Главная страница 1
УДК 378.147

 2006


Яковенко Т.В.
МЕТОДИЧНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПЕДАГОГІВ В ГАЛУЗІ ПРОЕКТУВАННЯ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МОДУЛЬНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ
Постановка проблеми. Останнім часом велика увага з боку українського уряду приділяється Програмам реформування системи освіти. У Концепції професійної освіти України зазначено, що існуюча система підготовки педагогічних працівників не досить орієнтована на роботу в нових соціально-економічних умовах і вимагає удосконалення в контексті соціально-економічних трансформацій. З особливою актуальністю порушується питання про впровадження інноваційних педагогічних технологій у систему професійної освіти, зокрема, модульної технології як найбільш успішної для системи безперервної освіти. Проте впровадження модульної технології потребує відповідної методичної підготовки педагогічного персоналу професійно-технічних навчальних закладів.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питаннями підготовки професійно-педагогічного персоналу проектувальної діяльності в галузі модульного навчання займалися С.О. Кайнова [1], В.М. Коваль [2], А.С. Нікуліна [3], В.С. Плохій [4] та інші, але переважно в контексті додаткової освіти, яка здійснюється Українським міжгалузевим центром модульного навчання та створеними під його егідою регіональними центрами або на курсах підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників.

Окремі аспекти навчання студентів інженерно-педагогічних навчальних закладів проектуванню дидактичних матеріалів знаходять відображення в роботах В.С. Безрукавої [5], Н.О. Брюханової [6], Е.Ф. Зеєр [7], Г.О. Карпової [8], О.Е. Коваленко [9], Є.В. Шматкова [10] та ін. Разом із цим у педагогічній теорії та практиці недостатньо розроблено проблему методики навчання майбутніх інженерів-педагогів проектувальній діяльності, яка б враховувала сучасні тенденції розвитку професійно-технічної освіти, зміни, викликані впровадженням інноваційних технологій, зокрема модульної технології навчання.

Недостатня теоретична та практична відпрацьованість питань навчання інженерів-педагогів проектуванню навчально-методичного забезпечення модульної технології та об'єктивна потреба в удосконаленні методичної підготовки студентів інженерно-педагогічного вузу обумовили проведення дослідження.

Постановка завдання. Метою даної публікації є розкриття основних положень методичної підготовки майбутніх інженерів-педагогів в галузі проектування навчально-методичного забезпечення модульної технології навчання.

Виклад основного матеріалу. Для обґрунтування необхідності підготовки студентів інженерно-педагогічних спеціальностей до використання модульних технологій навчання були розглянуті сутність, особливості, можливості модульного навчання, підходи до його проектування. В результаті аналізу робіт закордонних та вітчизняних дослідників, які розглядають модульне навчання в історичному та педагогічному аспектах, було виявлено, що єдиних наукових та методичних підходів до термінології та методики проектування модульного навчання поки що не розроблено.

Аналіз літературних джерел з проблеми модульної організації навчання свідчить про певну розбіжність щодо розуміння ключового поняття – модуль. Так, виділяють операційний, змістовно-операційний, освітній, організаційний, змістовно-інформаційний, пізнавальний підходи до тлумачення поняття модуль.

В рамках цього дослідження під модулем мається на увазі Модуль Професійної Компетентності. Модуль розглядається в трьох площинах: перша – як опис роботи в рамках конкретного виробничого завдання чи професії, виражений у вигляді відносно самостійних, закінчених технологічно прийнятних частин роботи; друга – як зміст навчання слухачів (учнів), який передбачає реалізацію вимог замовника відносно рівня їх кваліфікації та профілю компетентності в поєднанні з діючими в країні стандартами на професійне навчання; третя – як дидактичний пакет навчальних елементів, які використовуються безпосередньо в навчальній діяльності.

