Главная страница 1
Практика діяльності бізнес-інкубаторів на базі інформаційних технологій: досвід європейських країн
Надія Матвійчук-Соскіна
У країнах із розвинутою ринковою економікою, високим рівнем конкуренції та ефективною системою управління застосовуються різні механізми заохочення як підприємців, так і науковців, для реалізації нових бізнес-проектів, що сприятимуть кращому розвитку територій. З цією метою утворюються специфічні структури та мережі, головними завданнями яких є розвиток інноваційності економіки та її інформаційної, маркетингової складових, активізація малого підприємництва, підвищення інвестиційної привабливості регіону або міста. Особливості формування і функціонування таких структур у різних країнах залежать від національних економічних потреб та інтересів, пріоритетів місцевого розвитку, способів фінансування проектів. Вони мають і ряд спільних схем реалізації, що довели свою ефективність на практиці протягом останніх 10–12 років.

Розробка й успішне втілення в життя моделі інноваційно-інвестиційного розвитку територій та ефективне застосування необхідного для цього інноваційного інструмнтарію стало можливим завдяки появі спершу практики маркетингового менеджменту регіонів, а потім розвитку її на базі застосуваня інформаційних технологій.



Інформаційні технології (ІТ) науковці визначають як сукупність методів обробки інформації та програмно-технічних засобів, які надають можливість збирання, перетворення, передачі та використання інформації або інформаційних потоків, цілісні технологічні системи, що забезпечують цілеспрямоване створення, розподілення і використання інформаційних продуктів та послуг із найменшими витратами. Продукти галузі інформаційних технологій можуть виступати і як продукт споживання, і як засіб виробництва.

Існують різні класифікації ІТ. Зокрема у ринковому менеджменті їх поділяють на дві категорії:



  1. технології, що поєднують між собою електронні потоки передачі інформації;

  2. технології, на базі яких здійснюються соціально-бізнесові процеси.

Обидві ці категорії ІТ активно використовуються при розробці та запровадженні інноваційно-інвестиційної моделі розвитку територій і формуванні структур та механізмів, які допомагають її реалізувати.

Далі зосередимо увагу на аналізі досвіду діяльності бізнес-інкубаторів і технопарків у Польщі, Фінляндії та Норвегії, який може бути використаний українськими містами як безумовна складова комплексної моделі інноваційно-інвестиційного розвитку територій.

Перш за все окреслимо параметри регіональних систем інновацій, які формуються в європейських країнах. Регіональна система інновацій (РСІ) – це публічно-правова форма співпраці бізнесу, самоврядування і державної адміністрації, науково-дослідницьких, навчальних інституцій та неурядових організацій.

Головна мета регіональних систем інновацій – розвиток підприємництва та інноваційності в регіоні на принципах маркетингового менеджменту з використанням інформаційних технологій; їх основа – осередки інновації, малі й середні підприємства.

Види осередків інновації в Польщі:


  • Центри трансферу технології.

  • Інкубатори: 1) бізнес-, 2) академічні, 3) інноваційні.

  • Технологічні парки (науково-технологічні, промислово-технологічні).

  • Промислові парки.

Зазначимо, що у 2006 р. у Польщі діяло 77 осередків інновації, а 86 – формувалося. Як свідчить статистика, у ринковій економіці протягом перших п’яти років існування виживає близько 20–30% новоутворених підприємств. З досвіду бізнес-інкубаторів видно, що 60–80% фірм, які розпочали в них свою діяльність, продовжують успішно розвиватися на ринку.

Є принципова різниця між технопарком, кластером та інкубатором. Ряд існуючих компаній певної галузі для спільного користування інфраструктурою і об’єднання свого наукового потенціалу утворюють кластери в технопарку.

Натомість в інкубаторі створюються нові фірми, які, за бажання, зможуть у майбутньому приєднатися до кластерів.

Наведемо приклад успішної діяльності Краківського технопарку (КТП), заснованого в 1997 році, та інноваційного бізнес-інкубатора, який діє в його рамках. КТП розробив стратегію інноваційного розвитку Кракова, створив 3 900 робочих місць, залучив понад 500 млн. злотих інвестиційних ресурсів і очікує ще 400 млн., має 10 фірм і видав дозвіл на створення ще 22-х. КТП – спільний проект міста, регіону, держави та провідних краківських університетів.

Засновниками Краківського технопарку є:


  • Ягелонський університет;

  • Гірничо-видобувна академія;

  • Краківська політехніка;

  • Місто Краків;

  • Малопольське воєводство;

  • Копальня ім. Т. Сендзіміра;

  • Державне казначейство.

