Главная страница 1страница 2страница 3
Українська соціально-економічна термінологія: становлення і кодифікація: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.01 / Т.М. Дячук; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2003. — 20 с. — укp.
Анотація до роботи:

Здійснено комплексний лінгвістичний аналіз соціально-економічної термінології (СЕТ), охарактеризовано основні етапи її становлення, виявлено кількісні та якісні зміни в її складі та причини, що впливали на зміни соціально-економічного словника впродовж століть. Визначено особливості системної організації досліджуваної термінології з огляду на її тематику, походження, парадигматичні відношення та особливості лексико-семантичних процесів на кожному етапі її формування. В ономасіологічному аспекті розглянуто способи термінотворення, виділено продуктивні та непродуктивні моделі творення соціально-економічних термінів, проаналізовано сучасний стан кодифікації соціально-економічних термінів, виокремлено загальні тенденції в цьому процесі. Варіантні ряди (пари) сучасних соціально-економічних термінів розглянуто під кутом зору їх відповідності системі сучасної літературної мови, подано пропозиції щодо кодифікації окремих соціально-економічних термінів-варіантів на підставі аналізу їх ретроспективи та перспективи.


КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА


Дячук Тетяна Миронівна

УДК 811.161.2’330.342.146: 001.4

українська соціально-економічна термінологія: становлення і кодифікація


Спеціальність 10. 02. 01. – українська мова


АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Київ – 2003
Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі української мови та літератури Київського національного економічного університету. Міністерство освіти і науки України.


Науковий керівник – доктор філологічних наук, професор


Януш Ядвіга Вацлавівна,
Київський національний економічний
університет,
завідувач кафедри української мови
та літератури.
Офіційні опоненти – доктор філологічних наук, професор
Непийвода Наталія Федорівна,
Інститут журналістики Київського
національного університету
імені Тараса Шевченка,
завідувач кафедри української мови
та стилістики;
кандидат філологічних наук,
Шевченко Лариса Леонідівна,
Український мовно-інформаційний
фонд, старший науковий співробітник,
в.о. завідувача відділу лінгвістики.
Провідна установа – Національний педагогічний університет
ім. М. П. Драгоманова,
кафедра української мови, м. Київ.

Захист відбудеться 18 квітня 2003р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.19 в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 02033 Київ –17, бульвар Тараса Шевченка, 14, к.63.


З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці ім. М.О. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 02033, Київ-17, вул. Володимирська, 58, к.12.
Автореферат розіслано 17 березня 2003 року.

Вчений секретар


спеціалізованої вченої ради Л.О. Медведєва


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЇ
Здобуття Україною незалежності, надання українській мові статусу державної, зміни політичного устрою і домінуючої ідеології, впровадження ринкових відносин та інші кардинальні трансформації, що сталися в Україні впродовж останньої чверті ХХст., торкнулися різних галузей науки і техніки. Істотних змін зазнала економічна наука. У її межах спостерігається поява багатьох часткових відгалужень, виникнення яких у першу чергу спричинене тією роллю, яку відіграє економіка в період становлення нової суспільно-історичної формації. До молодих галузей економічного знання належить соціально орієнтована економіка, або соціальна економіка – одна з 50-и економічних наук, що сформувалася та виокремилася в самостійний напрямок у Німеччині в другій половині 50-х – на початку 60-х років ХХст., а в Україні – на початку 90-х років ХХст. Об’єктом її дослідження визнано взаємодію механізмів державного регулювання економічних процесів з ринковими важелями саморегулювання, а також віднаходження можливих шляхів подолання суперечностей між економічними та соціальними цілями.

З огляду на вищезазначене, однією з важливих проблем, яка виникає в українському мовознавстві сьогодні, є проблема формування, нормалізації та кодифікації української багатогалузевої економічної термінології, що безпосередньо пов’язане з розвитком економічної науки в Україні.