Ми провели аналіз підходів до визначення поняття «модульне навчання», який призвів до висновку, що найбільш продуктивним є той, в рамках якого модульне навчання розглядається як педагогічна технологія. Враховуючи розглянуті визначення, під модульною технологією розуміємо чітко контрольовану і кореговану систему організації та реалізації навчального процесу, що спрямована на поетапне, у відповідності до індивідуальних цілей навчання діяльності за допомогою системи Модулів Професійної Компетентності, засвоєння яких гарантує набуття слухачами (учнями) такого рівня компетентності, який необхідний для виконання робіт за встановленими стандартами та відповідно до вимог роботодавців.

На основі аналізу особливостей, характеристик та концепцій модульного навчання було доведено, що його застосування вимагає, в першу чергу, специфічного у порівнянні з традиційним навчанням проектування, а це обумовлює необхідність спеціальної підготовки до цієї діяльності студентів інженерно-педагогічних спеціальностей, майбутніх педагогів професійної школи. Зміст підготовки майбутніх інженерів-педагогів в галузі модульного навчання залежить від обраної концепції. Було проведено аналіз концепцій модульного навчання, в результаті якого виділено концепцію модульного навчання на основі Модулів Професійної Компетентності, як одну з найперспективніших, що може бути застосована на всіх рівнях професійної освіти. У відповідності до цієї концепції, в межах нашого дослідження, під навчально-методичним забезпеченням модульної технології розуміємо цілісний комплекс навчально-плануючої документації, методичних та дидактичних матеріалів (модульна навчальна програма. навчальні та інструктивні елементи, керівництво для майстра виробничого навчання/викладача, керівництво для слухача), які необхідні для індивідуалізованого професійного навчання за допомогою системи Модулів Професійної Компетентності.

В рамках нашого дослідження дано визначення методики навчання проектуванню навчально-методичного забезпечення модульної технології, під якою слід розуміти комплекс заходів, методів та способів організації цілеспрямованого процесу передачі та засвоєння студентами особливостей здійснення проектувальної діяльності, який дозволяє підготувати інженера-педагога, компетентного в галузі проектування модульної технології навчання, з високим рівнем сформованості проектувальних умінь. Виходячи з того, що процес навчання проектувальній діяльності подається як система, то при розробці методики такого процесу було застосовано моделювання. Модель навчання майбутніх інженерів-педагогів проектуванню навчально-методичного забезпечення модульної технології представлена на рис. 1.




Рис. 1. Модель процесу навчання студентів інженерно-педагогічних спеціальностей проектуванню навчально-методичного забезпечення модульної технології

В розробленій моделі навчання виділяються такі компоненти: змістовний, мотиваційний, орієнтовний, виконавчий та контрольно-корекційний.

Мотиваційний компонент забезпечує формування мотивації вивчення інноваційних підходів до проектування змісту професійного навчання, зняття проблеми напруженості в процесі навчання, орієнтування студентів на практичний смисл навчальної діяльності. Цей компонент дуже тісно пов’язаний з орієнтовною частиною.

Орієнтовну частину можемо розкрити як процес використання орієнтовної основи діяльності. В контексті нашого дослідження орієнтовною основою є розроблений алгоритм діяльності щодо проектування навчально-методичного забезпечення модульної технології. Реалізується цей алгоритм через виконавчий компонент навчальної діяльності, який безпосередньо забезпечує отримання спланованого результату – сформованості у майбутніх інженерів-педагогів вмінь проектувати модульні навчально-методичні матеріали на досить високому рівні, рівні професійної компетентності.

На перевірку правильності результату та при необхідності корегування діяльності спрямований контрольно-корекційний компонент.

У змістовному аспекті розкривається структура підготовки студентів інженерно-педагогічних спеціальностей до проектувальної діяльності. Вона містить у собі ступеневу структуру змісту навчання, яка адекватна етапам діяльності щодо проектування навчально-методичного забезпечення модульної технології. Змістовний компонент представлений у розробленій програмі вивчення модуля „Принципи й методика проектування модульної технології” в курсі „Методика професійного навчання”.

Реалізація розробленої моделі навчання майбутніх інженерів-педагогів проектуванню навчально-методичного забезпечення модульної технології відповідно до діяльнісної теорії відбувається протягом п’яти етапів.

