Главная страница 1
Паршикова Г.Є.,

майстер в/н ДПТНЗ «Харківське вище

професійне училище будівництва»
Інноваційна діяльність педагога в системі організації професійно-практичної підготовки учнів

Конкуренція на ринку праці та підвищення якості продуктивності виробництва вимагає від робочих високих професійних знань, технічної грамотності та високого рівня культури своєї професійної діяльності. Професійно-технічний заклад повинен гарантувати рівень підготовки, який відповідає міжнародним вимогам, інтересам розвитку України і регіональним потребам. На вирішення зазначених проблем спрямована діяльність майстрів виробничого навчання  нашого навчального закладу.

Реалізація навчально – виховного процесу може бути  ефективною лише за умови поповнення форм, методів здійснення навчального і виховного процесу. В еволюції навчально - виробничої діяльності учнів професійно – технічних навчальних закладів, на мою думку, важливу роль відіграють: зміст навчально – виробничої діяльності та форми й методи її реалізації. Осмислення проблеми формування висококваліфікованого працівника неможливе без вивчення й втілення у навчально-виробничий процес інноваційних технологій виконання штукатурних, малярних та лицювально-плиточних робіт. Успіх навчально-виробничого процесу, ефективність кожного уроку як його складова структура, багато в чому залежить від майстра в/н, його рівня підготовленості, кваліфікації та педагогічної готовності. За мету педагогічної діяльності, спрямованої на здійснення головних завдань навчально-виробничого процесу, вбачаю саме  розвиток власних професійних вмінь та навичок, поліпшення ефективності та якості своєї праці як майстра виробничого навчання, та як педагога.

Конкуренція на сучасному ринку праці, вимагає від робітника  не лише глибоких теоретичних знань, практичних вмінь та навичок, а й швидкої модернізації, креативності, постійного оновлення власного досвіду у виробничій сфері. Саме тому майстрам виробничого навчання необхідно постійно опановувати нові технології, розвивати власне мислення, удосконалювати вміння та навички, щоб заохочувати до активної виробничої діяльності учнів – не як виконавців поставлених завдань, а як творчих особистостей, здатних до активного пошуку й втілення інноваційних технологій виробництва.

Вишукані фасади та інтер’єри будинків, облицьовані плитками і оздоблені різнокольоровими візерунками, є витворами майстерності лицювальника–плит очника, штукатура, маляра.. Саме тому, на мою думку, ця професія є досить актуальною й вимагає високої фахової майстерності.

У нормативних документах наголошується необхідність випереджаючого розвитку професійної освіти з метою підготовки кваліфікованих фахівців конкурентоздатних на ринку праці, таких, що вільно володіють своєю професією і орієнтованих в суміжних областях діяльності, готових до постійного професійного зростання, соціальної і професійної мобільності. Реалізація цієї мети припускає, перш за все, підвищення якості освіти. Вирішення цієї проблеми багатопланове, оскільки якість освіти визначається сукупністю показників, що характеризують різні аспекти навчальної діяльності: зміст освіти, технології навчання, матеріально-технічне забезпечення, кадровий потенціал тощо.

Тобто, особливої актуальності набуває проблема створення умов, які дозволять забезпечити якісні зміни в навчальному процесі професійно-технічних закладів, що сприятимуть засвоєнню ними не тільки базових знань і професійних умінь, але і сформованості у них готовності до активного самостійного отримання нових знань, інформаційних і інших технологій, набуття багатофункціональних умінь, а також підвищення рівня їх культури, соціальної активності.

Процес навчання в професійно-технічних училищах вимагає від викладачів і майстрів виробничого навчання дотримання в своїй повсякденній педагогічній діяльності положень, правил, законів, що складають систему дидактичних принципів:



  • високого рівня навчання;

  • систематичності і послідовності навчання;

  • наочності навчання;

  • доступності навчання;

  • навчання на виробничій практиці;

  • активності і свідомості учнів у навчанні;

  • твердості знань, умінь і навиків.

Всі ці принципи взаємозв'язані і на їх основі проводиться процес виробничого навчання учнів.

 Значного поширення набули інноваційні уроки виробничого навчання, які мають нетрадиційну, гнучку структуру і орієнтовані на зростання інтересу учнів до навчання загалом та підвищення їх фахового рівня зокрема.

