Главная страница 1


МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

МИКОЛАІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Реферат
УДК 378.14:54

ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ІНТЕГРОВАНОГО НАВЧАННЯ

ХІМІЧНИХ ДИСЦИПЛІН СТУДЕНТІВ

АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ


МІТРЯСОВА Олена Петрівна - доктор педагогічних наук, доцент,

професор кафедри ґрунтознавства та агрохімії

Миколаївського державного аграрного університету

Миколаїв – 2010



Актуальність роботи. Процес входження України в єдиний Європейський простір і підписання Болонської конвенції передбачає модернізацію змісту вищої освіти, зміну її філософії. Культура початку ХХІ ст. перестає бути галузевою, оскільки нині її розвиток відбувається під знаком інтеграції, коли має формуватися новий тип професіонала, орієнтований на інновації і звернений до інтересів і цінностей людини та суспільства. Філософія педагогічного процесу ХХІ ст. націлює на системний плюралізм, на діалог різних концепцій, на взаємодоповнення, взаємозбагачення різних позицій, на безмежність простору можливостей діяльності викладача і студента. Тому перед вищою школою постає завдання підготовки нової генерації фахівців, які повинні відповідати вимогам сьогодення. У зв’язку з цим виникає потреба переорієнтації навчальних програм, введення до них питань, розроблених на основі інтегрованого підходу.

Робота ґрунтується на визнанні того факту, що сучасний розвиток наукового знання характеризується такими напрямами, як організація досліджень на межі суміжних наук; розроблення наукових методів, що мають значення для багатьох наук, наприклад спектральний аналіз, хроматографія, комп’ютерний експеримент; пошук загальних теорій, принципів, до яких можна було б звести нескінченну різноманітність явищ природи (гіпотеза “Великого об’єднання” усіх типів фундаментальних взаємодій у фізиці, глобальний еволюційний синтез у біології, фізиці, хімії тощо); розроблення теорій, що виконують загальнометодологічні функції у природознавстві, наприклад загальна теорія систем, кібернетика, синергетика; зміна особливостей завдань, що розв’язує сучасна наука, вони стають дедалі комплекснішими, потребують участі відразу декількох галузей наукових знань (питання виникнення життя тощо).

Розробляння теоретичних основ інтегрованого навчання хімічних дисциплін має наукове (пов’язане із розкриттям специфіки реалізації інтегрованого підходу
в навчанні хімії) значення і соціальне (оновлення підготовки кваліфікованих фахівців аграрного виробництва), а також прикладну вагу (забезпечення наступності цілей і змісту хімічної освіти студентів аграрного університету
з урахуванням профільності навчання).

Ідеї системного пізнання світу, інтеграції наукових знань висвітлені в працях відомих зарубіжних і вітчизняних учених: А.М. Авер’янова, К.В. Блауберга, В.Т. Буданова, А.М. Буровського, Б.В. Всесвятського, І.Д. Звєрєва, Л.Я. Зоріної, В.М. Максимової, М.Ф. Овчинникова, А.В. Усової, В.М. Федорової та ін., а також інших дослідників, які спрямовують свої зусилля у напрямі створення концепцій, принципів інтеграції змісту природничої освіти: С.У. Гончаренко, К.Ж. Гуз, В.Р. Ільченко, І.М. Козловська, Ю.І. Мальований, А.В. Степанюк та ін.

У ході роботи ми звернулися до праць учених із загальних питань теорії педагогіки, психології та дидактики вищої школи (А.М. Алексюк, Н.Б. Булгакова, Б.М. Бім-Бад, С.С. Вітвицька, С.У. Гончаренко, А.І. Дьомін, І.А. Зязюн, Я.М. Нейматов, П.І. Підкасистий, В.А. Сластьонін, Н.Ф. Тализіна та ін.), а також праць з перспективних напрямів розвитку професійної освіти (Г.О. Балл, А.П. Бєляєва, М.М. Берулава, В.А. Козаков, Т.І. Левченко, А.О. Лігоцький, П.Г. Лузан, Н.Г. Ничкало, Д.О. Тхоржевський та ін.), де наголошено на важливості проектування змісту освіти залежно від тенденцій розвитку і структури наукового знання.

