Главная страница 1страница 2страница 3страница 4


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Харківський політехнічний інститут”



МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДО ВИКОНАННЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВИХ РОБІТ
для студентів спеціальності

7. 090102 - “Фізичне матеріалознавство”


Затверджено


редакційно-видавничою

радою університету

протокол №­­­­­ 4 від 18.10.02

Харків НТУ “ХПІ” 2002

Методичні вказівки до виконання та оформлення курсових робіт для студентів спеціальності 7. 090102 - “Фізичне матеріалознавство”/ Уклад. А.Г. Равлік, М.В. Решетняк.- Харків: НТУ ”ХПІ”, 2002.- 40 с.



Укладачі: А.Г. Равлік,

М.В. Решетняк


Рецензент: Л.І. Гладких

Кафедра фізики металів та напівпровідників



ЗМІСТ

1 Загальні положення .......................................................................................

4

2 Тематика курсових робіт................................................................................

5

3 Зміст, обсяг і порядок виконання курсової роботи.....................................

7

4 Вимоги до звіту про курсову роботу ............................................................

11

5 Порядок захисту курсової роботи ................................................................

18

Перелік посилань ..............................................................................................


19

Додаток А Зразок оформлення титульного аркуша.......................................

20

Додаток Б Зразки написання рефератів...........................................................


21

Додаток В Приклади оформлення анотації до звітів про курсову роботу 5 та 6 семестрів......................................................................................

23


Додаток Г Приклад оформлення змісту..........................................................

24

Додаток Д Приклади оформлення висновків та підсумків ...........................

25
Додаток Е Зразки оформлення ілюстрацій .....................................................

27

Додаток Ж Приклади опису джерел інформації.............................................

30

Додаток И Список ресурсів Інтернет, рекомендованих для використання студентами .........................................................................................................

34


Додаток К Одиниці фізичних величин за міжнародною системою СІ......

35































1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1 Курсові роботи зі спеціальності виконуються згідно з діючим навчальним планом за такими дисциплінами:

  • “Фізика конденсованого стану матеріалів” ( 5 семестр )

  • “Фізичні властивості та методи дослідження матеріалів” ( 6 семестр )

  • “Недосконалості кристалічних решіток та фізика міцності” (7 семестр)

  • “Оптичні властивості та методи дослідження матеріалів” ( 9 семестр)

  • “ Основи нанофізики та нанотехнології” ( 10 семестр ).

При поновленні учбових планів цей перелік може бути змінений.

1.2 Дані методичні вказівки визначають мету курсових робіт, їх тематику, порядок виконання, вимоги до змісту звіту і його оформлення, порядок підготовки до захисту та процедуру захисту роботи.

1.3 Виконання курсових робіт має такі цілі:

- придбання навичок самостійного виконання невеликих за обсягом наукових досліджень під керівництвом викладача або наукового співробіт­ника чи інженера;

- закріплення та розширення знань з лекційних курсів, практичних занять та лабораторних практикумів, що вивчаються згідно з навчальним планом;

- придбання теоретичних та практичних знань у галузях фізики твердого тіла та фізичного матеріалознавства, що не входять безпосередньо до навчального плану;

- придбання навичок роботи зі спеціальною науково-технічною літературою, вироблення вміння не тільки засвоювати інформацію, а й критично оцінювати її та систематизувати з метою використання при вирішенні тих задач, що ставляться при проведенні курсових робіт;


  • придбання навичок використання ПЕОМ для обробки результатів, виконання складних обчислювань, моделювання і планування експерименту, для електронного відображення текстової та графічної інформації, а також для пошуку науково-технічної інформаціі (з використанням мережі Інтернет або локальних інформаційних систем).

1.4 Курсова робота, що виконується у 5 семестрі на 3 курсі, є реферативною, тобто її метою є написання аналітичного огляду на основі вивчення науково-технічної літератури за темою роботи. В наступній роботі у 6 семестрі студент має, крім написання огляду літератури, ознайомитись з методиками експериментальних досліджень та апаратурою що використовуються в лабораторії, де виконується робота, і описати ці методики у звіті. Змістом роботи у 6 семестрі може бути також описання технологічних установок і методів виготовлення об`єктів досліджень на прикладі лабораторії, де виконується ця курсова робота.

