Главная страница 1
УДК 687.02/05

© 2006


Рябчиков М.Л.
ПРОЕКТУВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ СТУДЕНТІВ ШВЕЙНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ З МЕТОЮ ФОРМУВАННЯ ТВОРЧИХ УМІНЬ У ПРОЦЕСІ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Постановка проблеми. Зміни, що проходять в економічному та соціально-політичному житті країни в останні роки обумовили нові тенденції в функціонуванні та розвитку промислового комплексу країни.

Згідно напрямків реформування промислового комплексу Харківської області передбачається пріоритетний розвиток галузей з швидким обертом капіталу – перш за все легкої, харчової, поліграфічної промисловості. Пріоритетний розвиток цих галузей забезпечить підвищення соціальної орієнтації економіки регіону, оскільки, по-перше, продукція цих галузей є найбільш ліквідною частиною промислової продукції, яка направлена безпосередньо на задоволення потреб людей, а по-друге, внутрішній і зовнішній попит на продукцію цих галузей досить стійкий і її реалізація прямо або опосередковано забезпечує надходження у бюджети всіх рівнів.

Харківщина є одним з найбільших центрів легкої промисловості України. У Харкові та Харківській області налічується більш ніж 1000 підприємств по виробництву швейних виробів різних форм власності.

Динаміка останніх 5 років свідчить про певний підйом виробництва у легкій промисловості за цей період. Обсяг реалізованої продукції легкої промисловості у минулому році становив 227,7 млн. грн. [1].

Одним з позитивних моментів зовнішньоекономічної діяльності підприємств легкої промисловості у 2005 році було збільшення ними експортних поставок. Слід відзначити збільшення експорту таких товарних груп, як шкіряна і хутряна сировина та вироби з них у 3,8 рази, текстилю та виробів з текстилю у 1,7 рази, взуття, головні убори та парасольки у 3,0 рази. Вагоме місце серед експортних товарів легкої промисловості зайняли одяг текстильний (4,5 млн.дол.США) та парасольки (1,0 млн.дол.США).

На жаль, технологічний стан підприємств не завжди дозволяє отримати швейну продукцію з якісними економічними показниками світового рівня. Тільки за умови проведення корінного відновлення технологічних процесів швейних підприємств регіону на основі застосування останніх досягнень техніки і технології швейного виробництва, належної організації виробництва можна підвищити ефективність використання текстильних матеріалів, енергоресурсів, покращити якість швейної продукції, підвищити ефективність праці, що неможливо без інженерно-технічних кадрів. В наш час залишається актуальною проблема забезпечення швейних підприємств висококваліфікованими фахівцями.



Аналіз останніх досліджень та публікацій. Слід відзначити, що одним з основних факторів конкурентоспроможності фахівців є розробка і впровадження нових науково – технічних розробок. Цей фактор у ряді випадків виходить на перший, навіть державний рівень. Так, в Російській федерації в структуру собівартості швейних виробів з 2005 року можна включати витрати на наукові дослідження і дослідно-конструкторські розробки [2].

У той же час проблеми формування творчих здібностей для фахівців не знайшли широкого практичного впровадження в Україні, незважаючи на певну кількість теоретичних робіт в цьому напрямку [3].



Постановка проблеми. Мета роботи – розробити комплекс заходів по формуванню творчих умінь студентів швейних спеціальностей на етапі проектування змісту навчання з врахуванням вимог кредитно – модульної системи.

Виклад основного матеріалу. Навчальні плани для підготовки бакалаврів швейного напрямку складаються на базі вимог Освітньо-кваліфікаційних характеристик, Освітньо-професійних програм підготовки [4,5], що визначають первинні посади випускників вищих навчальних закладів та умови їх використання, визначають об’єкт, цілі освітньої та професійної підготовки та розв’язують ряд інших питань. Аналіз первинних посад фахівців швейного профілю показав, що одним з провідних завдань на сучасному етапі є формування творчих здібностей на кожному етапі навчання.