Актуальність дослідження полягає в тому, що соціально-економічна термінологія, яка відображає поняттєвий апарат соціально орієнтованої економіки, ще не була об’єктом комплексного дослідження в українському мовознавстві. Соціально-економічна лексика та термінологія своє часткове висвітлення знайшли в роботах П. Коваліва, А. Москаленка, Л. Жовтобрюха, М. Худаша, Ф. Ткача, А.Бурячка, Л. Полюги, Т. Панько та ін., в основному в частині, присвяченій вивченню соціально-економічних номінацій на позначення класового розшарування суспільства. Деякі аспекти описово-узагальнювального характеру соціально-економічної лексики та термінології в їхньому історичному розвиткові висвітлено в академічному виданні “Історія української мови” (К., 1983). Отже, обрана тема є актуальною в першу чергу з огляду на об’єкт дослідження.

Крім того, актуальність дослідження також полягає в тому, що синхронно-діахронний аналіз процесу становлення соціально-економічної термінології (далі СЕТ) дає змогу виявити основні закономірності її організації і розвитку в різні історичні періоди, на основі чого можливе прогнозування тенденцій майбутнього термінотворення, упорядкування сучасної СЕТ з метою підвищення її функціональної активності.

Упорядкування та нормалізація соціально-економічної термінології має особливо велике значення насамперед з огляду на велику увагу до соціальних проблем у сучасному українському суспільстві.

Зв΄язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації відповідає науковій проблематиці кафедри української мови та літератури Київського національного економічного університету “Формування і нормалізація української економічної термінології” і пов’язана з дослідженнями, які проводяться у відділі лексикології та комп’ютерної лексикографії, а також у відділі термінології та ономастики Інституту української мови НАН України.

Об’єктом дослідження є соціально-економічна термінологія української мови, предметом – закономірності становлення СЕТ у діахронно-синхронному та функціональному аспектах.

Метою роботи є з’ясування закономірностей становлення СЕТ впродовж ХІ – поч. ХХІст. та особливостей кодифікації сучасних соціально-економічних термінів на основі аналізу їхньої ретроспективи та перспективи.

Поставлена мета спричинила виконання таких завдань:


  • охарактеризувати особливості системної організації СЕТ як лексичної підсистеми української літературної мови;

  • провести її тематичну класифікацію;

  • здійснити періодизацію становлення та розвитку СЕТ;

  • розглянути парадигматичні відношення соціально-економічних термінів, з’ясувати особливості лексико-семантичних процесів на кожному синхронному зрізі становлення СЕТ;

  • визначити шляхи та способи мовної номінації соціально-економічних понять, виділити продуктивні та непродуктивні моделі їхнього творення;

  • проаналізувати склад СЕТ за походженням, виявити внутрішні та зовнішні причини змін складу досліджуваної групи лексики впродовж століть;

  • виробити рекомендації щодо кодифікації окремих соціально-економічних термінів-варіантів;

  • укласти словник соціально-економічних термінів.

Вибір методів аналізу зумовлений специфікою об’єкта та завданнями дослідження. У дисертації використано такі методи та прийоми, які, на наш погляд, є найдоцільнішими для опису та аналізу СЕТ та забезпечують розуміння термінотворення як живого мовно-мовленнєвого процесу: загальнонауковий метод індукції, описовий із прийомами спостереження, порівняння, узагальнення та класифікації мовних фактів; структурний з використанням методики компонентного аналізу; статистичний. У праці застосовуються синхронний і діахронний аспекти дослідження.

Аналіз СЕТ в історичному ракурсі проведено на основі 6100 номінативних одиниць. Словник складається із 3500 сучасних соціально-економічних термінів.



Джерела дослідження. Процес формування та розвитку СЕТ розглянуто на матеріалі термінів, зафіксованих у перекладних і тлумачних загальномовних та термінологічних словниках, енциклопедіях, фахових монографіях, дисертаціях, підручниках, навчально-методичних посібниках вищих закладів освіти, статтях із соціально-економічної проблематики, опублікованих у наукових збірниках, тобто при доборі матеріалу враховувалася як сфера фіксації термінів, так сфера їхнього функціонування. Пам’ятки історії української мови, використані в праці, охоплюють період з ХІст. до початку ХХІст.

Для того, щоб виявити результат впливу на СЕТ екстралінгвістичних чинників, зокрема мовного контактування, а також для зіставлення соціально-економічних номінацій гетерогенних терміносистем, було використано матеріали з інших слов'янських (російської, польської, білоруської), а також з германських (німецької, англійської, нідерландської), романських (латинської, французької, італійської, іспанської) та інших індоєвропейських мов. Список джерел фактичного матеріалу нараховує 148 позицій.