1.5 Роботи, що виконуються на 4, 5 та 6 курсах, являють собою самостійні експериментальні або теоретичні дослідження. Природно, що складність задач, які ставляться перед студентами, підвищується при переході від робіт 3 курсу до наступних курсових робіт.

1.6 Дані методичні вказівки розроблено з урахуванням нормативних документів [1– 3], а також вказівок [4] .

2 ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ
2.1 Курсові роботи виконуються в лабораторіях кафедри фізики металів та напівпровідників (ФМНП) та інших кафедр НТУ “ХПІ”, а також в лабораторіях науково-дослідних інститутів м. Харкова ( ФТІНТ, Інститут монокристалів та інших). Роботи можуть проводитись також в центральних заводських лабораторіях великих харківських заводів.

2.2 Тема курсової роботи формулюється керівником і затверджується на засіданні кафедри ФМНП. Як правило, тема роботи має бути невеликим розділом планової науково-дослідної роботи керівника (або лабораторії) за держбюджетною, госпдоговірною тематикою або за планами міжнародного наукового співробітництва. Тема курсової роботи може належати до наступних видів науково-дослідних робіт:



  1. написання аналітичного огляду науково-технічної літератури (для робіт, що виконуються у 5 семестрі – див. п.1.4);

  2. написання аналітичного огляду науково-технічної літератури, опис технологічних установок та методик виготовлення твердотільних об'єктів, а також опис методів і методик дослідження цих об'єктів (для робіт, що виконуються у 6 семестрі – див. п.1.4);

  3. експериментальне або теоретичне дослідження в одній із галузей фізики твердого тіла, фізичного матеріалознавства та у суміжних галузях;

  4. розробка нової або удосконалення існуючої методики виготовлення твердотільних об’єктів та матеріалів;

  5. розробка нової або удосконалення існуючої експериментальної методики дослідження структури та властивостей твердотільних об'єктів та матеріалів;

  6. розробка або розвиток розрахунково-теоретичних методик обробки експериментальних даних.

Види робіт, вказаних у пунктах 3-6 даного переліку, виконуються на 4,5 та 6 курсах. Зрозуміло, що ці роботи включають аналітичний огляд та опис інших необхідних питань (див. розділи 3,4).

2.3 Наведений розподіл курсових робіт за тематикою є умовним, оскільки в експериментальній роботі можуть бути розрахунково-теоретичні розділи, а в теоретичному дослідженні – проведення експериментів, метою яких є перевірка результатів теоретичних розрахунків. Крім того, розділи з розробки нових методик виготовлення об’єктів, методик їх дослідження або методик розрахунково-теоретичної обробки експерименту можуть входити у будь-яку експериментальну роботу.

2.4 Кожному студентові надається окрема тема, але поряд з виконанням індивідуальних тем практикується проведення комплексних курсових робіт. Теми таких робіт за своїм змістом являють собою різні аспекти єдиної науково-технічної задачі. Наприклад, при проведенні комплексних курсових робіт одні й ті ж об’єкти можуть досліджуватися різними студентами за допомогою відмінних методів або однакові методи можуть бути застосовані для дослідження різних об’єктів з метою узагальнення результатів та їх взаємного доповнення.

2.5 За своїм змістом курсові роботи не мають повторювати роботи, що виконувались іншими студентами у попередніх семестрах, але при цьому допускається близькість тем та їх наступність.



3 ЗМІСТ, ОБСЯГ І ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
3.1 Курсову роботу студент виконує на протязі семестру. Обсяг роботи визначається з огляду на те, що кожний студент працює над нею 3-4 години на тиждень. Крім того, студенти можуть добровільно за узгодженням з керівником збільшити вказаний обсяг часу для роботи в лабораторії. В цьому разі додаткові розділи можуть включати, крім досліджень, також конструювання, реконструкцію, монтаж та налагодження дослідницького устаткування, а також його технічне обслуговування.