Наприклад, для спеціальності „Професійне навчання. Технологія текстильної та легкої промисловості” це можуть бути посади: спеціаліст в галузі освіти, у тому числі викладач професійно-технічного навчального закладу, вихователь, вихователь гуртожитку, вихователь професійно-технічного навчального закладу, черговий по режиму в спеціальних школах та училищах, інструктор виробничого навчання, інструктор виробничого навчання робітників масових професій, майстер виробничого навчання, майстер навчального центру, викладач-стажист, технолог-наставник, керівник виробничої практики, завідувач навчальною лабораторією, завідувач майстерні, вчитель трудового навчання, вчитель інформатики, старший лаборант з навчального процесу, інші технічні спеціалісти в галузі фізичних наук та техніки, у тому числі технолог, технік, технік з підготовки виробництва, технік зі стандартизації, конфекціонер, інженер з охорони праці та техніки безпеки, модельєр-конструктор, начальники та майстри виробничих дільниць, у тому числі завідувач майстернею, майстер, майстер контрольний, майстер основної виробничої дільниці, майстер виробництва, майстер виробничої дільниці, майстер виробничої лабораторії, майстер зміни, майстер дільниці, майстер цеху, начальник (завідувач) виробничої лабораторії

Базою для цих документів є визначення функцій випускника вищого навчального закладу. Згідно [4,5] до цих функцій можна віднести проектну, технологічну, організаційно-управлінську, контрольну. Відповідно цим функціям у фахівців повинні формуватися уміння.

На базі визначених функцій визначається комплекс умінь, що повинен одержати фахівець. Для цих умінь призначаються предмети і їх цикли, що можуть створити їх. Згідно з [6] предмети формуються як системи окремих частин, модулів. При кредитно-модульній системі організації навчального процесу в вищих навчальних закладах зміст навчальних дисциплін розподіляється на змістові модулі (2-4 за семестр). Змістовий модуль (розділ, підрозділ) навчальної дисципліни містить окремі модулі (теми) аудиторної і самостійної роботи студента. Кожен змістовий модуль має бути оцінений. Модулі конструюються як системи навчальних елементів, об'єднаних ознакою відповідності визначеному об'єкту професійної діяльності. Останній розглядається як деякий обсяг навчальної інформації, що має самостійну логічну структуру і зміст, що і дозволяє оперувати цією інформацією в процесі розумової діяльності студента. З урахуванням стуктурно-логічних схем спеціальностей окремі стуктурні частини курсів повинні мати узгодження як за часом, так і за логічною послідовністю. З урахуванням цих факторів навчальний план повинен формуватися як система взаємопов’язаних модулів (рис.2).

Рис.2 – Структура навчального плану


В [6] відзначено, що вищій школі необхідно орієнтуватись не лише на ринкові спеціальності, але й наповнити зміст освіти новітніми матеріалами, запровадити сучасні технології навчання з високим рівнем інформатизації навчального процесу, вийти на творчі, ділові зв'язки з замовниками фахівця. Для студента - майбутнього фахівця - важливо не лише осмислити й засвоїти інформацію, а й оволодіти способами її практичного застосування і прийняття рішень. Освітньо-кваліфікаційні рівні вищої освіти мають професійну спрямованість і схильність відповідати вимогам ринку праці. У зв’язку з цим значно підвищуються вимоги до умінь, що формуються при вивченні кожного модуля.

Рис.3 Структура типового модуля

Структура модуля (рис3) повинна виглядати як блок, до якого входять уміння, одержані при вивченні попередніх модулів дисципліни, умінь, що одержані при вивченні модулів попередніх предметів. З цього блоку виходять уміння, що необхідні для забезпечення наступних модулів даного предмету, уміння, необхідні для забезпечення відповідних модулів інших предметів. Деякі модулі можуть формувати уміння, базові для спеціальності, що входять в Освітньо-кваліфікаційну характеристику.

Рис.4 Структура навчального навантаження


Проблемою для вищої школи України у контексті Болонського процесу є: по-перше, визначення витрат навчального часу студента певного актуального рівня розвитку на адекватне вивчення навчального матеріалу в об'ємі модуля, тобто ув'язування навчального модуля з кредитами; по-друге, розробка методики розрахунку педагогічного навантаження викладачів вищої школи в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу та навчального навантаження студента, а також взаємозв'язок між ними. Структуру загального навантаження на студента можна розглядати у вигляді блока (рис.5), що складається з аудиторних занять 1 (лекцій, практичних, лабораторних занять), самостійної роботи (самостійна робота з літературою, підготовка до занять, самостійне виконання вправ практичного напрямку та інше), а також контрольних заходів (письмові, усні і комп'ютерні опитування (тестування); перевірка навичок (зокрема, на тренажерах); проекти; безпосереднє спостереження за діяльністю та інше)

Таким чином, сучасні вимоги до навчального процесу передбачають два важливих взаємопов’язаних завдання – значне збільшення самостійної роботи з одночасним підвищенням ефективності формування творчих здібностей фахівця. Відзначимо важливість взаємозв’язків цих двох задач, бо тільки в процесі самостійної роботи випускник навчального закладу може навчитися ставити і розв’язувати складні нестандартні задачі.

