Главная страница 1страница 2
До вашої уваги

зразок наукової роботи, яка на обласному етапі конкурсу – захисту наукових робіт МАН була оцінена максимальною кількістю балів.

Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України

Головне управління освіти і науки Полтавської облдержадміністрації

Полтавське територіальне відділення МАН України

Великобагачанське районне наукове товариство учнів

«Мала академія наук»




Відділення: біології, екології, хімії, аграрних наук і наук про людину

Секція: медицина



БІОМЕТАЛ ФЕРУМ

Роботу виконав:

Покрасенко Дмитро Юрійович,

учень 10 класу

Радивонівської загальноосвітньої

школи І-ІІІ ступенів

Великобагачанської районної ради


Науковий керівник:
Ковальчук Валентина Григорівна,
учитель хімії

Радивонівської загальноосвітньої

школи І-ІІІ ступенів


Великобагачанської районної ради,
спеціаліст вищої кваліфікаційної
категорії, старший учитель

Велика Багачка

2011

Тези

Науково-дослідницької роботи «Біометал Ферум»
Автор: Покрасенко Дмитро Юрійович, учень 10 класу Радивонівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, с. Радивонівка Великобагачанського району Полтавської області

Науковий керівник: Ковальчук Валентина Григорівна – учитель хімії Радивонівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Великобагачанського району Полтавської області, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, «cтарший учитель»

Великобагачанське районне наукове товариство учнів «Мала академія наук»


Секція: медицина

Зараз в Україні значна частина дітей страждає недостатнім розвитком серцево-судинної системи, особливо недокрів’я; порушенням функцій травних залоз, нервової системи, м’язового апарату. За даними поглибленого медичного огляду влітку 2010 року такі порушення стану здоров’я мають 34% учнів. Все це пов’язане з недостатньою кількістю Феруму, що поступає в організм дітей з продуктами харчування. Йонізований Ферум входить до складу традиційних для нашої місцевості продуктів і, крім того, у оптимальних для засвоєння співвідношеннях з іншими елементами і сполуками.


Метою роботи є дослідження механізму фізіологічного впливу біометалу Феруму, що міститься в харчових продуктах, на стан здоров`я людини на основі визначення його кількісного вмісту в найпоширеніших продуктах харчування.

Результати проведених досліджень даної роботи такі:



  1. визначений якісний і кількісний вміст катіону Fe3+ у продуктах харчування;

2) розроблений збалансований раціон харчування дітей і хворих за вмістом йонізованого Феруму, враховуючи фактори, які впливають на його надходження в організм та повноту засвоєння з метою профілактики різних захворювань та для реабілітації хворих;

  1. проведені дослідження впливу розробленого раціону харчування;

  2. розроблені практичні рекомендації з корекції патологій та профілактики захворювань, що виникають при недостачі в організмі йонів Феруму для батьків та дитячих закладів.

З


4
8

8

9



10

12


15

17


17

7

9



11

12

16



18

МІСТ

Вступ……………………………………………………………………………...

Розділ 1 Біохімічні процеси, що проходять в організмі людини за

участю біометалу Феруму…………………………………………..……….



    1. Макроелементи і мікроелементи та їх роль у життєдіяльності

організму людини……………………………………….……………………

    1. Вміст мікроелементів в оточуючому середовищі та в організмі людини……………………………………………………………………

    2. Демінералізуючі фактори їжі……………………………………..…….

    3. Хімічний механізм біологічної ролі йонів Феруму в організмі людини……………………………………………….………………….

    4. Вплив недостачі або надлишку Феруму на стан здоров`я людини…………………………………………………..………………

Розділ 2 Практичні дослідження………………………………………..

    1. Якісний та кількісний аналіз вмісту біометалу Феруму в харчових продуктах…………………………………………..………

    2. Р
      19

      20

      22



      23

      25

      27


      озроблення раціону харчування на основі кількісного вмісту

Феруму в харчових продуктах………………………….………………….

    1. Дослідження впливу харчових продуктів, що місять Ферум, на здо-

ров’я людини…………………………………..……………………………..

Розділ 3 Результати роботи……………………………………………….

Висновки……………………………………………………………………..

Список використаних джерел………………………………………….……

Додатки…………………………………………….……………………..…..


ВСТУП
Значення збалансованого і різноманітного харчування для здоров`я людини. Загальна характеристика роботи

Зараз в Україні значна частина дітей страждає недостатнім розвитком серцево-судинної системи, особливо недокрів’я; порушенням функцій травних залоз, нервової системи, м’язового апарату. За даними поглибленого медичного огляду влітку 2010 року такі порушення стану здоров’я мають 34% учнів. Все це пов’язане з недостатньою кількістю Феруму, що поступає в організм дітей з продуктами харчування (протокол медогляду учнів від 12.07.2010 р.). [19, с. 2]


Завжди було відомо, що збалансоване і різноманітне харчування відіграє важливу роль для здоров`я людини. Адже всі необхідні хімічні елементи потрапляють в організм людини в основному з їжею. Але одних елементів чи хімічних сполук організм потребує в більшій кількості, а інших – зовсім мало. Тому необхідно знати якісний і кількісний вміст хімічних сполук і хімічних елементів у харчових продуктах, щоб у раціоні харчування були різноманітні продукти з вмістом усіх елементів, які необхідні для організму людини і саме в тій кількості, що необхідна для нормальної життєдіяльності. А в сучасній економічній скруті ще й необхідно добирати в харчовий раціон не просто продукти з вмістом різноманітних елементів, а й ті, які традиційні для нашої місцевості, а отже, дешевші і такі, що можна виростити на власній присадибній ділянці. [ 8 c. 33, 10 с. 114, 11 с. 17, 14 с. 10, 24 с. 46 ]


Актуальність теми. Актуальність досліджуваної теми зумовлена підвищеним інтересом людей до якості харчування та впливу його на здоров’я. Сьогодні кожен знає, що, скажімо, білки відіграють у життєвих процесах надзвичайно важливу роль. Куди менш популярними є такі учасники цих процесів, як метали. Не всім відомо, що відсутність металів або їх надлишок у раціоні може призвести до тяжких і навіть смертельних захворювань. Одним з найважливіших для організму біометалів є Ферум, хоча організм людини містить практично всі хімічні елементи, які зустрічаються на землі. Як Ферум потрапляє в організм, яких зазнає там перетворень, в які сполуки вступає і які функції виконує? Відповіді на ці запитання можна знайти в сучасній літературі. Але носять вони фрагметар-ний характер і потребують узагальнення. Крім того в літературі наявні відомості лише про якісний вміст біометалу Феруму в харчових продуктах та його добову потребу. Але для якісного і раціонального харчування важливо знати і його кількісний склад, оскільки на стан організму однаково негативно впливає як недостача так і надлишок біометалу. До того ж деякі факти, отримані за останні роки, змушують радикально переглянути питання взаємовідношення сполук Феруму з іншими компонентами їжі та з факторами навколишнього середовища, які перешкоджають або надходженню його в організм, або ж засвоєнню його організмом.