Наукова новизна праці полягає в тому, що вона є першою спробою комплексного системно-функціонального синхронно-діахронного дослідження аспектів формування та функціонування СЕТ.

Теоретичне значення роботи полягає в поглибленні відомостей про загальні напрямки еволюції словникового складу української мови, зокрема спеціальної лексики, у з’ясуванні закономірностей формування та функціонування термінологічної системи й обґрунтуванні шляхів її оптимізації. Запропонований аналіз СЕТ дасть глибше уявлення про системну організацію не лише СЕТ, а й термінології взагалі, про особливості становлення та розвитку СЕТ, про різні типи взаємозв'язку та взаємозалежності лексико-семантичних одиниць у її межах. Проведений аналіз способів номінації сучасного соціально-економічного матеріалу та його кодифікації сприятиме упорядкуванню та удосконаленню СЕТ.

Практичне значення. Спостереження, узагальнені в дослідженні, висловлені рекомендації та доданий “Словник соціально-економічних термінів” будуть корисними в лексикографічній практиці при укладанні спеціальних словників, у вузівській практиці під час розроблення та читання спецкурсів із загальних та часткових питань термінознавства, стилістики і ділової української мови, у науково-дослідній роботі, а також у практиці повсякденного спілкування.

Наукових робіт, виконаних у співавторстві, немає.



Особистий внесок автора полягає в тому, що в роботі вперше в українському мовознавстві узагальнено спостереження над соціально-економічною термінологією та її системною організацією як з погляду на ретроспективу, так і на перспективу її розвитку; простежено способи та шляхи збагачення термінофонду СЕТ; узагальнено статистичні дані, що віддзеркалюють динаміку номінативних процесів у цій групі лексики; виявлено ступінь спеціалізації засобів термінотворення; а також вироблено рекомендації щодо кодифікації окремих соціально-економічних термінів-варіантів.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження обговорювалися на засіданні науково-методичного семінару кафедри української та російської мов КНЕУ (1995-1998рр.), на спільному засіданні відділу лексикології та комп’ютерної лексикографії і відділу термінології та ономастики Інституту української мови НАН України, а також на шести конференціях: на ІІ Всеукраїнській науковій конференції “Українська термінологія і сучасність” (К., 1997), на ІІІ Всеукраїнській науковій конференції “Українська термінологія і сучасність” (К., 1998), на науковій конференції “Українська мова: з минулого в майбутнє” (К., 1998), на загальноуніверситетській конференції Київського національного економічного університету (К., 1998), на Міжнародній славістичній конференції, присвяченій пам’яті професора К. Трофимовича (Л., 1998), на Міжнародній науковій конференції “Українська термінологія і сучасність” (К., 2001).

Проблематику й основні положення дисертації висвітлено в 4-ох статтях у фахових наукових виданнях та 6-и збірниках матеріалів міжнародних, всеукраїнських та загальноуніверситетських наукових конференцій.



Структура й обсяг роботи. Праця складається зі вступу, 3 розділів, висновків, бібліографії (219 найменувань), списку використаних джерел (148 позицій), переліку скорочень використаних джерел, 3 таблиць, 5 малюнків, додатків та словника соціально-економічних термінів. Повний обсяг дисертації займає 260 сторінок машинопису, у тому числі основного тексту – 185 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність теми, проаналізовано стан її наукового вивчення, вказуються об’єкт, предмет, мета та завдання дослідження, його методика, джерела, наукова новизна, теоретичне і практичне значення, подається перелік публікацій та конференцій, які засвідчують апробацію результатів дослідження.

У першому розділі “Склад і структурна організація соціально-економічної термінології” визначено теоретичне підґрунтя дослідження, зокрема витлумачено зміст найважливіших лінгвістичних понять, що лягли в його основу, подано тематичну класифікацію соціально-економічних термінів, визначено основні етапи становлення СЕТ як цілісної системи протягом ХІ – поч. ХХІст., проаналізовано парадигматичні відношення в сучасній СЕТ.