У складі освітньо - професійної програми зі спеціальності 091901 „Швейні вироби” напряму підготовки „Легка промисловість” задачі формування творчих здібностей студентів відповідає курс «Основи технічної творчості і патентознавство», який передбачає вивчення розділів «Системний підхід в технічній творчості», «Закономірності розвитку технічних систем», «Методи активації технічної творчості», «Рівні технічної творчості», «Об’єкт промислової власності», «Раціоналізаторська пропозиція і винахід», «Промисловий зразок та знак для товарів і послуг». Передбачається [5], що в процесі вивчення цього курсу у студентів будуть формуватися такі уміння: на основі виготовлених виробів (зразків) використовуючи органолептичні методи оцінки вміти визначити ступінь готовності їх до розгляду на художніх радах підприємств, на підставі оцінки готових виробів вміти оформити технічну документацію на зразки виробів для розгляду на художніх радах підприємств в автоматизованому або ручному режимах. Подібні задачі ставляться перед курсами «Основи технічної творчості», «Проектування творчих технологій навчання» в освітньо – професійній програмі підготовки бакалаврів зі спеціальностей 6.010104 „Професійне навчання. Технологія текстильної та легкої промисловості”, „Професійне навчання. Моделювання, конструювання та дизайн швейних виробів” напряму підготовки „Педагогічна освіта”.

Ми вважаємо, що задачі підвищення ефективності підготовки спеціалістів відповідають умови, при яких задачі технічної, інженерної творчості ставляться на протязі всього навчання для всіх предметів, передбачених навчальним планом. Відзначимо, що підвищення питомої ваги самостійної роботи не тільки вимагає, але й створює всі можливості для цього. На наш погляд, у цих умовах основними завданнями для самостійної роботи повинні стати не просто формальна проробка конспекту або матеріалу книги чи формальна, записана в графік самостійної роботи студента „Підготовка до занять”. Основним в сучасних умовах повинний стати процес самостійного розв’язання комплексних творчих завдань. Безумовно, процес створення цих завдань потребує окрім особистого творчого підходу викладача тісного зв’язку з практикою. Для профілюючих дисциплін це означає визначення реальних задач, що стоять перед підприємствами у теперішній час, причому склад цих задач повинен відповідати сучасному рівню виробництва з урахуванням останніх досягнень науки і техніки у відповідній галузі. Для предметів, що забезпечують основні необхідний тісний взаємозв’язок завдань, що пропонуються з практичними завданнями. Приклади таких завдань для спеціальностей швейного профілю для дисциплін, пов’язаних з Технічною механікою, наведений в [7].

Така постановка завдань навчального процесу потребує деякої переробки навчального плану, або принаймні перенесення питомої ваги у деяких курсах, що викладаються на перших курсах, на підходи, пов’язані з удосконаленням методів інженерної і технічної творчості.

У якості прикладу розглянемо використання метода морфологічного аналізу систем для самостійного розв’язання практичних задач синтезу швейного обладнання в межах курсу „Технологічне обладнання швейного виробництва”, що є одним з нормативних курсів для спеціальності „Швейні вироби” і профілюючим предметом для спеціальностей „Професійне навчання. Технологія текстильної та легкої промисловості”, „Професійне навчання. Моделювання, конструювання та дизайн швейних виробів”.

Метод морфологічного аналізу є одними з прикладів реалізації системного підходу в творчому процесі. Метод ефективний про розв’язанні конструкторських і технологічних задач загального характеру: проектування нових машин і технологічного обладнання, пошук нових варіантів технологічних процесів, пошук нових використань існуючого об’єкта (виробу), прогнозування розвитку технічних систем і технологій та інше.

Будемо розглядати швейну машину, як систему, тобто таку сукупність елементів, що мають різні властивості, параметри і просторову структуру, яка забезпечує виконання певної мети.

Розглянувши структуру швейної машини, розвинемо загальні принципи системного підходу до такого пристрою.

Принцип цілісності полягає в тім, що деякі сукупності об'єктів виявляють себе, як щось ціле, що володіє такими властивостями, що належать усьому цілому (рідинонаповненому обертовому пристрою), а не його складовим частинам. Сукупність об'єктів, що складають цілий рідинонаповнений пристрій можна укрупнено розглянути, як сукупність рідини з її механічними і фізико-хімічними властивостями, пристрій подачі рідини в обертові елементи машин, порожнина для утримання рідини і відділення її від зовнішнього середовища й оболонка, що передає тиск рідини і забезпечує задані властивості поверхні пристрою.

