Главная страница 1
Тиждень проектів.

Використання проектних та комп'ютерних технологій в навчально-виховному процесі.

В.К. Бабич, м. Мелітополь, Запорізька обл.

Процес інформатизації суспільства стає все більш динамічним і висуває нові вимоги до виховання і навчання учнів. З розвитком нових інформаційних технологій і соціальних змін в суспільстві контакти між людьми вийшли на новий рівень. З'явилась можливість бути учасником міжнародних проектів, телеконференцій, спілкуватися з величезною і дуже різноплановою аудиторією. Сучасне суспільство зацікавлене в тому, щоб його громадяни були здатні самостійно, активно діяти, ухвалювати рішення, гнучко адаптуватися до умов життя, що змінюються. Сучасна школа повинна створити умови для формування всебічно розвиненої особи. І це завдання не тільки і, навіть, не стільки змісту освіти, скільки використовуваних технологій навчання. Нові педагогічні технології немислимі без широкого застосування нових інформаційних технологій, комп'ютерних, в першу чергу.

Серед різноманітних напрямів нових педагогічних технологій найбільш адекватним поставленим цілям є метод проектів.

Наукове обґрунтування цієї технології пов'язують з іменами англійських педагогів Джона Дьюї і Вільяма Кільпатрика. Виникла вона в 20-х роках ХХ століття.

Серед українських педагогів цією технологією зацікавився Григорій Ващенко. Та в радянській школі вона не прижилась, бо для представників влади були потрібні «сліпі» виконавці, а не творчі особистості. Та все ж цій проблемі присвятили свої праці не тільки російські вчені: Н. Крупська, Є. Полат, В. Шульгін, Б. Ігнатьєв, М. Крупеніна, Є. Кагаров , але й українські педагоги: Г. Селевко, І. Єрмаков, О. Пєхота, А. Кікненко. Методику соціального проектування в даний час впроваджують О. Прутченков, О. Пометун, П. Вербицька, П. Кендзьор, Н. Морзе, Н. Дементієвська та інші.

Метод проектів – це освітня технологія, яка націлена на придбання учнями нових знань у тісному зв'язку з реальною життєвою практикою, формування в них специфічних вмінь та навичок завдяки системній організації проблемно-орієнтованого навчального пошуку.

Використання методу проектів на уроках має ряд беззаперечних переваг: він дозволяє створювати на уроці дослідницьку, творчу атмосферу; кожен учень залучений в активний пізнавальний процес, в основі якого лежить співробітництво.

Очевидно, що основна розшукова робота в межах проекту проходить у позаурочний час. Тому в нашій школі у березні 2006 року рівно 5 навчальних днів (1 робочий тиждень) НВК №16 працював в особливому режимі. Всі учні з 1 по 11 клас працювали у складі проектних груп над самостійно обраними темами чи проблемами. Проекти були різних типів – дослідницькі, ігрові, інформаційні, культурологічні, рольові, творчі, телекомунікаційні, практико-орієнтовані, соціальні та інші (всього 44 проекти в основній школі), але в кожному можна було визначити домінуючий напрямок та план дій, який сприяє формуванню тієї чи іншої ключової компетентності. Члени об'єднаного журі спостерігали за кожним днем роботи проектних груп, вели бесіди з дітьми про те, що було заплановано та виконано, хто яку роль виконував і які проміжні результати отримані. Окрім того, до кінця 4-го дня кожна група мала представити журі портфоліо, в якому зібрані такі матеріали:


  • методичний паспорт проекту (готує вчитель);

  • сценарій захисту;

  • робочі матеріали.

Отримані кожною групою бали заносилися до аркуша експертної оцінки. А п'ятого дня всі групи презентували свої проекти. Презентація має важливе навчально-виховне значення, обумовлене самим проектом. Обмежитися тільки демонстрацією продукту проектної роботи – педагогічно невірно.

Тиждень проектів дав відповідь на низку питань. Наприклад, як часто можна використовувати метод проектів у навчальній діяльності? Скільки часу потрібно для реалізації проекту? Яка форма презентацій найбільш вдала? Наскільки важливо провести підготовчу роботу? Ми зрозуміли, що головна цінність в тому, що придбав учитель та учень, беручи участь у проекті. Тобто, якість проектної діяльності залежить від сукупності зусиль учителя і дітей. А також необхідно, щоб учитель володів методикою проектної діяльності.

