Главная страница 1
Міністерство освіти і науки України

Н а в ч а л ь н а п р о г р а м а
для загальноосвітніх навчальних закладів

(12-річна школа)

МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО



5 клас

Київ - 2004


Пояснювальна записка
Вступ. Програма з музичного мистецтва для 5-8 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти та ґрунтується на положеннях Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа).

Програма враховує національні музично-педагогічні традиції та сучасні тенденції розвитку музичної культури в Україні та за її межами.

Програма ґрунтується на принципах:

1) єдності національного та загальнолюдського аспектів змісту музичної освіти, що забезпечує орієнтацію навчального матеріалу на цінності української національної музичної культури та світову музичну класику;

2) взаємодії компонентів соціального досвіду людини  емоційно-ціннісного ставлення, музичних знань, умінь і компетенцій, творчості, спілкування;

3) неперервності і наступності завдань і змісту музичної освіти у початковій та основній школі;

4) варіативності націленості змісту програми на творчість учителя, його професійну компетентність, здатність самостійно застосовувати орієнтовний музичний матеріал і в разі необхідності змінювати його в межах запропонованої структури;

5) поліхудожності, що реалізується через встановлення об’єктивно існуючих зв’язків між музикою та іншими видами мистецтв.

.Метою загальної музичної освіти в основній школі є особистісний розвиток учня і збагачення його емоційно-естетичного досвіду під час сприймання та інтерпретації творів музичного мистецтва і музично-практичної діяльності, а також формування ціннісних орієнтацій, потреби в творчій самореалізації та духовно-естетичному самовдосконаленні.

Загальна мета конкретизується в основних завданнях, які спрямовані на формування освітніх компетенцій:



  • формування культури почуттів, збагачення емоційно-естетичного досвіду, розвиток універсальних якостей творчої особистості (загальнокультурна компетенція);

  • опанування вокально-хоровими вміннями та навичками - здатності керуватися набутими музичними знаннями та вміннями у процесі самостійної діяльності та самоосвіти (предметна компетенція та компетенція особистісного самовдосконалення);

  • формування здатності сприймати та інтерпретувати музичні твори, висловлювати особистісне ставлення до них, аргументуючи свої думки, судження, оцінки (комунікативна компетенція);

  • формування уявлень про сутність, види та жанри музичного мистецтва, особливості його інтонаційно-образної мови, засвоєння основних музичних понять та відповідної термінології – пізнання навколишнього світу засобами музичного мистецтва (інформаційна та навчально-пізнавальна компетенції);

  • виховання ціннісних орієнтацій у сфері музики, музичних інтересів, смаків і потреб; розвиток загальних і музичних здібностей, творчого потенціалу особистості (ціннісно-сенсова компетенція);

  • розуміння учнями зв’язків музики з іншими видами мистецтва, з природним і культурним середовищем життєдіяльності людини (загальнопредметна та загальнокультурна компетенції).

Характеристика структури навчальної програми


Програма реалізує домінантну змістову лінію “Музичне мистецтво” Державного стандарту і включає такі основні змістові блоки:

1/ художньо-естетичне сприймання музики українських і зарубіжних композиторів у широкому діапазоні її видів, жанрів і форм (народної і професійної; хорової, симфонічної, вокальної, інструментальної, вокально-інструментальної тощо) та інтерпретація інтонаційно-образного змісту прослуханих творів у процесі колективних обговорень і дискусій;

2/ набуття вокально-хорових навичок у процесі виконання пісень (народних і композиторських (класичних і сучасних); спів із супроводом та без нього;

3/ елементи гри на музичних інструментах (ритмічний супровід до пісень тощо);

4/ елементи імпровізації (вокальної, інструментальної, ритмічної, пластичної); застосування музики як засобу комунікації та творчого самовираження особистості;

5/ практичне засвоєння основних музичних понять та необхідної музичної термінології, усвідомлення особливостей музичної мови, специфіки вираження художньої інформації в музиці;

6/ опанування музики у зв’язках із іншими видами мистецтва для глибшого розуміння специфіки її образної мови та загальних закономірностей художнього відображення дійсності та внутрішнього світу людини у мистецтві.

Структурними особливостями програми є розподіл змісту на теми розділів і семестрів. Передбачено впровадження монотематичних уроків, присвячених творчості окремого видатного композитора або його відомого твору.