3.2 На початку семестру студент разом зі своїм керівником складає розпорядок роботи в лабораторії з урахуванням діючого розкладу занять та режиму роботи лабораторії. Керівник контролює виконання цього розпорядку, а студент систематично доповідає керівникові про хід виконання роботи.

3.3 Перед початком роботи студент повинен пройти інструктаж з техніки безпеки на робочому місці, а при виконанні роботи в інших закладах - також і вступний інструктаж. Про проходження інструктажу роблять записи у спеціальних журналах, в яких розписується студент, а також співробітник, який проводив інструктаж.

3.4 Керівник докладно пояснює задачі, що студент має вирішити, розробляючи запропоновану тему роботи. Керівник видає студентові вихідні дані: посилання на основні джерела науково-технічної літератури з теми роботи, звіти з аналогічних тем, що виконувались в лабораторії раніше, включаючи науково-технічні звіти та звіти про студентські роботи (курсові, випускні, дипломні). Вихідні дані використовуються студентом при написанні аналітичного огляду, опису методик, при співставленні одержаних ним результатів з даними, що були одержані раніше.

3.5 Рекомендується конспектувати джерела науково-технічної літератури в окремому зошиті. Ці конспекти будуть дуже корисними при написанні аналітичного огляду, описуванні методик, тощо. Доцільно також завести зошит, для записів виконуваних експериментів. У такому зошиті (робочому журналі) щоразу записують мету експерименту, обладнання що використовується, умови проведення експерименту, режими роботи установок і апаратури, наводяться первинні таблиці з виміряними величинами, ескізи з графіками експериментальних та розрахункових залежностей, результати обчислень експериментальних даних а також висновки. Після закінчення випускної роботи студент здає робочий журнал керівникові. Зошит з конспектами джерел інформації залишається у студента і може використовуватись ним в учбовому процесі: при підготовці до занять, складанні заліків та іспитів, виконанні наступних курсових робіт.

3.6 Складовими частинами курсової роботи є такі:



  •  опрацювання науково-технічних джерел з теми роботи та складання аналітичного огляду;

  • виготовлення об’єктів дослідження (зразків);

  • вибір і освоєння методики досліджень;

  • проведення експериментальних досліджень або теоретичних розрахунків;

  •  обробка одержаних результатів за допомогою математичних методів і ПЕОМ;

  •  обговорення одержаних результатів у співставленні з джерелами науково-технічної інформації;

  • виготовлення ілюстрацій і плакатів;

  • оформлення звіту.

3.7 При складанні аналітичного огляду студент використовує вихідні дані, що їх надає йому керівник, а також додаткову науково-технічну інформацію, яку студент розшукує і обробляє самостійно, використовуючи бібліотеки або інформаційні ресурси мережі Інтернет.

3.8 При роботі у бібліотеках слід користуватися такими каталогами:



  • алфавітним каталогом книг, що являє собою картотеку, в якій картки розставлені за прізвищем автора, або за назвою книги; останнє, як правило, стосується книг, написаних великим колективом авторів;

  • систематичним каталогом книг, в якому картки розміщуються за рубриками УДК – універсальної десяткової класифікації; при цьому показник рубрик УДК знаходиться у допоміжному каталозі;

  • каталогом вітчизняних журналів;

  • каталогом зарубіжних журналів.

За допомогою цих каталогів студент знаходить необхідні джерела (книги, статті, довідники, словники) з теми курсової роботи. Для цієї мети можно також використовувати локальні інформаційні системи. Такими системами є, наприклад, локальні мережі університету і кафедр, а також, окремі комп'ютери при установці на них спеціального програмно-інформаційного забезпечення. Таким спеціалізованим програмним забезпеченням є інформаційні бази даних, бібліотечні каталоги, списки посилань на інформаційні ресурси і т.п., що забезпечують різні види пошуку необхідної інформації. Однак, необхідно враховувати, що локальні інформаційні системи можуть виступати тільки у виді допоміжного засобу і при використанні знайденої в них інформації посилатися необхідно на першоджерело.