У Фінляндії створення муніципалітетами Агенцій економічного розвитку і бізнес-інкубаторів є досить поширеною та ефективною практикою. У Фінляндії діє 25 таких Агенцій.

Наведемо приклад роботи Агенції економічного розвитку АТ „Форум” (місто Керава), утвореної 1998 року.



  • Засновники: 6 муніципалітетів і публічні навчальні заклади (50% акцій), приватні підприємства (50% акцій).

  • Фінансування: муніципальні бюджети (90% коштів), державні програми, проекти ЄС.

  • Оточення: на території дії Агенції проживають 160 тис. людей, працює 8 тис. підприємств.

  • Головне завдання Агенції – не отримання прибутку, а розвиток бізнесу на території муніципалітетів, створення нових робочих місць, промоушен міст.

Завдання АТ „Форум”:

    • розвиток підприємництва,

    • координування економічної стратегії шести міст,

    • регіональний розвиток і підготовка проектів, маркетинг територій,

    • міжнародне співробітництво,

    • розвиток мережевої інформаційної інтеграції.

Напрями діяльності Агенції економічного розвитку:

  • Координування стратегії,

  • Маркетинг,

  • Надання комерційних послуг (економічні розрахунки, зв’язки з інвесторами, дотації запуску нових проектів),

  • Інформаційні послуги,

  • Консультування (програма розвитку молодого підприємця – 6 місяців),

  • Надання послуг бізнес-інкубатора,

  • Координація проектів,

  • Адресний розвиток галузей (логістика, металообробка, туризм тощо).

Маркетингова діяльність Агенції:

    • замовлення маркетингових досліджень територій,

    • реклама муніципалітетів,

    • друк буклетів з інвестиційними пропозиціями (наприклад, продаж чи оренда обладнаних земельних ділянок або житла), їх поширення,

    • видання журналу муніципалітетів (200 тис. примірників).

Агенція може мати свій бізнес-інкубатор, опікуватися технологічним кластером і логістичним центром, іншими елементами регіональної системи інновацій, створеними на території муніципалітетів.

Мета бізнес-інкубатора – щорічно створювати 20 нових підприємств і збільшувати кількість підприємств у бізнес-інкубаторах. Критерій відбору – молоді перспективні підприємства (існують 1–3 роки). Контракт укладається на 2 роки. Підприємство сплачує за перебування в бізнес-інкубаторі 170 євро на рік, а також окремо – за оренду приміщення.

Послуги бізнес-інкубатора:

  • допомога в розробці бізнес-плану і відповідних фінансових розрахунків,

  • інформаційна підтримка та сприяння в одержанні інвестиції,

  • необхідне бухгалтерське, правове та управлінське навчання,

  • консультації менторів із вузькоспеціалізованих питань.

Головні клієнти бізнес-інкубаторів підприємства з галузей:

  • промислових послуг,

  • інформаційних технологій,

  • консалтингу,

  • туризму,

  • культурного відпочинку,

  • інших професійних послуг.

Бізнес-інкубатор Агенції керується віртуально – підприємства не обов’язково мають знаходитися під одним дахом. Використовується спеціально розроблена комп’ютерна Інтернет-система управління клієнтами. Протягом року клієнтська база Агенції поповнюється на 200 нових підприємств.

Послуги Центру розвитку нових підприємств і консультаційного цілодобового телефонного центру для бізнесу є безкоштовними.

Нині Агенцією економічного розвитку складено спільний стратегічний план розвитку промисловості шести муніципалітетів, що є рідкісним для фінських міст явищем (зазвичай кожне місто має окремий план розвитку).

Цікавими та своєрідними є практики функціонування інноваційно-інвестиційних структур у Норвегії. В Агенції економічного розвитку Осло працює 100 осіб, з яких 35 – адміністрація та відділ бізнес-розвитку. Завдання відділу бізнес-розвитку: сприяти відкриттю якомога більшої кількості нових підприємств. Принцип роботи Агенції – „one stop shop” – надання в одному місці повного пакету інформації та документації для відкриття фірми. Окрім муніципальної Агенції, в Осло діє шість бізнес-інкубаторів.



Напрями діяльності Агенції:

  • Агенція надає інформацію норвезькою та англійською мовами у своєму офісі й через Інтернет.

  • Проводить спеціальні вечірні тренінги (оплата – 200 норвезьких крон за 3 години) для людей, які бажають відкрити бізнес. Навчання, зокрема, здійснюється за такими напрямами, як: бухгалтерський облік, патентування, сплата податків, ціноутворення, маркетинг.

  • Надає безкоштовні консультації щодо розробки бізнес-плану та сплати податків для підприємців-початківців.