Тематична структура програми, зумовлена логікою її розгортання:

Клас

Кількість годин

5 клас. Музика та інші види мистецтва


35 (з них 4 год. – резервний час)

Тема 1.Музика і мистецтво слова

16

Тема 2.Музика і візуальні образи

19

6 клас. Музика і духовний світ людини

35 (з них 4 год. – резервний час)


Тема 1. Музика як мова почуттів

16

Тема 2.Я і музика

19

7 клас. Палітра музичних образів


35 (з них 4 год. – резервний час)

Тема 1.Образний зміст музики

16

Тема 2.Композиція музичного твору

19

8 клас. Музичне мистецтво і сучасність


35 (з них 4 год. – резервний час)

Тема 1.Відлуння епох в музичному мистецтві

16

Тема 2.Музика в діалозі з сучасністю

19

У змісті програми 5-го класу акцентуються зв’язки музики з мистецтвом слова і візуальним мистецтвом, поняття синтезу мистецтв (у храмі, театрі, кінематографі), особливості вокальної та інструментальної, програмної і непрограмної музики на прикладі творів різних жанрів (пісня, кантата, опера, балет, симфонія, соната тощо). Зіставлення і порівняння музичних, літературних і візуальних образів сприяє розвитку асоціативного мислення учнів, поліхудожнього виховання.

Зміст програми 6-го класу розкриває духовний світ людини, багатство її почуттів та емоцій, відображених у музичних образах, на прикладі творів різних жанрів поліфонічної та гомофонно-гармонічної музики; надає учням можливість спостереження за власними думками, переживаннями, відчуттями у процесі сприймання і виконання музичних творів, осмислення своїх інтересів, духовних потреб, світосприйняття.

Зміст програми 7-го класу розкриває зв’язки музики з життям через опанування інтонаційного-образного змісту музичних творів та усвідомлення понять “стиль, драматургія, композиція, форма”.

Зміст програми 8-го класу розкриває соціокультурне значення музичного мистецтва в різні епохи, роль музики в сучасній культурі.

Особливості організації навчально-виховного процесу

Музичне мистецтво має стати відкритою інтонаційно-образною моделлю входження людини у світ культури не лише завдяки його пізнанню, але й індивідуальному емоційному переживанню. Щоб зняти існуючі бар’єри у спілкуванні учнів з музикою, поряд із оновленням змісту освіти необхідно змінити педагогічні технології з інформативних на діалогічні, спрямовані на підвищення духовно-творчого потенціалу навчально-виховного процесу. Пріоритетною має стати діалогова стратегія педагогічної взаємодії (діалог з митцем, внутрішній діалог), забарвлена позитивними емоційно-естетичними переживаннями, захопленням музичною діяльністю.

Інтерпретація музичних творів передбачає пошук учнями в музиці особистісно значущих смислів, співзвучних власному духовному світові.

Таким чином, організаційно-методична система викладання музичного мистецтва в загальноосвітній школі має спрямовуватися на розвиток таких якостей учнів, як самостійність, творчість, критичність, толерантність, забезпечувати умови для самореалізації та духовно-естетичного самовдосконалення, нейтралізовувати зовнішні антихудожні впливи середовища.

Під час опанування музичного мистецтва активізується потенціал внутрішньої предметної інтеграції елементів змісту, а також зв’язки музики з усіма предметами й курсами, які входять до освітньої галузі “Естетична культура” та споріднених гуманітарних освітніх галузей (мова, література, історія, етика тощо).

Перелік творів для сприймання та виконання є орієнтовним. Його можна змінювати, використовуючи варіативний та етнорегіональний матеріал (у межах 10%).


Під час поурочного розподілу тематичного змісту передбачено резервний час, який може використовуватися для проведення узагальнюючих уроків, зокрема, уроків-концертів, тематичної атестації тощо.

Основним видом домашніх завдань з предмета мають бути завдання на слухання та інтерпретацію музики в оточуючому культурному середовищі.