3.9 Дуже інформативними при пошуку джерел є такі журнали, де друкуються статті з фізики твердого тіла і фізичного матеріалознавства: “Металлофизика и новейшие технологии”, “Физика металлов и металловедение”, “Физика твердого тела”, “Кристаллография”, “Журнал экспериментальной и теоретической физики”, “Український фізичний журнал”, “Физика низких температур”, “Функциональные материалы”, “Успехи физических наук”, “Дефектоскопия”, “Порошковая металлургия”, “Заводская лаборатория”, “Physical Review”, “Journal of Applied Physics”, “Journal of Magnetism and Magnetic Materials” та інші.

Велику допомогу при пошуку джерел дають фахові реферативні журнали “Физика”, “Металлургия” та інші, що до 1992 р. видавались Всесоюзним інститутом науково-технічної інформації і продовжують друкуватись аналогічним Російським інститутом. В реферативних журналах розміщені у певному порядку реферати статей, книг, збірників доповідей на конференціях, патентів, що опубліковані в світі за кілька місяців до виходу реферативного журналу з друку.

При конспектуванні джерела необхідно дати його повний бібліографічний опис, щоб при повторному звертанні до джерела можна було б легко знайти це джерело. Опис джерел використовується при формуванні переліку посилань. Зразки описів різних джерел наведено нижче (див. п. 4.3.17 та додаток Ж)

3.10 Для ефективної роботи в глобальній мережі Інтернет, необхідно грамотно використовувати пошукові системи. Раціональний вибір відповідної пошукової системи залежить від поставленої задачі. При роботі з документами англійською мовою, наприклад, якщо необхідно переглянути всі сервери за визначеною темою – рекомендується користуватись каталогом Yahoo чи Magellan; якщо потрібно шукати інформацію на великій кількості серверів Інтернет (здійснити найбільше охоплення) – рекомендується вживати Alta Vista або InfoSeek; якщо потрібно знайти повідомлення, опублікованої в одній з конференцій USENET - треба використовувати Alta Vista, InfoSeek чи WebCrawler, а найкраще – спеціалізований сервер DejaNews; для пошуку важкодоступного чи “замаскованого” документа – використовувати Alta Vista; для пошуку зведень про конкретну продукцію – застосовувати HotBot; для одержання максимальної кількості результатів – краще вживати Alta Vista, InfoSeek чи спеціалізований метасервер, наприклад WebCrawler.

Для пошуку інформації російською мовою необхідно використовувати спеціальні розділи Alta Vista і Excite чи російськомовні сервери Ремблер, АПОРТ, АУ, Яндекс та ін. Для пошуку інформації українською мовою можна звертатись до Український Yahoo (UA-HOO) або до повнотекстової пошукової системи МЕТА чи Каталогу українських ресурсів Інтернет на Web-сервері інформаційного центру “Електронні вісті”. Повний список пошукових систем, що рекомендуються для вживання, приведений у додатку И.

Виконуючи інформаційний пошук у ресурсах Інтернет, важливо вміти правильно вибирати стратегію пошуку, для чого треба знати основні методичні правила інформаційного пошуку, тобто знати не тільки що і де шукати, але і як грамотно виконувати пошук. Ідеально складений запит дозволить одержати посилання тільки на ті сторінки, що потрібні користувачу. Просто грамотний запит може видати користувачу кілька десятків сторінок, пошук серед яких виявиться не таким вже і складним. Необхідно розуміти, що жодна пошукова система неспроможна цілком індексувати всі сторінки і документи на всіх серверах Інтернет. Кожен пошуковий сервер проводить добір і індексування за своїми власними методами і правилами. Тому може знадобитися скористатися декількома пошуковими системами для досягнення необхідного результату.

4 ВИМОГИ ДО ЗВІТУ ПРО КУРСОВУ РОБОТУ
4.1 Після виконання курсової роботи, не пізніше, ніж за 2 тижні до початку екзаменаційної сесії, студент подає керівникові звіт, який має містити в собі опис таких питань:

-  стан проблеми за літературними даними, мету та задачі роботи;

-  методика експерименту, зразки, обладнання, прилади, які застосовувалися у роботі, розроблені і виготовлені студентом при її виконанні;


  •  теоретичні і експериментальні результати та їх обговорення;

  •  висновки (підсумки);

  •  перелік посилань.

