обсязі забезпечує формування фахового рівня інженера-механіка з питань педагогіки та методики навчального процесу в навчальних закладах професійної освіти.

На фоні стабілізації системи професійної освіти України відчувається гостра потреба в підвищенні фахового рівня керівних кадрів навчальних закладів.

Не відкидаючи важливість і в багатьох випадках дієвість різного виду курсів підвищення фаху та кваліфікації (курси, семінари, школи тощо), найбільш ефективним способом досягнення даної мети вважаємо навчання в магістратурі за спеціальністю „Професійне навчання” за напрямком.



Рис. 2 – Шляхи підвищення кваліфікації

Враховуючи те, що Міністерство освіти і науки України ставить вимогу наявності знань вказаного ОКР у голів предметних та циклових комісій, завучів училищ, директорів, асистентів вищих навчальних закладів, працівників керівних установ обласного та вищого рівнів, знань, отриманих ними на освітньо-кваліфікаційному рівні „спеціаліст”, недостатньо.

Зміна форм власності на землю, засоби виробництва в промисловості, створення нових організаційних формувань та аграрних структур вимагає від професійно-педагогічного працівника нових знань, умінь, підходів, особливо в організації навчально-виховного процесу, методичної і виховної роботи, практичного навчання, у впровадженні нових технологій.

У навчальних планах із спеціальності "Професійне навчання. Механізація сільськогосподарського виробництва та гідромеліоративних робіт" на ОКР „спеціаліст” відсутні питання ліцензійно - акредитаційної роботи, педагогічної кваліметрії. Недостатньо розглядаються питання організації навчального процесу в цілому та окремих його складових – набору, проведення практик, державних атестацій, організації методичної роботи тощо.

Значна частина фахових та педагогічних новацій врахована в галузевих стандартах освіти – освітньо-кваліфікаційних характеристиках та освітньо-професійних програмах.

Останні знаходяться в розробці, існують у вигляді проектів і, як наслідок, педагогічні працівники з ними не знайомі.

2001 року Подільською державною аграрно-технічною академією отримана ліцензія на підготовку магістрів. Освітньо-професійна програма підготовки передбачає організацію правових питань навчального процесу у навчальних закладах професійної підготовки та ВЗО І-ІІ рівнів акредитації, проведення ліцензійно-акредитаційної роботи, розроблення механізмів впровадження новітніх педагогічних технологій.

Приводимо витяг з навчального плану підготовки магістрів із спеціальності 8.010104 "Професійне навчання. Механізація сільськогосподарського виробництва та гідромеліоративних робіт" з терміном навчання 1 рік для осіб, які мають освітньо-кваліфікаційний рівень „спеціаліст”, та з терміном навчання 1,5 року для осіб, які мають ОКР „бакалавр”.

Положення про організацію магістерської підготовки передбачає можливість здачі студентами кандидатських іспитів. Тому в цикл дисциплін гуманітарної підготовки включені філософія та іноземна мова.

У навчальних планах з підготовки магістрів слід передбачити можливість освоєння питань, які висуваються перед керівництвом навчальних закладів в сучасних умовах зі сторони Департаменту професійної освіти Міністерства освіти та науки України. А саме, з організації навчально-виховного процесу, методичної роботи, фінансово-виробничої діяльності, проведення контролю за навчальним процесом, організації профорієнтаційної роботи та набору студентів тощо.

Виходячи з того, що випускники магістри будуть працювати у навчальних закладах двох типів – вищих та з підготовки робітничих професій, – передбачено поділ дисципліни „Педагогіка” на „Педагогіку вищої школи” та „Педагогіку професійного навчання”.

Таблиця 2

Витяг з навчального плану підготовки магістрів із спеціальності 8,010104 „Професійне навчання. Механізація сільськогосподарського виробництва та гідромеліоративних робіт”