З метою реалізації завдань навчальної програми з музичного мистецтва та їх доповнення щодо посилення практичної спрямованості навчально-виховного процесу доцільно організовувати відвідування музичних театрів, філармоній, концертних залів, літературних та художніх музеїв; вивчення і відтворення елементів народних обрядових свят з урахуванням регіональних особливостей, умов та місцевих традицій.
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з музичного мистецтва

Рівні

навчальних

досягнень

Бали

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

І. Початковий

1

Учень сприймає та виконує музичні твори на частковому рівні, небагатослівно їх характеризує, демонструє слабо сформоване художньо-образне мислення, елементарні навички та вміння у практичній музичній діяльності.




2

Учень володіє незначною частиною тематичного матеріалу, має слабо сформований рівень сприйняття музичних творів, виявляє певні вміння та навички, володіє незначною частиною спеціальної музичної термінології, словниковий запас дозволяє викласти думку на елементарному рівні.




3

Учень здатний сприймати та виконувати окремі фрагменти музичних творів з конкретним образно-художнім змістом, знає незначну частину музичного тематичного матеріалу; послуговуючись обмеженим термінологічним та словниковим запасом.

ІІ. Середній

4

Учень здатний сприймати та виконувати музичні твори на репродуктивному рівні, але не розуміє художньо-образної сфери музичних творів; застосування знань та спеціальної музичної термінології на практиці задовільне.




5

Учень володіє навичками й уміннями, які дають змогу проаналізувати чи виконати окремі музичні твори, котрі мають художньо конкретну словесну, понятійну основу; але не завжди вміє інтерпретувати музичні твори, які вимагають абстрактного художнього мислення; виявляє недостатнє знання спеціальної музичної термінології; словниковий запас небагатий.




6

Учень здатний сприймати і відтворювати значну частину музичного матеріалу, але має слабо сформоване художнє мислення, не завжди послідовно та логічно характеризує музичні твори, його розповідь потребує уточнень і додаткових запитань; учень виявляє знання і розуміння основних тематичних положень, але не завжди вміє самостійно зробити порівняння, висновок щодо прослуханої чи виконаної музики.

ІІІ. Достатній

7

Учень здатний сприймати та виконувати музичні твори, але робить непереконливі висновки, непослідовно викладає свої думки, допускає термінологічні помилки; учень знає найважливіший тематичний музичний матеріал, але знання нестійкі; спостерігаються помітні позитивні зміни у музичній діяльності учня.




8

Учень уміє сприймати і виконувати музичні твори, досить повно аналізує художньо-образний зміст твору, але має стандартне мислення, йому бракує власних висновків, асоціацій, узагальнень, не завжди вміє поєднувати музичні твори та життєві явища; недостатньо володіє спеціальною музичною термінологією при аналізі музичних явищ.




9

Учень виявляє достатнє засвоєння тематичного музичного матеріалу, але допускає несуттєві неточності у використанні спеціальної музичної термінології, які потребують зауваження чи коригування, трапляються поодинокі недоліки у виконанні музичного твору і художньо-образному оформленні своїх роздумів щодо прослуханої музики; не завжди самостійно систематизує та узагальнює музичний матеріал.

ІV. Високий

10

Учень має міцні знання програмового матеріалу, але, аналізуючи музичні твори, допускає неточність у формулюваннях та спеціальній музичній термінології, не завжди обґрунтовано може довести свою думку щодо музичних явищ, йому важко виконати окремі фрагменти музичного твору. Вказані неточності може виправляти самостійно.




11

Учень володіє тематичним музичним матеріалом у межах програми, вміє використовувати набуті знання, уміння і здібності у нових музичних завданнях, демонструє знання спеціальної музичної термінології, їх усвідомлення та міцність, уміння систематизувати, узагальнювати, інтерпретувати музичні твори, асоціювати їх з творами інших мистецтв та життєвими явищами, застосовувати здобуті знання у музичній діяльності.




12

Учень має ґрунтовні знання тематичного музичного матеріалу у межах програми, здатний узагальнювати, сприймати та виконувати музичні твори, застосовувати асоціативні зв’язки між музичними творами, творами інших мистецтв та життєвими явищами; свідомо використовувати спеціальну музичну термінологію у роздумах, висновках та узагальненнях щодо прослуханого чи виконаного твору, пропонує нетипові, цікаві художньо-творчі уявлення; рівень світосприйняття і світовідчуття мистецького мислення достатньо високий; самостійно використовує набуті знання, уміння та здібності в музичній діяльності.



