Главная страница 1страница 2страница 3
Оздоровчий біг як джерело зміцнення здоров'я в

системі самостійних занять учнів

(Методичний посібник для працівників фізичного виховання ПТНЗ)
Програма з фізичного виховання в ПТНЗ передбачає дві години занять на тиждень. Враховуючи нові стандарти кількість годин з предмету недостатня для оптимального рухового режиму необхідного для гармонійного розвитку підростаючого організму. Виникає потреба більше уваги приділяти організації з учнями самостійних занять фізкультурою і спортом. З приводу цього спеціалістам з фізичного виховання необхідно давати знання учням відносно форм самостійних занять, видів спорту, організації занять, на методичних порад щодо їх проведення. Рекомендуємо інформаційний та методичний матеріал, яким можуть скористатися керівники та викладачі фізвиховання, вихователі гуртожитку, класні керівники, керівники гуртків щодо організації самостійних занять оздоровчим бігом учнів ПТНЗ.

Цей матеріал допоможе вам правильно використовувати оздоровчий біг як джерело зміцнення здоров'я.



Упорядкував Лісовський В.Р.

методист НМЦ ПТО в Чернігівській області
Формування людини на всіх етапах його еволюційного розвитку проходило в нерозривному зв'язку з активною м'язовою діяльністю. Організм людини розвивається в постійному русі. Сама природа розпорядилася так, що людині необхідно розвивати свої фізичні здібності.

Дитина ще не народився, а його майбутній розвиток вже взаємопов'язане з руховою активністю. Потреба в русі є характерною особливістю зростаючого організму.

На жаль, доросла людина відчуває значно меншу потребу в рухах, ніж молодий організм, що росте. Але рух необхідно, як їжа і сон. Недолік їжі і сну вловлюється організмом, викликаючи цілий комплекс негативних почуттів відчуттів.

Рухова ж недостатність проходить зовсім непоміченою, а нерідко супроводжується навіть почуттям комфорту. При дефіциті рухової активності знижується стійкість організму до застуди і дії хвороботворних мікроорганізмів. Особи, які ведуть малорухливий спосіб життя, частіше страждають захворюваннями органів дихання і кровообігу.

Зниження рухової активності у поєднанні з порушенням режиму харчування і неправильним способом життя призводить до появи надлишкової маси тіла за рахунок відкладення жиру в тканинах.

Величезна кількість людей різного віку займаються фізичною культурою для того, щоб поліпшити самопочуття, зміцнити здоров'я, стати сильними, спритними, витривалими, мати струнку фігуру, добре розвинені м'язи. Заняття фізичною культурою - це як би компенсація за те, що ми позбавлені таких природних фізичних дій, як біг, стрибки, плавання, ходьба і т. д.

Виконуючи фізичні вправи, людина потрапляє у світ нових відчуттів, позитивних емоцій, знаходить гарний настрій, бадьорість, життєрадісність, відчуває приплив сил.

Медичною наукою встановлено, що систематичні заняття фізичною культурою, дотримання правильного рухового і гігієнічного режиму є потужним засобом попередження багатьох захворювань, підтримання нормального рівня діяльності і працездатності організму.

При виконанні фізичних вправ від працюючих м'язів, суглобів і зв'язок в центральну нервову систему, зокрема, в кору головного мозку, надходить велика кількість сигналів, які, у свою чергу, з центральної нервової системи направляються до всіх внутрішніх органів - до серця, легенів, м'язів і т.д. Відбувається почастішання серцевої діяльності і дихання, збільшується швидкість потоку крові по судинах, підвищується артеріальний тиск, посилюється обмін речовин. Ступінь зміни діяльності внутрішніх органів залежить від характеру роботи: чим складніше і інтенсивніше м'язовий рух, тим більше виражені зміни внутрішніх органів.

Регулярні заняття фізичними вправами, особливо у поєднанні з дихальною гімнастикою, підвищують рухливість грудної клітки і діафрагми. У тих хто займається фізичними вправами, дихання стає рідшим і глибоким, а дихальна мускулатура - міцнішою і витривалою. При глибокому і ритмічному диханні відбувається розширення кровоносних судин серця, в результаті чого поліпшується живлення і постачання киснем серцевого м'яза.

