Главная страница 1 ... страница 7страница 8страница 9страница 10страница 11

Дислалія


Дислалія – порушення звуковимови при збереженому слухові та збереженній інервації мовного апарату.

Корекційна робота ведеться в слідуючих напрямках:



  • розвиток рухливості артикуляційного апарату;

  • розвиток мовного дихання;

  • розвиток голосу;

  • розвиток фонетико-фонематичного слуху;

  • вивчення та закріплення правильного укладу органів артикуляції при вимові голосних і приголосних звуків;

  • постановка звуків;

  • автоматизація поставлених звуків в складах, словах, реченнях та самостійній мові;

  • диференціація змішуваних звуків усно і на письмі (на лексичному матеріалі відповідного класу);

  • співвідношення звука і букви, читання слів і текстів з буквами, якими позначаються поставлений звук.

Заїкання


Заїкання – порушення темпо-ритмічної організації мови, обумовлене судорожним станом мускулатури мовного апарату.

Корекційна робота ведеться в слідуючих напрямках:



  • обов’язковий контроль за лікуванням логопата у лікаря невропатолога;

  • виховання правильного мовного дихання та рухливості мовного апарату;

  • проведення психотерапевтичних бесід з логопатами;

  • розвиток голосу;

  • виховування ритму та темпу мови;

  • розвиток фонетико-фонематичного слуху;

  • ознайомлення з правилами мови;

  • виховання спонтанної мови за загальноприйнятою методикою на лексичному матеріалі відповідного класу;

  • формування лексико-граматичної будови мови за законами даної мови.

Порушення читання та письма (дисграфія, дислексія)

Дислексія, дисграфія – специфічне порушення процесів читання та письма, обумовлене несформованістю (порушенням) вищих психічних функцій, які проявляються в повторенні помилок, що носить стійкий характер.

Корекційна робота ведеться в слідуючих напрямках:


  • розвиток мілкої моторики пальців рук;

  • розвиток фонетико-фонематичного слуху;

  • виховання навичок звуко-буквеного аналізу та синтезу;

  • розвиток та удосконалення навичок читання;

  • розвиток навичок списування з друкованого та рукописного тексту;

  • розвиток навичок письма під диктовку;

  • виховання в учнів уміння переказувати усно й письмово;

  • удосконалення лексико-граматичної будови мови за законами даної мови.

Оскільки майже всі діти з відхиленнями інтелектуального розвитку мають ті чи інші порушення звуковимови, то слід детальніше зупинитись на роботі по формуванню правильної вимови звуків.

Якщо порушена вимова звуків кількох артикуляційних груп, ускладнених недорозвиненням фонематичних процесів, труднощами в оволодінні читанням і письмом, обов’язково проводиться робота з формування звуковимови і розвитку фонематичного сприймання. Методикою передбачено поступовий перехід від оволодіння простим за артикуляційною характеристикою звуком до оволодіння складним. Так, насамперед усувають вади вимови голосних, потім, зімкнених приголосних (п, п’, т, т’, к, к’, б, б’, д, д’, г), щілинних (ф, в, с, с’, з, з’, ш, ж, л, л’, й, х, г), африкатів (ц, ц’, дз, дз’, ч, дж), зімкнено-прохідних (м, н, н’) та р, р’. В одній артикуляційній групі спочатку формують правильну вимову глухого твердого, потім – глухого м’якого, дзвінкого твердого, дзвінкого м’якого (с с’ з з’). Допускається одночасна робота над звуками двох артикуляційних груп, що мають різне місце і спосіб творення (наприклад, одночасно можна усувати вади вимови звуків с і р або к).

Починати роботу над звуками іншої групи, близької за артикуляційними та акустичними характеристиками можна лише після закінчення роботи над звуками попередньої групи.