Аналіз педагогічних досліджень, присвячених проблемам інтеграції освіти, переконує у тому, що більшість дослідників обстоюють класичну педагогіку Я.А. Коменського, Дж. Локка, І.Г. Песталоцці, К.Д. Ушинського. Їхні праці безпосередньо пов’язані з питаннями реалізації міжпредметних зв’язків у процесі викладання тієї або іншої дисципліни (Т.Г. Браже, Л.П. Данилевич, П.Г. Кулагін, Е.І. Моносзон, В.М. Федорова і Д.М. Кирюшкін та ін.).

Серед учених, які присвятили свої дослідження аналізу дисциплін природничого циклу з погляду реалізації міждисциплінарних зв’язків, виділяємо праці Н.М. Буринської, М.М. Гладюка, Ю.О. Єршова, В.А. Попкова, Д.П. Єригіна, О.С. Зайцева, І.Д. Звєрєва, П.П. Іванова, Д.М. Кирюшкіна, О.В. Колесникової, Л.О. Коробейникової, Ю.А. Колупаєва, Л.А. Липової, Н.А. Лошкарьової, В.М. Максимової, В.М. Назаренко, Л.Ю. Очеретенко, М. Пак, Н.М. Суртаєвої, Л.О. Цвєткова, М.А. Шаталова, В.М. Федорової, О.Г. Ярошенко та ін.

Розгорнутий аналіз видів міждисциплінарних зв’язків, методики реалізації їх представлено в публікаціях І.Д. Звєрєва, В.М. Максимової, Л.Я. Зоріної, А.В. Усової та ін. У працях цих авторів висвітлено дидактичні основи відбору наукових знань у зміст навчальних дисциплін, обґрунтовано тезу необхідності інтеграції змісту освіти.

Передумовою виникнення інтересу до проблеми інтеграції змісту хімічної освіти була поява у 90-х роках XX ст. численних наукових публікацій щодо гуманізації та гуманітаризації змісту навчання. Питання гуманізації та гуманітаризації природничої освіти перегукуються із проблемою оновлення її змісту на основі інтегрованого підходу. Вони висвітлені у працях Р.А. Бєланова, Н.М. Буринської, Т.Б. Буяльської, Л.П. Величко, Л.Ю. Очеретенко, А.В. Степанюк та ін.

На сучасному етапі розвитку педагогічної науки широко дискутується питання про інтеграцію навчання; обговорюються усі “за” і “проти” цієї основної вимоги сьогодення. Створено лабораторію інтеграції змісту шкільної освіти, Науково-методичний центр інтеграції змісту освіти АПН України, фундаторами яких є В.Р. Ільченко і К.Ж. Гуз. У 90-х роках XX ст. у Львові за підтримки


і консультування С.У. Гончаренка сформовано творчу групу науковців, які досліджують інтеграційні процеси у професійній школі під керівництвом І.М. Козловської.

Інтеграційні тенденції є провідними в концепції ноосферної школи, розробленої колективом авторів під керівництвом А.М. Буровського.

Таким чином, в основу методології дослідження покладено наукові положення про загальний взаємозв’язок, взаємообумовленість і цілісність навколишнього світу; ідеї єдності, взаємозв’язку людини і природи, вчення про ноосферу, а також положення про інтеграцію та інтеграційні процеси в науці та освіті, тенденції інтеграції наукового знання на основі розвитку понять про систему, системний метод та інтегрований підхід.

Теоретичну основу роботи становлять праці із загальних питань педагогіки та дидактики вищої школи А.М. Алексюка, Н.Б. Булгакової, С.У. Гончаренка, А.І. Дьоміна, І.А. Зязюна; теорія поетапного формування розумових дій Н.Ф. Та-лизіної; публікації з актуальних питань розвитку професійної освіти (М.М. Бе-рулава, В.А. Козаков, Н.Г. Ничкало та ін.); ідеї інтеграції знань, що представлені у дослідженнях І.Д. Звєрєва, Л.Я. Зоріної, Б.Д. Ко­мі­сарова, В.М. Максимової, М.Ф. Овчинникова, М. Пак, А.В. Усової, В.М. Федорової; концептуальні положення інтеграції змісту природничої освіти (С.У. Гончаренко, І.М. Козловська, В.Р. Ільченко, А.В. Степанюк та ін.); положення класичної педагогіки Я.А. Коменського, Дж. Локка, І.Г. Пестолоцці, К.Д. Ушинського щодо питань реалізації міждисциплінарних зв’язків у процесі навчання; публікації з реалізації у змісті природничих, зокрема хімічних, дисциплін, міждисциплінарних зв’язків (Н.М. Буринська, І.Д. Звєрєв, Д.М. Ки­рю­шкін, Л.О. Коробейникова, Л.А. Липова, В.М. Максимова, В.М. Назаренко, М. Пак, В.М. Федорова та ін.), а також положення щодо приєднання України до Болонського процесу.