Під впливом регулярних занять фізичними вправами м'язи людини збільшуються в об’ємі, стають сильнішими, підвищується їх пружність; в м'язах у кілька разів збільшується кількість функціонуючих капілярів, які знаходяться в стані спокою і через них кров не проходить. При м'язових скороченнях капіляри відкриваються, у них починається посилений рух крові. У результаті цього зменшується венозний застій, збільшується загальна кількість циркулюючої крові і поліпшується доставки кисню до органів і тканин.

Від того, як і скільки ми рухаємося, в значній мірі залежить стан нашого здоров'я. Крім того, вплив рухової активності на наш настрій і розумову працездатність часто буває більше, ніж це здається на перший погляд. На жаль, програмою з фізичного виховання в ПТНЗ передбачено дуже мало часу для занять фізичною культурою. Щоденна порція фізичних вправ повинна стати для учня такою ж необхідністю, як ранковий туалет, як чищення зубів. Але перш учні повинні знати, що для нормального функціонування організму кожній людині необхідний певний мінімум рухової активності. З цього виникає необхідність самостійних систематичних занять фізичною культурою і спортом.

Не так давно фахівці визначили, скільки часу потрібно відводити фізичним вправам, щоб досягти певного ефекту. Ці вимоги були вироблені в результаті багаторічної дослідницької роботи. Виявляється, потрібно не так вже й багато. Ось три головних принципи, які легко запам'ятати:

1. Тренуйтеся через день або хоча б три рази на тиждень.

2. Тренуйтеся безперервно протягом 20 хвилин.

3.Тренуйтеся енергійно, але стежте за своїм диханням.

Планування самостійних занять фізичними вправами спрямовано на досягнення єдиної мети, яка стоїть перед учнями всіх медичних груп, - збереження хорошого здоров'я, підтримання високого рівня фізичної і розумової працездатності. Рекомендується заняття фізичними вправами завжди проводити на відкритому повітрі, повністю використовувати фактори загартовування - сонце, свіже повітря.

Оздоровчий біг є однією з найкращих і доступних форм самостійних занять фізичною культурою. Завдяки природності і простоті рухів, можливостям проводити тренування практично в будь-яких умовах і в процесі занять домагатися значного розширення функціональних можливостей, біг в останні роки став масовим захопленням у багатьох країнах світу. Щоб підвищити ефективність занять, необхідно освоїти раціональну техніку, навчитися правильно дозувати тривалість і швидкість бігу.

Помилки в техніці бігу (порушення в поставі, неправильна постановка спини та ін.) можуть викликати хворобливі відчуття окремих м'язових груп, сухожиль, суглобів ніг, спини. Щоб уникнути цих явищ, необхідне правильне виконання бігових рухів, а також наявність спортивного взуття з пружною підошвою. Тулуб при бігу тримається прямо або має незначний нахил вперед, плечі опущені і розслаблені, руки без напруги рухаються вперед - назад, нога ставиться на грунт м'яким, загрібаючим рухом на зовнішній звід стопи. Якщо це викликає труднощі, можна здійснювати постановку стопи з п'яти з подальшим перекатом на носок. Нога повинна торкатися грунту за 20-25 см попереду проекції центра ваги. Уникайте "натиканія" на ногу або "ударної" постановки ноги. Біговий крок повинен бути легким, пружним, з мінімальними вертикальними і бічними коливаннями. Тривалість і швидкість бігу визначається в залежності від рівня підготовки учня і поставлених завдань: поліпшення функціональної підготовки або досягнення певних результатів. Досвід показує, що, тренуючись 3-4 рази на тиждень навіть з мінімальним обсягом навантажень можна добитися істотного поліпшення функціонального стану серцево-судинної і дихальної систем.

Під впливом регулярних занять бігом у всіх системах організму відбувається функціональна перебудова. У осіб, що займаються оздоровчим бігом, відбувається більш інтенсивна перебудова кісток. Активізація діяльності м'язів при заняттях оздоровчим бігом призводить до підвищення активності всіх обмінних процесів.

Біг - найбільш доступний вид занять фізичною культурою, так як не вимагає спеціально обладнаних залів, і займатися бігом може людина практично будь-якого віку. Однак варто знати і про вимоги методики:

- бігом слід займатися свідомо і активно, тобто розуміти загальну мету і завдання занять, аналізувати і контролювати свої дії;

- бігом слід займатися систематично, тобто дотримувати послідовність, регулярність занять, оптимально чергувати фізичні навантаження і відпочинок;

- необхідно правильно дозувати фізичне навантаження з урахуванням віку, статі, стану здоров'я, фізичної підготовленості, індивідуальних особливостей;

- потрібно займатися безперервно і тривало, а саме, будувати заняття як цілорічний і багаторічний процес, зберігаючи спрямованість на оздоровчий ефект;

- поєднувати біг з іншими фізичними вправами;

- оптимально використовувати природні фактори - сонце, повітря, воду;

- дотримуватися при цьому правил особистої гігієни.