Зміст

навчального матеріалу та державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

5 клас “Музика та інші види мистецтва”

(35 год. (1 год. на тиждень), з них 4 год. – резервний час)

Зміст навчального матеріалу


Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Тема 1: Музика і мистецтво слова (16 год.)

Розкриття широкої палітри зв’язків музики з літературою через споріднені за характером образи. Порівняння музичних та літературних творів, які відображають різноманітні явища життя, зокрема, на прикладах вокальних (пісня, пісня-романс), хорових (кантата), та музично-сценічних (опера, балет, мюзикл) жанрів. Виконання народних та композиторських пісень, які розкривають основні завдання теми. Розвиток вокально-хорових навичок. Імпровізація простих мелодичних зворотів та ритмічного супроводу до пісень. Інтерпретація змісту прослуханих та виконаних музичних творів, вираження власного емоційно-естетичного ставлення до них. Виявлення специфіки образної мови музичного мистецтва у порівнянні з образною мовою літератури. Засвоєння основних музичних понять і термінів: вокаліз, кантата, мюзикл, лібрето, сценарій. Усвідомлення явища синтезу музичного та літературного мистецтв у театрі і кінематографі.



Орієнтовний матеріал для сприймання:

С.Рахманінов. Вокаліз, Л.Ревуцький. Пісня, Р.Савицький. Варіації та тему пісні “Їхав козак за Дунай”, М.Лисенко. Кантата “Радуйся, ниво неполитая” (5ч. “Оживуть степи, озера”), М.Лисенко. Інтродукція з опери “Тарас Бульба”, В.А. Моцарт. Хор “”Звідки приємний та ніжний той дзвін” з опери “Чарівна флейта”, С.Прокоф’єв. Фрагменти з балету “Попелюшка” (“Па-де-шаль”, “Аморозо”), українська народна пісня “Журавель”, П.Чайковський. Фрагмент 4ч. симфонії №2, українська народна казка “Чарівна скрипка”, закарпатські народні мелодії, грузинська народна казка “Чонгуріст”, грузинська народна мелодія, І.Крилов. Байка “Квартет”, В.Барвінський. Квартет для 2-х скрипок, альта і віолончелі (2ч.), К.Паустовський. “Старий кухар”, В.А.Моцарт. Концерт для ф-но з оркестром № 23 (фрагменти), В.Короленко. “Сліпий музикант”, Р.Роджерс. Фрагмент з к/ф “Звуки музики”.



Варіативний матеріал для сприймання:

В.Барвінський. Пісня без слів, Л.Бетховен. Обробка пісні “Їхав козак за Дунай”, С.Гулак-Артемовський. Фінал опери “Запорожець за Дунаєм”, П.Чайковський. Фрагменти з балету “Лускунчик, Л.Глібов. Байка “Музики”, В.Короленко. “Сліпий музикант” (епілог), П.Чайковський. “Імпровізація”, Л.Бетховен. Увертюра “Коріолан” (фрагмент, фортепіано), Л.Толстой. Сцена балу з роману “Війна і мир”, С.Прокоф’єв. Вальс з опери “Війна і мир”.

Орієнтовний матеріал для виконання:

О.Антоняк. “Ода пісні”, С.Климовський. “Їхав козак за Дунай”, українська народна пісня “Засвіт встали козаченьки”, О.Янушкевич. “Веселкова пісня”, норвезька народна пісня “Чарівний смичок”, А.Житкевич. “Все це потрібно мені”, українська народна пісня “Ой на горі та й женці жнуть”, Р.Роджерс. “До-ре-мі” (з к/ф “Звуки музики”).



Варіативний матеріал для виконання:

Б.Фільц. “Любимо землю свою”, О.Семенов. “Звучи, рідна мово”, І.Кириліна. “Пісенька”, В. Книш. “Запорожців слава”, українська народна пісня “Ой, на горі жита много”, українські колядки та щедрівки, М.Балема. “Ми вірні друзі”, А.Мігай. “Казковий бал”, В. Книш.“Щедрий вечір”, Н. Красоткіна. “Прекрасні звертання”.



Узагальнення теми.