2006-2007 н.р. знов визначився особливим ритмом роботи. В школі пройшов тиждень проектів 2007, але щодо структури, то на відміну від 2005-2006 н.р. формат був такий:

Пошуковий етап останній день Ічверті – 27.10.2006р.

Аналітичний етапостанній день ІІ чверті – 27.12.2006 р.

Останній тиждень ІІІ чверті:

Практичний етап – 20.03. 2007 р.

Презентаційний етап ­ – 21-22.03.2007 р.

Контрольний етап – 23.03.2007р.

Реалізація проекту була розрахована на весь навчальний рік. Таким чином, кожна проектна група отримала більше часу на підготовку і виконання проекту.

Третій Тиждень проектів розпочався в цьому навчальному році 26.10.2007 р. з пошукового етапу. Учні визначили тему проекту в своїх групах, відшукали та проаналізували проблему, висунули гіпотези, поставили мету, обговорили метод дослідження. В цьому навчальному році буде використано формат Тижня проектів минулого навчального року, а не 2005-2006 н.р, тому що він більш сприятливий для реалізації проекту.

Застосування технології проектного навчання при вивченні інформатики є дуже ефективним. Учень в процесі роботи над навчальним проектом осягає реальні процеси, об'єкти і т.і., проживає конкретні ситуації, залучається до проникнення углиб явищ, процесів і конструюванню нових об'єктів.

У методі проектів дуже важливо показати учням їх власну зацікавленість в отриманні знань, які можуть і повинні стати в нагоді їм в житті. Щоб реалізувати цей принцип, необхідно розглядати проблему, взяту з реального життя, знайому і значущу для учня, проблему, для вирішення якої необхідно застосувати не тільки отримані знання, але і нові, які належить придбати.

Вчитель може підказати нові джерела інформації або просто направити думку учнів у потрібний бік для самостійного пошуку. Але в результаті учні повинні самостійно і спільними зусиллями вирішити проблему, застосувавши необхідні знання, як правило, з різних областей і отримати реальний практичний або теоретичний результат.

В перший Тиждень проектів (2005-2006 н.р.) я працювала з групою учнів 7 класу над проектом «Шпигунські пристрасті». Якщо повернутися на кілька років тому - в той час, коли я тільки починала впритул працювати в області інформатики, мені згадується вивчення із старшокласниками теми «Інформатика. Інформація та інформаційні процеси». Протягом декількох уроків ми повинні були вивчити цю тему, її призначення, дізнатися якомога більше про її можливості. Кожен урок підносити порцію теоретичного матеріалу, а потім закріплювати отримані знання на комп'ютерах у вигляді тестів та усного опитування мені здалося нудним. А коли почала вивчати цю ж тему, але з семикласниками – зовсім важко стало. Діти нудилися на уроках, треба було чимось зацікавити їх. Тоді перед учнем була поставлена мета: вибрати будь-який розділ з цієї теми, а потім створити всі умови, щоб вони самостійно та охоче отримували знання з цієї теми. Учні зупинилися на розділі «Захист інформації. Криптографія». Людина завжди захищала свої секрети, а в сучасному світі майже неможливо обійтись без захисту інформації, вибір теми учнями в рамках загальної теми проекту показав, чим цікавиться молодь сьогодні.

І почалася робота за методом проектів. Вибрали назву проекту «Шпигунські пристрасті». Те, що відбувалося далі, стало найзахопливішим процесом.

Учні захоплено, з цікавістю почали збирати матеріал, розширюючи свої знання в тій або іншій області. Недостатньо зібрати інформацію, треба її «віджати», тобто залишити найважливіше і значніше, треба її так подати, щоб дібраний матеріал не був нудним, і глядачі слухали б, не відриваючись. Як це зробити? Ось питання, яке кожен вирішував, працюючи над своїм проектом. А що, коли розглянути не тільки захист інформації в інформатиці, але й в історії, літературі, де з кодуванням зустрічалися наші учні в своєму житті? Як представити результат проектної діяльності, що буде вихідним продуктом сумісної праці? Це була дійсно пошукова, дослідницька, дизайнерська, аналітична робота мозку. Кабінет інформатики був заповнений учнями з ранку до вечора.