Мета і завдання досліджень. Метою роботи є дослідження механізму хімічного впливу біометалу Феруму, що міститься в харчових продуктах, на стан здоров`я людини на основі визначення його кількісного вмісту в найпоширеніших продуктах харчування.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:



    1. узагальнення відомостей наукової літератури про хімізм біологічної ролі катіонів Феруму;

    2. визначення кількісного вмісту катіонів Феруму в найпоширеніших харчових продуктах;

    3. розроблення та випробування збалансованих раціонів харчування з вмістом йонізованого Феруму, враховуючи фактори, які впливають на його надходження в організм та повноту засвоєння;

    4. розроблення практичних рекомендацій з корекції паталогій та профілактики захворювань, які виникають при недостачі в організмі йонів Феруму, для дитячих закладів.

Об`єкт досліджень.

Харчові продукти:

а) тваринного походження (м`ясо, печінка, яйця);

б) рослинного походження (крупи, овочі, фрукти).



Предмет досліджень. Вміст йонів Феруму у харчових продуктах. Раціон харчування з вмістом йонів Феруму.

Методи досліджень:

  1. аналіз наукової літератури та періодичних видань;

  2. лабораторний експеримент;

  3. аналіз, синтез і узагальнення результатів лабораторних експериментів;

  4. лабораторні клінічні дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів. У роботі досить докладно узагальнені й обґрунтовані біохімічні процеси, що проходять в організмі людини за участю біометалу Феруму. Доведено негативний вплив на ці процеси як недостачі так і надлишку Феруму, що призводить до серйозних фізіологічних, функціональних динамічних змін навіть на клітинному рівні.

Під час експерименту встановлено кількісний вміст йонізованого Феруму у найпоширеніших продуктах харчування. І на основі цих кількісних даних розроблений збалансований раціон харчування для корекції та профілактики паталогій, викликаних недостачею або надлишком Феруму у харчових продуктах.

Крім того з`ясовані і враховані в раціоні та практичних рекомендаціях фактори, які впливають на надходження та засвоєння організмом йонів Феруму.

Практична цінність роботи. Результати проведених досліджень можуть бути використані:

1) для профілактичних бесід з учнями та батьками та лекцій для населення в межах лекторію міжгалузевої комплексної програми «Здоров’я нації» на 2002-2011 роки;



  1. для розроблення раціонів збалансованого і раціонального харчування дошкільнят, учнів та студентів;

  2. для профілактики багатьох найбільш поширених захворювань: недокрів’я, хвороб серцево-судинної системи та підвищення імунітету;

  3. на уроках біології, екології, хімії, основ здоров’я, Захисту Вітчизни (медично-санітарної підготовки).

Об`єм та структура роботи. Робота викладена на 24 сторінках комп`ютерного набору. Складається з вступу, огляду літератури, розділу практичних досліджень та висновків.

Бібліографія. В переліку літератури наведено 28 українських, російських та електронних джерел. Текст ілюстрований 9 додатками.

Особистий внесок дослідника. Робота виконана в хімічній лабораторії Радивонівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, при хімічній лабораторії Великобагачанської райсанепідемстанції та при лабораторії Радивонівської медичної амбулаторії.

Під керівництвом консультантів проведені практичні дослідження по визначенню кількісного вмісту йонізованого Феруму у харчових продуктах. Самостійно виконаний аналіз літературних джерел, якісний аналіз вмісту біометалу Феруму у харчових продуктах, математичні розрахунки кількісного аналізу, розроблення та випробування раціону харчування і практичних рекомендацій, а також сформульовані всі положення та висновки роботи.



Апробація роботи. Основні положення роботи та її окремі фрагменти доповідалися та обговорювалися:

1) на засіданні Великобагачанського районного методичного об`єднання учителів хімії та біології (протокол № 1 від 29. 08. 2010 р.);

2) на батьківській конференції Радивонівської ЗОШ І-ІІІ ступенів (протокол № 6 від 16.06.2010 р.).

Раціони харчування випробувані в їдальні Радивонівської ЗОШ І-ІІІ ступенів (висновок дієтичної медсестри від 11.10.2010 р., Додаток К).



РОЗДІЛ 1

Біохімічні процеси, що проходять в організмі людини за участю біометалу Феруму
1.1. Макроелементи і мікроелементи та їх роль в життєдіяльності організму людини
Той факт, що в кожному організмі можна виявити майже всі елементи періодичної системи Менделєєва, які зустрічаються в природі, свідчить про єдність живої і неживої природи. Але це не означає, що вони однаково важливі для організму. Тільки деякі елементи ми називаємо біоелементами, тобто «елементами життя». Їх концентрації в організмі приблизно постійні і нестача чи надлишок веде до аномалій у якихось життєвих процесах. Саме вони насамперед і цікавлять біонеорганічну хімію: вона вивчає біомолекули, до складу яких входять ці елементи та функції, які вони виконують. [10, c. 115]

У тканинах організму виявлено більше 70 елементів, 50 з яких життєво необхідні. Біологічна роль 25 з них з’ясована в різній мірі. А решта – це елементи, роль яких ще не з’ясована та токсичні елементи. [5, с. 59; 7, с. 11]

Класифікуючи елементи за їх біологічним значенням, виділяють такі групи:

1) макроелементи життя, які входять до складу білків, нуклеїнових кислот: Оксиген, Карбон , Гідроген, Нітроген, Фосфор, Сульфур, частка яких складає 96% живої маси речовини ;

2) мікроелементи, роль і значення яких для життєдіяльності організму відомі (крім елементів 1-ї групи). Ця група постійно розширюється. До складу якої зараз входять понад 10 елементів: Іод , Кобальт, Молібден, Цинк, Купрум, Натрій, Кальцій, Калій, Магній, Ферум, Хлор, Манган тощо (близько 4% маси);

3) елементи, роль яких ще не з`ясована, а також токсичні елементи: Уран,

Радій, Аурум, Меркурій, Берилій, Селен тощо (близько 0,01%). [6, с.41; 27, с. 115]

Макроелементи сконцентровані, як правило, в одному типі тканин живого організму (сполучні тканини, м`язи, кістки, кров). Вони складають пластичний матеріал основних тканин, забезпечують властивості всього середовища організ-му в цілому, підтримують певні значення рН, осмотичного тиску, зберігають у потрібних межах кислотно-лужну рівновагу, забезпечують стійкість колоїдних систем в організмі. Мікроелементи ж нерівномірно розподілені між тканинами і часто мають спорідненість до певного типу тканин та органів. [7, с. 12]

