Главная страница 1
Трудове навчання (технології), креслення
Реформування української системи освіти відбувається відпо- відно до світових тенденцій, які встановлюють пріоритет твор- чого розвитку, критичного мислення, компетентностей особис- тості над традиційним заучуванням знань і вмінь.

Відповідно до цього змінюються традиційні підходи до зміс- ту освіти, і зокрема, в трудовому навчанні учнів. Так, сучасний розвиток суспільства та виробництва потребує не лише навчан- ня учнів запам’ятовувати і відтворювати техніко-технологічні знання та прийоми роботи інструментом, а й застосовувати такі знання та вміння на практиці – через розв’язання творчих за- вдань (виконання навчальних і творчих проектів), формування відповідного досвіду.

Реалізація такої моделі забезпечується змістом трудового на- вчання учнів у 5-9 класах, який відображений в новій редакції навчальної програми «Трудове навчання. 5-9 класи» за загаль- ною редакцією В.М. Мадзігона, яка має гриф «Затверджено Мі- ністерством освіти і науки» і набула чинності з минулого на- вчального року.

Зміст навчального предмета реалізується за трьома варіанта- ми програми:

– для хлопців;

– для дівчат;

– для класів, що не поділяються на групи хлопців і дівчат. Навчальна програма з трудового навчання для учнів 5-9 класів

побудована за модульною системою. Вона складається з інварі- антних (обов’язкових), варіативних (на вибір) та базового (для класів, що не поділяються на групи хлопців і дівчат) модулів.

Інваріантний зміст трудового навчання розрахований на засво- єння окремими групами хлопців і дівчат. Він займає приблизно половину навчального часу. Інваріантна складова вивчається у першому півріччі, варіативна – у другому. Зважаючи на те, що

9 клас є своєрідним підсумком щодо засвоєння курсу трудово- го навчання, тому учні спочатку вивчають варіативний модуль, а потім проектують комплексний виріб виготовлення якого ба- зується на технологіях засвоєних раніше.

Варіативні модулі навчальної програми розраховані на 16 го- дин кожен. Ці модулі, з зазначеного переліку, обирає вчитель у залежності від матеріально-технічної бази, фахової підготовле- ності, регіональних традицій наповнюваності класів та бажан-

ня учнів. Вивчення варіативних модулів відбувається за окре- мо розробленими програмами до них.

Зміст трудового навчання для класів, що не поділяються на групи хлопців і дівчат складається лише з варіативних модулів. При цьому, учні мають освоїти базовий модуль. Наскрізними лі- ніями, що закладені у зміст базового модуля є:

– проектування виробів (у 5 класі основи художньо-конструк- торської діяльності);

– конструкційні матеріали;

– основи техніки і технологій.

На освоєння навчального матеріалу передбаченого базовим модулем не відводиться окремих годин. Він вивчається інте- гровано з вивченням варіативних модулів. Учителеві на почат- ку навчального року слід спланувати перелік та послідовність вивчення варіативних модулів, а також розподілити навчальний матеріал, передбачений базовим модулем.

Трудове навчання у 5-9 класах базується на практичній діяль- ності учнів. Засвоєння теоретичного матеріалу доцільно проводи- ти під час практичних робіт, не витрачаючи на це окремого на- вчального часу. Однак, не виключається можливість проведення уроків засвоєння нових знань, під час яких вчитель може розкри- ти навчальний матеріал всього модуля, або його окремої частини. Такі уроки у навчальному процесі можуть бути одиничними.

У 5 класі учні вивчають найпростіші прийоми обробки фа- нери, ДВП, тканини, прийоми роботи із шаблоном, виготовля- ють на основі цього найпростіший виріб запропонований учи- телем. Після цього, під час вивчення наступного розділу, учні вивчають основи художньо-конструкторської діяльності: вибір форми конструйованого виробу із застосуванням методів про- ектування, обґрунтування вибору, планування відповідних опе- рацій тощо.

Типовими навчальними планами для загальноосвітніх навчаль- них закладів на вивчення трудового навчання передбачено:

– у 5, 6, 9 класах – 1 год. на тиждень; у 7-8 класах – 2 год. на тиждень;

– у 10-11 класах (незалежно від профілю) – 1 год. на тиждень;

– у 10-11 класах технологічного профілю – 6 год. на тиждень. Окрім цього, кількість годин на вивчення навчального пред-

мета трудове навчання у всіх класах може збільшуватись за ра- хунок додаткового часу варіативної складової навчальних планів передбаченої на навчальні предмети, факультативи, індивідуаль- ні заняття та консультації.