Основною формою організації виробничого навчання майбутніх фахівців залишається урок – основна організаційна форма навчально-пізнавальної діяльності у закладах освіти різного типу. Урок проводиться з постійним складом учнів, у межах точно встановленого часу, за сталим розкладом і чітко визначеним змістом навчання. Він характеризується єдністю дидактичної мети, завершеністю структури і логіки її досягнення. Паралельно з теоретичними уроками у ПТНЗ використовуються уроки виробничого навчання, на яких відбувається інтеграція знань і їх комплексне застосування в процесі практичної діяльності учнів, що визначає його структуру й тривалість, а також вибір методів навчання.

Особливості уроку в професійно-технічному навчальному закладі полягають у виділенні його основної дидактичної структури та трьох підструктур (логіко-психологічної, мотиваційної і методичної). На цій основі розвиваються інноваційні уроки, зокрема, міжпредметні, бінарні, інтегровані, інтерактивні тощо.

 Особливістю інтегрованого уроку, зазвичай, вважають те, що один викладач водночас застосовує навчальний матеріал споріднених тем кількох предметів. На таких уроках рівень інтеграції змісту освіти є вищим, що забезпечується передусім удосконаленням системності навчального матеріалу та економічності його викладу, тому інтегрований урок відрізняється від традиційних, перш за все, специфікою навчального матеріалу, який на ньому розглядається. Важливою перевагою інтегрованого уроку є повніше моделювання професійної діяльності.

 Очевидно, що будь-який урок має деякі риси інтегративного уроку та спирається на окремі інтегративні ідеї (у змісті, формах, методах, засобах реалізації міжпредметних та міжциклових зв’язків тощо). Однак, у загальному випадку домінує предметна, а не інтегративна ціль, тобто інтегративні аспекти включаються у нього епізодично і, як правило, є допоміжними, службовими його елементами. Відтак, інтегрований урок – це урок, що базується на використанні інтегративного підходу як до його змісту, так і до процесуального аспекту, і спрямований на реалізацію запланованої інтегративної цілі навчання, яка передбачає координацію освітніх, виховних, розвиваючих та професійно-орієнтованих цілей уроку виробничого навчання.

Існуюча практика організації уроків виробничого навчання дозволяє усі уроки виробничого навчання розділити на три великі групи відповідно до поставлених цілей: 1) уроки, на яких основний критерій навчання – досягнення певного рівня сформованості умінь і навичок; 2) уроки, на яких основний критерій навчання – задоволення потреб особистості у саморозвитку, процес формування особистих якостей фахівця; 3) уроки, на яких основний критерій навчання – паралельне оволодіння фахом і процес формування особистісних якостей фахівця.

 Впровадження інноваційних педагогічних технологій навчання з метою реалізації компетентнісного підходу (вони стосуються другого і третього типів уроків виробничого навчання) передбачає новий рівень відносин між його учасниками – учнем і викладачем. Вони повинні розвиватися разом, вміти працювати самостійно над собою і тим самим змінювати якість навчального процесу.

Для вирішення цих проблем розроблена методика впровадження інновацій, яка полягає у послідовному проходженні п’яти основних етапів, які тісно переплітаються і взаємопов’язані між собою.

Перший етап – підготовка майстрів виробничого навчання до впровадження інновацій. Вона включає три складові: 1) формування професійної мотивації; 2) оволодіння знаннями щодо педагогічних інновацій, технологій її реалізації; 3) ознайомлення з методами дослідницької роботи.

Другий етап – підготовка учнів до навчання в режимі впровадження інновацій. Вона включає три складові: 1) адаптування до навчання в нових умовах; 2) оволодіння методами самостійної роботи; 3) формування мотивації.

Третій етап – вибір інновації для професійно-практичної підготовки. На цьому етапі перед членами колективу стоїть завдання визначити, які з відомих їм інновацій можна реалізувати у навчальному закладі. Цей вибір залежить від багатьох факторів, серед яких можна виділити такі: готовність колективу до впровадження інновацій; особливості підготовки фахівців із даної спеціальності; вікові особливості учнів, рівень їх підготовленості та реальних пізнавальних можливостей; матеріально-технічна база навчального закладу; можливості майстрів виробничого навчання, рівень їх теоретичної та практичної підготовленості, методичної майстерності, особистих якостей.

Четвертий етап – постановка експерименту (впровадження): Крок 1. Складання план-програми експерименту. Крок 2. Підготовка до реалізації. Крок 3. Практична реалізація. Крок 4. Узагальнення результатів.