  • Допомагає вибрати одну із 20 форм підприємницької діяльності, що дозволені норвезьким законодавством. Щорічно до Агенції звертається 10 тис. осіб.

У 2006 р. вирішили розпочати свій бізнес 2% жителів Осло, у місті було відкрито 12 тис. нових фірм, із них половина – у сфері обслуговування, причому третину фірм утворили жінки. Майже 20% підприємств заснували люди іноземного походження.

Тепер звернімося до практики діяльності Бізнес-інкубатора Інноваційного технопарку регіону Хедмарк (м. Хамер, Норвегія). Місто Хамер є центром 85-тисячного регіону Хедмарк, розташоване поблизу найбільшого озера Норвегії Міосо, в 200 км від Осло та налічує 28 тис. мешканців. Місцевий бюджет міста становить 1,5 млрд. норвезьких крон.



Характеристика Технопарку Хедмарка:

  • До складу технопарку входять промисловий кластер і бізнес-інкубатор.

  • Головні напрями роботи технопарку: біогалузі, а також біо- та комп’ютерні технології.

  • Мета роботи технопарку – економічне зростання регіону Хедмарк.

  • Сьогодні він отримує інвестиції від державної корпорації „Інновації Норвегії” та норвезьких банків. 25% інкубатора належить муніципалітету Хамер. Технопарк є частиною державної Корпорації промислового зростання.

У бізнес-інкубаторі Хедмарка є вся необхідна інфраструктура та консультаційна підтримка для започаткування нового інноваційного бізнесу.

У процедурі відбору ідей для нового бізнесу бере участь як технопарк, так і відділи інновацій муніципалітетів та незалежні експерти. Фірма, яка потрапляє у бізнес-інкубатор, отримує фінансову підтримку в розмірі 50–200 тис. норвезьких крон на кожному етапі її підготовки до виходу на ринок.

Посилення інноваційності міста і використання сучасних технологій та підходів у його розвиткові – необхідна складова добробуту й розвитку різних за розміром і спеціалізацією європейських міст. Акумульовані вище практики створення різних осередків інновації вже починають застосовуватися в Україні та мають велике значення для посилення європейської інтеграції українських міст.

Підсумовуючи, визначимо фактори успіху осередків інновації в містах:



  • Консолідація (співпраця місцевої влади, науковців, малих підприємців і недержавних організацій).

  • Синергизм (формування регіональної системи інновацій, створення спільних проектів декількома територіальними одиницями).

  • Мотивація (чітке розуміння потреби осередка інновації для міста та інформаційна робота з ключовою аудиторією).

  • Маркетинг (використання всіх функцій маркетингу, а перш за все – аналіз потреб міста, його конкурентних переваг, сильних і слабких сторін з метою вибору правильної спеціалізації осередка інновації).

  • Інформаційні технології (дозволяють спростити і зробити маловидатковим процес управліня системою, з одного боку, і забезпечити доступ до інформації та сервісів більшій кількості користувачів – з другого).

  • Фінансова підтримка (з боку місцевої влади, держави, приватного бізнесу, венчурних і благодійних фондів, міжнародних організацій).

  • Інвестиційний клімат (створення сприятливого правового та економічного клімату, дотримання прав інвесторів).

  • Професійні кадри (кваліфіковані проектні менеджери допомагають створювати успішні інновації та бізнеси).

  • Орієнтація на результат (досягнення цілей і обсягів відповідно до розробленого бізнес-плану).


Смотрите также:
Практика діяльності бізнес-інкубаторів на базі інформаційних технологій: досвід європейських країн
84.79kb.
1 стр.
Додаток до Марафону дитячої творчості Положення про міський конкурс інформаційних технологій учнівської молоді «Комп’ютерна перлинка» 1
27.28kb.
1 стр.
Використання інформаційних технологій на уроках економіки.
113.35kb.
1 стр.
Дослідження педагогічних впливів на функціональний стан учнів в інформаційних технологіях навчання постановка проблеми
106.71kb.
1 стр.
Декларація про торгівлю товарами для інформаційних технологій
363.88kb.
2 стр.
Програма мва «сучасний менеджмент в охороні здоров’Я»
34.3kb.
1 стр.
Формування ключових компетенцій сучасних школярів на уроках математики засобами інформаційних технологій
95.45kb.
1 стр.
Одеське вище професійне училище торгівлі та технологій харчування
65.15kb.
1 стр.
2: нова бібліотечна послуга: використання інформаційних технологій та інтернету в бібліотеці
796.68kb.
4 стр.
Програма діяльності шкільного бізнес-клубу
44.62kb.
1 стр.
Загальна характеристика роботи
313.1kb.
1 стр.
Кредити та їх класифікація
928.98kb.
5 стр.