Вміст макроелементів в організмі достатньо постійний, але навіть порівняно великі відхилення від норми сумісні з життєдіяльністю організму. Навпаки, уже незначні відхилення вмісту мікроелементів від норми викликають тяжкі захворювання. Аналіз на вміст окремих мікроелементів в органах і тканинах – чутливий діагностичний тест, що дозволяє виявляти і лікувати різні захворювання. Так, зниження вмісту Цинку в плазмі крові – обов’язковий наслідок інфаркту міокарда. Зниження вмісту Літію в крові – показник гіпертонічної хвороби. [4]

Ще одна різниця в характері мікро - і макроелементів проявляється в тому, що макроелементи, як правило, входять до складу органічних сполук, тоді як мікроелементи або утворюють порівняно прості неорганічні сполуки, або входять до складу комплексних (координаційних) сполук в якості активних центрів. Академік К. Б. Яцимирський назвав комплексоутворюючі мікроелементи «організаторами життя». Це в основному метали, 10 з яких є біологічно найбільш важливі (біогени): Калій, Натрій, Магній, Кальцій, Ферум, Купрум, Кобальт, Манган, Цинк, Молібден. До речі, з 70 елементів, знайдених у крові людини, лише 14 не є металами. [15, 28]



1.2. Вміст мікроелементів в оточуючому середовищі та в організмі людини
В земній корі є порівняно невелике число елементів. Близько 1/2 маси земної кори припадає на Оксиген, більше 1/4 – на Силіцій. Всього 18 елементів: O, Si, Al, Fe, Ca, Na, K, Mg, H, Тi, C, Cl, P, S, N, Mn, Ba, F складають 99,8% маси земної кори, з них - на 8 елементів ( О, Si, Al, Fe, Ca, Na, K, Mg ) припадає 98% маси земної кори. А в живому організмі переважають 6 елементів – органогенів: С, Н, О, N, P, S ( 96% маси організму ). Можна визначити, що в земній корі переважають метали, тоді як в живих організмах – неметали . [6, с. 41]

Якщо співставити якісний склад земної кори і геосфери, то можна помітити, що елементарний склад живої речовини дуже відрізняється від складу земної кори і ближчий до складу морської води, за винятком Карбону і Кальцію. [12, с. 17]

Різні елементи надходять у живі організми в основному з їжею і їх кіль-кість має бути на постійному рівні. Відхилення від норми приводить до важ-ких наслідків. Але хімічні елементи та їх сполуки можуть надходити в організм людини і з навколишнього забрудненого середовища. Бо в живих організмах немає якихось особливих елементів, характерних лише для живої природи, що вказує на зв'язок і єдність живої та неживої природи.

Ферум – хімічний елемент VІІІ групи побічної підгрупи Періодичної системи Д. І. Менделєєва. У природі Ферум – один з найпоширеніших елементів, що після Алюмінію займає друге місце серед металів, які містяться в земній корі (4,65 % за масою). Зустрічається частіше в сполуках. Вміст Феруму в природних водах становить 0,01 – 26 мг/л. Присутній Ферум у ґрунтах, звідки потрапляє в рослини, а з їжею та питною водою – в організм тварин і людини. Антропогенними джерелами надходження Феруму в довкілля є стічні води металургійного, хімічного, нафтохі-мічного, фармацевтичного, текстильного виробництв та корозія. [24, с. 48]




    1. Демінералізуючі фактори їжі

Хімічний склад їжі і води в значній мірі відображає склад оточуючого середовища. В раціонах, що ґрунтуються на продуктах харчування місцевого виробництва, недостатня кількість або надлишок мінеральних компонентів їжі може бути наслідком геохімічних особливостей регіону. Недостача мікроеле-ментів може бути особливо велика в дієтах і рідких поживних розчинах, що застосовуються при штучному харчуванні.

Недостатнє надходження мікроелементів в організм може бути пов`язане з наявністю в їжі речовин, які перешкоджають утилізації мінеральних складових їжі. До таких речовин відносяться природні агенти, що утворюють з цими металами важкорозчинні комплексні сполуки. Кращому засвоєнню йонів Феруму сприяє наявність у складі їжі молочної або аскорбінової кислот та їх солей, а також вітаміну В12 (кобаламіну), цукру. Йони Феруму краще засвоюються, якщо вони знаходяться в стані двохзарядного йона, а аскорбінова та молочна кислоти як відновники сприяють перетворенню йона Fe3+ у Fe2+, сприяючи його всмоктуванню. Карбонат кальцію і фосфати, навпаки, гальмують його всмоктування через утворення малорозчинних осадів. Аналогічно діють сода або магнезія, що знижують кислотність шлункового соку. [1; 17, с. 61; 18; 22, с. 47]

Дефіцит Феруму в організмі може бути також обумовлений різними факторами, що призводять до посилення процесів розпаду (катаболізму): опіками, множинними травмами, голодуванням і рядом захворювань. Наприклад, недостача в організмі Феруму зростає при політравмах, при неповноцінному харчуванні, при вживанні надмірної кількості чаю та кави. [15, 18]

Важливим фактором, який впливає на біологічну роль Феруму в організмі, є підвищений вміст у воді та продуктах харчування нітратів. Нітрати сприяють перетворенню двовалентного Феруму у складі гемоглобіну на трьохвалентний. У зв’язку з цим гемоглобін втрачає здатність переносити кисень, у результаті чого організм отруюється продуктами життєдіяльності, а у немовлят це призводить до смерті. Тому вода в колодязях та водопроводі тих осель, де є вагітні жінки та немовлята регулярно перевіряються санстанцією на вміст нітратів. [4]
1.4. Хімічний механізм біологічної ролі йонів Феруму в організмі людини
Залізо. Цей метал відіграє важливу роль як у технічній культурі людства, так і в організмі людини. Але в техніці використовується вільний метал або його сплави, а в організмі діють йони Феруму.

Природа економна. Створюючи складні комплексні сполуки металів, вона «пристосувала» їх для виконання різних біологічних функцій. Одна й та ж сполука Феруму здатна виконувати різні види роботи, залежно від того, з яким білком вона зв`язана і в якому валентному стані знаходиться йон металу. Тому комплексні сполуки Феруму необхідні і для нормальної діяльності ферментів, і для процесу кровотворення, і для перенесення кисню, і для організації руху електронів від однієї молекули до іншої в процесі обміну речовин (метаболізму). [7, с.347; 15; 17, с. 62]

Йони Феруму найчастіше в організмі зустрічаються у формі комплексних сполук з протопорфірином. Наприклад, у складі феропротопорфірину (гему) (Додаток А).