№ п/п

Назва

Загальний об’єм годин

З них годин

Виробничі практики

самостійної роботи

аудиторних занять

Назва

Кількість тижнів

Семестр

1

Дисципліни гуманітарної і соціально-економічної підготовки










Виробнича з організаціїї методичної роботи в НЗПТО

1

2

1.1

Філософія науки

81

27

54

1.2

Соціальна психологія

54

18

36

Виробнича з організаціїї методичної роботи в НЗПТО

1

2

1.3

Педагогіка вищої школи

81

27

54

Виробнича з організаціїї навчального процесу в НЗПТО

2

2

2

Дисципліни природничо-наукової підготовки










2.1

Наукові дослідження в педагогіці

54

18

36

Виробнича з організаціїї навчального процесу в ВНЗ

2

2

2.2

Комп’ютерні технології в навчальному процесі










2.3

Менеджмент навчального процесу

54

18

36

Переддипломна у вищих навчальних закладах та в НЗПТО

3

2




Всього

162

54

108

3

Дисципліни професійної та практичної підготовки










Всього

9

10

3.1

Ліцензійно-акредитаційна робота у ВНЗ

81

24

54

Курсові роботи:

3.2

Організація та планування навчального процесу в ВНЗ

81

24

54

З організації навчального процесу в

навчальних зфкладах професійної освіти



3.3

Ліцензійно-акредитаційна робота у НЗПТО

81

24

54

З організації навчального процесу в

навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації



3,4

Організація та планування навчального процесу в НЗПТО

81

24

54

З організації ліцензійно-акредитаційної

роботи в навчальних закладах



3.5

Організаційно-методична робота в НЗПТО

81

18

36




3.6

Організаційно-методична робота у ВНЗ

81

18

36

3.7

Основи інженерно-педагогічної кваліметрії

81

18

36

3.8

Новітні педагогічні технології

81

18

36

3.9

Іноземна мова

108

36

72

3.10

Педагогіка профтехосвіти

54

18

36

3.11

Педагогіка вищої школи

54

18

36




Всього

864

240

504

Передбачаючи те, що магістерська робота повинна містити елементи наукових досліджень та прогнозуючи уміння планувати і проводити науковці дослідження в навчальних закладах (у ВЗО обов’язково), в цикл дисциплін природничо-наукової підготовки введена дисципліна „Наукові дослідження в педагогіці”.

Ефективність навчального процесу не уявляється без впровадження комп’ютерних технологій. Практично сучасний комп’ютер з необхідним програмним забезпеченням замінює майже весь відомий набір технічних засобів навчання.

Тому вивчення сучасних комп’ютерних технологій і методики їх використання в навчальному процесі є обов’язковими для магістра.

Вважаємо обов’язковим освоєння студентом магістратури методики проведення фахово-педагогічної кваліметрії діяльності всіх суб’єктів навчального процесу. Це дозволить майбутньому керівнику будь-якого рангу організовувати проведення контролю якості навчального процесу (від лаборанта до директора, від окремої дисципліни до спеціальності в цілому).

Закріплення теоретичних знань передбачено через проведення навчальних практик в навчальних закладах майбутнього працевлаштування – училищах, технікумах, інститутах, університетах. Загальний обсяг годин на всі дисципліни ділиться на аудиторні (2/3) та самостійні (1/3). В систему годин самостійного вивчення введено курсові роботи з організації навчального процесу у навчальних закладах освіти ВЗО та з ліцензійно - акредитаційної роботи в них.

В основу курсового проектування покладено принцип наскрізності, який передбачає входження останнього в кінцеву кваліфікаційну дипломну роботу. Такий же підхід прийнятий при визначенні місць виробничих практик – обов’язково з врахуванням базового навчального закладу (чи комплексу навчальних закладів), який передбачено темою дипломної роботи.

Офіційним листом Міністерства аграрної політики України зарегульований вид державної атестації на ОКР „магістр” – виконання та захист дипломної роботи.

Освітньо-професійною програмою магістра передбачено виконання дипломної роботи за темами, характер яких визначається вибраною спеціалізацією – організаційний, педагогічний, науковий, менеджерський тощо (див. табл.3).

Беручи до уваги той факт, що обсяги дипломних робіт для умов навчальних закладів професійної освіти та вищих закладів освіти повинні бути адаптованими (рівноцінними), керівники дипломних робіт обмежують змістову частину через завдання на проектування Наприклад, при розробці ліцензійних матеріалів на відкриття робітничої спеціальності передбачається методичне опрацювання 10-15 дисциплін, а для ліцензування ОКР молодший спеціаліст – близько 35-40.

Для вирівнювання складності та обсягів роботи можна запропонувати виконання дипломних робіт 2-3-ма студентами магістратури або розробляти лише варіативну частину чи спеціалізацію, що містить 10-15 дисциплін.