На першому етапі у студентів формується мотивація щодо вивчення інноваційних підходів до проектування навчально-методичної документації та використання їх у навчальній та практичній діяльності, усвідомлення необхідності та важливості оволодіння вміннями проектувати дидактичні матеріали з використанням модульної технології. Формування мотиваційної основи майбутньої проектувальної педагогічної діяльності здійснюється на лекційному занятті „Модульні технології у професійному навчанні”.

Другий етап спрямований на формування у студентів загального уявлення про зміст діяльності з проектування навчально-методичного забезпечення модульної технології. На цьому етапі здійснюється процес входження майбутнього інженера-педагога у проектувальну діяльність, освоєння нового змісту, він сприяє розвиткові інтересу в студентів до осмислення необхідності оволодіння основами проектувальної діяльності, оскільки вона надає можливість освоїти науково-теоретичні засади проектування модульної технології навчання. Студенти розкривають зміст орієнтовної основи діяльності, складають план дій, визначають порядок їх виконання, склад та послідовність операцій щодо проектування навчально-методичного забезпечення модульної технології. З цією метою проводиться лекційне заняття «Методика проектування навчально-методичного забезпечення модульної технології» та семінарське заняття Принципи й методика проектування модульної технології”.

На третьому етапі передбачається формування у студентів вмінь проектувати модульну програмну документацію та дидактичні матеріали за зразком. Основним змістом навчально-пізнавальної діяльності студентів на цьому етапі є навчальне проектування дидактичних матеріалів до однієї з робочих професій.

Створення студентами навчального проекту як комплекту модульної навчально-методичної документації, здійснюється за певним алгоритмом:


  • розробка структури професійної компетентності. Визначаються складові роботи (діяльності), те, що робітник повинен уміти робити, з обов'язковою вказівкою перспективних вимог до змісту професійної підготовки.

  • розподіл роботи в рамках модуля професійної компетентності на окремі компоненти (блоки). При цьому модульним блоком ми вважаємо комплекс виробничо значущих операцій, які необхідно виконати для вирішення виробничого завдання;

  • аналіз модульних блоків, під час якого в рамках кожного блоку виконується ще більша деталізація роботи шляхом розподілу її на операції (кроки).

  • визначення компонентів окремих операцій модульних блоків – навички, із вказівкою відповідних вимог і стандартів на виконання операції, а також галузі (сфери), до якої належать навички.

  • проектування дидактичного апарату модульної технології – навчальних елементів

  • об'єднання окремо створених елементів модуля професійної компетентності в єдину структуру (модульну навчальну програму) і перевірка “деталей” структури на дублювання й забезпечення відповідності обсягів роботи в рамках модуля щодо тимчасового регламенту, встановленого в нормативних документах (навчальних планах). На цьому етапі робиться висновок про доцільність включення тієї або іншої інформації у зміст навчальних елементів при розробці модульної навчальної програми;

  • розробка змісту навчальних елементів. Розбиття навчального матеріалу в рамках навчального елемента на порції здійснюється на основі таких положень: мінімальними порціями діяльнісного навчального елемента є цілісні елементарні дії, що знаходяться в логічній і технологічній послідовності, розкриваючи суть і порядок виконання конкретної роботи відповідно до визначених стандартів і вимог; для теоретичних навчальних елементів структурно закінченою одиницею є речення з оптимальною границею інформаційного навантаження (доза інформації містить від 5 до 9 одиниць тексту, максимальна потужність інформації складає 160 біт) і встановленими рівнями абстрактності й засвоєння навчального матеріалу.

Реалізується цей алгоритм на практичних заняттях «Проектування модульної навчальної програми», «Розробка дидактичного забезпечення модульної технології».

Для четвертого етапу характерно застосування проектувальних умінь у ході виконання курсової роботи при самостійному створенні модульних навчальних проектів для нових професій.

На п’ятому етапі відбувається поглиблення засвоєних умінь шляхом використання їх у практичній діяльності під час проходження педагогічної практики в реальних умовах організації навчально-виховного процесу професійно-технічних навчальних закладів різного типу.