Серед основних стратегічних завдань, які нині постають в Україні перед освітою, є оновлення її змісту, що передбачає приведення його у відповідність з сучасними потребами особи і суспільства. Одним із стратегічних напрямів реформування змісту освіти є орієнтація на інтегровані курси, пошук нових підходів до структурування знань як засобу цілісного розуміння навколишнього світу. Тому актуальним і необхідним є розробляння і впровадження інтегрованого навчання хімічних дисциплін студентів аграрних спеціальностей, адже хімія – невід’ємна профілююча складова базової освіти студентів аграрного університету для дальшого вивчення ними дисциплін професійної та практичної підготовки. Нині недостатньо механічно переносити у навчання хімії основні напрями інтеграції наукових знань. Актуальною є необхідність побудови ефективної дидактичної системи міждисциплінарних знань хімічних і спеціальних курсів на основі фундаменталізації і гуманітаризації навчання хімії з поглибленням її професійної спрямованості, без чого неможливо переконати студентів у тому, що багато процесів і явищ єдині за своєю суттю; сформувати у студентів цілісні уявлення, на основі системи фундаментальних понять, універсальних законів, загальних теорій тощо.

У процесі роботи виявлено суперечності:

між сучасним станом підготовки спеціалістів аграрного виробництва до професійної діяльності за умов переходу суспільства на шлях стійкого розвитку та запитами практики щодо підготовки спеціалістів аграрного університету, які повинні мати широке професійне мислення, орієнтоване на загальнолюдські цінності, розвинене почуття професійної й моральної відповідальності;

між нинішніми традиційними змістом і методикою вивчення хімічних дисциплін і новими вимогами до змісту освіти, що має орієнтуватися на інтегровані курси з посиленням їхньої професійної складової, необхідністю пошуку нових підходів до структурування знань як засобу цілісного усвідомлення та пізнання довкілля.

Необхідність розв’язування виявлених суперечностей обумовлює актуальність роботи.
Мета полягає у теоретичному обґрунтуванні засад інтегрованого підходу до навчання хімічних дисциплін студентів аграрного університету та формування методичної системи його реалізації.

Для досягнення поставленої мети ми визначили такі завдання:



  1. Проаналізувати стан досліджуваної проблеми в педагогічній науці й практиці та зарубіжний досвід інтеграції змісту навчання, виявити основні тенденції формування змісту хімічних дисциплін, провідні ідеї, закономірності функціонування, цілі й завдання процесів інтеграції у науці й навчанні.

  2. Окреслити сучасні актуальні світоглядні ідеї хімії, навколо яких інтегрується зміст хімічних дисциплін на шляху формування у студентів-аграріїв основ сучасної хімічної картини світу.

  3. Виявити специфіку інтегрованого навчання хімії на основі сучасної методології, теоретичного аналізу стану хімічної освіти студентів аграрних спеціальностей вищих навчальних закладів (ВНЗ) III–IV рівнів акредитації та інтеграційних процесів у виробництві й науці.

  4. Розробити концепцію інтегрованого навчання хімічних дисциплін і на її основі визначити і обґрунтувати ключові категорії, які мають увійти до змісту хімічних дисциплін, стати надбудовою основних фундаментальних понять хімії та “центрами” інтеграції хімічних знань.

  5. Визначити і обґрунтувати мету, завдання, функції та рівні інтегрованого навчання хімічних дисциплін; принципи і критерії відбору навчального матеріалу і на цій основі створити інтегровані з низкою провідних спеціальних знань хімічні курси неорганічної та органічної хімії для студентів за напрямами підготовки: “Агрономія”, “Технологія виробництва та переробки продукції тваринництва” та ін.