У загальному теми дипломних робіт звучать так:
1. „Розробка ліцензійних матеріалів з відкриття (акредитації) спеціальності

(спеціалізації) _________________________________________________________________



(назва спеціальності (спеціалізації)

для умов _____________________________________________________________________”



(назва навчального закладу)

2. „Організація і планування навчального процесу з підготовки ________________________



______________________________________________________________________________

(назва професії)

в ____________________________________________________________________________



(назва навчального закладу)

3. „Розробка ___________________________________________________________________



(назва педагогічної технології)

організації навчального процесу з підготовки________________________________________



_____________________________________________________________________________

(назва спеціальності, спеціалізації)

4. „Організація навчального процесу з підготовки ___________________________________



______________________________________________________________________________

(назва спеціальності, спеціалізації)

за____________________________________________________________________________



(назва педагогічної технології)

в ____________________________________________________________________________



(назва навчального закладу)

5. Розробка навчально-методичних матеріалів (електронного підручника, навчального посібника, методичного посібника тощо).

Таблиця 3

Алгоритм складання тем дипломного проектування на ОКР „магістр”



Основна частина теми

Об’єкт проектування

Базовий навчальний заклад

Розробка ліцензійних матеріалів з відкриття ...

  1. Спеціальність

  2. Спеціалізація

  3. Освітньо-кваліфікаційний рівень

  4. Професія

  5. Кваліфікація

  6. Дисципліна

  1. Повна загальноосвітня середня школа

  2. Професійно-технічне училище

  3. Навчально-курсовий комбінат

  4. Міжшкільний курсовий комбінат

  5. Ліцей

  6. Технікум

  7. Коледж

  8. Інститут

  9. Академія, університет

  10. Училище при підприємстві

Розробка акредитаційних матеріалів на спеціальність

Організація та планування навчального процесу з підготовки

Організація та планування методичної роботи при підготовці ...

Розробка навчально-методичного комплексу (паспорту) дисципліни

Організація та планування навчального процесу з перепідготовки

Розробка навчально-методичних матеріалів для підготовки







Розробка механізму впровадження педагогічної технології







Отримання освітньо-кваліфікаційного рівня „магістр” із спеціальності „Професійне навчання. Механізація сільського господарського виробництва та гідромеліоративних робіт” слід вважати формою підготовки резерву керівного складу основних підрозділів училищ – голів методичних, циклових комісій, старших майстрів, заступників керівників.

Підготовка магістрів може проводитись за всіма існуючими формами (денною, заочною, дистанційною, екстернатною). Необхідно враховувати недостатнє забезпечення дистанційної та екстернатної форм навчання нормативно-методичною базою, а при їх впровадженні – прогнозовані труднощі, характерні для будь-якої нової справи (технології).

Навчальний процес підготовки магістрів з числа випускників бакалавріату значно відрізняється від розглянутого вище. Відмінності такі: термін навчання – 1,5 року, а навчальний план містить в собі додатково дисципліни освітньо-кваліфікаційного рівня „спеціаліст”. При певних умовах, наприклад, через оплату як за додаткову освітянську послугу, студент, після року навчання та успішного захисту відповідної дипломної роботи, може отримати ОКР „спеціаліст”. На сьогодні це дуже актуально, так як відсутня чітка градація посад, для роботи на яких вимагається ОКР „спеціаліст” чи „магістр”.

Враховуючи умову, що в майбутньому Україна має стати членом загальноєвропейської Болонської угоди, у зв’язку з чим буде відмінено ОКР „спеціаліст”, проблема його отримання студентами магістратури зніметься сама собою.

Поряд із системою підготовки педагогічних кадрів для навчальних закладів професійної освіти існує подібна за формою, але інша за суттю система підготовки науково-педагогічних кадрів для вищих навчальних закладів (ВНЗ) ІІІ-ІV рівнів акредитації. Особливістю та певною недосконалістю цієї системи є те, що викладачами ВНЗ можуть працювати особи, які мають наукові ступені – кандидати наук, доктори та без ступені – асистенти. На жаль, обидві категорії викладацького складу не мають загальної та спеціальної (фахової) педагогічної освіти.