Природно, що в звітах про курсові роботи, які виконуються у 5 та 6 семестрах, міститься опис тільки питань, передбачених п.п. 1.4 та 2.2 даних методичних вказівок.

4.2 Обсяг основної частини звіту (див. п. 4.3.1 та 4.3.6) складає до 20-25 сторінок рукописного тексту, з них 5-7 сторінок відводиться на аналітичний огляд літератури, а 3-4 сторінки на методику. Треба уникати докладного опису літературних даних, стандартних приладів і методик. Особливу увагу необхідно приділити новизні методик, які розроблялись (використовувались), а також новизні, науковій та практичній цінності одержаних результатів.

4.3 При оформленні звіту треба керуватись наступними правилами:

4.3.1 Звіт містить такі складові: ввідну частину, основну частину та додатки. До ввідної частини входять структурні елементи: титульний аркуш (див. додаток А), реферат (додаток Б) або анотація для курсових робіт 5 та 6 семестрів (додаток В) та зміст (додаток Г). Структура основної частини описана нижче (п.4.3.5). Додатки до звіту складається у разі необхідності. Рекомендації про їх оформлення викладені у п.4.3.18.

4.3.2 Реферат містить відомості про обсяг звіту (кількість сторінок, ілюстрацій, таблиць, джерел інформації та додатків), текст реферату, а також перелік ключових слів. У тексті реферату слід коротко схарактеризувати: об’єкт дослідження, мету роботи, методи дослідження і апаратуру, основні результати роботи, відомості про застосування одержаних результатів. Ключові слова характеризують зміст звіту і включають 5-15 слів та словосполучень у називному відмінку, написаних з абзацу великими літерами в рядок через коми. Перелік ключових слів розміщується після тексту реферату. Не рекомендується вживати в рефераті незагальновизнані скорочення науково-технічних термінів.

Обсяг реферату - не більш 500 слів. Рекомендується розмістити реферат на одній сторінці формату А4. Реферат складається українською, російською та англійською або німецькою чи французькою мовами. В додатку Б наведено приклади оформлення реферату.

4.3.3 У звітах про курсові роботи 5 та 6 семестрів замість реферату складається анотація. Вона, як і реферат, містить дані про обсяг звіту, текст анотаціі, а також перелік ключових слів. У тексті анотації містяться дані про ті питання, що розглядались у курсовій роботі згідно з п.п. 1.4 та 2.2. Анотації складаються українською та російською мовами. У додатку В наведено приклади оформлення анотацій.

4.3.4 Зміст розміщується після реферату (анотації). У змісті наводяться структурні елементи звіту в такій послідовності: вступ, найменування розділів та підрозділів основної частини звіту, висновки або підсумки, перелік посилань, а також додатки з зазначенням номерів сторінок, з яких починається кожний з вказаних елементів. Номери сторінок мають бути написані так, щоб розряди чисел були розміщені один під другим. Слово “сторінка” або його скорочення не пишуть. Між закінченням назви структурного елементу звіту і номером сторінки рекомендується ставити крапки. Найменування розділів та підрозділів і інших структурних елементів звіту пишуться у змісті малими літерами (крім першої великої). Приклад оформлення змісту наведено у додатку Г.

4.3.5 Основна частина містить такі розділи та елементи:


  • вступ;

  • аналітичний (літературний) огляд, в кінці якого наводиться обґрунтування вибраного напрямку (формулювання задач роботи);

  • опис установок, приладів, методик експерименту або розрахунку;

  • результати роботи та їх обговорення;

  • висновки (підсумки);

  • перелік посилань.

У вступі коротко характеризується сучасний стан науково-технічної проблеми (питання), що опрацьовується у роботі, розкривається актуальність і новизна даної теми. Обсяг вступу не повинен перевищувати двох сторінок. Вступ не поділяють на пункти.

4.3.6 Текст основної частини звіту розподіляють на розділи, підрозділи і пункти. Розділи нумеруються в межах усього звіту арабськими цифрами. Номер підрозділу складається із номеру розділу і порядкового номеру підрозділу, які розділені крапкою, наприклад: 2.1 (перший пункт другого розділу). Номер пункту складається з номерів розділу, підрозділу і пункту, які розділені крапками, наприклад: 2.1.3 (третій пункт першого підрозділу другого розділу).