Розглянемо дозування фізичних навантажень. Критеріями дозування фізичного навантаження при заняттях оздоровчим бігом є: тривалість бігу, швидкість, дистанція бігу.

Заняття оздоровчим бігом бажано проводити в парку, в сквері, лісі, на стадіоні, набережній або тихій вулиці. Не рекомендується бігати по дорогах і міських вулицях з інтенсивним рухом транспорту, де в повітрі міститься велика кількість шкідливих вихлопних газів.

Приступаючи до занять, для контролю за дистанцією весь маршрут потрібно розбити на відрізки по 50-100 м. Зробити це просто за допомогою кроків. У перший час новачкам зручно проводити заняття на біговій доріжці стадіону, де легко здійснювати контроль за дистанцією.

Фізичне навантаження викликає підвищення частоти пульсу. Між інтенсивністю фізичної активності і величиною пульсу є пряма залежність - чим інтенсивніше навантаження, тим частіше пульс. Тому для контролю за інтенсивністю фізичного навантаження слід навчитися самостійно визначати пульс.

Краще за все визначати пульс в області сонної артерії. Пульс вимірюється відразу після закінчення бігу, ходьби або гімнастичного вправи (бажано це зробити не пізніше, ніж через 2-3 сек.)

Показник пульсу за 10 сек множиться на 6. Наприклад, якщо відразу після закінчення бігу пульс за 10 сек складав 22, значить ЧСС дорівнює 132 в хвилину.

З перших занять оздоровчим бігом треба послідовно і терпляче вчитися правильно, дихати. Оволодіти технікою правильного дихання повинна кожна людина.

У спокої і, особливо під час бігу при неправильному диханні утруднюється кровообіг, адже повною мірою не включається в роботу "дихальний насос", знижується рівень насичення крові киснем, порушується обмін речовин.

Правильно дихати - це, значить, дихати вільно, глибоко, включаючи в роботу всі дихальні м'язи, вдих і видих робити через ніс.

Особливе значення для людини має дихання через ніс. Людина завжди повинна намагатися дихати через ніс.

За допомогою носового дихання можна контролювати величину фізичного навантаження. Якщо під час оздоровчого бігу дихати через ніс неможливо і доводиться дихати через рот, значить, навантаження на організм є вище граничнодопустимої. У цьому випадку необхідно знизити швидкість бігу. Якщо після зниження швидкості бігу дихати через ніс все ж таки важко, то слід перейти на ходьбу.

У деяких людей дихання через ніс викликає значні труднощі, особливо під час фізичного навантаження. У цьому випадку під час бігу можна дихати через ніс і напіввідкритий рот одночасно.

Фізичні вправи - це тільки елемент оздоровчих заходів.

Всім, хто займається оздоровчим бігом, потрібно обов'язково знати і дотримуватися правил особистої гігієни. Дотримання правил особистої гігієни сприяє підвищенню ефективності занять. Особиста гігієна включає в себе - гігієну одягу та взуття, раціональний режим дня, догляд за порожниною рота і тілом, відмова від шкідливих звичок.

Одяг для занять оздоровчим бігом повинен бути зручним, легким, в міру теплим, не утрудняти рухів. Крім того, він повинен бути повітропроникним, гігроскопічним, еластичним і володіти незначною водостійкістю. Втім, вимогам найкраще відповідає одяг з бавовняної або вовняної тканини. Спортивна синтетична одежа вкрай шкідлива, оскільки вона створює на поверхні тіла статичне електричне поле, тим самим, погіршуючи гігієнічні умови занять.

Спортивне взуття повинне бути легким, міцним, зручним, еластичним, відповідати розміру ноги і добре захищати стопу від пошкоджень. Не можна користуватися тісним взуттям, тому що при цьому порушується кровообіг, що сприяє підвищенню пітливості та охолодженню ніг, відбувається деформація стопи, утворюються потертості і мозолі. При необхідності у взуття вкладають повстяні, хутряні, фетрові або поролонові устілки.

Займатися оздоровчим бігом можна вранці натщесерце або ввечері.