Для кожного етапу характерні свої конкретні цілі й завдання, а також дії викладача і студентів з метою їх досягнення. Залежно від завдань і мети навчання, а також рівня сформованості проектувальних умінь, якого потрібно досягти на певному етапі, добиралися методи, засоби й форми навчання. Акцент було зроблено на застосування інтерактивних методів (проблемна лекція, бесіда, дискусія, мозкова атака, аналіз конкретних ситуацій, ділова гра, ігрове проектування тощо) при організації роботи студентів переважно малими групами.

Щоб реалізувати запропоновані способи формування вмінь проектуванню навчально-методичного забезпечення модульної технології, було здійснено розробку навчально-пізнавальних завдань, які враховували майбутню професійну діяльність студентів як майстрів виробничого навчання та викладачів технічних та спеціальних дисциплін. Для впровадження розроблених завдань у навчальний процес було підготовлено також комплекти роздаткових матеріалів та індивідуальних завдань, методичні вказівки для студентів, спеціальне комп’ютерне програмне забезпечення.

Виходячи з теоретичного аналізу стану проблеми й оцінки її рішення в практиці вищої школи, ми вважали за необхідне дослідним шляхом перевірити можливість проектування студентами навчально-методичного забезпечення модульної технології як засобу, що забезпечує позитивний кінцевий результат – формування вмінь проектувати навчально-методичну документацію відповідно до реальних умов організації навчального процесу в ПТНЗ. Розроблена методика навчання майбутніх інженерів-педагогів проектуванню модульного навчально-методичного забезпечення може бути рекомендована до впровадження за умови її ефективності. З цією метою було проведено педагогічний експеримент. Дослідження проводилося на Гірничому факультеті Української інженерно-педагогічної академії в навчальних групах спеціальності 7.010104 „Професійне навчання. Електромеханічне обладнання, автоматизація процесів добування корисних копалин та руд”.

На основі аналізу сутності та особливостей проектувальної діяльності інженера-педагога прийшли до висновку про доцільність загальної оцінки ефективності методики навчання студентів інженерно-педагогічних вищих навчальних закладів проектувати модульні навчально-методичні матеріали на основі двох компонент: педагогічної та психологічної. Педагогічною компонентою є оцінка якості сформованості у студентів інженерно-педагогічних спеціальностей проектувальних умінь, яка здійснювалась методом експертних оцінок. Для оцінювання сформованості проектувальних умінь було обрано такі критерії: можливість здійснення трансформації змісту професійної діяльності в зміст професійного навчання, можливість встановлення змістовних та обсягових меж навчальної інформації для конкретних умов організації навчального процесу, повнота застосування психологічних особливостей сприйняття інформації при розробці дидактичних матеріалів. Психологічною компонентою є оцінка сформованості професійно важливих для майбутнього педагога професійної школи якостей особистості таких як організованість, критичність та самокритичність. Ця оцінка здійснювалась за допомогою спеціальних методик. Достовірність отриманих даних доводилася за допомогою критерію Студента та критерію Пірсона (χ2).

За допомогою розробленої діагностичної методики був проведений констатуючий експеримент, метою якого було визначення рівня сформованості у випускників інженерно-педагогічного вузу вмінь проектувати навчально-методичну документацію для професійного навчання. Результати експерименту переконливо показали, що без спеціально організованої дидактичної системи в умовах традиційного навчання лише в незначної кількості студентів (14%) визначено достатній рівень сформованості проектувальних умінь, у 41,6% студентів – допустимий, а в 44,4% він на критичній позначці. Отримані результати констатуючого експерименту свідчать про необхідність перегляду системи методичної підготовки інженерів-педагогів у вузі.

На діагностичному етапі експерименту за результатами експертної оцінки розроблених навчальних проектів було визначено початковий рівень сформованості досліджуваних умінь студентів та виділено експериментальні (ЕГ 1, ЕГ 2, ЕГ 3) та контрольну (КГ) групи кількістю у 42, 56, 43 та 56 студентів відповідно.