Розділ складається із чотирьох підрозділів. У підрозділі 1.1 “Системна організація сучасної СЕТ” дано дефініції робочих термінів, з’ясовано, які риси є спільними для СЕТ та інших терміносистем, а які становлять її специфіку. Установлено, що СЕТ є системою як на логічному, так і на лінгвістичному рівнях. Гіперо-гіпонімічні відношення, які пронизують склад СЕТ, свідчать про логічну, а лексико-семантичні (зокрема полісемічні, синонімічні, омонімічні та антонімічні), словотвірні та граматичні про лінгвістичну системність досліджуваної групи лексики.

У підрозділі 1.2. “Тематична класифікація СЕТ” виокремлено основні лексико-тематичні групи (далі ЛТГ) соціально-економічних термінів, зокрема назв суб’єктів, об’єктів, процесів та дій. ЛТГ назв суб’єктів включає ряд тематичних підгруп (далі ТПГ), а саме: 1.1. ЛТП назв осіб, що диференціюються за ознаками класовості (інтелігент, еліта, декласант, аристократ); 1.2. ЛТП назв осіб, що відрізняються місцем в ієрархічній структурі управління, професійними якостями; а також назв осіб за професіями (начальник, керівник, підлеглий, бюрократ та ін.); 1.3. ЛТП назв осіб, які відрізняються статусом зайнятості в секторах економіки (робітники, безробітні, сумісник, погодинник); 1.4. ЛТП назв осіб, що диференціюються за рівнем грошових виплат і безплатних (пільгових) послуг, одержуваних із суспільних фондів споживання (пенсіонер, пільговик, інвалід, ветеран); 1.5. ЛТП назв осіб, які належать до “тіньової” економіки та отримують нелегальні доходи (рекетир, вимагач, мафіозі); 1.6. ЛТП назв установ, організацій, які беруть участь у соціально-економічних процесах, та їхніх відділів (центр роботи з інвалідами, центр зайнятості, пенсійний фонд, профспілка). 2. Лексико-тематична група назв об’єктів соціально-економічного життя також охоплює ряд дрібніших тематичних об’єднань, зокрема: 2.1. ЛТП назв документів (перепис, службовий паспорт); 2.2. ЛТП назв властивостей (привілейованість, заможність, декласованість), 2.3. ЛТП назв наук, наукових напрямків, теорій, галузей, концепцій (соціально орієнтована економіка, соціальна політика); 2.4. ЛТП назв на позначення розрахункових понять, а також понять, пов’язаних зі сферою грошового чи матеріального стимулювання суб’єктів господарських відносин (гонорар, премія, пенсія, пільги); 2.5. ЛТП назв на позначення інших соціально-економічних понять та реалій (фах, мотив праці, гарантія зайнятості).

Третя лексико-тематична група соціально-економічних термінів включає назви процесів та дій (відрахування, збагачення, керування, стимулювання праці, професійна адаптація).

У термінологічному полі соціально орієнтованої економіки функціонують терміни різних галузей знань. Ядро цього термінополя становлять терміни соціальної економіки (їх небагато): соціальна ринкова економіка, соціально-економічний інститут, соціально-економічна функція (держави), соціально-трансфертна функція (держави), соціальний порядок, економічний порядок, конкурентний порядок, соціально-економічні відносини, соціальна технологія, соціальна ефективність тощо. У семантичній структурі цих термінів ключовими є семи “соціальний” та “економіка”. Периферію досліджуваного термінополя складають терміни, пов’язані з соціальною економікою лише диференційними семами. До них зокрема належать терміни загальнонаукові (структура, функції, процес), філософські (метод пізнання, діалектика), економічні (виробництво, обмін, розподіл), юридичні (повноваження, порушник), фізичні (об’єм, тиск), математичні (математична модель, коефіцієнт), загальносоціологічні (соціальна структура, соціальна роль), економсоціологічні (споживацька поведінка, підприємництво), соціально-психологічні (колектив, особистість) тощо. Велика кількість запозичених термінів – своєрідна риса соціально-економічної термінології. Цей факт пояснюємо тим, що соціальна економіка почала формуватися в умовах, коли система суспільних наук вже існувала впродовж тривалого часу. Але в межах термінополя соціальної економіки зміст та інтерпретація більшості запозичених термінів змінилися. Наприклад, термін мотивація поведінки в загальній соціології фіксується з двома лексико-семантичними варіантами: 1.Осмислення індивідом ситуації, вибір та оцінка різних моделей поведінки, результатів, які передбачаються, і на цій основі формування мотивів; 2. Відносно стабільна система мотивів, що визначає поведінку певного суб΄єкта. Натомість в соціальній економіці з цим терміном пов’язують лише ті види поведінки, які пояснюють дії індивіда як суб΄єкта соціально-економічних відносин.