Подібна ситуація має місце і серед учбових майстрів та лаборантів ВНЗ. Існуючий тезис та думка деяких вчених-педагогів про те, що в інститутах та університетах не вчать, а “викладають”, не оправдовує ситуацію. Особливо це стосується студентів молодших курсів, яких необхідно вчити, використовуючи всі знання, вміння і навики, набуті педагогічною наукою та досвідом вищих навчальних закладів, технології, методи та засоби. Під час навчання в аспірантурі поряд із вивченням програмного матеріалу та здачі іспитів кандидатського мінімуму необхідно освоювати дисципліни педагогічно-методичного циклу. Винятком з цієї вимоги може бути лише контингент аспірантів, які навчаються за цільовими направленнями з науково-дослідних установ. На посади асистентів призначати тільки фахівців з числа осіб, які мають спеціальну педагогічну освіту з ОКР “спеціаліст” або “магістр” із спеціальності “Професійне навчання в галузі”. Подібні вимоги необхідно ставити і до допоміжного персоналу – учбових майстрів та лаборантів.



Взагалі підготовка педагогічних кадрів для ВНЗ вимагає глибокого вивчення, узагальнення, приведення до певних нормативів та держстандартів. На сьогодні все це відсутнє.

1 семестр – 5 місяців

2 семестр – 7 місяців

3 семестр – 6 місяців

вересень – січень

лютий – серпень

вересень – січень







Програма підготовки ОКР „спеціаліст”. Термін – 1 рік після бакалавріату

Аудиторні заняття, загальні для всіх спеціалізацій

сесія

Аудиторні заняття за спеціалізаціями

сесія

Дипломне проектування

ДЕК

Випуск




Програма підготовки ОКР „магістр”. Термін – 1,5 року після бакалавріату

Аудиторні заняття, загальні для всіх спеціалізацій за програмою ОКР „спеціаліст”

сесія

Аудиторні заняття, загальні для всіх спеціальностей за програмою ОКР „магістр”

сесія

Аудиторні заняття, загальні для всіх спеціалізацій за програмою ОКР „магістр”

сесія

канікули

Індивідуальні заняття за спеціалізаціями та вибором студента за програмою ОКР „магістр”

сесія

ДЕК

Випуск

Наукова робота, дипломне проектування







Програма підготовки ОКР „магістр”. Термін – 1 рік після ОКР „спеціаліст”




Аудиторні заняття, загальні для всіх спеціальностей за програмою ОКР „магістр”

сесія

Аудиторні заняття, загальні для всіх спеціалізацій за програмою ОКР „магістр”

сесія

канікули

Індивідуальні заняття за спеціалізаціями та вибором студента за програмою ОКР „магістр”

сесія

ДЕК

Випуск

Наукова робота, дипломне проектування







Спеціалізації магістратури

Наукова діяльність (робота в науково-дослідних установах)

Інженерно-педагогічна діяльність (робота в НЗ професійної освіти, НЗ І-ІІ рівнів акредитації)

Педагогічно-наукова діяльність (робота в НЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації)

Адміністративний менеджмент (робота в НЗ професійної освіти, НЗ І-ІІ рівнів акредитації)

Рис. 3 – Структура підготовки ОКР „магістр”



6. Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розробок.

Підсумовуючи приведену інформацію, можна сказати наступне:

1. Існує нагальна потреба в удосконаленні системи підготовки та перепідготовки професійно-педагогічних кадрів для роботи в навчальних закладах з підготовки робітничих професій для аграрного сектору країни.

2. Запропоновані різні форми отримання педагогічної освіти при наявності базової (фахової) для всіх існуючих освітньо-кваліфікаційних рівнів.

3. Доведена ефективність підготовки керівного складу закладів професійної освіти через магістратуру.

4. Розкриті особливості навчального процесу з підготовки педагогічних кадрів за ОКР “магістр”.

5. Запропонована концепція дипломного проектування для студентів магістратури

Підняті автором у статті проблеми стосуються системи професійної освіти.

Існує на перспективу необхідність в розробці подібних питань для вищих навчальних закладів, зокрема з підготовки науково-педагогічних кадрів – кандидатів (докторів) наук, які, не маючи педагогічної освіти, займаються освітянською діяльністю.

Не вирішеними остаточно слід вважати проблеми навчання методичного та юридичного забезпечення дистанційної та екстернатної форм навчання.



Література


  1. Про стан і перспективи розвитку професійно-технічної освіти в Україні: Постанова Верховної Ради України № 699-ІV від 03.04.2003 //Професійно-технічна освіта. – 2003. – № 2. – С. 3-5.

  2. Неля Ничкало. Творче використання прогресивних ідей зарубіжного досвіду в модернізації профтехосвіти в Україні //Професійно-технічна освіта. Спецвипуск. – К., 2003. – С. 10-13.