На формуючому етапі в експериментальних групах було організовано навчально-пізнавальну діяльність студентів, спрямовану на перевірку ефективності запропонованої методики навчання: у групі ЕГ 1 вивчалися принципи та методика проектування навчально-методичного забезпечення модульної технології з використанням традиційних способів навчання; ЕГ 2 – застосовувалися інтерактивні методи навчання; ЕГ 3 – акцент був зроблений на метод проектів

Статистичний аналіз даних, отриманих у результаті експерименту, дав математичне підтвердження значимості позитивних змін таких критеріїв якості навчання майбутнього інженера-педагога, як рівень сформованості умінь проектувати навчально-методичну документацію, рівень організованості, критичності й самокритичності.

Аналіз результатів дослідження показав, що навіть у період навчання в інженерно-педагогічному вузі у значної частини студентів (приблизно 30%) можуть бути сформовані на досить високому рівні (рівні компетентності) вміння проектувати навчально-методичні матеріали з використанням інноваційних технологій, зокрема, модульної технології професійного навчання, 60% студентів можуть досягти середнього (допустимого) рівня сформованості проектувальних умінь. В середньому рівень сформованості проектувальних умінь у студентів експериментальних груп (ЕГ1, ЕГ2, ЕГ3) підвищився на 12,68%, 31,7%, 25,95% відповідно, в той час як у контрольній групі тільки на 9%.



Виявлено, що, активізувавши роботу студентів шляхом використання методів ділової активності в експериментальній методиці навчання дидактичному проектуванню, можна значно розвинути у майбутніх інженерів-педагогів такі професійно важливі якості особистості, як організованість, критичність і самокритичність. Аналіз отриманих наприкінці експерименту даних дозволяє говорити про динаміку зростання рівня організованості в експериментальних групах ЕГ2 та ЕГ3 (22,85% та 21,05% відповідно) у порівнянні зі студентами контрольної групи (6,5%) та експериментальної групи ЕГ1 (6,4%). Показник сформованості критичності та самокритичності збільшився на 13,99%, 22,63%, 20,79% і 4,45% у студентів експериментальних (ЕГ1, ЕГ2, ЕГ3) і контрольної груп відповідно.

Висновки. Результати дослідно-експериментальної перевірки підтверджують той факт, що розроблені підходи до навчання студентів інженерно-педагогічного вузу проектуванню навчально-методичного забезпечення модульної технології мають високу ефективність, а їхня реалізація дійсно сприяє підвищенню професійної компетентності майбутніх фахівців професійної освіти в галузі інноваційних технологій.


Перспективи подальших досліджень. Проведене нами дослідження не претендує на остаточне й вичерпне рішення проблеми професійної підготовки сучасного інженера-педагога, що відповідає європейським стандартам. Актуальними залишаються питання підготовки майбутніх інженерів-педагогів щодо втілення модульної технології в навчально-виховний процес в ПТНЗ.


Література




  1. Кайнова С.А. Инновационные системы обучения – опыт внедрения модульной технологии профессионального обучения// Зб. наук. праць: Проблеми розробки та впровадження модульної системи професійного навчання. – Київ: Науковий світ, 2001. – С. 28-37.

  2. Коваль В.Н. Внедрение в Украине метода организации профессиональной подготовки и развития рабочей силы, основанного на концепции компетентности// Зб. наук. праць: Проблеми розробки та впровадження модульної системи професійного навчання. – Київ: Науковий світ, 2001. – С. 42-48.

  3. Нікуліна А. Підвищувати кваліфікацію педагогічних працівників// Професійно-технічна освіта. – 2004. – №1. – С. 26-27.

  4. Плохий В.С. Инновационный подход к модернизации модульной системы профессионального обучения на основе концепции компетентности// Зб. наук. праць Проблеми розробки та впровадження модульної системи професійного навчання. – Київ: Науковий світ, 2001. – С. 16-28.

  5. Безрукова В.С. Педагогика профессионально-технического образования. Проектирование педагогического процесса в профтехучилище: Текст лекций/ Свердл. инж.–пед. ин.-т. – Свердловск, 1990. – 171 с.

  6. Брюханова Н.А. Методика обучения будущих преподавателей технических дисциплин проектированию дидактического материала: Дис…канд.пед.наук. –Харьков, 2002. – 472 с.