У підрозділі 1.3. “Основні етапи становлення соціально-економічної термінології” було простежено особливості становлення СЕТ протягом ХІ – поч. ХХІст.

Врахувавши екстралінгвальні (історичні, соціальні, гносеологічні) та інтралінгвальні чинники (еволюцію лексичного складу мови, видання словників, у яких зафіксована соціально-економічна термінолексика, підручників, монографій тощо) виокремлюємо 5 основних періодів становлення та розвитку СЕТ: 1) давньоруський (ХІ-ХІІІст.), 2) ХІУ – поч. ХІХст., 3) друга половина ХІХ – поч. 30-х років ХХст., 4) початок 30-х – кінець 80-х років ХХст., 5) сучасний етап ( 90-і роки ХХст. – початок ХХІст.).

На основі проведеного аналізу зроблено висновок, що більшість лексико-тематичних груп та тематичних підгруп сучасної СЕТ започатковано ще в давньоруський період, коли соціально-економічні назви виникали та функціонували стихійно, а роль свідомого чинника була незначною. Еволюція соціально-економічної лексики, яка стала базою для формування соціально-економічної термінології, протягом століть відбувалася шляхом постійного збільшення кількості спеціальних найменувань та ускладнення її системної організації.

Другою половиною ХІХ ст. датується початок свідомого втручання в природну еволюцію соціально-економічної лексики з боку науковців. Цей процес пов’язаний з іменами С.Подолинського та І.Франка.

У період “золотого десятиліття” (1921-1933 рр.), який за масштабами та рівнем наукових досліджень, за кількістю та якістю видрукуваної словникової продукції був найбільш плідним та багатообіцяючим, було започатковано систематичне опрацювання української термінології. При впорядкуванні СЕТ виявилися тенденції до: а) усунення невиправданих запозичень та заміни невластивих українській мові деривативних моделей: рос. батрак, батрачка, батрацький на укр. наймит, наймичка, наймитський; братися (взятися) за роботу – на укр. братися (до чого?) до роботи та ін.; б) творення за українськими моделями ряду термінів на позначення нових соціально-економічних понять з питомої лексики: середняк, сполученство, двох-, трьох-, кількапосадництво, накоштник, накоштниця, накоштницький та ін.; в) заміни поліструктурних соціально-економічних термінів моноструктурними: наприклад, рос. член колектива пропонувалося перекладати так: учасник (член) колективу, колективник, колективниця; рос. пользоваться льготой, иметь льготу як мати льготу, пільгуватися; рос. лица, пользующиеся льготой як особи, що мають пільгу, пільговики та ін.; г) усунення полісемії, зокрема міжкатегоріальної. Наприклад, М. Гладкий назвав слушною тенденцію до розмежування значень слова “управління”, що досі позначало як предмет, так і процес. Лексему “управління”, на його думку, варто використовувати на позначення процесу, а на позначення предмета потрібно вживати назву “управа”; ґ) усування варіантних найменувань: з кількох синонімічних соціально-економічних термінів пропонувався до вживання більш вдалий.

У результаті аналізу було встановлено, що на початку ХХст. всі лексико-тематичні групи СЕТ уже існували, причому кількість соціально-економічних назв, порівнюючи з попередніми періодами, значно зросла. Одиничними прикладами в цей час були репрезентовані лексико-тематична підгрупа назв осіб, які відрізняються рівнем грошових виплат і безплатних послуг, одержуваних із суспільних фондів споживання (інвалід, стипендіят), а також лексико-тематична підгрупа на позначення наук, наукових напрямків, теорій, галузей, концепцій (соціялізм, егалітаризм), що свідчить про те, що ці підгрупи лише почали формуватися.