4.3.7 Розділ і підрозділ повинні мати найменування (заголовки). Пункти також можуть мати заголовки. У цьому випадку їх рекомендується поділяти на підпункти, що нумеруються в межах пункту, наприклад: 2.1.3.4 (четвертий підпункт третього пункту першого підрозділу другого розділу).

Слід пам’ятати, що заголовки наступних структурних елементів звіту не нумеруються: РЕФЕРАТ (АНОТАЦІЯ), ЗМІСТ, ВСТУП, ВИСНОВКИ (або ПІДСУМКИ), ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ. Ці структурні елементи, як і розділи звіту, необхідно починати з нової сторінки. Заголовки розділів друкують симетрично до тексту, а заголовки підрозділів починають з абзацного відступу. Крапки в кінці заголовків не ставлять (див. також п.4.3.19).

4.3.8 Формули розміщують симетрично тексту, залишаючи вище та нижче по одному вільному рядку. Нумеруються формули у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, що розділені крапкою. Номер формули наводять на правому боці аркуша на рівні формули у круглих дужках, наприклад:
p = k T n , (1.3)
де k- постійна Больцмана, Т- температура, n – молекулярна концентрація газу. Пояснення кожного з символів, що входять до формул, можна розміщувати окремими рядками.

4.3.9 Ілюстрації (схеми, графіки, креслення) мають бути виконані відповідно з вимогами стандартів ЕСКД. Експериментальні дані на графіках треба наводити з урахуванням похибок. Приклади оформлення графіка та схеми наведено у додатку Е.

На фотографіях мікро- і макроструктур або поряд з ними необхідно приводити лінійний масштаб: відрізок прямої, над яким вказується його реальний розмір на об'єкті. На електронограмах, рентгенограмах та дифрактограмах рекомендується вказувати індекси дифракційних максимумів.

Iлюстрації іменують рисунками. Їх розміщують на аркушах формату А4 (210х297 мм.). Як виняток, дозволяється розміщувати ілюстрації на аркушах більшого формату, наприклад, при необхідності показу дифрактограм, панорамного монтажу мікроструктур і т. ін.

Ілюстрації нумерують у межах розділу. Номер рисунка складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, які розділені крапкою. Ілюстрація повинна мати найменування (заголовок), розташоване під нею. У разі необхідності, ілюстрація забезпечується пояснювальними даними, що розміщуються між рисунком та його найменуванням. Номер ілюстрації містять після слова “Рисунок” на одному рівні з найменуванням (див. додаток Е).

4.3.10 Таблиця є однією з форм узагальненого подання цифрових або інших даних. Рекомендується надавати таблиці змістовний заголовок, який розміщується над таблицею. Таблиця нумерується у межах розділу, наприклад: Таблиця 3.2 (друга таблиця третього розділу). Напис “Таблиця 3.2” містять зліва над таблицею на одному рівні з заголовком, наприклад : Таблиця 3.2 - Дані про фазовий склад зразків. Докладні рекомендації щодо оформлення таблиць наведено в [3]. Розміщені у додатку К таблиці можна використовувати при написанні звіту як приклад їх оформлення.

4.3.11 Ілюстрації і таблиці розміщують, як правило, після першого посилання на них в тексті. Розміщення рисунків і таблиць на аркуші має бути таким, щоб можна було їх читати без оберту звіту або з обертом по годинниковій стрільці.

4.3.12 Переліки, які є в тексті, рекомендується oформляти на такий зразок: перед кожною позицією переліку ставиться дефіс або а),б),в) і т.д., а якщо потрібен другий рівень деталізації, використовується числова нумерація -1),2),3) і т.д., наприклад:


а)

б)

1)

2)

3)

в)


4.3.13 Одиниці фізичних величин повинні відповідати міжнародній системі одиниць СІ. При необхідності використання одиниць, які не входять до СІ, рекомендується зробити переклад цих одиниць в одиниці СІ. У додатку К наводяться списки основних, додаткових та найбільш вживаних похідних одиниці СІ, а також співвідношення для перекладу деяких одиниць у СІ. Більш докладні відомості з цих питань можна знайти у посібнику [8].