Незалежно від артикуляційної складності звуків у першу чергу усувають плутання звуків і заміну, бо саме такі вади негативно впливають на оволодіння читанням, письмом і можуть спричинити вторинне недорозвинення лексичної і граматичної систем. А це в свою чергу позначається на успішності з мови та з інших предметів.

Робота над звуком охоплює такі етапи:

а) підготовку органів артикуляції до відтворення окремих елементів артикуляції та вироблення готовності об’єднати їх у комплекси, що відповідатимуть правильній артикуляції конкретного звука (підготовчий етап);

б) постановку звука, тобто вироблення умінь об’єднувати окремі елементи артикуляції в єдине ціле, тобто формування умінь відтворювати нову артикуляцію в найменшій одиниці мовлення – складі (формування правильної артикуляції звука);

в) автоматизацію звука, або поступове вироблення артикуляції в склад, слово, речення, зв’язний текст з додержанням правил поступового переходу від простих у фонетичному відношенні сполучень до складних;

г) автоматизацію звука в складах і словах з близькими за артикуляцією й акустичними характеристиками звуками (диференціацію звуків);

д) введення звука в повсякденне мовлення, що передбачає повну автоматизацію навичок його вимови.

Постановку звука здебільшого здійснюють способом наслідування. Логопед відтворює правильну артикуляцію перед дзеркалом, а учень наслідує рухи й правильне звучання. Спосіб наслідування може доповнюватись іншими способами, зокрема механічним. Для механічного способу відтворення правильної артикуляції використовують шпатель, зонди або предмети, що їх замінюють. Досить поширений і спосіб використання наявних у мові дитини звуків. Він передбачає застосування спільних елементів артикуляції звука, що добре вимовляється, для звука, що має коригуватись. Наприклад, для формування правильної артикуляції звука к беруть за основу артикуляцію звука т, що має такий самий спосіб творення, але відрізняється місцем творення.

Дана програма має направляюче значення. Все інше – творчість вчителя-логопеда. В кожному окремому випадку робота повинна носити індивідуальний характер з урахуванням особливостей особистості учня. При плануванні роботи слід враховувати загальний і мовний розвиток дитини, її вік та інтереси, її шкільний досвід, умови її сімейного життя.

Ставлячи своїм завданням корекцію мови, логопед тим самим вирішує завдання корекції мислення.
1 клас (16 год.)

Слід відзначити, що протягом першого року навчання та I семестру другого року навчання логопедичні заняття спрямовані на подолання загального недорозвитку мовлення. Для кращого засвоєння програмового матеріалу в період навчання грамоти проводиться робота по уточненню вимови звуків рідної мови. Співвіднесення звука і букви, звукобуквений аналіз і синтез складів і слів.



Добукварний період – 4 години.

Фонетика: немовні звуки та звуки мови; аналіз звукової сторони мови – встановлення послідовності звуків в словах; голосні звуки; приголосні звуки; виділення першого звука в слові; знаходження заданого звука в слові; схематичний аналіз слів.

Лексико-граматична будова мови: ділення мови на речення; ділення речення на слова; складання простих речень; графічне зображення речень; складання речень за схемою; склади, ділення слів на склади.

Букварний період – (1 клас, 12 год. і I семестр 2 класу, 8 год.)

Фонетика: звук і буква; уточнення вимови звуків, що вивчаються; звукобуквений аналіз складів, слів; звукобуквений синтез складів, слів; визначення порядку звуків, букв у слові; повторення і закріплення пройденого в добукварний період.

Лексико-граматична будова мови: складовий аналіз слів; синтез слів із складів; відмінювання іменників за числами; відмінювання прикметників за числами; рід іменників; узгодження іменників і прикметників в роді та числі; узгодження іменників з дієсловами в роді та числі.

Розвиток зв’язного мовлення: складання простих поширених речень з опорою на малюнок, серію малюнків; поширення простих речень; підбір прикметників – означень до іменників; складання описового тексту за сюжетною картиною (3-4 речення); відповіді на питання з опорою на сюжетну картину.