П’ятий етап – діагностика результатів апробації інновації. На підставі результатів, отриманих у ході постановки експерименту, необхідно визначити такі параметри інновації: оптимальність, результативність, масовість.  На основі отриманих величин, на думку Е. Роджерса, існує чотири варіанти оцінки інновації: а) сприйняття і подальше використання; б) повна відмова; в) сприйняття з подальшою відмовою; г) відмова з подальшим сприйняттям. У такий спосіб можна відрізняти педагогічні інновації від педагогічного прожектерства, наукові та практичні новини в освітніх процесах.

Впровадження інновацій у галузі професійної освіти сприяє не лише істотному підвищенню рівня підготовки кваліфікованих фахівців, а й переорієнтації ПТНЗ на особистість, оскільки передбачають: урахування здібностей, інтересів і нахилів учнів у навчальному процесі, його змісті та структурі; моделювання організаційних, методичних і змістових компонентів навчально-виховного процесу з урахуванням досвіду взаємодії учнів із навколишнім світом, індивідуальних відмінностей між учнями; варіативність та особистісно-орієнтовану спрямованість навчально-виховного процесу, внаслідок чого знання, уміння й навички перетворюються на засіб розвитку пізнавальних і особистісних якостей учнів.

У своїй роботі я велику увагу надаю тісній співпраці із підприємствами – роботодавцями, щоб разом з учнями  досконало володіти  проблемами сучасного будівництва та спрямовувати  діяльність на оновлення системи підготовки майбутніх будівельників. Вивчення сучасних будівельних технологій та досвіду зарубіжних  колег, по здійсненню професійної підготовки учнів, відбувається за дуальною системою та вимагає значної організації навчально-виробничої діяльності учнів, реорганізації навчально-виробничих майстерень. Процес реалізації навчально-виробничого процесу здійснюється завдяки співдружності з фірмами: «Хенкель Баутехнік», «Капарол», які допомагають в оволодінні новітніми технологіями виробництва та використанні новітніх матеріалів. В період вивчення конкретних операцій того чи іншого трудового процесу, я намагаюсь  формувати в учнів елементи професійної дисципліни, творчості й культури праці, основ професійної компетенції.

Навчально-виробнича діяльність складається передусім з уроків виробничого навчання. Кожна дидактична мета, що реалізовується на конкретному уроці виробничого навчання, як правило, вирішується при виконанні того чи іншого практичного завдання. Для цього учні повинні:


  • знати різновиди матеріалів та технологію робіт з ними для укладання плитки;

  • сучасні інструменти, правила роботи з ними, безпека праці;

  • технологічний процес виконання тих чи інших робіт.

Для оволодіння професією  лицювальника-плиточника необхідно мати знання з таких загальноосвітніх предметів, як фізика, хімія та спеціальних –   креслення, матеріалознавство, охорона праці. Це сприяє розширенню світогляду учнів, більш точному виконанню технологічної роботи.

Робота  пов’язана з певними навантаженнями, тому вимагає від робітника міцного здоров’я, пристосування до роботи на висоті (потрібно мати розвинений вестибулярний апарат), а отже, дотримання правил безпеки праці є обов’язковим при виконанні лицювально-плиточних робіт. Професія ставить певні вимоги до індивідуально-психологічних якостей робітника. Важливим є природні здібності до творчості, добрий окомір, чітка координація і точність рухів. В своїй роботі майстра виробничого навчання я роблю все необхідне, щоб ці навички постійно розвивались та удосконалювались. Професійно важливими якостями майбутнього будівельника-опоряджувальника є: яскраве уявлення, образне мислення, наочно-образна і зорова пам'ять, концентрація і розподіл уваги. Для успішної професійної діяльності ньому необхідне відчуття кольору, розвинений художній смак і схильність до творчості.

Основні види робіт, які виконують учні:


  • облицювання фасадів теплоізоляційними плитами;

  • укладання мозаїчної плитки;

  • лицювання вертикальних поверхонь мозаїчною плиткою.