Якщо заняття проводяться зранку, то перед їх початком необхідно вмитися і почистити зуби. Вечірні заняття повинні проводитися не раніше, ніж через 1,5-2 години після прийому їжі і не пізніше ніж за 1-2 години до сну.

Проводити заняття на свіжому повітрі можна при температурі повітря не нижче -20°С. При більш низькій температурі доцільно провести заняття в приміщенні, замінивши біг гімнастичними вправами і бігом на місці.

Після кожного заняття через 10-15 хв. потрібно прийняти душ, який заспокоює нервову систему, очищає шкіру, покращує кровообіг.

Щоденне застосування гарячого душу з милом не рекомендується, так як це призводить до знежирення, підвищеному лущення, сухості шкіри.

Не рекомендується після занять приймати холодний душ. Холодний душ без попереднього загартовування організму може викликати простудні захворювання.

З самого початку занять оздоровчим бігом необхідно вчитися пізнавати себе, аналізувати причини своєї бадьорості або млявості, поганого чи хорошого самопочуття - тобто проводити самоконтроль.

Показники самоконтролю бажано заносити у щоденник, який потрібно вести щодня, включаючи дні відпочинку. Прийоми самоконтролю повинні бути простими і доступними. У нього повинні входити: сон, апетит, бажання займатися бігом, порушення режиму, пульс, маса тіла. Всі ці аспекти повинні враховуватися при самостійних заняттях, тому що це допоможе простежити ефективність чи неефективність ваших занять.

Займатися бігом не можна тим, хто страждає такими захворюваннями, як серцева недостатність, стенокардія, гіпертонічна хвороба, серцеві вади, бронхіальна астма, хронічний бронхіт і т. д. У будь-якому випадку необхідно порадитися з лікарем-спеціалістом.

Існує багато різних програм заняття оздоровчим бігом, кожна з яких має свої переваги і недоліки. Тому, перш ніж приступити до самостійних занять, слід вивчити пропоновані нижче програми і вибрати одну з них залежно від статі, віку, професії, стану здоров'я, індивідуальних особливостей та ін.



Програма занять К. Купера (1970). Програми самостійного оздоровчого бігу американський лікар Кенет Купер розробив для масового користування і назвав аеробікою, адже метою програми є збільшення максимального споживання кисню на основі підвищення функціональних можливостей серцево-судинної і дихальної систем.

Приступаючи до самостійних занять оздоровчим бігом, Купер пропонує спочатку визначити ступінь фізичної підготовленості за допомогою 12-хвилинного або 2,5-кілометрового тестів, 12-хвилинний тест включає в себе подолання бігом максимально можливої відстані, 2,5-кілометровий тест є спрощеним варіантом 12-хвилинного. Він полягає в подоланні бігом в максимально короткий час відстані 2,5 км і застосовується тільки для чоловіків. Тести проводяться на рівній місцевості, наприклад, на стадіоні. Зазначені тести вимагають значних зусиль. Тому К.Купер попереджає, що тестування можна проводити лише після дозволу лікаря. Після тестування встановлюється різна ступінь підготовленості, і тренуватися слід відповідно за програмою, що відповідає вашим можливостям, вашому ступеню підготовленості. Для забезпечення безпеки тренування необхідно стежити за пульсом. Перед початком Купер рекомендує п'ятихвилинну розминку. І тільки потім безпосередні заняття оздоровчим бігом.



Програма занять С. Розенцвейга (1982). Для початківців займатися оздоровчим бігом американський доктор Розенцвейг рекомендує спочатку освоїти ходьбу і лише після того, як початківець зможе без особливої напруги пройти відстань 5 км за 45 хв., Можна приступити до занять за програмою бігу і ходьби. У перший час займатися бігом потрібно не більше 3 разів на тиждень і ніколи 2 дні підряд. Потім кількість занять збільшується до 4-5 разів на тиждень. Для підтримки здоров'я 30 хв. оздоровчого бігу в день, як вважає Розенцвейг, - цілком достатнє навантаження. Однак якщо людина в стані пробігати 5-6 км за 30 хв. 3-4 рази на тиждень, що свідчить про досягнення середнього рівня фізичної підготовленості, тривалість пробіжок можна поступово збільшувати, довівши їх до 1 години. При цьому слід керуватися принципом чергування навантажень і займатися 4 рази на тиждень. Спочатку до двох занять з 4 можна додати по 15 хв., Але в решту 2 заняття пробігати по 30 хв. Не раніше, ніж через 4 тижні після таких занять, 4 тренування в тиждень можна проводити протягом 45 хв. Через 4 тижні. до 2 занять з 4 знову можна додати по 15 хв, а інші 2 заняття бігати по 45 хв. Таке навантаження необхідно освоювати також протягом 4 тижнів. Не раніше як через 4 тижні можна кожну пробіжку виконувати протягом 60 хв.