2 клас II семестр (8 год.)

Пропонується поглиблена робота з корекції фонетико-фонематичної системи мови, яка буде продовжуватись в 3-4 класах:



Робота по подоланню вад вимови свистячих звуків:

Підготовчий етап (1 год.). Ознайомлення з назвами частин артикуляційного апарату. Підготовчі артикуляційні вправи для формування свистячих звуків. Розвиток слухової уваги на немовних звуках. Виділення першого голосного звука в словах.

Формування правильної вимови звука “с” (1 год.). Формування поняття місця звука у слові. Виділення першого і останнього приголосних звуків у слові. Збагачення словникового запасу словами із звуком “с”. Складання речень із заданими словами.

Закріплення правильної артикуляції звука “с” і його автоматизація (2 год.):

а) у прямому складі на початку слова;

б) у прямому складі в середині слова;

в) у закритому складі;

г) у сполучення з приголосними;

д) у іграх, віршах, переказах, спонтанній мові.

Виділення приголосного звука, який добре вимовляється у середині слова. Лексичні теми: “Сад”, “Посуд”. Словотворення: зменшувальні суфікси іменників. Наголос.

Формування звука “с’ ” і його автоматизація (аналогічно до звука “с” (2 год.). Формування понять твердості і м’якості звуків. Наказова форма дієслова, відмінювання іменників за відмінками.

Диференціація артикуляції звуків “с” – “с’ “ (1 год.). Поділ слів на склади. Лексична тема: “Тварини та їх малята”.

Формування правильної артикуляції звука “з” і його автоматизація (1 год.). Формування понять дзвінкості і глухості звуків. Утворення множини іменників. Закріплення навичок побудови речення.
3 клас (16 год.)


  1. Формування правильної вимови звука “з’ “ і його автоматизація (1 год.). Закріплення понять твердості і м’якості звука. Наголос. Способи позначення м’якості приголосних звуків на письмі. Антоніми.

  2. Диференціація артикуляції звуків “з” – “з“ (1 год.). Диференціація твердості і м’якості приголосних. Способи позначення м’якості приголосних на письмі.

  3. Диференціація звуків “с” – “з” (1 год.). Диференціація понять дзвінкості і глухості приголосних звуків. Слова-пароніми. Прийменники.

  4. Диференціація звуків “с’ “ – “з’ “ (1 год.). Закріплення понять твердості і м’якості приголосних звуків, їх дзвінкості і глухості. Словотворення: складні слова.

  5. Формування правильної вимови звука “дз” і його автоматизація (1 год.):

а) у закритих складах;

б) у прямих складах;

в) у іграх, віршах, переказах.

Виділення звука “дз” серед звуків, складів, у словах, визначення його місця у словах. Закріплення навичок побудови речення.



  1. Формування правильної вимови звука “дз’ “ і його автоматизація (1 год.). Споріднені слова. Пароніми.

  2. Диференціація звуків “дз” – “дз’ “ (1 год.). Закріплення понять твердості і м’якості звуків. Способи позначення м’якості пригоосних звуків на письмі.

  3. Диференціація артикуляції звуків “з” – “дз” (1 год.). Диференціація звуків в складах, словах. Звуко-буквений аналіз слів. Записування назв предметів, зображених на малюнку. Споріднені слова.

  4. Формування правильної артикуляції звука “ц”, його автоматизація (1 год.):

а) у закритому складі;

б) у прямому складі;

в) у іграх, віршах, переказах.

Виділення звука “ц” серед інших звуків, складів, слів. Однина і множина дієслів. Відмінювання дієслів.



  1. Диференціація артикуляції звуків “с” – “ц” (1 год.). Диференціація звуків у складах і словах. Словотворення іменників від іменників.

  2. Диференціація звуків “ц” –“дз” (1 год.). Звуко-буквений аналіз слів. Розвиток зв’язного мовлення.