Йони Феруму з ступенем окиснення +2 займають внутрішню область протопорфірину, замістивши два атоми Гідрогену, які знаходяться в групах NH, а два других атоми Нітрогену сполучаються з йоном Феруму за рахунок вільних пар електронів Нітрогену. При цьому виникають складні електронні орбіталі, що охоплюють все кільце атомів C і N та оточують центральний йон. Дана сполука називається феропротопорфірин – гем. Це плоский макроцикл з йоном Fe+2 в центрі. Гем входить до складу гемоглобіну. В гемоглобіні йон Fe2+ координований з чотирма атомами N пірольних кілець протопорфірину і з атомом N гістидину – складової частини білка глобіну. Тобто, гемоглобін – продукт приєднання гема до особливого білка глобіну, з яким він досить міцно з`єднаний (додаток А). Шосте координаційне місце займає молекула О2, завдяки чому гемоглобін виконує роль переносчика кисню від легень до клітин. По суті гемоглобін являє собою дихальний пігмент крові. При сполученні всього комплексу з киснем утворюється нестійка сполука – оксигемоглобін. Вона утворюється у легенях при підвищеному тиску кисню в альвеолах. А в клітині, яка дихає, тиск кисню нижчий і оксигемоглобін розпадається, звільняючи кисень.

Схематичне рівняння цього оборотного процесу:
О2 + гемоглобін оксигемоглобін.
Рівновага зміщується в легенях вправо, у клітинах – вліво .

Якщо бути зовсім точним, то перенесення кисню здійснює не гемоглобін і навіть не гем, а Ферум, який в ньому міститься, оскільки молекула кисню займає шосте координаційне місце атома Fe2+ .

Але гемоглобін не був би настільки дивною речовиною, якби не виконував ще одну функцію – виведення вуглекислого газу з місця окиснення (з клітини). Молекул гемоглобіну в одному еритроциті налічується до 280 млн. І кожен з них кисень вводить у клітину гемом, а вуглекислий газ транспортує звідти за допомогою своєї білкової частини – глобіну . [18; 23; 28, с. 138]

Подібна структура молекули зустрічається також в міоглобіні і більшості цитохромів. Залізопорфіриновий комплекс, який входить до складу білкової структури міоглобіну, виконує функцію збереження запасу кисню в м`язах. Як і гемоглобін він зворотньо зв`язує кисень.

Негемові протеїни (феритин, трансферин) відіграють в організмі роль «накопичувачів» Феруму для роботи різних ферментів, активним центром яких є Ферум (пероксидаза, каталаза). Феритин знаходиться в печінці, селезінці, кістковому мозку. Він запасає і мобілізує Ферум в організмі. Звільнення Феруму з феритину пов’язане з відновленням йонів Fe3+ до Fe2+. [17, с. 77; 18; 28]

Є ще в організмі і цитохроми. Це ферумовмісні дихальні білки, що містяться в особливих органоїдах клітини – мітохондріях, де проходить поетапне окиснення речовин з накопиченням енергії у зв`язках АТФ. Дякуючи цитохромам кисень не одразу, а поступово, ступінчасто окиснює органічні речовини з утворенням води, вуглекислого газу і АТФ з мінімальними енергетичними затратами.

В процесі окиснення утворюється побічний продукт пероксид водню. Захищає організм і кров від цього сильного окисника фермент каталаза, що складається з 4-ох субодиниць, кожна з яких містить гем, зв`язаний з поліпептидним білковим ланцюгом і має 4 атоми Феруму. Цей фермент розкладає пероксид водню на воду і кисень:

2 Н2О2 каталаза2О + О2

Але коли концентрація пероксиду водню стає незначною, каталаза починає каталізувати реакцію окиснення пероксидом водню спиртів, формальдегідів і нітратів. Ферменту «простоювати» не можна. [22, с. 53]

Є ще один фермент з вмістом Феруму, який також каталізує реакцію розкладу пероксиду водню. Це пероксидаза, яка міститься в слині, в сокові підшлункової залози, в печінці, в нирках і в лейкоцитах. [22, с.54]

З каталазою і пероксидазою пов`язуються надії на одержання високоефективних препаратів для лікування злоякісних пухлин, так як вчені вважають, що ці ферменти відіграють важливу роль у рості клітин, тобто Ферум приймає участь у побудові клітинного ядра (реплікація молекул ДНК). [26]

Ферум надходить в організм людини з їжею. Найбільш багаті Ферумом продукти тваринного походження: гав’ядина, баранина, свинина, печінка, в мен-шій мірі риба, куряче м`ясо, яйця. Багато Феруму містять овочі і фрукти: помідори, гарбузи, часник, цибуля, перець, столовий буряк, суниці, виноград, яблука, малина, чорна смородина і т.д. Але слід пам`ятати, що з м`ясної їжі засвоюється 20 - 90% Феруму, тоді як з рослинної лише 6 - 10% . Це зумовлено наявністю в рослинах більшої кількості демінералізуючих факторів, вказаних у пункті 1.3. даного розділу. [14, с. 168; 9]

В умовах звичайного помірного клімату здоровій людині потрібно в продуктах харчування 10 – 15 мг Феруму на добу. Цієї кількості достатньо, щоб покрити втрати його в організмі. Вона збільшується за інтенсивної м’язової ді-яльності, вагітності, грудному вигодовуванні дітей. У нашому тілі міститься від 2 до 5 мг Феруму в залежності від рівня гемоглобіну, ваги, статі і віку. Особливо багато його в гемоглобіні крові (2/3 всієї кількості), а решта запасається у внутрішніх органах, основним чином у печінці.

Ферум, що поступає з їжею, засвоюється в кишечнику і переноситься в кровоносні судини, де захоплюється особливим транспортним білком трансферином. Цей білок виконує функцію подібну до гемоглобіну, тільки переносить не кисень, а Ферум, причому тривалентний. Він транспортується в основному до кісткового мозку, а невелика частина потрапляє в печінку і селезінку, де зберігається як запасний фонд; незначна кількість витрачається на утворення міоглобіну і ферментів тканинного дихання. Ферум сприяє постійному оновленню клітин крові. В кістковому мозку проходить утворення гемоглобіну еритроцитів, які існують 4 місяці і розпадаються. [13]

В нормальних умовах «запасний» Ферум входить до складу червоно-ко-ричневого водорозчинного білка феритину.