4.3.14 Дозволено використовувати тільки загальновизнані скорочення: і т.д. - і так далі; і т.п. - і тому подібне; і та ін. - і такі інші; р. - рік; рр. - роки). Більш докладний перелік скорочень наведено в [3].

4.3.15 У висновках коротко формулюються основні результати роботи. Текст висновків слід поділяти на пункти, які нумеруються арабськими цифрами. Як приклад, наводимо один з пунктів висновків: “3. Показано, що оптимальною температурою старіння сталі є 750 0 С. Сталь, яка пройшла запропоновану термічну обробку, може використовуватись при температурі 650-700 0 С та навантаженні 350 МПа не менш 15000 годин”. Більш докладний приклад написання висновків наведено у додатку Д.

4.3.16 У звітах про курсові роботи, виконані у 5 та 6 семестрах, замість висновків дозволяється формулювати підсумки. Приклад написання підсумків наведено у додатку Д.

4.3.17 У перелік посилань включають всі джерела (книги, статті, дисертації, патенти і т.п.), які слід розміщувати за чергою проходження посилань в тексті звіту. При згадуванні будь-якого джерела інформації в тексті треба наводити його порядковий номер за переліком, замикаючи цей номер у квадратні дужки, наприклад: “Вимірювання магнітної індукції здійснювалось на балістичній установці БУ - 3 за методикою, яку описано у роботі [19]”. Усі посилання на використані літературні дані студент має ретельно перевіряти за першоджерелами. Треба пам'ятати, що помилки в переліку посилань можуть суттєво ускладнювати або навіть робити неможливим пошук джерела користувачами звіту. Не слід посилатись на джерела, з якими ви не знайомились. Бібліографічний опис використаних джерел повинен бути достатньо повним для одержання інформації про предмет джерела і для його пошуку.

Бібліографічний опис джерела складається з елементів, що містять інформацію про джерело. Елементами опису є відомості про автора (авторів) - їх прізвища та ініціали, назва статті ( книги), найменування журналу (збірника), місце і рік видання та ін.

Елементи опису джерела мають такі умовні роздільні знаки:

а) / (похилу рису) - перед прізвищем першого автора (у описах за назвою джерела);

б) : (двокрапку) - перед відомостями, які відносяться до назви статті (книги) і перед найменуванням видавництва або видавничої організації;

в) , (кому) - між прізвищами авторів, а також перед роком видання книги;

г) // (дві похилі риси) - перед відомостями про документи (журнал, збірник), в якому вміщено складову частину (статтю, реферат);

д) . - (крапку, тире) - перед показанням року видання, номера тому, номера випуску журналу, а також сторінки, з якої починається стаття.

е) - (тире)- між номерами сторінок, на яких надруковано складову частину (статтю , доповідь тези і т. ін.).

Усі посилання наводяться у переліку мовою оригіналу. При посиланні на розміщений у мережі Інтернет електронний варіант друкованої статті, бібліографічний опис доповнюється URL адресою ресурсу. Якщо стаття існує тільки в електронному виді, але на спеціалізованому сервері, то бібліографічний опис виконується за правилами, зазначеним для даного ресурсу. Приклади описів джерел інформації наведено у додатку Ж.

4.3.18 У додатки рекомендується включати допоміжні матеріали: виведення формул, проміжні математичні докази і розрахунки, додаткові таблиці, описи приладів і апаратури, алгоритми і програми розрахунків на ПЕОМ. Додатки позначають у межах звіту великими літерами абетки, наприклад: Додаток А. Цей напис розміщується посередині над заголовком додатку. Додатки повинні мати змістовні заголовки, які друкують симетрично тексту. Якщо додатків багато, вони позначаються послідовно літерами абетки, крім Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь (або З, Й, О,Ч, Ъ, Ь, Ы – при написанні звіту російською мовою). Дозволяється позначати додатки літерами латинського алфавіту.