  3. Повторення назв частин артикуляційного апарату. Підготовчі артикуляційні вправи для формування шиплячих звуків. Закріплення понять “звук” і “буква”. Складання усного опису картини (1 год.).

  4. Формування правильної вимови звука “ш” (1 год.). Формування поняття “місце звука в слові”. Збагачення словникового запасу словами із звуком “ш”.

  5. Закріплення правильної артикуляції звука “ш” і його автоматизація (1год.):

а) у прямому складі на початку слова;

б) у прямому складі в середині слова;

в) у закритому складі;

г) у сполученні з приголосними;

д) у іграх, віршах, переказах, спонтанній мові.

Визначення послідовності звуків у слові. Узгодження кількісних числівників з іменниками.



  1. Формування правильної артикуляції звука “ж” (1 год.). Закріплення поняття дзвінкості звука. Визначення місця звука “ж” в словах. Збагачення словникового запасу словами із звуком “ж”.

  2. Закріплення правильної артикуляції звука “ж” і його автоматизація (аналогічно до звука “ш”). Поділ слів на склади. Визначення послідовності звуків у слові. Родовий відмінок іменників іменників. Багатозначність слів.


4 клас (16 год.)

  1. Диференціація артикуляції звуків “ш” – “ж” (1 год.). Диференціація цих звуків на слух серед інших звуків, складів у словах. Диференціація понять дзвінкості і глухості звуків. Відмінювання дієслів.

  2. Диференціація артикуляції звуків “с” – “ш” (1 год.). Диференціація понять “свистячі” і “шиплячі” звуки. Споріднені слова.

  3. Диференціація звуків “з” і “ж” (1 год.). Закріплення навичок звуко-буквеного аналізу слів. Узагальнюючі слова.

  4. Формування правильної артикуляції звука “дж”, закріплення правильної артикуляції і його автоматизація (2 години):

а) у прямому складі на початку слова;

б) у прямому складі в середині слова;

в) у сполученні з приголосними;

г) у іграх, віршах, переказах, спонтанній мові.

Визначення роду іменника. Розвиток зв’язного мовлення.


  1. Диференціація звуків “дж” і “дз” (1 год.). Закріплення навичок звуко-буквеного аналізу слів. Складання речень із заданими словами.

  2. Формування правильної артикуляції звука “ч”, закріплення артикуляції і його автоматизація (2 год.):

а) у закритому складі;

б) у прямому складі;

в) у іграх, переказах, спонтанній мові.

Визначення місця звука в слові. Словотворення: зменшувальні суфікси іменників.



  1. Диференціація звуків “с” – “ч” (1 год.). Відмінювання дієслів.

  2. Диференціація звуків “ч” – “ц” (1 год.). Наголос. Робота з деформованими реченнями.

  3. Диференціація артикуляції звуків “ч” – “дж” (1 год.). Диференціація цих звуків на слух. Доповнення речень.

  4. Формування правильної вимови звука “щ”, закріплення артикуляції цього звука і його автоматизація (2 години):

а) у закритому складі;

б) у прямому складі;

в) у іграх, переказах, спонтанній мові.

Збагачення словникового запасу словами із звуком “щ”, означеннями, узагальненнями. Розвиток зв’язного мовлення.



  1. Диференціація артикуляції звуків “ч” – “щ” (1 год.). Визначення місця цих звуків в словах. Словотворення: зменшувальні суфікси іменників.

  2. Диференціація артикуляції звуків “ш” – “щ” (1 год.). Відмінювання дієслів. Розвиток зв’язного мовлення.

  3. Диференціація артикуляції звуків “ц” – “ч” – “щ” (1 год.). Диференціація цих звуків на слух. Визначення їх місця у словах. Розвиток зв’язного мовлення.


5 клас (16 год.)