  7. Зеер Э.Ф. Профессиональное образование ремесленников-предпринимателей: В помощь преподавателю / Южно-Уральский научно-образовательный центр Российской академии образования; Челябинский гос. ун-т. – Челябинск, 2001. – 36с.

  8. Карпова Г.А. Функции инженера-педагога как источник формирования его подготовки// Содержание подготовки инженеров-педагогов: Сб. науч.тр./ Свердл. инж-пед. ин-т. Свержловск, 1987. – С. 42-52.

  9. Коваленко О.Е. Методичні основи технології навчання: теоретико-методичний та практичний аспект викладання дисциплін електроенергетичного циклу. – Х.: Основа, 1996. – 184 с.

  10. Шматков Е.В. Методика професійного навчання. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів зі спеціальностей “Професійне навчання”. – Х., 2000. – 111с.


Яковенко Т.В.

Методична підготовка майбутніх інженерів-педагогів в галузі проектування навчально-методичного забезпечення модульної технології навчання

У статті досліджено проблему навчання майбутніх інженерів-педагогів проектуванню навчально-методичного забезпечення модульної технології. Експериментально доведено, що активізувавши роботу студентів шляхом використання методів ділової активності в експериментальній методиці навчання дидактичному проектуванню, можна значно розвинути у майбутніх інженерів-педагогів проектувальні вміння та такі професійно важливі якості особистості, як організованість, критичність і самокритичність.


Яковенко Т.В.

Методическая подготовка будущих инженеров-педагогов в области проектирования учебно-методического обеспечения модульной технологии обучения

В статье исследована проблема обучения будущих инженеров-педагогов проектированию учебно-методического обеспечения модульной технологии. Экспериментально доказано, что активизировав работу студентов используя методы деловой активности в экспериментальной методике обучения дидактическому проектированию, можно значительно развить у будущих инженеров-педагогов проектировочные умения, а также такие профессионально важные качества, как организованность, критичность и самокритичность.


T.V. Yakovenko

Methodical training of future engineers-teachers in the field of projecting training-methodical providing of the module training technology

The article investigation the problem of training future teacher-engineers to designing educational methodological aids of modular techniques. It has been experimentally proved that the activation of students` work using methods of business activity in experimental methodology of teaching to didactic designing allows to develop designing skills in teacher-engineers, as well as such important professional features as organization, criticism and self-criticism.



Стаття надійшла до редакції. 12.07.2006р.


Смотрите также:
Методична підготовка майбутніх інженерів-педагогів в галузі проектування навчально-методичного забезпечення модульної технології навчання постановка проблеми
154.02kb.
1 стр.
Особливості формування економічних знань у майбутніх інженерів-педагогів постановка проблеми
284.08kb.
1 стр.
Наталія Грицай лекції з методики навчання біології як основа формування індивідуального методичного стилю майбутніх педагогів
121.57kb.
1 стр.
Проблеми формування естетичної культури майбутніх викладачів спеціальних дисциплін швейного профілю постановка проблеми
129.66kb.
1 стр.
Інженерно-педагогічне забезпечення аграрних професійно-технічних навчальних закладів у галузі механізації сільського господарства постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими практичними завданнями
287.43kb.
1 стр.
Наталія Опанасенко особистісно орієнтований підхід у підготовці вчителя початкової школи в умовах кредитно-модульної системи навчання
125.48kb.
1 стр.
Метод навчання інтегрованих мікромодулів у методичній системі виробничого навчання майбутніх кравців постановка проблеми
147.94kb.
1 стр.
Проектування навчального процесу студентів швейних спеціальностей з метою формування творчих умінь у процесі самостійної роботи постановка проблеми
154.82kb.
1 стр.
Методична розробка уроків та вимоги до неї
65.26kb.
1 стр.
Система суперечностей у професійній економіко-математичній підготовці майбутніх економістів Постановка проблеми
76.68kb.
1 стр.
Тренінговий метод формування управлінської компетентності у фахівців-аграрників постановка проблеми
152.79kb.
1 стр.
Електронне ресурсне забезпечення навчального процесу технікуму постановка проблеми
127.86kb.
1 стр.