  6. Розробити і впровадити в практику навчального процесу студентів аграрних спеціальностей ВНЗ III–IV рівнів акредитації методичну систему інтегрованого навчання хімічних дисциплін та її навчально-методичне забезпечення.

  7. Експериментально перевірити гіпотезу і педагогічну ефективність запропонованих інтегрованих хімічних курсів і створеної методики їх реалізації.

Об’єкт роботи становить навчально-виховний процес підготовки студентів аграрних ВНЗ освіти III–IV рівнів акредитації.

Предметом - є сутність, принципи, зміст, завдання, функції, рівні інтегрованого навчання хімічних дисциплін студентів аграрного університету та підходи до його реалізації.

Концепція. Досліджуючи проблему реалізації інтегрованого підходу до навчання хімічних дисциплін студентів аграрного університету, ми виходили з того, що провідні ідеї інтеграції змісту вищої освіти відповідають сучасним тенденціям розвитку науки і технології та вимагають:

об’єктивної обумовленості інтегрованого підходу до навчання інтеграційним процесам, що відбуваються у науці, освіті, техніці й суспільстві, зокрема враховування системного підходу, синергетичних тенденцій;

враховування специфіки змісту хімічних дисциплін для підготовки студентів аграрного університету і конструювання змісту навчання на провідних принципах освіти, що забезпечують його цілісність, – фундаменталізації, гуманітаризації та професійної спрямованості;

реалізації інтегрованого підходу до навчання як поліфункціонального феномена, що формує не тільки цілісний науково-природничий фундамент для дальшої професійної підготовки майбутніх фахівців-аграріїв, а й їхній світогляд, в основі якого мають бути закладені категоріальні поняття, що відповідають сучасним тенденціям розвитку природи і людини. Специфіка інтегрованого навчання хімії студентів-аграріїв полягає у формуванні хімічних знань на прикладах об’єктів довкілля (вода, повітря, ґрунт, рослина, тварина, людина) та процесів, що відбуваються, насамперед, у живих організмах з точки зору професійної значущості й практичної спрямованості на розкриття сучасних проблем довкілля.

Інтегрований підхід до вивчення хімічних дисциплін студентами аграрного університету ефективно реалізується через єдність процесів інтеграції
і диференціації, професійної спрямованості навчання, наступності; через різноманітні рівні інтеграції, що забезпечують єдність і багатогранність взаємозв’язків фундаментальної, зокрема хімічної, і професійної практичної підготовки майбутніх спеціалістів-аграріїв, а також єдність цільових, змістових, процесуальних і результативно-оцінювальних видів діяльності викладача
і студентів, цілісності вивчення об’єктів пізнання. Інтегрований підхід, головне призначення якого в формуванні цілісності з розрізнених компонентів, ми розглядаємо як провідну форму конкретизації дидактичних принципів системності й комплексності в змісті освіти.

Методи. Для досягнення визначеної у дослідженні мети
і розв’язування поставлених завдань використовували комплекс методів. Теоретичні методи містили критичний аналіз філософських, спеціальних
і психолого-педагогічних досліджень з метою визначення вихідних положень дослідження – об’єкта, предмета, мети і завдань. Необхідний теоретичний рівень дослідження забезпечило використовування методів історико-логічного аналізу, порівняння, узагальнення, моделювання тощо, вивчення державних документів, присвячених розвитку вищої освіти, аналіз становлення хімічної освіти, що дало змогу одержати об’ємний результат дослідження у вертикальних (історичних)
і горизонтальних (функціональних) площинах з метою осмислення класичного
і новаторського педагогічного досвіду; прогнозування можливих шляхів розвитку змісту хімічної освіти, розроблення концепції інтегрованого навчання хімії студентів аграрного університету.

За допомогою загальнонаукових методів (педагогічне спостереження, педагогічний експеримент та ін.), частковонаукових методів (компонентний аналіз хімічних знань, поопераційний аналіз предметних умінь та ін.), організаційних, емпіричних, а також методів математичної статистики визначали принципи


і критерії відбору навчального матеріалу, створювали зміст інтегрованих курсів, постановку педагогічного експерименту, узагальнювали його результати та аналізували одержані дані.
Статистичні методи реалізовували під час використовування методик В.П. Беспалька, Дж. Гласcа і Дж. Стенлі, А.А. Киверялга, І.С. П’ятницької-Позднякової та ін., адаптованих до специфічних завдань поданої роботи.