  1. Диференціація артикуляції звуків “щ” – “с” (1 год.). Визначення місця звуків в словах. Розвиток зв’язного мовлення.

  2. Формування правильної артикуляції звука “л”, закріплення артикуляції цього звука і його автоматизація (2 години). Складання оповідання за опорними словами та малюнком.

  3. Формування правильної артикуляції звука “л’ “, закріплення артикуляції цього звука і його автоматизація (2 години). Робота з деформованим текстом.

  4. Диференціація звуків “л” і “л’ “ (1 год.). Пояснювальний диктант. Складання речень із заданими словами.

  5. Формування правильної артикуляції звука “р”, закріплення артикуляції цього звука і його автоматизація (2 години). Лексична тема “Тварини”. Творче списування.

  6. Формування правильної артикуляції звука “р’ “, закріплення артикуляції цього звука і його автоматизація (2 години). Складання короткого усного оповідання “У поході”.

  7. Диференціація звуків “р” – “р’ “ (1 год.). Вибірковий диктант. Доповнення речень.

  8. Диференціація звуків “л” і “р” (1 год.). Робота з деформованими реченнями. Відмінювання дієслів.

  9. Диференціація звуків “л’ “ і “р’ “ (1 год.). Творче списування. Розвиток зв’язного мовлення.

  10. Звуки мови (1 год.). Весна. Слово, речення, текст.

  11. Голосні звуки мови (1 год.). Ознаки весни. Читання та списування віршів про весну. Виділення голосних.

  12. Приголосні звуки. Птахи. Вибіркове списування. Виділення приголосних.


6 клас (16 год.)

  1. Диференціація голосних “а” – “я” (1 год.). Діти тварин. Написання слів з буквами “а”, “я”.

  2. Диференціація голосних “у” – “ю” (1 год.). Родина. Написання речень.

  3. Диференціація голосних “е” – “є” (1 год.). Складання речень за схемами. Написання дієслів.

  4. Дифенренціаці “и” – “і” (1 год.). Риби. Опис риб. Складання речень із заданими словами.

  5. Диференціація “і” – “ї” (1 год.). Київ – столиця України. Словниковий диктант.

  6. Приголосні звуки мови (1 год.). Складання усного оповідання “У осінньому лісі”. Виділення приголосних.

  7. Дзвінкі та глухі приголосні звуки мови (2 години). Зимові розваги. Робота з деформованим текстом.

  8. Диференціація “с” – “з” (1 год.). Комахи взимку. Дзвінкі та глухі звуки.

  9. Диференціація “ш” – “ж” (1 год.). Катання на лижах. Словниковий диктант.

  10. Диференціація “т” – “д” (1 год.). Дикі звірі взимку. Робота з деформованим текстом.

  11. Диференціація “б” – “п” (1 год.). Птахи зимуючі і перелітні. Читання тексту. Вибіркове списування.

  12. Диференціація “в” – “ф” (1 год.). Кімнатні рослини. Складання речень із слів. Малювання рослин.

  13. Диференціація “г” – “к” – “х” (1 год.). Людина. Охорона здоров’я. Пояснювальний диктант.

  14. Тверді і м’які приголосні звуки мови (2 год.). Польові роботи навесні. Складання оповідання з деформованих речень.

Планування логопедичної роботи з кожним окремим учнем повинно враховувати особливості мовного дефекту дитини, тому вчитель-логопед повинен мати право на складання власного перспективного плану роботи.

У складеному перспективному плані викладена послідовність роботи. По корекції найбільш поширених мовних дефектів, бо розглядати окремо корекційну роботу по подоланню всіх відомих мовних дефектів вважаю недоцільним.



Лікувальна фізкультура
Харченко В.М.
Дослідження гігієністів, фізіологів і педагогів свідчать про те, що рух є природною потребою дитини. Обмеження м’язової діяльності призводить до психічної нестійкості, затримує фізичний і розумовий розвиток.