Принцип структурності складається у визнанні того, що окремі елементи, з яких створюється система рідинонаповненого вала, знаходяться в системі не довільно, а утворять визначену, характерну для даної системи структуру, описувану деяким системоутворюючим відношенням, що виражає взаємозв'язок і взаємозалежність між елементами в системі.

Ввиходячи з цілісності та структури швейної машини, простіший ряд можна зобразити у вигляді графа



Рис. 5. Простіший граф швейної машини


На рис.5 означено:

Р1 –механізм голки ; Р2 –механізм човника; Р3 –механізм ниткопртягувача; Р4 –механізм транспортування матеріалу; Р5 –механізм притискання..

Визначимо швейну машину, як сукупність



Відзначимо, що загальний вигляд структури у загальній постановці будь-якого вала залишається однаковим. Структура машини у такому вигляді виявляється однорідною.

Використаємо один з найпотужніших методів аналізу системи, метод морфологічної скриньки, що складається у систематичному дослідженні усіх можливих варіантів, що витікають з закономірностей побудови (морфології) системи.

Для цього спочатку розглянемо граф швейної машиниу вигляді дерева, на якому зображена можлива загальна структура цього пристрою. Такий граф зображений на рис.6.



На графі означено:

- матеріал, що підлягає обробці на швейній машині з певними фізико-хімічними та механічними властивостями. P1 - група, що характеризує тип механізму голки: - кривошипно – шатунний механізм; -шостиланковий механізм; -ексцентриковий механізм. P2 - група, що характеризує тип човника. - човник зі зворотньо – поступовим рухом; - хитальний човник; - обертальний човник з горизонтальною віссю; - обертальний човник з вертикальною віссю; - обертальний човник з горизонтальною віссю, направленою назустріч працюючому. Р3 – група, що характеризує вид механізму ниткопритяжіння. - важільно – кулачковий ; - шарнірно - важільний; -кулісний; - обертальний дисковий; -обертальний фасонний. Р4 – група, що характеризує механізм транспортування матеріалу. - з переміщенням рейкою; - з переміщенням рейкою і голкою; - диференційна подача матеріалу; - з переміщенням лапкою; - з переміщенням рейкою і лапкою з ліквідацією посадки; - з примусовою посадкою матеріалу; - з переміщенням роликом. Р5 – група, що характеризує засоби притискання матеріалу. - притискання лапкою; - притискання роликом. Р5 – матеріал після обробки.

На базі знайдених ознак складемо морфологічну матрицю у вигляді (табл.)



Таблиця

Морфологічна матриця швейної машини, як фізичного об’єкту




Номер варіанту

Групи ознак

P1

P2

Р3

Р4

Р5

1











2











3









-

4

-







-

5

-







-

6















7














Використовуючи морфологічну матрицю, можна задати шлях, яким утворюється окремий рідинонаповнений пристрій. Як приклад у таблиці зображений шлях однієї швейної машини.

Використовуючи матрицю, можливо розв’язати проблему прогнозування розвитку систем швейних машин.

Висновки і перспективи подальших досліджень.

Основним елементом, що визначає завершеність процесу є формування системи умінь фахівця. Система умінь фахівця, що вимагається, повинна визначатися у процесі інтерактивної роботи з замовниками фахівців з обов’язковим врахуванням перспективних напрямків розвитку техніки і технології. Система умінь фахівця, що забезпечується, повинна враховувати сучасний рівень педагогічних технологій, що може забезпечити навчальний заклад. Вимоги кредитно-модульної системи разом з сучасними вимогами науково-технічного прогресу формують потенційну можливість значного підвищення ефективності формування творчих умінь студентів у процесі їх самостійної роботи. Ця потенційна можливість вимагає переносу ваги при плануванні самостійної роботи студентів з екстенсивних методів проробки конспектів і літератури на інтенсивні методи самостійного розв’язання комплексних реальних задач, що потребує переробки навчальних планів у напрямку вивчення студентами деяких методів технічної і наукової творчості, зокрема методів морфологічного аналізу на молодших курсах.