При здійсненні опоряджувальних робіт на уроках виробничого навчання серед учнів І-ІІІ курсів я застосовую нові матеріали для підготовки поверхонь під плитку: антикорозійні, глибокопроникні, гідроізоляційні ґрунтувальні суміші провідних фірм таких як “Будмайстер”, “Knauf”, ”Cerezit”, «Полірем», «Полімін» та ін. В процесі навчально - виробничої діяльності учні застосовують клеючі розчинні суміші сучасних виробників для всіх видів поверхонь та плиток. Для заробки швів застосовують розчинні затиральні суміші різноманітної кольорової гамми, а також еластичні герметики. Для нанесення розчину на плитку та поверхні більш продуктивним стало застосування зубчатих шпателів з округлим профілем.

Різання плитки проводиться в майстернях сучасними ручними та електроплитко різами, а шліфування з допомогою електронаждака. Круглі отвори в плитці здійснюються спеціальними карборундовими коронками, як насадки для електродрилі. В контрольно-вимірювальних роботах застосовуємо лазерний рівень (нівелір), лазерну рулетку. Таким чином на практиці застосовується весь необхідний набір інструментів лицювальника-плиточника, який вимагається часом.

У лицювально - плиточних роботах на виробничих об’єктах учні використовують:
-  різноманітні природні та штучні матеріали;

-  різні види плиток;

-  розчинні суміші для плиток.

В способах лицювання стін чи укладанні плитки на підлоги присутні традиційні та сучасні декоративні способи за ескізом. Освоєне на належному рівні укладання килимової мозаїчної плитки.

Основні сучасні технології у будівельних опоряджувальних роботах: здійснення облицювання фасадів теплоізоляційними плитами відбувається з використанням системи скріпленої теплоізоляції «Полірем», використання цокольних профілів (планок), приготування розчинових сумішей, наклеювання утеплювача, укладання першого ряду плит в цокольній планці, нанесення клею на поверхню плити, наклеювання плит на стіни способом «перев`язки», приклеювання утеплювача на кутах будівлі, захист кутів будівлі при утепленні, механічне кріплення теплоізоляційних плит, укладання керамічної плитки.

Результатом моєї власної діяльності є, по-перше, підбір навчально-виробничих робіт, які за змістом, складністю та об’ємом повинні забезпечувати планомірне і послідовне ускладнення та удосконалення професійних вмінь і навичок, що стимулюють пізнавальну діяльність учнів. По-друге, доцільне групування структурних елементів уроку виробничого навчання за характером моєї діяльності, як майстра виробничого навчання та діяльності учнів, як майбутніх кваліфікованих робітників. Основні елементи всім відомі: організаційний момент, вступний, поточний та заключний інструктаж. По-третє, учні самостійно аналізують технологічний процес, який застосовують, дають оцінку доцільності його складових та можуть коректувати його, завдяки внесенню раціоналізаторських пропозицій.



Таким чином, в училищі створені необхідні умови для організації навчально-виховного процесу з підготовки робітників з професій будівельного профілю, відбувається постійне оновлення навчально-виробничого процесу інноваційними технологіями виробництва, їх швидке втілення у практичну діяльність.





Смотрите также:
Інноваційна діяльність педагога в системі організації професійно-практичної підготовки учнів
105.44kb.
1 стр.
Створення дидактичних засобів навчання на основі компетентнісного підходу до викладання предметів професійно-практичної підготовки
72.78kb.
1 стр.
Положення про опорний (базовий) загальноосвітній навчальний заклад в системі допрофільної підготовки та профільного навчання Загальні положення
62.36kb.
1 стр.
Профорієнтаційна робота в школі. Естетичне виховання
114.35kb.
1 стр.
Професійно-етична компетентність сучасного інженера-педагога
54.73kb.
1 стр.
Днз впу№6 Підвищення якості професійно-практичної підготовки випускників птнз як чинник їх конкурентоспроможності на ринку праці
131.32kb.
1 стр.
Застосування методики модульного навчання як одного з важливих компонентів підвищення рівня професійної компетентності учнів птнз
90.68kb.
1 стр.
Оздоровчий біг як джерело зміцнення здоров'я в системі самостійних занять учнів
393.36kb.
3 стр.
Педагогічна рада: технологія підготовки і проведення
657.17kb.
3 стр.
Методичні рекомендації щодо викладання хімії у 209-2010 н р., критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, Положення про навчальний кабінет
183.46kb.
1 стр.
Вдосконалення організації оподаткування в системі державного регулювання розвитку національної економіки для заказа доставки диссертации введите ее название в форму поиска на
330.77kb.
1 стр.
Методичні рекомендації щодо організації та проведення виховної роботи в професійно-технічному навчальному закладі
52.55kb.
1 стр.