Учень спостерігає:

  • за інтонаційно-образним розвитком музики та виявляє спільне і відмінне між музикою та літературою у відображенні навколишнього світу;

розпізнає:

  • основні засоби виразності, основні музичні жанри та їх особливості у втіленні життєвого змісту;

порівнює:

  • твори різних жанрів та

образну мову музичних і літературних творів;

характеризує:

  • особливості вираження життєвого змісту вокальними (пісня, пісня-романс), хоровими (кантата) та музично-сценічними (опера, балет, мюзикл) жанрами;

- особливості гри на різних музичних інструментах;

наводить приклади:

  • вокальної та

інструментальної музики, взаємопроникнення різних видів мистецтв у відображенні життєвих образів;

виразно виконує:

  • народні та композиторські пісні;

дотримується правил:

  • фразування і дихання під час виконання музики;

імпровізує:

- прості мелодичні звороти, ритмічний супровід до пісень;



інтерпретує:

- зміст прослуханих та виконаних музичних творів;



висловлює судження про:

  • специфіку інтонаційно-

образної мови музики у порівнянні з іншими видами мистецтв;

  • єдність музики і слова;

  • художньо-образну палітру

українського пісенного фольклору та його життєвий зміст;

виражає та обґрунтовує:

власне емоційно-естетичне ставлення до музичних та літературних образів.



Тема 2: Музика та візуальні образи (19 год.)

Виявлення зв’язків музики з образотворчим мистецтвом через споріднені емоційні настрої, виражені в художніх творах, які відображають різноманітні життєві явища. Характеристика засобів виразності програмної музики, особливостей духовної музики у вираженні життєвого змісту. Виконання пісень, які розкривають основні завдання теми. Розвиток вокально-хорових навичок. Імпровізація простих мелодичних зворотів та ритмічного супроводу до пісень. Інтерпретація змісту прослуханих та виконаних музичних творів, вираження власного емоційно-естетичного ставлення до них. Порівняння творів пейзажного живопису та пасторальної музики, героїчних образів в музичному та образотворчому мистецтві. Виявлення специфіки інтонаційно-образної мови музичного мистецтва у порівнянні з мовою образотворчого мистецтва. Засвоєння основних понять і термінів: програмна та непрограмна музика, духовна музика, імпресіонізм у мистецтві. Поглиблення розуміння синтезу мистецтв у храмі та їх впливу на духовний світ людини.



Орієнтовний матеріал для сприймання:
А. Вівальді. “Зима” з циклу концертів “Пори року”, Г.Свиридов. Фрагмент “Співа зима, агукає” з кантати “Поема пам’яті Сергія Єсеніна”, І.Грабар. “Лютнева блакить”, Й.Бокшай. “Зима”, Ю.Щуровськай. “Після перегляду Куїнджі“, А.Куїнджі. “Місячна ніч на Дніпрі”, І.Карабиць. І симфонія “П’ять пісень про Україну” (ІІ ч. “Дума”), Л.Жемчужніков. “Кобзар на шляху”, О.Бородін. Симфонія №2 “Богатирська” (І ч., експозиція), В.Васнєцов. “Богатирі”, Л.Бетховен. Симфонія № 3 “Героїчна” (І ч., експозиція), Й.Пінзель. “Святий Юрій на здибленому коні поражає дракона” на аттику собору св.Юра у Львові, М.Лисенко. Опера “Тарас Бульба” (сцена “Запорізька Січ”), М.Дерегус. “Тарас Бульба на чолі війська”, українська народна пісня “Думи мої, думи мої”, Т.Шевченко. “Автопортрет”, М.Божій “Думи мої, думи…”, Пам’ятник Тарасові Шевченку в Каневі (фото), українська народна пісня “Ой, піду я лугом”, К.Трутовський. “Кобзар над Дніпром”, І.Стравінський. Балет “Весна священна” (фрагмент), О.Шовкуненко. “Весна. Конча Заспа”, Рафаель Санті. “Сікстинська мадонна”, Ф.Шуберт. “Ave Maria”, Ікона Вишгородської (Володимирської) Богоматері, А.Ведель. Херувимська, українські писанки (зразки), Леся Дичко. Варіації для ф-но “Українські писанки”, Фотоілюстрація Володимирського собору в м. Києві, С.Рахманінов. Прелюд до дієз мінор, К.Моне. “Враження. Схід сонця”, К Дебюссі. Сюїта “Море” (1ч. “На морі від зорі до полудня”), Й Бокшай. “Верховина”, Ю Щуровський. Маленька українська симфонія (ч.3 “Закарпатська картина”), М Крищенко. “Їхав козак на війноньку”, українська народна пісня “Їхав козак на війноньку”, К.Білокур. Квіти над тином, І Карабиць. Прелюдія.