Організація роботи. Дослідження проводили протягом 2000–2009 pp. У ньому умовно можна виділити чотири етапи науково-педагогічного пошуку: аналітико-констатувальний, пошуковий, формувальний та коригувально-узагаль­нювальний.

На аналітико-констатувальному етапі дослідження (2000–2001 рр.) розв’язували такий комплекс завдань: вивчали стан проблеми з метою визначення основної мети і постановки завдань дослідження; аналізували зміст навчальних програм, підручників, посібників з хімічних і спеціальних дисциплін для студентів аграрних спеціальностей навчальних закладів III– IV рівнів акредитації; визначали відповідність змісту хімічної підготовки студентів аграрних спеціальностей вищих закладів III–IV акредитації сучасним тенденціям розвитку науки і виробництва, виявляли позитивні сторони і недоліки змісту хімічної освіти; теоретично осмислювали проблему дослідження; визначали мету, предмет, завдання і гіпотезу дослідження.

На пошуковому етапі (2002–2003 рр.) здійснювали теоретичне дослідження. Його основні завдання полягали у виявленні закономірностей функціонування інтегрованого підходу в науці в цілому; з’ясовуванні сутності, форм і функцій інтегрованого підходу до навчання хімії, побудові змісту інтегрованого навчання хімічних дисциплін, у структуруванні дисциплін неорганічної та органічної хімії для студентів агрономічних і біотехнологічних спеціальностей навчальних закладів III–IV рівнів акредитації; в обґрунтовуванні концептуальних основ побудови інтегрованих хімічних курсів, які відображають цілісну єдність інваріантного “ядра” та варіативного модуля професійної спрямованості; розроблянні методичної системи інтегрованого підходу в процесі хімічної підготовки студентів аграрних спеціальностей; розроблянні методики педагогічного експерименту. Здійснювали констатувальний експеримент. Паралельно тривав інформаційний і науковий пошук шляхом вивчення літературних джерел
з проблеми дослідження.

На формувальному етапі наукового розгляду (2003–2006 рр.) проводили педагогічний експеримент, під час якого розв’язували такі основні завдання, як організація і дослідно-експериментальне навчання студентів з метою перевірки гіпотези дослідження; виявлення усередині сконструйованої системи інтегрованого навчання хімії причинно-наслідкових зв’язків між результатами навчання і його суттєвими факторами; аналіз та інтерпретація результатів експериментального дослідження.

На коригувально-узагальнювальному етапі (2006–2009 рр.) аналізували результати дослідження попередніх етапів, проводили коригувальний експеримент, формулювали наукові висновки, основні положення концепції інтегрованого навчання хімії студентів-аграріїв, розробляли і впроваджували в практику навчання методичні рекомендації.
Експериментальною базою були Миколаївський державний аграрний університет, Одеський державний аграрний університет, Уманський державний аграрний університет, Львівський державний аграрний університет, Луганський національний аграрний університет, Дніпропетровський державний аграрний університет.

Наукова новизна і теоретичне значення одержаних результатів. Зміст роботи не має аналогів в Україні. Уперше у вітчизняній теорії і методиці навчання хімії розроблено та обґрунтовано методичну систему інтегрованого навчання хімічних дисциплін студентів аграрних спеціальностей, яка полягає у тому, що на основі інтеграційних закономірностей розвитку сучасного наукового знання, зміни пріоритетів змісту праці спеціалістів-аграріїв у сучасних умовах структуровано і систематизовано хімічні знання за допомогою залучення широкого спектра міждисциплінарних зв’язків; конкретизовано освітні цілі й завдання хімічних курсів; розроблено і реалізовано концепцію інтегрованого підходу до навчання хімії, яка розкриває сутність досліджуваного феномена, є теоретичною базою для розробляння методики інтегрованого навчання хімічних дисциплін студентів аграрного університету, містить обґрунтування ключових категорій інтеграції змісту навчання хімії з дисциплінами професійної та практичної підготовки, виявлення і виділення різних типів взаємозв’язків між природничими курсами і вимог до змістової характеристики знань і вмінь студентів.