Отже, основна частина Феруму циркулює у нашому організмі, частина на-копичується у феритині і зовсім незначна кількість осідає у вигляді нерозчинних гранул білка гемосидерину. В феритині і гемосидерині Ферум може зберігатися довго – до тих пір, поки він терміново буде потрібний організму, наприклад, при втраті крові. Тоді «запасний» Ферум використовується для синтезу гемоглобіну. [15]
1.5. Вплив недостачі або надлишку Феруму на стан здоров`я людини
Недостатня кількість Феруму в організмі призводить до розвитку ферумодефіцитної анемії (недокрів’я), що характеризується зниженням вмісту гемоглобіну в крові. Крім того, порушується і функція травних залоз, нервової системи, м’язового апарату (див. таблиця 1.1). Цього можна уникнути, приймаючи спеціальні лікарські препарати, а також збільшуючи у харчовому раціоні, наприклад, вміст гречки і яблук.

У той же час Ферум є токсичною речовиною, тому потрапляння в організм надлишкової кількості Феруму з їжею, а особливо з лікарськими препаратами може викликати отруєння. Під час прийому усередину дози Феруму 200 – 250 мг/кг у людини з’являється блювота, біль у животі, відчуття жару, зниження артеріального тиску, ціаноз, різке зниження показників згортання крові, ураження печінки.

Через високий вміст Феруму у організмі відзначають сидероз печінки, селезінки і пов’язані з ними випадки остеопорозу хребців (див. таблиця 1.1). Це часто трапляється при передозуванні ферумовмісних препаратів під час самолікування. Небез-печними для дітей є ліки, які містять Ферум та ферум(ІІ) сульфат. Уразі потрапляння в організм FeSO4 або чистого заліза (для дорослої людини 200 – 250 мг/кг) вражається печінка, слизова оболонка кишково – шлункового тракту, можлива смерть. З віком можливе захворювання на онкологічні хвороби. [24, с.56]

Причому надлишок Феруму в організмі ще більш небезпечний, ніж його недостача, оскільки він дуже важко виводиться з організму. [4]

Таблиця 1.1


Еле-мент

Вміст в організмі (на 70кг)

Добова потреба

Недостатнє споживання

Надлишкове споживання

Fe

5 г

(0,007 %)



10 – 15 мг

Анемія, виразкова хвороба шлунка, хвороби серцево – судинної сис-теми; втома, порушення концентрації уваги, послаблення імунітету; депресія; сухість шкіри, крихкість нігтів, випадіння волосся.

Відкладання сполук в тканинах ока та легень; стоматит, гастрит, зміни у складі крові. Сидероз пе-чінки, селезінки і пов’язані з цим випадки остеопорозу хребців

РОЗДІЛ 2
Практичні дослідження


    1. Якісний та кількісний аналіз вмісту йонів Феруму у харчових продуктах

Дослідження функцій йонів металів в організмі вимагає в першу чергу вибору точних методів якісного і кількісного аналізу, що дозволяє виявити той чи інший метал і виміряти його концентрацію в біологічних матеріалах, зокрема в харчових продуктах, з яких вони і потрапляють в організм. Крім того ці методи повинні бути доступні і дешеві.

З біологічними матеріалами працювати важко, бо вони містять білки, жири, вуглеводи у складному поєднанні і серед них у відносно малих кількостях містяться шукані йони металів. Щоб ліквідувати речовини, які заважають досліджувати якісний склад металів у харчових продуктах, було проведено попереднє прокалювання органічного матеріалу, в процесі якого обвуглювалися білки, жири, вуглеводи і в кінцевому результаті, вигоряло і вугілля. Залишок розчинили в кислоті, в результаті чого отримано розчин солей металів (надлишок кислоти легко нейтралізується розчином аміаку). Потім було проведено аналіз неорганічної речовини – солі.

Якщо ж неорганічні солі містяться безпосередньо у соках рослин, то сік досліджували без попереднього прокалювання. Існує багато реакцій, за допомогою яких можна виявити присутність у розчині того чи іншого катіону. Для якісного аналізу були використані реакції утворення кольорових сполук, специфічних для даного металу, а для кількісного аналізу – реакції з утворенням осаду (Додаток Б).

Спочатку вибрані продукти харчування піддавали якісному аналізу на вміст катіону Fe3+. [2, c.184; 8, с. 169; 11, с. 428; 12, с. 337; 14, с.174; 16, с. 59; 20, с. 275; 21, с. 261; 22, с. 48; 25, с. 119]

Для якісного аналізу були обрані такі реактиви :

а) для виявлення іону Fe3+ використовується реакція утворення синього осаду берлінської лазурі Fe4[ Fe (CN )6 ]3 з гексаціанофератом(ІІ) калію. Спочатку отриманий розчин солі Феруму підкислювати 1 - 2 каплями 2М розчину HCl, після чого добавляти 1 - 2 каплі реактиву




4Fe ( NO3 )3 + 3K4 [ Fe ( CN )6 ] Fe4 [ Fe ( CN )6 ]3 + 12K NO3
Якісний та кількісний аналіз харчових продуктів на вміст йонів Феруму був проведений у хімічній лабораторії Радивонівської ЗОШ І – ІІІ ступенів.

Для проведення кількісного хімічного аналізу харчових продуктів на вміст заліза був обраний гравіметричний (ваговий) метод аналізу як найбільш доступний, простий у виконанні і такий, що не вимагає занадто складного об-ладнання. Метод ґрунтується на виділенні компонента, який визначається, з розчину у вигляді малорозчинної сполуки і визначення маси осаду або про-дукту його подальшої обробки. Тобто складову частину визначають за масою осаду продукту реакції між досліджуваною речовиною і вибраним реактивом. Відносна похибка визначення зазвичай складає 0,1%. Нижня межа похибки визначається типом аналітичних терезів, які застосовуються для зважування. При застосуванні електронних терезів похибка зменшується до 0,01%. Єдиним недоліком даного методу є значна затрата часу на виконання аналізу. [3, с. 69; 15; 20, с. 402; 21, с. 389; 25, с. 118]

Для аналізу були взяті наважки кожного продукту масою 100 г. Попередня обробка їх зроблена аналогічна тій, що й при якісному аналізі:

а) прокалювання або виділення соку;

б) обробка кислотою HNO3 продуктів для аналізу Fe;

в) нейтралізація залишків кислоти розчином аміаку (титрування).

Попередня обробка була проведена в шкільній хімічній лабораторії. По-дальші етапи кількісного аналізу були проведені під керівництвом асистентів у лабораторії Великобагачанської райсанепідемстанції.

Розчини утворених солей досліджуваного металу осаджували розчином аміаку

Fe (NO3 )3 + 3NH4OH = Fe (OH )3 + 3NH4NO3

Осадження Феруму Fe3+ + 3OH- = Fe(OH)3 проводили при умовах, які запобігають гідролізу солі Феруму в розчині. Для цього до досліджуваної проби додали 3 мл 2н розчину нітратної кислоти і нагріли обережно, не доводячи до кипіння. Якщо цього не зробити, то може утворитися слизистий осад основних солей, що щільно пристають до стінок стакана. При осадженні іонів Fe3+ розчином аміаку, HNO3 нейтралізується, а утворений нітрат амонію попереджує утворенню колоїдного розчину.