Варіативний матеріал для сприймання:

К Данькевич. Арія Богдана з опери “Богдан Хмельницький”, М.Івасюк. “В’їзд Богдана Хмельницького в Київ”, В.Барвінський. “Лірницька пісня”, Л.Позен. “Лірник з поводирем“, українська народна пісня в обробці А Кос-Анатольського “Ой ти, дівчино, з горіха зерня…”, В.Маковський “Українська дівчина”, В.Гартман. “Міські ворота в Києві”, М.Мусоргський. “Богатирські ворота” з фортепіанної сюїти “Картинки з виставки”, І.Айвазовський. “Чорне море”, “Хвиля”, М.Римський-Корсаков. “Окиян – море синєє” з опери “Садко”.



Орієнтовний матеріал для виконання:
О Янушкевич. “Біла казка”, М.Гайворонський. "Йде січове військо", О.Бородін. Симфонія “Богатирська” (мелодія головної теми), О.Жилінський. “Пісенька джури”, українська народна пісня “Думи мої, думи мої”, Ю.Чичков. “Мама”, Ю. Шевченко. “Писанки”, В. Раковський. "В долонях рідної землі", О.Янушкевич. “Літо золоте”.

Варіативний матеріал для виконання:

Б.Фільц. “На зеленому горбочку”, Т.Попатенко. “Шпак на чужині”, українська народна пісня “Ой, при лужку, при лужку”, М. Балема. “Ой там, на вигоні”, З Майстрова. “Я малюю море”, Г.Гладков-Югін. “Про картини”, українська народна пісня “Ой, ходила дівчина бережком”.



Узагальнення теми.


Учень спостерігає:

  • за інтонаційним розвитком

музики;

розпізнає:

  • виражальні особливості симфонічної, та камерно-інструментальної музики;

порівнює:

  • музичні та візуальні образи у втіленні ними життєвих явищ;

характеризує:

  • засоби виразності

програмної та непрограмної музики;

  • особливості духовної музики;

наводить приклади:

  • емоційно-образного

співзвуччя музичних та візуальних творів;

інтерпретує:

- зміст музичних та художніх творів, використовуючи спеціальну термінологію;



виразно виконує:

- пісні українських та зарубіжних композиторів;



імпровізує:

- прості мелодичні звороти, ритмічний супровід до пісень;



дотримується правил:

- ансамблевого виконання музичних творів;



висловлює судження про:

  • взаємозв’язок музично-інтонаційних та візуальних образів,

  • програмну та непрограмну музику і специфіку відображення нею життєвого змісту;

обґрунтовує:

  • власне розуміння специфіки

змісту творів музичного та образотворчого мистецтва;

виявляє:

- готовність до використання набутих предметних компетенцій у процесі творчої самореалізації.






Смотрите также:
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів „Музичне мистецтво
153.38kb.
1 стр.
Програма фахових вступних випробувань на напрям "Музичне мистецтво"
69.53kb.
1 стр.
Музичне мистецтво
550.92kb.
4 стр.
Музичне мистецтво
462.86kb.
4 стр.
«музичне мистецтво». Пояснювальна записка
386.34kb.
1 стр.
Музичне мистецтво
168.72kb.
1 стр.
Художньо-естетичний цикл навчальних дисциплін та „основи здоров’Я” Музика та музичне мистецтво. Художня культура
157.75kb.
1 стр.
Особливості викладання дисциплін художньо-естетичного циклу у новому навчальному році дисципліни художньо-естетичного циклу, до яких ми відносимо «Музичне мистецтво»
131.23kb.
1 стр.
Методичні рекомендації по використанню ппз при проведенні уроку та при самостійній роботі учнів 2007 зміст
317.65kb.
1 стр.
Методичні рекомендації по використанню ппз при проведенні уроку та при самостійній роботі учнів 2007 зміст
260.58kb.
1 стр.
Мистецтво 1-4 класи загальноосвітніх навчальних закладів пояснювальна записка
512.57kb.
4 стр.
Образотворче мистецтво 1-4 класи загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка
538.44kb.
7 стр.