Удосконалено сутність, функції інтегрованого підходу до навчання
і теоретичні основи побудови інтегрованих курсів хімічних дисциплін для аграрних закладів освіти сучасного типу завдяки: а) провідним поняттям, що забезпечують цілісність курсів хімії; б) важливішим принципам і критеріям відбору змісту навчання; в) цілісності інваріантної складової і варіативного модуля змісту навчання хімічних курсів.

Набули подальшого розвитку методологічні аспекти інтеграції змісту хімічної освіти через визначення теоретичних засад інтегрованого навчання хімії, компонентів методичної системи і провідних структурних одиниць методики вивчення інтегрованих хімічних курсів, а також змісту окремих характеристик якості знань студентів.

Практичне значимість дослідження полягає у розроблянні та впровадженні в практику ВНЗ освіти ІІІ–ІV рівнів акредитації аграрного профілю:

методики інтегрованого навчання хімічних дисциплін, яка реалізується під час навчально-пізнавальної діяльності студентів і сприяє глибшому засвоюванню ними спеціальних знань, здатності розв’язувати завдання професійної спрямованості на новому якісному рівні;

програм інтегрованих курсів неорганічної та органічної хімії, навчальних посібників, збірників тестових завдань, робочих зошитів і методичних рекомендацій, адресованих викладачам і студентам аграрних спеціальностей щодо формування у них знань і вмінь, спрямованих на поліпшення їхньої професійної компетентності;
інтегрованих пізнавальних завдань (запитань, вправ, творчих прогностичних завдань), що вимагають використовування студентами міждисциплінарних знань та інтегрованих умінь, формують інтелектуальні вміння і ціннісні відношення; інтенсивних прийомів навчальної роботи з використовуванням студентами узагальнюючих схем і таблиць, а також навчально-дослідницької роботи на міждисциплінарній основі у формі виконання студентами проектів.

На основі концептуальних положень, теоретичних узагальнень і експериментальних результатів розроблено і впроваджено в практику навчання неорганічної та органічної хімії студентів аграрного університету посібники


з хімічних дисциплін: “Вступ до органічної хімії”, “Хімія: Загальна хімія. Хімія довкілля”.

Впровадження результатів роботи здійснювалося у практиці навчання хімії ВНЗ III–IV рівнів акредитації – Миколаївського державного аграрного університету (довідка № 2370 від 17.11.08), Уманського державного аграрного університету (довідка № 232 від 20.06.06), Одеського державного аграрного університету (довідка № 01–22/25-1264 від 18.11.08), Львівського державного аграрного університету (довідка № 01-28-06/1 від 30.05.06), Луганського національного аграрного університету (довідка № 517 від 03.05.07), Дніпропетровського державного аграрного університету (довідка № 16-11-425 від 08.06.07).

Особистий внесок. Одержані наукові результати є наслідком самостійного дослідження теоретичних і методичних аспектів проблеми; проведення експериментальної роботи у ВНЗ аграрного профілю ІII–IV рівнів акредитації; узагальнення власного досвіду інтегрованого навчання хімічних дисциплін у системі підготовки майбутніх агрономів, зооінженерів, зообіотехнологів, ветеринарів тощо. У статті у співавторстві з Н.М. Буринською авторові роботи належить розроблення міждисциплінарних проблемних ситуацій у навчанні хімії. Усі інші публікації одноосібні.