4.3.19 Звіт виконується у формі рукопису, з використанням тонкого білого паперу формату А4 (210х297мм). Текст розміщується на одній сторінці аркуша з полями таких розмірів: ліве поле - 30 мм, праве - не менш 10мм, верхнє та нижнє - 20 мм. Відстань між основами рядків в тексті має бути не менш висоти двох літер, які виконують розміром не менше 2,5 мм. Таким чином, на одній сторінці має бути не більш 25-30 рядків. Необхідно виконувати текст чітким, розбірливим почерком. Допускається оформлення звіту за допомогою друкарської машинки або принтеру ПЕОМ. Висота знаків має бути не менш 1,8 мм. Рекомендується використовувати шрифт Times New Roman, розміром 12-14 і друкувати текст через два інтервали. Заголовки структурних елементів звіту та заголовки розділів слід розташовувати симетрично тексту і друкувати великими літерами, без крапки в кінці, не підкреслюючи. Переносити слова в заголовках розділів не дозволяється. Заголовки підрозділів необхідно починати з абзацу та друкувати малими літерами, крім першої великої, не ставлячи крапку в кінці, не підкреслюючи. Абзацні відступи мають бути однаковими в усьому тексті і становити 5 знаків.

Відстань між заголовком розділу та наступним текстом або заголовком підрозділу має бути не менше 10 мм при рукописному виконанні звіту і не менше 3 інтервалів або 2 рядків при машинописному та комп’ютерному друкуванні, відповідно. Таких же відстаней рекомендується додержуватись між заголовками підрозділів (пунктів), наступним або попереднім текстом.

Забороняється розміщувати заголовок підрозділу (пункту) в кінці сторінки, якщо після нього розташовано менше двох рядків.

4.3.20 Усі сторінки звіту нумерують арабськими цифрами. Номери проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки. На титульному аркуші номер не ставлять, але включають його у загальну нумерацію сторінок. Номер “2” ставлять на рефераті (анотації) і далі - за порядком.

4.3.21 Звіт брошурується і має обкладинку. Рекомендується використовувати для обкладинки креслярський папір або папку з картону. Перша сторінка обкладинки використовується для розміщення титульного аркуша, який необхідно виконувати з використанням креслярського шрифту або за допомогою принтера ПЕОМ. Зразок оформлення титульного аркуша наведено у додатку А. За титульним аркушем розміщують реферат (анотацію), зміст та інші структурні елементи звіту. Звіт брошурується металевими дужками або товстими світлими нитками.




следующая страница >>
Смотрите также:
Методичні вказівки до виконання та оформлення курсових робіт для студентів спеціальності
505.41kb.
4 стр.
Методичні вказівки до виконання, оформлення та захисту дипломних робіт
941.91kb.
10 стр.
Методичні вказівки до виконання та оформлення дипломних робіт для одержання кваліфікації "інженер-фізик" для студентів спеціальності
418.84kb.
5 стр.
Методичні вказівки до виконання курсових робіт для студентів факультету економіки та підприємництва
422.49kb.
2 стр.
Методичні вказівки до виконання контрольної роботи для студентів спеціальності
876.17kb.
3 стр.
Методичні вказівки до написання курсових робіт з дисципліни "Моделювання економіки" для студентів спеціальності "Економічна кібернетика"
481.49kb.
2 стр.
Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни "Основи зовнішньоекономічної діяльності" для студентів спеціальності
491.5kb.
3 стр.
Методичні вказівки з організації дипломного проектування та виконання дипломних робіт для студентів усіх форм навчання
481.7kb.
7 стр.
Методичні вказівки для самостійної роботи та виконання контрольних робіт з дисципліни «Трудове право»
253.77kb.
1 стр.
Методичні рекомендації для написання курсових робіт з дисципліни " фінансовий менеджмент" для студентів ІV курсу денної форми навчання
157.24kb.
1 стр.
Методичні вказівки щодо вивчення дисципліни 14 10 Методичні вказівки і завдання для контрольних робіт для студентів заочного відділення 17
375.8kb.
6 стр.
Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни „фінансовий аналіз для студентів 5 курсу спеціальності
513.9kb.
4 стр.