Коли робота була закінчена, ми вирішили як підсумок провести презентацію творчих проектів із запрошенням шести-, дев'ятикласників, на яких чекало вивчення цієї програми в наступному навчальному році.

У 2006-2007 навчальному році, другому Тижні проектів, учні, вже восьмого класу виріши попрацювати над проектом «Скільки я коштую». Протягом однієї чверті на уроках технології ми повинні були вивчити програму Microsoft Excel, її призначення, дізнатися якомога більше про її можливості. Схема, де кожного уроку подавати порцію теоретичного матеріалу, а потім закріплювати отримані знання на комп'ютерах і відпрацьовувати навики і уміння мені здалася нудною. Тоді перед учнем була поставлена мета: вивчаючи програму, підрахувати скільки грошей батьки витрачають на кожного з них. Знов закипіла робота. Анкетування батьків на протязі півроку, аналіз результатів, продукту проекту.

Підсумком стала вже шкільна презентація. Робота носила дослідницький і прикладний характер, рівень учнівських робіт якісно підвищився. На цьому етапі учні вже представляли тези, захищали свої міні-проекти.

При вивченні мови програмування Turbo Pascal в цьому році вирішили дослідити історію виникнення програмування, доказати, що вивчати програмування в школі дуже важливо. Проекти учні виконують не тільки в навчальний час, але і на позакласних заходах. Не останню роль в здійсненні такої діяльності займає рівень комп'ютеризації школи.

В нас ще багато невирішених проблем, але зрозуміло одне: після тижня проектів прихильників цієї педагогічної технології в нашій школі стало набагато більше. Згідно з рекомендаціями вчених, учні кожного року працюють не більше ніж над двома проектами. Другий проект – проект з виховної роботи. З часом в нашій було вирішено створити банк даних презентацій, формувалися теми: «Сквернослів'я та здоров'я», «Здоровий спосіб життя», та ін.


Метод проектів не принесе очікуваних результатів, якщо існує сам по собі, окремо від іншого, традиційного освітнього процесу. Саме це змушує нас говорити не стільки про долучення проектної діяльності до навчального процесу, як про проектування можливих зв'язків проектної діяльності з іншими видами діяльності учня в освітньому середовищі.

Список використаних джерел

  1. Єрмаков І.Г., Пузіков Д.О. проектне бачення компетентнісноспрямованої 12-річної середньої школи. – Запоріжжя: Центріон, 2005. – 112с.

  2. Лисенко С. Про проекти// Відкритий урок. – 2003.- №17-18. ст.72

  3. Журнал «Управління школою» // 2007р., №26


Смотрите также:
Тиждень проектів. Використання проектних та комп'ютерних технологій в навчально-виховному процесі
68.26kb.
1 стр.
Використання комп’ютерних технологій при вивченні курсу „застосування комп’ютерних технологій в навчальному процесі” Постановка проблеми
94.38kb.
1 стр.
Білоконь Максим Васильович, учитель фізики Актуальність проблеми використання комп’ютерних технологій при вивченні фізики полягає в тому, що сучасні досягнення науки і техніки вимагають сучасних урок
27.97kb.
1 стр.
Учителі географії
37.62kb.
1 стр.
Використання мультимедійних інтерактивних технологій в навчальному процесі План
102.31kb.
1 стр.
Методичні рекомендації щодо використання можливостей музеїв міста Луганська у навчально-виховному процесі
68.32kb.
1 стр.
Школа-ліцей комп’ютерних технологій
45.34kb.
1 стр.
Формування ключових компетенцій сучасних школярів на уроках математики засобами інформаційних технологій
95.45kb.
1 стр.
З досвіду роботи з історії виникнення технології
183.05kb.
1 стр.
Дипломних робіт 3 зміст підрозділу «дослідження з використанням комп’ютерних технологій»
314.81kb.
1 стр.
Київський національний університет імені. Тараса Шевченка Інститут високих технологій Кафедра математики, теоретичної фізики та комп’ютерних технологій Укладач: докт фіз мат наук, доц. Шека Д. Д. Сучасний магнетизм
197.8kb.
1 стр.
Гурткова робота – один із видів позакласної роботи у навчально-виховному процесі
166.7kb.
1 стр.