Вірогідність і аргументованість одержаних результатів забезпечено методологічною і теоретичною обґрунтованістю вихідних положень, адекватних його меті й завданням, відповідних предмету дослідження, а саме: сутності, принципам, змісту, завданням, функціям, рівням інтегрованого навчання хімії студентів-аграріїв та підходів до його реалізації; впровадженням методичних матеріалів у навчально-виховний процес вивчання неорганічної та органічної хімії студентами вищих аграрних закладів освіти III–IV рівнів акредитації; поєднанням якісного і кількісного аналізу експериментальних даних; репрезентативністю вибірки, а також використовуванням методів математичної статистики для кількісного обробляння таких показників якості знань та умінь студентів, як повнота відтворення студентами знань та умінь, системність та узагальненість знань і вмінь студентів, засвоєння студентами професійно значущих знань і вмінь, інтегрованість умінь студентів.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні позиції та результати дослідження висвітлювалися на Міжнародних і регіональних науково-практичних конференціях: “Стратегія екологічної освіти та виховання у XXI ст.” (Москва, 2000); “Екологічна освіта на порозі “Ріо+10” (Москва, 2002); “Регіональна освітня політика для стійкого майбутнього” (Твер, Росія, 2003); “Проблеми Гармонії, Симетрії і Золотого Перетину в Природі, Науці та Освіті” (Вінниця, 2003); “Сучасна наука та проблеми вибору життєвої стратегії людства” (Тула, Росія, 2003); “Освіта, наука і промисловість” (Білгород, Росія, 2004); “Проблеми української термінології СловоСвіт 2004” (Львів, 2004); “Перспективи вищої освіти: роль міжуніверситетських консорціумів” (Миколаїв, 2004); “Болонський процес: модернізація змісту природничої педагогічної освіти.
XII Каришинські читання” (Полтава, 2005); “Сталий світ: на шляху до безпечного громадянського суспільства” (Москва, 2006); “Соціокультурна інтеграція в контексті викликів XXI ст.” (Київ, 2007); “Особливості викладання біологічних дисциплін у вищих аграрних закладах – теоретичне підґрунтя для участі студентів у І і ІІ етапах олімпіади” (Миколаїв, 2007); “Формування професіоналізму майбутнього фахівця в контексті вимог Болонського процесу” (Одеса, 2008).

Результати роботи обговорювалися на науково-практичних семінарах Миколаївського державного аграрного університету: “Удосконалення організації самостійної роботи студентів і її навчально-методичне забезпечення” (2006), “Проблеми гуманітаризації аграрної освіти та удосконалення професійної направленості соціально-гуманітарних дисциплін” (2007), “Підвищення рівня науково-дослідної діяльності обдарованої молоді” (2007), “Якість підготовки фахівців в умовах інноваційної перебудови української освіти” (2007), “Інноваційні технології аграрної освіти: проблеми та перспективи розвитку” (2007); на наукових семінарах кафедри ґрунтознавства та агрохімії Миколаївського державного аграрного університету (2001–2008); кафедри органічної та неорганічної хімії Одеського державного аграрного університету (2003–2005); кафедр хімії Львівського державного аграрного університету, Луганського національного аграрного університету та Уманського державного аграрного університету (2003–2005); Інституту природознавства Херсонського державного університету (2006), кафедри неорганічної хімії та хімічної екології Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова (2003–2006), лабораторії хімічної і біологічної освіти Інституту педагогіки України (2006–2008).



Публікації. Основні положення і результати роботи викладено у 47 публікаціях, серед яких – докторська дисертація за спеціальністю “Теорія і методика навчання”, 1 монографія, 3 навчальні посібники для студентів, рекомендовані Міністерством освіти і науки України; 22 статті у провідних фахових виданнях, затверджених ВАК України, 3 статті у наукових виданнях, 8 статей і 9 тез у збірниках матеріалів конференцій і науково-практичних семінарів. Одноосібних публікацій – 46.






Смотрите также:
Реферат теорія І практика інтегрованого навчання хімічних дисциплін студентів
177.25kb.
1 стр.
Наталія Опанасенко особистісно орієнтований підхід у підготовці вчителя початкової школи в умовах кредитно-модульної системи навчання
125.48kb.
1 стр.
Навчання історії у профільних класах: теорія і практика
132.97kb.
1 стр.
Міністерство освіти І науки україни херсонський національний технічний університет
104.11kb.
1 стр.
Кафедра педагогіки, психології І методики початкового навчання
471.55kb.
3 стр.
Методичні вказівки до вивчення курсу " загальна теорія систем І архітектура"
676.4kb.
3 стр.
Міністерство освіти І науки україни східноукраїнський національний університет
1074.24kb.
5 стр.
Формат опису модуля
14.17kb.
1 стр.
1. Методика як теорія і практика навчання іноземних мов
183.95kb.
1 стр.
Навчання за інтегрованими навчальними планами Економічна теорія
92.79kb.
1 стр.
Програма комплексного вступного іспиту з фахових дисциплін на продовження навчання IІІ курс напрям «Фінанси та кредит»
80.33kb.
1 стр.
Програма вступних випробувань на навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Магістр» зі спеціальності
367.8kb.
1 стр.