Програма занять Р. Гіббса (1981). Перш ніж приступити до занять оздоровчим бігом за пропонованою програмою, австралійський доктор Рассел Гіббс рекомендує виконати тест ходьби. З допомогою цього тесту визначають, скільки хвилин (мах.10) людина здатна швидко йти по рівній місцевості, не відчуваючи втоми. Якщо новачок не в змозі пройти 5 хв., заняття слід починати відповідно до програми.

У Гіббса всі заняття поділяються на програми 16-ти тижнів, перед кожним заняттям потрібно виконати розминку, використовуючи вправи на гнучкість. Особливу увагу приділяється розминці литкових м'язів, гомілковостопних суглобів і м'язів передньої поверхні стегна. Спочатку займатися слід через день, доводячи число занять до 5-6 разів на тиждень.



Програма занять А. Волленберга (1983). Відомий кардіолог з Німеччини Альберт Волленберг орієнтує тих хто займається бігом, на тривалість бігу залежно від віку та статі, пропонована їм тривалість бігу досягається не на початку, а наприкінці кожного з 4 місяців.

Програма занять А. Астранда і К. Рідала (1970). За цією програмою заняття повинні проводитися за наступною схемою:

1. Ходьба і біг підтюпцем 5 хв.

2. Повторне забігання на гору (дистанція 25 кроків) з макс. або доступною за станом здоров'я швидкістю і спуском вниз - 5 разів.

3. Біг по рівній місцевості зі швидкістю 80% від максимальної протягом 3-4 хв. з подальшим відпочинком протягом 3 хв. - 3-4 рази.


Оздоровчий біг як джерело зміцнення здоров'я в

системі самостійних занять учнів

(З досвіду роботи Ляхової Л.І. - керівника фізичного виховання Центру підготовки і перепідготовки робітничих кадрів м. Сміла Черкаської області.)



ВСТУП

Багаторічний досвід роботи на посаді викладача фізичної культури дав можливість спостерігати за фізичним розвитком та самовдосконаленням багатьох моїх учнів протягом усього періоду навчання в училищі. Спостерігаючи, я намагалась робити деякі висновки з приводу особливостей фізичного розвитку учнів, які в результаті лягли в основу власних методичних розробок і програм фізичної культури і здоров'я. На мою думку, в такий непростий період життя молода людина починає відчувати колосальне психологічне навантаження і брак рухової активності вже зараз. Це призводить до збільшення маси тіла, учні стають дратівливими, швидко стомлюються, мало спілкуються з ровесниками (сидять за комп'ютерами, гральними автоматами, телевізорами, перетворюючись на телефутболістів, телебаскетболістів і т. п.), замикаються в собі, знижується працездатність. Таким учням варто більше рухатися, займатися фізичною культурою не тільки на уроках, а й самостійно. Це, скажімо, ранкова зарядка, катання на велосипеді, роликах, заняття бігом, заняття в спортивних гуртках.

Початком методичного пошуку шляхів вирішення непростого завдання послужило дослідження мотивів, що спонукають учнів до фізичного розвитку та вдосконалення фізичних якостей самостійно. Серед учнів І курсу училища було проведено анкетування, де на питання «Чому й навіщо я займаюся фізичними вправами?» пропонувались такі варіанти відповідей:


  • пояснює викладач; займаються мої ровесники;

  • хочу бути здоровим;

  • проблема вільного часу;

  • відсутність інтересу до занять;

  • лінощі;

  • відсутність віри у свої можливості.

Аналіз результатів опитування показав, що найголовнішу роль у формуванні мотивів для занять самостійно є викладач. Саме він виховує у учнів розуміння необхідності цих занять, багато дає інформації щодо їх користі. Біг сьогодні - одна з найдоступніших і найпопулярніших оздоровчих засобів. Але бігати теж треба уміти.

Оздоровчий біг є найбільш простим і доступним (у технічному відношенні) видом циклічних вправ, що більше за інших піддається точному дозуванню, має виражений тренувальний ефект, сприяє загартуванню організму. Для бігу не потрібно спеціально обладнаного спортивного залу або якихось пристосувань, тренуватися можна в будь-який час як разом із друзями, так і самостійно у своєму мікрорайоні, в парку або невеликому лісі. Місце можна знайти завжди. Головне - бажання.