З 1933 року після виходу статті А. Хвилі “Знищити коріння українського націоналізму на мовному фронті” починається наступний етап у становленні СЕТ. Здобутки “золотого десятиліття” було оголошено “національним шкідництвом”, більшість словників, у тому числі й тих, які фіксували соціально-економічні терміни, було вилучено з обігу. Лексико-тематичні групи СЕТ у цей час в основному збагачувалися назвами на позначення соціалістичних понять та реалій. Найбільше впливала на формування української СЕТ російська мова. Неологізми, що з’являлися відтоді, як правило, були прямими запозиченнями з російської мови, деколи із фонетичними або морфологічними змінами (передовик, ударник).

Після того, як Україна здобула незалежність і українська мова отримала статус державної, у 1990 році почався новий етап у становленні СЕТ, основними тенденціями розвитку якого є: 1) архаїзація та деархаїзація частини соціально-економічного словника. Цей процес пов’язаний передусім зі зникненням реалій та понять радянської епохи (стахановець, суботник, п’ятирічка). Почали вживатися терміни, вилучені в попередній період з ідеологічних міркувань (пільговик, урядовець, благодійник, благодійність). Близькими до актуалізованих є конотативно переорієнтовані терміни, тобто ті, які раніше позначали зарубіжну або дореволюційну дійсність, а тепер починають використовуватися для номінування соціально-економічних реалій в Україні кінця ХХ ст. – початку ХХІ ст. Цей процес пов’язаний насамперед з появою ринкової економіки та зміною ідеологічних орієнтацій (бізнес, бізнесмен, мер).; 2) інтенсивне запозичення термінів, особливо з американського варіанту англійської мови (менеджер, спонсор, рекетир).; 3) вилучення з термінології зросійщених форм, штучно нав’язаних у попередній період (страховка, імущий, малоімущий).; та 4) творення інновацій за допомогою власних деривативних ресурсів (завідувач, страхувач, посадовець, рекетирство, спонсорство, елітарність, корумпованість).

У підрозділі 1.4. “Лексико-семантичні процеси в сучасній українській СЕТ” проаналізовано полісемію, синонімію, омонімію та антонімію – ті лексико-семантичні парадигми, які притаманні СЕТ як підсистемі лексико-семантичної системи української літературної мови. Відзначено, що двоплановість термінів (вони одночасно належать до двох систем – ідеальної системи понять та лексико-семантичної системи мови) спричиняє своєрідність парадигматичних відношень у СЕТ.

Полісемія найбільше була притаманна соціально-економічній лексиці на початковому етапі формування – у давньоруський період, коли соціально-економічні поняття були неточними, нечітко відмежовувалися одне від одного, не мали лаконічних класифікації та дефініцій. Семантичні структури назв, що водночас позначали соціально-економічні поняття, часто містили по 5 - 15 лексико-семантичних варіантів (далі – ЛСВ): дћло (12 ЛСВ), потъ (5 ЛСВ), грамота (7 ЛСВ).

У сучасній СЕТ виділяємо експліцитну та імпліцитну багатозначність. Експліцитна полісемія (що ґрунтується на взаємозв’язках соціально-економічних термінів із загальновживаними лексемами (класи, робота, безробіття), а також з термінами інших галузей знань (реформа, соціальна група, ідентифікація, принцип справедливості)) у СЕТ трапляється частіше, ніж імпліцитна (яка притаманна соціально-економічним термінам лише в межах соціально-економічної терміносистеми: нагорода, маркетинг, організація). Як можливий варіант усунення багатозначності пропонуємо, наприклад, замінити поліфункціональні форманти на однозначні, зокрема одні із найпродуктивніших багатозначних суфіксів -енці(я), -ці(я) та аломорфи -аці(я), -яці(я), за допомогою яких утворюються девербативи: організація, адміністрація, на наш погляд, доцільно було б закріпити за назвами предметів, а для назв процесів використовувати традиційні суфікси – -анн(я), -енн(я), -інн(я) (у тих випадках, де це можливо): організація (предмет) – організування (процес), адміністрація (предмет) – адміністрування (процес).

Синонімія в СЕТ представлена доволі широко. У терміносистемі функціонують дублетні (експлуататор – визискувач, бізнесмен – підприємець), семантичні (диференціація соціальна – стратифікація соціальна), квазі- (багатій – нувориш – мільйонер – неомільйонер), одно- (нагорода – нагородження) та різнокореневі (конкуренція – змагання – суперництво) синоніми (вони виділяються на підставі різних ознак, що беруться в основу класифікації).