Література

  1. http://www.portal.kharkov.ua

  2. Бабаджанов С.Г., Баранова С.А. Методические рекомендации по планированию, учету и калькулированию себестоимости продукции на предприятиях швейной промышленности» (2-ое издание, переработанное и дополненное), М.: -ЦНИИШП. -2005:

  3. Кириченко О.М. Методика формування творчих умінь у майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю. Автореферат дисертації кандидата педагогічних наук. Харків: УІПА. – 2004. –20 с.

  4. Галузевий стандарт вищої освіти. Освітньо-кваліфікаційна характеристика бакалавра напряму підготовки 0918 „легка промисловість” :Київ. – Міністерстов осіти і науки України. -2004.

  5. Галузевий стандарт вищої освіти. Освітньо-професійна програма бакалавра напряму підготовки 0918 „легка промисловість” :Київ. – Міністерстов осіти і науки України. -2004.

  6. Матеріали Міністерства освіти і науки України щодо впровадження кредитно – модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації //Документи і матеріали 2003-2004 рр. –С.101 – 110.

  7. Рябчиков М.Л. Розрахунки на міцність у швейному виробництві. К.: Інститут системних досліджень Міністерства освіти України. – 1994. -104 с.


Рябчиков М.Л.

Проектування навчального процесу студентів швейних спеціальностей з метою формування творчих умінь в процесі самостійної роботи

Показано, що в процесі проектування навчального процесу згідно з вимогами кредитно-модульної системи повинні реалізовуватись підвищені вимоги до планування самостійної роботи в масштабах окремих навчальних елементів. Вимоги підвищення питомої ваги самостійної роботи сумісно з вимогами науково – технічного прогресу формують необхідність проектування самостійної роботи як процесу розв’язання самостійних творчих завдань з практичним наповненням. Приведені приклади формування і розв’язання подібних задач для курсів швейного профілю.


Рябчиков Н.Л.

Проектирование учебного процесса студентов швейных специальностей с целью формирования творческих умений в процессе самостоятельной работы

Показано, что в процессе проектирования учебного процесса в соответствии с требованиями кредитно – модульной системы должны реализовываться повышенные требования к планированию самостоятельной работы в масштабах отдельных учебных элементов. Требования повышения удельного веса самостоятельной работы совместно с требованиями научно – технического прогресса формируют необходимость проектирования самостоятельной работы студентов как процесса решения самостоятельных творческих задач с практическим содержанием. Приведены примеры формирования и решения подобных задач для курсов швейного профиля.


N.L. Ryabchikov

Studying process design for sewing specialties students with the aim of formation of creative abilities in the process of independent work

It is shown, that in the process of design of studying process in accordance with demands of credit module system the higher demands to planning of students independent work in the scales of separate studying element must be realized. The demands of independent work weight rise simultaneously with the demands of science and technical progress form the necessity of independent work design as the process of solving of independent creative tasks. The examples of forming and solving of such tasks for the courses of sewing profile are shown.



Стаття надійшла до редакції. 28.08.2006р.


Смотрите также:
Проектування навчального процесу студентів швейних спеціальностей з метою формування творчих умінь у процесі самостійної роботи постановка проблеми
154.82kb.
1 стр.
Проблеми формування естетичної культури майбутніх викладачів спеціальних дисциплін швейного профілю постановка проблеми
129.66kb.
1 стр.
Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх
887.27kb.
4 стр.
Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни "безпека життєдіяльності" для студентів усіх спеціальностей
804.95kb.
6 стр.
Особливості формування духовної культури студентської молоді в процесі позааудиторної виховної роботи постановка проблеми
91.3kb.
1 стр.
Структурні компоненти методики формування творчої самостійності студентів (за матеріалами дисципліни “Технологічне оснащення”) Постановка проблеми
188.73kb.
1 стр.
Електронне ресурсне забезпечення навчального процесу технікуму постановка проблеми
127.86kb.
1 стр.
Постановка проблеми
119.55kb.
1 стр.
О., Мельниченко О. О. Напрямки удосконалення педагогічної підготовки студентів інженерних спеціальностей постановка проблеми
139.98kb.
1 стр.
Методичні вказівки до самостійної роботи з курсу „ безпека життєдіяльності для студентів денної та заочної форм навчання спеціальностей
305.82kb.
1 стр.
Методичні рекомендації щодо написання есе розроблено з метою впровадження нових форм самостійної роботи студентів. Розкрито особливості есе у порівнянні з традиційними видами самостійної роботи студента
363kb.
1 стр.
В., Рябченко Л. О. Формування економічної свідомості І ставлення до грошей у процесі соціалізації особистості постановка проблеми
132.13kb.
1 стр.