За методично правильного використання оздоровчого бігу відбуваються сприятливі зміни в діяльності серцево-судинної й дихальної систем, збільшується маса й розмір серця. Це сприяє утворенню в порожнині серця й певного резерву крові, що у стані спокою перебуває ніби у «запасному депо» й використовується під час збільшення запитів до кровопостачання під час м'язової роботи. За рахунок стовщення м'язових волокон сила скорочень серцевого м'яза збільшується, таким чином, у периферійне судинне русло надходять більші порції крові й тому в стані м'язового спокою серце скорочується рідше, працює економніше.

Під час бігу кров, протікаючи швидше й у великому обсязі через легені, краще насичується киснем, обсяг якого збільшується порівняно зі станом спокою. При цьому кисень, захоплений червоними кров'яними кульками, розноситься цілеспрямовано: працюючі м'язи одержують більшу, а ненавантажені - меншу частку крові. Такий раціональний розподіл забезпечують регулювальні механізми нервової системи, які розвиваються під впливом систематичних занять спортом.

Біг краще за інші засоби фізичної культури розвиває витривалість, що відіграє найважливішу роль у діяльності серцево-судинної і дихальної систем.

Оздоровчий біг (в оптимальному дозуванні) у поєднанні з водними процедурами є найкращим засобом боротьби з неврастенією і безсонням - хворобами XXI століття, викликаними нервовими перенапруженнями, надлишком інформації, що надходить.

У результаті оздоровчого бігу знімається нервова напруга, поліпшується сон і самопочуття, підвищується працездатність. «Вибивання психологічного стресу фізичним», -так охарактеризувала явище триразова олімпійська чемпіонка Тетяна Казанкіна. Біг має ще одну унікальну особливість, що зветься біомеханічним ренесансом. Суть його в тім, що під час перегонів у момент приземлення на п'ятку виникає зворотній удар, що переміщує стовп крові вгору. Такий гідродинамічний масаж кровоносних судин збільшує їхню еластичність, перешкоджає відкладенню холестерину й сприяє виведенню з організму шлаків. Вібрація печінки й інших внутрішніх органів поліпшує їхню функцію, сприяє роботі кишечника. Аналогічний ефект може бути досягнутий під час швидкої ходьби із твердою опорою на п'яту. За регулярних занять повільним бігом нормалізується артеріальний тиск, вага. Особливо корисний у цьому відношенні вечірній біг, що знімає негативні емоції, накопичені за день і «спалює» надлишок адреналіну, що виділяється в результаті стресів. Таким чином, оздоровчий біг є найкращим природним транквілізатором, який діє ефективніше, ніж лікарські препарати.


следующая страница >>
Смотрите также:
Оздоровчий біг як джерело зміцнення здоров'я в системі самостійних занять учнів
393.36kb.
3 стр.
Фізкультурно-оздоровчий рух в школі – основа зміцнення здоров’я нації
30.72kb.
1 стр.
«Зміцнення і збереження здоров’я учнів в умовах сучасного навчального закладу» Без здоров’я нема щастя
119.82kb.
1 стр.
Методичні вказівки до практичних І самостійних занять з курсу
1065.97kb.
6 стр.
Про розподіл учнів на групи для занять на уроках фізичної культури Медичне обстеження учнів у загальноосвітніх навчальних закладах (далі навчальний заклад) проводиться в установленому законодавством порядку
169.14kb.
1 стр.
Здоров'язберігаючі технології у школі Название: Здоров'язберігаючі технології у школі
290.11kb.
1 стр.
Методичні вказівки для виконання практичних І самостійних занять з курсу
947.21kb.
12 стр.
Правила надання першої допомоги при одержанні травм під час проведення занять у школі
281.67kb.
1 стр.
Методичні рекомендації щодо організації проведення занять з учнями, які за станом здоров’я віднесені до спеціальних медичних груп
65.96kb.
1 стр.
Формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя – один із головних аспектів фізичного виховання учнів ліцею
47.18kb.
1 стр.
План-конспект уроку з фізичної культури для учнів 5-го «А» класу. Тема уроку : Спортивні естафети як засіб залучення учнів до занять фізичною культурою
54.65kb.
1 стр.
Метод інформаційного контролю в системі омс територіального рівня
51.01kb.
1 стр.