Враховуючи те, що більшість розумово відсталих дітей мають складні відхилення у фізичному розвитку і значні порушення моторики, вони, особливо у молодшому віці, потребують спеціальних занять, на яких систематично і планомірно здійснювалася б корекція недоліків психічного і фізичного розвитку.

Знайомство з учнем починається з візуального обстеження дитини та збору анамнезу. Показником до занять лікувальною фізкультурою є висновок лікаря ЛФК, лікувально-фізкультурного диспансеру (відділення, кабінету), який обслуговує територію, де мешкає дитина.

Якщо заняття проводяться педагогом, який не має спеціальної підготовки чи медичної освіти не бажано, щоб він самостійно розробляв лікувальні та корекційні фізкультурні комплекси, щоб не заподіяти ще більшої шкоди дитині. Доцільніше проконсультуватися з лікарем-спеціалістом, який спостерігає за хворою дитиною і знає всі тонкощі та нюанси протікання захворювання та зможе підказати, які навантаження, вправи чи лікувальні комплекси будуть корисні для даної дитини.

Помилково було б вважати, що проводячи заняття з лікувальної фізкультури, ми зможемо повністю усунути чи коригувати недоліки фізичного та психічного розвитку дитини. Можливо, що зрушення в кращу сторону будуть зовсім незначні. Та не слід забувати, що заняття проводяться з розумово відсталою дитиною з вадами фізичного розвитку. Тож слід відноситися до вихованця коректно та терпимо, не ставлячи перед ним якихось особливих вимог та завдань. Рекомендована форма оцінки роботи та заохочення таких дітей: „Сьогодні добре, але минулого разу було краще”.

Річний календарний план для занять з ЛФК при індивідуальній формі навчання розробляється для кожного вихованця, виходячи з його індивідуальних відхилень у фізичному розвитку.

Логічно припустити, що відхилення фізичного розвитку учня навряд чи зникнуть внаслідок коригуючих вправ протягом однієї чверті чи навіть року занять. Тож і планувати потрібно виходячи з цих передумов.

Найчастіше у дітей зустрічаються різноманітні порушення постави, які негативно відображаються на роботі, серця, легень, погіршують обмін речовин.

Еталоном правильної постави прийнято вважати положення тіла, коли голова піднята так, щоб нижня межа носа і вушних отворів знаходилась на одній горизонтальній лінії, плечі розвернуті, лінія живота не виходить за лінію грудної клітки, хребет помірно випрямлений.

Щоб виробити правильну поставу, використовують дві групи вправ: загальнорозвиваючі та спеціальні.

Виробленню звички правильно тримати своє тіло допомагають вправи з використанням вертикальної площини, на рівновагу, з предметами (наприклад з мішечком з сіллю чи піском ) на голові.

Включаючи комплекси ЛФК, направлені на корекцію даного психофізичного захворювання, в основну частину уроку, слід їх варіювати з іншими комплексами, направленими на корекцію цього ж захворювання.

В заключній частині уроку було б корисно провести релаксуючі вправи під тиху спокійну музику. Доцільно, щоб і протягом уроку був присутній музичний фон.

При відсутності медичних протипоказань корисним елементом уроку буде масаж. Його слід робити загальний, зігріваючий. Не варто масажувати біологічно активні точки, робити поглиблений масаж.

Написання поурочних планів учителеві значно полегшить використання комплексних карток з записаними на них описами лікувальних комплексів. Пишучи план учитель може не розписувати необхідні вправи щоразу заново, а посилатися в своєму конспекті уроку на комплексну карту.
Вправи біля стіни

ВП – стоячи біля стіни, торкаючись її потилицею, спиною, сідницями і п’ятками. Не порушуючи положення тіла зробити крок вперед, в сторону, повернутись в ВП. При повторенні вправи кількість кроків збільшується, напрям змінюється.

ВП – те ж саме. Присідати з випрямленою спиною не перестаючи торкатися стіни потилицею і тулубом.