10% -й розчин аміаку добавляли краплинами до гарячого розчину солі до помітного запаху аміаку, але контролюючи реакцію середовища за допомогою індикатора фенолфталеїну. Після короткочасного (3-5 хв.) відстоювання суміші в її прозорій верхній частині зробили перевірку на повноту осадження, добавляючи по стінці стакана 2 - 3 краплини розчину аміаку.

Далі осад профільтрували і промили гарячою водою.

В результаті прожарювання осадів відбулися такі хімічні зміни:
2Fe(OH)3 t Fe2O3 + 3H2O
Зваживши осади Fe2O3, за допомогою математичних розрахунків, використовуючи молярну масу осадів та атомну масу металу, обчислили кількісний вміст Феруму у 100г наважок харчових продуктів (Додаток Б).

2.2. Розроблення раціонів харчування на основі кількісного вмісту Феруму у харчових продуктах

Добовий набір продуктів для забезпечення добової норми Феруму в організмі – 10-15 мг відображений у додатку В.

Найбільш багаті Ферумом продукти тваринного походження: печінка, м`ясо, яйця. Важливо, що саме в цих продуктах міститься і вітамін В12, який покращує засвоєння йонів Феруму. Багато Феруму містять овочі і фрукти: гречка, капуста, яблука, гарбузи, виноград. Крім цього у свіжих овочах та фруктах у достатній кількості наявний вітамін С, що полегшує засвоєння Феруму організмом. Багато Феруму містить шоколад. Але при складанні раціону був врахований той факт, що з їжі тваринного походження засвоюється до 20% Феруму (з червоного м’яса – до 90%), тоді як з рослинного лише 6 - 10%. З таблиці (додаток В) видно, що з даного переліку продуктів в організм поступає 87,39 мг Fe, а засвоюється організмом лише 11,23 мг. Найбільше Fe засвоюється з гречки, м`яса, печінки, капусти, яєць, гарбузів, винограду та шоколаду (10,27 мг ). Тому бажано, щоб ці продукти були в щоденному раціоні людини, а тим більше дітей, які найчастіше страждають від недокрів’я та хвороб серцево-судинної системи. Дорослій людині в день треба з’їдати 100 г м’яса, а підліткам і дітям – більше.

2.3. Дослідження впливу харчових продуктів, що містять Ферум, на здоров`я людини

За даними поглибленого медичного огляду учнів влітку 2010 року у 34% учнів нашої школи були виявлені захворювання, які пов’язані з дефіцитом Феруму в організмі: залізодефіцитна анемія, хвороби серцево-судинної системи, депресія, швидка втомлюваність, виразкова хвороба шлунку. А майже кожен п’ятий з обстежених дітей, не маючи видимих ознак жодної з хвороб, за даними проби Руфьє мають нижче середнього рівень функціонального резерву серця, що відповідає спеціальній медичній групі. Це свідчить про те, що у серцевому м’язі недостатня кількість міоглобіну, який не може утворюватися при дефіциті Феруму (Протокол поглибленого медичного огляду учнів від 12.07.2010 р. та додаток Д ). [19, с. 4]

За даними пульсометрії під час уроків фізкультури пульс 32% учнів навіть при незначному фізичному навантаженні перевищує 150 ударів за хвилину.

Крім того в минулому навчальному році під час епідемії грипу застудними захворюваннями перехворіли 35% учнів школи і на 2 тижні школа була закрита на карантин. Це свідчить про те, що при недостачі Феруму сповільнюються процеси обміну речовин, а отже знижується опірність організму до захворювання (Додаток Е).

Тому в 2010 – 2011 навчальному році ми вирішили допомогти учням нашої школи успішно подолати ці недуги. З цією метою, з дозволу директора школи та дієтичної медсестри, в шкільній їдальні щоденно вводили в раціон продукти багаті на вміст Феруму: гречка, м'ясо, печінка, квасоля, помідори. Кожен день на столах шкільної їдальні були присутні салати з капусти, моркви, столового буряка; свіжі яблука.

Ми розробили раціон харчування, збалансований за вмістом Феруму і цей перелік продуктів рекомендували батькам учнів, які мали вище перераховані відхилення здоров’я, для щоденного застосування. Крім того ці діти постійно виконували комплекс вправ ЛФК для зміцнення серцево-судинної системи, розроблений лікарем фізіотерапевтом. Усім іншим учням був рекомендований звичайний комплекс вправ ранкової гімнастики в домашніх умовах, рухливі ігри на перервах і на свіжому по-вітрі, провітрювання класних кімнат на кожній перерві, трьохразове вологе прибирання шкільних приміщень.

Через 3 місяці знову були обстежені ті ж 34% учнів та контрольна група. Аналізи крові на вміст гемоглобіну, еритроцитів, лейкоцитів, ШОЕ були зроблені у трьохкратному повторі лаборантом Радивонівської медичної амбулаторії. Проби Руфьє проведені нами самостійно теж у трьохкратному повторі. Результати цього обстеження очевидні: аналізи крові значно покращилися порівняно з попередніми та аналізами контрольної групи скептиків (Додаток Ж). Індекс Руфьє знизився в се-редньому на 3,75% (Додаток Д). Станом на 10.12.2010 року багато шкіл району були закриті на карантин, а в нашій школі рівень захворюваності простудними хворобами становив 8,3 % (Додаток Е). Важливо і те, що простудні захворювання у дітей минали швидше, переносилися легше і мали менше ускладнень.

Розділ 3

Результати роботи

Результати проведених досліджень такі:



  1. визначений якісний і кількісний вміст катіону Феруму у продуктах харчування, що може бути використане для організації раціонального харчування населення, в тому числі дієтичного та лікувального (Додаток Б);

  2. розроблені раціони збалансованого за біометалом Ферумом та раціонального харчування дітей і хворих з метою профілактики та лікування легких ступенів захворювань, пов’язаних з дефіцитом Феруму в організмі, а також для реабілітації хворих (Додаток В);

  3. проведене випробування розробленого раціону у шкільній їдальні та вдома (Додаток К);

  4. проведені лабораторні клінічні дослідження впливу розробленого раціону харчування, що показали позитивний вплив йонів Феруму на організм людини та його біологічну роль (Додатки Д, Е, Ж, К);

5) розроблені практичні рекомендації з корекції патологій та профілактики захворювань, що виникають при недостачі в організмі йонів Феруму (Додаток И);

6) розроблені інформаційні та профілактичні бесіди, лекції про вплив йонів Феруму на організм людини та про раціони збалансованого і раціонального харчування (Додаток 3).