У СЕТ спостерігається явище семантичної субституції, яке представлене прикладами, що характеризуються відношеннями рівнозначності та включеності понять: податкові пільги – податкові стимули, гарантії соціальні – забезпечення соціальне. Продуктивними для соціально-економічних термінів є синонімічні відношення на зразок: ціліснооформлена одиниця (термін-слово) – аналітична конструкція (термін-словосполучення): керівники – керівні кадри, підприємець – суб’єкт підприємницької діяльності.

Омонімія в СЕТ трапляється рідко. Вона зумовлена тими причинами, що й відповідний лексико-семантичний процес у загальновживаній мові – дивергенцією та запозиченням в різні історичні періоди номінацій з тотожними графічними, проте різними смисловими структурами. У СЕТ виділяємо зовнішньо- та внутрішньосистемні омоніми. Зовнішньосистемних омонімів (що омонімізуються з лексемами загальновживаної мови (верства, навантаження) або з термінами інших галузей знань (орган, директор)) виявлено більше, ніж внутрішньосистемних. Останні винятково небажані в термінології, як і в загальновживаній мові, оскільки на внутрішньосистемному рівні існує висока ймовірність зустрічі термінів-омонімів в одному контексті, адже такі одиниці позначають поняття та реалії, які належать до однієї сфери об’єктивної дійсності (стан, поліс). Омонімічні групи, які функціонують у СЕТ, своєю семантикою відмежовані так, що, як правило, належать до різних тематичних груп. Засобами лексичного контексту, за допомогою ключових слів або семантичних індикаторів омоніми легко ідентифікуються. Тому більшість омонімів, які функціонують у СЕТ, не створюють проблем для безперешкодного функціонування соціально-економічних термінів.

Як засвідчив аналіз фактичного матеріалу, антонімія в СЕТ є одним із найрегулярніших лексико-семантичних процесів і в основному виявляється в кількісному домінуванні комплементарних антонімів (постійна приписка – тимчасова приписка, абсолютне зубожіння – відносне зубожіння). Переважна більшість антонімічних опозицій утворюється з термінів-гіпонімів, які доповнюють родові соціально-економічні терміни, що дозволяє кваліфікувати антонімію як одну з найважливіших категорій системної організації СЕТ.

Лексико-семантичні відношення забезпечують цілісність зв’язків СЕТ і надають досліджуваній групі лексики системної організованості.


следующая страница >>
Смотрите также:
Київський національний університет імені тараса шевченка дячук Тетяна Миронівна
408.76kb.
3 стр.
Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. К., 2002. Текст роботи: київський національний університет імені тараса шевченка бисов андрій сергійович
299.39kb.
1 стр.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка Регушевський Едуард Євгенович
305.79kb.
1 стр.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка На правах рукопису Котюк Іван Ілліч
2953.76kb.
14 стр.
Київський національний університет імені тараса шевченка інститут міжнародних відносин
813.08kb.
5 стр.
Київський національний університет імені тараса шевченка калівошко олексій миколайович +631. 2(477) стан та перспективи розвитку аграрної іпотеки в україні
344.91kb.
1 стр.
Програма для студентів спеціальності 060100 „Правознавство Затверджено
1020.46kb.
5 стр.
Київський національний університет імені. Тараса Шевченка Інститут високих технологій Кафедра математики, теоретичної фізики та комп’ютерних технологій Укладач: докт фіз мат наук, доц. Шека Д. Д. Сучасний магнетизм
197.8kb.
1 стр.
Олійник Яна Вікторівна к е. н., доцент кафедри бухгалтерського обліку двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
34.18kb.
1 стр.
Імені тараса шевченка рєзнікова вікторія вікторівна
560.71kb.
4 стр.
Цейслєр Юлія Вадимівна. Вплив магнітних полів наднизької частоти на структурно-функціональні властивості глобулярних білків: дис канд біол наук: 03. 00. 02 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка
90.44kb.
1 стр.
Київський національний економічний університет імені вадима гетьмана кафедра педагогіки та психології словник педагогічних термінів
225.56kb.
1 стр.