ВП – те ж саме. Виконувати рухи руками, ногами.


Вправи з мішечком (мішечок масою 200-300 грамів з сіллю чи піском)

  1. Стати біля стіни в положенні нормальної осанки. Мішечок на голові. З ним пройти по заданому напрямку до протилежної стіни і назад. Обійти стіл, стілець і т.п.

  2. Мішечок на голові. Зберігаючи правильне положення тулуба, присісти, сісти на підлогу, стати на коліна, повернутися в ВП.

  3. Мішечок на голові. Стати на стілець, зійти з нього.

Вправи з використанням горизонтальної площини

  1. Балансування на дошці. Ширина 15-20 см.

  2. Балансування з мішечком на голові на гімнастичній палиці. Дошка та палиця лежать на брусках чи гантелях.

  3. Стоячи на гімнастичній палиці ноги разом перенести вагу тіла вперед на носки, потім назад на п’ятки. Повторити декілька разів. З місця не сходити, рівновагу не втрачати. Можна виконувати на лавці.

Орієнтовний ЛФК при порушенні постави



  1. ВП – ОС Руки вгору, глибокий вдих, руки через сторони вниз. Темп повільний 8-10 р.

  2. ВП – стоячи, ноги на ширині плечей, руки за головою. Максимально відводити лікті і голову назад, намагаючись з’єднати лопатки. Темп середній 8-10 р.

  3. ВП – ОС Глибоке, спокійне дихання. Плечі підняти – вдих, опустити – видих. 10-12 р.

  4. ВП– лежачи на спині, зігнувши ноги в колінах та упершись долонями в підлогу біля голови, зробити „місток”. Темп повільний 4-6 р. Розслаблено полежати 1 хв.

  5. ВП – лежачи на животі, руки в сторони. Максимально прогнутися, піднявши руки якнайвище. Утримувати положення 4 с. Вернутися в ВП та розслабитись. Темп середній. Повторити 6-8 р.

6. ВП – стоячи спиною до стіни на відстані кроку. Піднімаючи руки вгору та прогинаючись, торкатися кистями рук стіни, намагаючись не згинати ноги. Темп повільний, 6-8 р.

  1. Повторити вправу 3.


<< предыдущая страница   следующая страница >>
Смотрите также:
Методичні рекомендації та орієнтоване планування за програмами допоміжних шкіл Полтава 2007
2633.67kb.
11 стр.
Методичні рекомендації «планування роботи юридичної служби»
98.89kb.
1 стр.
Методичні рекомендації діагностування в системі внутрішкільної методичної роботи на допомогу заступникам директорів шкіл
1597.84kb.
8 стр.
Методичні рекомендації по вивченню дисципліни об’єктно-орієнтоване програмування дисципліна «Об’єктно-орієнтоване програмування»
180.29kb.
1 стр.
Методичні рекомендації "Правове регулювання надання відпусток працівникам" Полтава 2007
300.78kb.
1 стр.
Методичні рекомендації для магістрів економічного факультету Затверджено
245.2kb.
1 стр.
Методичні рекомендації з питань запобігання та протидії корупції затверджені наказом Головного управління державної служби України
643.97kb.
4 стр.
Інформація про мережу шкіл сприяння здоров’ю м. Харкова
107.67kb.
1 стр.
Методичні рекомендації керівникам шкіл щодо прийняття управлінського рішення
206.09kb.
1 стр.
Методичні рекомендації для вчителів економіки, які працюватимуть за програмами для класів із поглибленим вивченням предмета
173.61kb.
1 стр.
Методичні рекомендації, календарно-тематичне планування «Технології»
1487.56kb.
7 стр.
Методичні рекомендації щодо якісного науково-методичного супроводу розвитку професійної компетентності педагогів загальноосвітніх шкіл-інтернатів
157.8kb.
1 стр.