ВИСНОВКИ

Як бачимо, роль мікроелементів, зокрема йонів біометалу Феруму, в організмі людини важлива і незаперечна. Варто порушити його оптимальну концентрацію і це відразу ж позначається на здоров’ї: при нестачі розладнується обмін речовин і ряд інших процесів, надлишок веде до отруєнь. Отже, мікроелементи, зокрема Ферум, в певних дозах є такими ж необхідними організмові, як і вітаміни. Особливо це слід пам`ятати дітям та людям похилого віку, у яких частіше, ніж у молодих порушується обмін речовин, з’являються розлади в роботі серцево-судинної системи, розвивається недокрів’я.

Дедалі більше розширюються можливості медицини завдяки досягненням біохімії, яка за допомогою мікроелементів допомагає регулювати деякі важливі функції людського організму. При цьому спеціалісти виходять з того, що дози елементів можуть бути гранично індивідуалізовані залежно від віку, умов життя і роботи людини. Недарма Парацельс, один з перших гомеопатів, любив повторювати: «Все є отрута, і ніщо не позбавлене отруйності; одна лиш доза робить отруту непомітною».

Саме в необхідній дозі мікроелементи, зокрема йони Феруму, відіграють дуже важливу роль у біологічних процесах організму. Елемент Ферум входить до складу білків, червоного пігменту крові гемоглобіну; м'язового гемоглобіну міоглобіну; дихальних ферментів цитохромів; ферментів каталази і пероксидази; протеїнів феритину і трансферину. А тому він приймає участь у ферментних реак-ціях, у кровотворенні, у транспорті і активізації кисню, служить свого роду з`єднувачем, що скріплює білки; входить до складу нуклеїнових кислот – носіїв спадкової інформації і т.п.

І цей же елемент входить до складу традиційних для України продуктів харчування як рослинних, так і тваринних. Наприклад, Феруму багато в таких продуктах як помідори, капуста, печінка, яйця, абрикоси, виноград, шипшина, гречка, картопля, перець, огірки, столовий буряк, баклажани. Найбільше йонів Феруму міститься у м’ясних продуктах. Крім того з м’ясних продуктів йони Феруму засвоюються організмом значно краще ніж з рослинних (20 – 90% проти 6 – 20%), що пов’язано з демінералізуючими факторами, що містяться в рослинній їжі, а саме: вмістом у продуктах харчування фосфатів, нітратів, карбонатів та кон-сервантів. При підборі продуктів харчування необхідно враховувати, що покращується засвоєння Феруму при наявності в них достатньої кількості вітамінів С та В12, вуглеводів і молочної кислоти.

Отже, роль харчових продуктів для підтримання нормальної життєдіяльності організму дуже важлива. Знаючи, які корисні речовини і в якій кількості містять харчові продукти і при яких захворюваннях їх бажано застосовувати, можна регулювати надходження відповідних біологічно активних речовин в організм, покращуючи тим самим самопочуття, запобігаючи деяким недугам або навіть виліковуючи людину від тієї чи іншої початкової стадії хвороби. Зокрема рослинна їжа є прекрасним профілактичним засобом проти багатьох недуг. Недарма ж наші пращури здавна використовували рослини в народній медицині, якою користуються і зараз в клінічній медицині та в дієтології.

Дана робота ще раз доводить, що без досягнень хімічної науки практично неможливе існування багатьох галузей виробництва та медицини. І дійсно, справедливим є вислів М. В. Ломоносова: «Широко простягає хімія руки свої в справи людські».
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


  1. Авдонин П. В. Рецепторы и внутриклеточное железо / П. В. Авдонин, В. А. Ткачук. – М.: Наука, 1994. – 288 с.

  2. Астахов О. І. Методика і техніка хімічного експерименту / О. І. Астахов. – К.: Школа, 2002. – 223 с.

  3. Астафуров В. И. Основы химического анализа / В. И. Астафуров. – М.: «Просвещение», 2002. - 157с.

  4. Атаман А. В. Патологическая анатомия в вопросах и ответах / А. В. Атаман. - К.: Медицина, 2003. - 386 с.

  5. Воробьев В. И. Живая химия / В. И.Воробьев, Р. И. Воробьев. – М.: Знание, 1995. – 96 с.

  6. Гладюк Т. В. Біологія. Хімія (інтегровані заняття) / Т.В. Гладюк. – Тернопіль, 1997.– 84 с.

  7. Губський Ю. І. Біологічна хімія / Ю.І. Губський. - Київ – Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. - 437 с.

  8. Дудченко Л. Г. Плодовые и ягодные растения – целители / Л. Г.Дудченко, В. В. Кривенко. - К.: Наукова думка, 1997. - 112 с.

  9. Електронна енциклопедія. Вікіпедія. Хімічний портал / [Електронний ресурс] – Режим доступу до енциклопедії: http://ru.wikipedia.org/wiki/Портал: Химия.

  10. Заиков Г. Е. Химия и пища / Г. Е.Заиков, Н. М. Эмануэль. – М.: Наука, 1996. - 171с.

  11. Кортиков В. Н. Полная энциклопедия лекарственных растений / В. Н. Кортиков, А. В. Кортиков. – Ростов-на-Дону.: изд. Дом Профэкспресс, 2002. - 790 с.

  12. Лурье Ю. Ю. Справочник по аналитической химии / Ю. Ю. Лурье. – М.: Химия, 2001. - 446 с.

  13. Майданник В. Г. Педиатрия / В. Г. Майданник. - К.: Медицина, 1999. - 832 с.

  14. Мамчур Ф. І. Овочі і фрукти у нашому харчуванні / Ф. І. Мамчур. – Ужгород: Карпати, 1999. - 201с.

  15. Москалев Ю. И. Минеральный обмен / Ю. И. Москалев. – М.: Медицина, 1985. – 288 с.

  16. Москаленко О. С. Основи хімічного аналізу / О. С. Москаленко. – К.: Наука, 2000. – 270 с.

  17. Николаев Л. А. Металлы в живых организмах / Л. А. Николаев.– М.: Наука, 2009. – 125 с.

18. Паталогічна фізіологія / [за ред. проф. М. Н. Зайка і проф. Ю. В. Биця]. – К.: Вища школа, 1995. – 672 с.

19. Протокол за результатами поглибленого медичного огляду учнів Радивонівської ЗОШ І-ІІІ ступенів / Власноручні записи членів комісії. Марченко В. О., Хоменко Л. І., 2010. – 6 с.

20. Рабинович В. А. Краткий химический справочник / В. А. Рабинович, З. Я. Хавин. – С. П.: Химия, 1991. – 431 с.