  3. Коваленко О. Е., Якубов Ф. Я. Підготовка інженерно-педагогічних кадрів на рівні сучасних вимог //Проблеми інженерно-педагогічної освіти. Збірник наукових праць. Випуск 5. – Харків УІПА, 2003. – С. 32- 40.

  4. Бендера І.М., Дуганець В.І. Підготовка інженерно-педагогічних кадрів для профтехосвіти в галузі механізації сільського господарства //Проблеми інженерно-педагогічної освіти. Збірник наукових праць. Випуск 5. – Харків УІПА, 2003. – С. 76-90.

  5. Дуганець Віктор, Бендера Іван. Удосконалення системи підготовки педагогічних кадрів для ПТЗ. //Професійно-технічна освіта. Випуск 3. – К., 2003. – С. 26-35.

  6. Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах: Наказ МОУ № 161 від 2 червня 1993 р. //Вища освіта України: Нормативно-правове регулювання – К., 2003. – С. 413-431.

  7. Бендера І.М. Наскрізне дипломне проектування – це робота на кінцевий результат //Наукові записки: серія „Педагогічні науки”. – Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. Вінниченка, 2003. – Вип. 51, ч. 2. – С. 129-134.


Бендера І.М.

Інженерно-педагогічне забезпечення професійно-технічних навчальних закладів в галузі механізації сільського господарства

У статті розглядаються проблеми підвищення ефективності інженерно-педагогічних кадрів для аграрних професійно-технічних навчальних закладів. Запропоновані нові шляхи та варіанти підготовки кадрів через магістратуру та курси підвищення кваліфікації.


Бендера И.Н.

Инженерно-педагогическое обеспечение профессионально-педагогических учебных заведений в отрасли механизации сельского хозяйства

В статье рассматриваются проблемы эффективности существующих форм подготовки инженерно-педагогических кадров для аграрных профессионально-технических учебных заведений. Предложены новые пути и варианты подготовки кадров через магистратуру и курсы повышения квалификации.



I.M. Bendera


Engineering Pedagogics Provision of Vocational Pedagogics Educational Establishments in the Field of Mechanization of Agriculture

The article deals with the problems of the efficiency of the available forms of training engineering pedagogics personnel for agrarian vocational technical educational establishments. New ways and variants of training personnel are suggested through the Master Courses and Courses of Qualification Improvement.


Смотрите также:
Інженерно-педагогічне забезпечення аграрних професійно-технічних навчальних закладів у галузі механізації сільського господарства постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими практичними завданнями
287.43kb.
1 стр.
Національний науковий центр "Інститут механізації та електрифікації сільського господарства Української академії аграрних наук (ннц "імесг" уаан) в особі директора Гукова Якова Серафимовича, д т. н
42.01kb.
1 стр.
Постановка проблеми у загальному вигляді
186.94kb.
1 стр.
Методичні вказівки щодо порядку формування державного замовлення на навчальний рік в професійно-технічних навчальних закладах
805.26kb.
4 стр.
Наказ №730 Про підсумки Всеукраїнського конкурсу фахової майстерності серед учнів професійно-технічних навчальних закладів з професії „Слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування
274.17kb.
1 стр.
Проблеми формування естетичної культури майбутніх викладачів спеціальних дисциплін швейного профілю постановка проблеми
129.66kb.
1 стр.
Аналіз стану дослідження активізації пізнавальної діяльності студентів вищих навчальних закладів постановка проблеми
124.94kb.
1 стр.
Положення про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах Відповідно до ст. 11 Закону України "Про професійно-технічну освіту" ( 103/98-вр ) наказ у ю
486.31kb.
3 стр.
Модульний підхід до навчання іноземної мови у вищих технічних закладах освіти постановка проблеми
99.46kb.
1 стр.
Учні 8-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, вихованці позашкільних, професійно-технічних, вищих (І-ІІ рівня акредитації) навчальних закладів, які відповідно до Умов проведення виставки подали заявки для участі у заході
82.17kb.
1 стр.
Положення про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах { Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти І науки n 731 ( z0770-08 ) від 05. 08. 2008 }
435.17kb.
3 стр.
Впровадження інноваційних освітніх технологій в навчальний процес професійно-технічних навчальних закладів Житомирщини
59.95kb.
1 стр.