21. Солодкин И. С. Аналитическая химия / И. С. Солодкин, Н. Я. Логвинов. – М.: Наука, 2002. – 477 с.

22. Терлецкий Е. Д. Металлы, которые всегда с тобой / Е. Д. Терлецкий. – М.: Знание, 1996. - 142 с.

23. Химия биорегуляторных процессов / [под ред. В. П. Кухаря и А. И. Луй-ка]. – К.: Наукова думка, 1991. – 368 с.

24. Хімія харчування / [Упоряд. О. Каретникова, Г. Кальченко]. – К.: Ред. загальнопед. газ., 2005. – 125 с.

25. Хомченко Г. П. Демонстрационный эксперимент по химии / Г. П. Хомченко, Ф. П. Платонов, И. Н. Чертков. – М.: Просвещение, 1985. – 196 с.

26. Цветкова Г. В. Перекисное окисление и радиация / Г. В. Цветкова, В. А. Барабой, В. Э. Орел. – К.: Наукова думка, 1991. - 256 с.

27. Шульгин Г. П. Химия для всех /Г. П. Шульгин. – М.: Знание,1987. – 141 с.


ДОДАТКИ

Додаток А


Феропротопорфірин (гем)



Глобін

Схема зв’язування кисню гемоглобіном

Додаток Б

Результати дослідження вмісту йонів Феруму(ІІІ) в харчових продуктах



Назва продукту

На-важка про дукту (г)

Попередня

обробка


Якісне визначення

йону феруму(ІІІ)



Маса виділе-ного осаду (1-й дослід)

в мг


Маса виділе-ного осаду (1-й повтор)

в мг


Маса виділе-ного осаду (2-й повтор)

в мг


Маса виділе-ного осаду (серед-нє значення)

Кон-центра-ція йону в 100 г продук-ту

(в мг)


Помідори

100

Сік

Утворюється нерозчинна комплексна сполука берлінської лазурі з калій гексаціанофератом(ІІІ)
4Fe(NO3)3 + 3K4 [Fe(CN)6] =


= Fe4 [Fe(CN)6] 3 +


+ 12 KNO3



1,74

1,66

1,73

1,71

1,2

Столовий буряк

100

Сік

1,61

1,54

1,56

1,57

1,1

Абрикоси

100

Сік

15,34

15,33

15,38

15,35

4,1

Печінка

100

Прокалювання

21,67

21,74

21,73

21,71

15,2

Яйце

100

Прокалювання

10,39

10,37

10,35

10,37

2,7

Малина

100

Сік

8,56

8,54

8,61

8,57

6

Гречана крупа

100

Прокалювання

30,68

30,76

30,69

30,71

8

Капуста

100

сік

3,9

4,0

4,3

4,1

2,8

Какао - порошок

100

Прокалювання

21,15

21,14

21,13

21,14

14,8

М'ясо

100

Прокалювання

3,45

3,41

3,4

3,42

2,4

Хліб житній

100

Прокалювання

3,95

4,12

3,93

4

2,8

Квасоля

100

Прокалювання

17,74

17,70

17,69

17,71

12,4

Яблука

100

Сік

3,12

3,17

3,13

3,14

2,2

Гарбуз

100

Сік

2,42

2,41

2,46

2,43

1,7

Виноград

100

Сік




8,96

8,92

8,91

8,93

6,25


Додаток В

Раціон харчування з вмістом біометалу Феруму

Добовий набір продуктів для забезпечення добової норми Феруму в організмі (10-15 мг).

№ з/п

Перелік продуктів

Вміст

Fe (мг) у 100г продукту



Вага продукту

Маса Fe(мг)

% засвоєння організмом

Маса засвоєного

Fe (мг)


1

Хліб білий

1,8

200

3,6

6

0,216

2

Гречка

8

100

8

6

0,48

3

Картопля

0,9

350

3,15

6

0,189

4

М'ясо

2,4

180

4,32

20 - 90

0,864

5

Молоко

0,1

200

0,2

20

0,04

6

Сир домашній

0,1

200

0,2

20

0,04

7

Капуста

2,8

200

5,6

6

0,336

8

Помідори (томатний сік)

1,2

200

2,4

6

0,144

9

Яблука

2,2

100

2,2

6

0,132

10

Столовий буряк

1,1

200

2,2

6

0,132

11

Морква

0,8

200

1,6

6

0,098

12

Яйце

2,2

100

2,2

20

0,44

13

Печінка

15,2

200

30,4

20

6,08

14

Сир твердий

0,1

20

0,02

20

0,004

15

Гарбуз

1,7

200

3,4

6

0,204

16

Виноградний сік

6,25

200

12,5

6

0,75

17

Шоколад

2,7

50

5,4

20

1,08




Всього:







87,39




11,23

Додаток Д

Дослідження впливу харчових продуктів, що містять йони Феруму на здоров’я людини (індекс Руфьє)

Середні результати трьохкратного повтору у %








Рівні функціонального резерву серця











високий

добрий

середній

нижче середнього

низький



















Початковий результат

4%

62%

26%

18%

0%




Дослідна група

5,35%

64,40%

23,46%

16,79%

0%




Контрольна група

4%

61,20%

26,60%

16,81%

0%




Додаток Е



Дослідження впливу харчових продуктів, що містять йони Феруму на здоров’я людини (% захворюваності учнів школи простудними хворобами)

Процент захворювання учнів простудними хворобами



















2009р.

2010р.









34%


8,3%











следующая страница >>
Смотрите также:
Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України Головне управління освіти і науки Полтавської облдержадміністрації
500.78kb.
2 стр.
Україна Міністерство освіти і науки,молоді та спорту
29.04kb.
1 стр.
Від 09. 06. 11 №1/9-454 Міністерство освіти і науки, та молоді
165.45kb.
1 стр.
Щодо гігієнічних вимог перевезення залізничним транспортом організованих груп дітей
107.19kb.
1 стр.
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни наказ
32.3kb.
1 стр.
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни вінницька область мурованокуриловецька районна державна адміністрація відділ освіти
23.42kb.
1 стр.
Методичні рекомендації щодо проведення єдиного уроку (Першого уроку 2011/2012 навчального року), присвяченого відзначенню цієї знаменної дати, в загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах України
98.23kb.
1 стр.
Головне управління освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради
328.58kb.
1 стр.
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
555.59kb.
4 стр.
Міністерство освіти І науки україни 01135, м. Київ, проспект Перемоги
1009.29kb.
5 стр.
Рік народження: 1958 Освіта: вища Фах
21.52kb.
1 стр.
Україна міністерство освіти І науки, молоді та спорту
193.67kb.
1 стр.