Навчання хлопців і дівчат на уроках трудового навчання має відбуватися окремо. Поділ класів на групи здійснюється відпо- відно до нормативів, затверджених наказом Міністерства осві- ти і науки України від 20.02.02 р. №128, і відбувається за на- явності в класі більше 27 учнів для міських шкіл та більше 25 для сільських.

Якщо кількість учнів у класі не дає змоги здійснити поділ на групи на гендерній основі, можна скористатись іншими ва- ріантами формування груп: з паралельних класів; формування змішаної групи хлопців і дівчат; поділ на групи за рахунок ва- ріативної частини навчального плану.

Особливістю сучасного уроку трудового навчання є навчання учнів не лише конкретних трудових операцій але й підготов- ка їх до життя, формування таких цінностей особистості, які допоможуть стати успішним у виборі свого життєвого шляху. Так, проектна діяльність у зв’язку з цим, дає можливість учи- телю прилучити учнів до самостійного вибору того або іншого розв’язку задачі, розв’язувати завдання з декількома правиль- ними рішеннями, проводити пошук інформації, реалізувати на- буті знання з основ наук на практиці тощо. Слід відзначити, що найбільш швидко проектну діяльність опановують учні, які проявляють більше ініціативи, швидко орієнтуються при змі- ні умов завдання відповідно до проведеного пошуку тощо. Як показує досвід роботи з школярами, це не завжди «відмінни- ки», навіть у більшості випадків це школярі, що не реалізу- вали свій потенціал до навчання з інших предметів. Тому го- ловним завданням з точки зору методики навчання проектної діяльності є активізація навчальних можливостей учнів, замість переказування готової інформації, відірваної від їхнього життя та суспільного досвіду або повторення трудових дій продемон- строваних учителем.

З метою свідомого вибору учнями профілю навчання з 8 кла- су запроваджується допрофільне навчання. У 8-9 класах учні по- винні глибше познайомитися з різними профілями та напряма- ми навчання. Таке ознайомлення може здійснюватися за рахунок упровадження курсів за вибором та профорієнтаційних курсів.

Курси за вибором дають змогу учням не тільки оволоді- ти технологією вибору, а й апробувати різний зміст з метою самовизначення. Для забезпечення успішного самовизначен- ня підлітками необхідно здійснювати допрофільну підготов- ку комплексно: доповнити курси за вибором системою захо- дів, спрямованих на самопізнання (педагогічна і психологічна

діагностика), розвивати вміння висловлювати і аргументува- ти власні думки, твердження, приймати рішення, планувати власну діяльність (тренінги, проектна діяльність), розвивати вміння учнів орієнтуватися в навколишній освітній і трудо- вій інфраструктурі. На етапі допрофільного навчання важли- во правильно оцінити комплекс індивідуальних особливостей підлітка з позиції готовності його до успішного навчання за певним профілем, запобігти дезадаптації в умовах виникнен- ня навчальних труднощів.

Іншою складовою допрофільного навчання є профорієнтацій- ні курси. Міністерством освіти і науки України надано гриф на- вчальним програмам курсів «Людина і світ професій» для учнів

8-9 класів та «Побудова кар’єри» для учнів 10-11 класів.

Зазначені курси за вибором можуть бути розраховані на 9,

18, 35 і навіть 70 год. Програми курсів надруковано на сторін- ках фахового журналу «Трудова підготовка в закладах освіти» та фахової газети «Трудове навчання».

Головна мета курсу «Людина і світ професій» — підготовка учнів 8-9 класів до вибору профілю навчання у старшій шко- лі. Мета курсу реалізується у процесі виконання комплексу на- вчальних і виховних завдань.

Учні 10 класів, незалежно від профілю навчання (крім тех- нологічного) освоюють навчальний предмет технології (трудо- ве навчання) за навчальною програмою «Технології. 10-11 кла- си» (авт.: А.І.Терещук та ін.).

Програма має модульну структуру і складається з двох час- тин – інваріантної та варіативної. Основою інваріантної скла- дової є базовий модуль «Проектні технології у перетворюю- чій діяльності людини». На вивчення базового модуля у 10-11 класах відводиться по 12 годин. Вивчення другої частини програми передбачається в обсязі 20 годин (один варіативний модуль). Модулі слід обирати з урахуванням побажань учнів, матеріально-технічної бази навчальних шкільних майстерень, фа- хової підготовленості вчителя. Це дасть можливість учням, не- залежно від профілю навчання, оволодіти практичними техно- логіями, які викликають зацікавленість.

Варіативні модулі мають засвоюватися старшокласниками че- рез проектну діяльність, результатом якої є творчий проект.

Наразі дозвіл на використання у загальноосвітніх навчальних закладах мають такі варіативні модулі до навчальної програми

«Технології. 10-11 класи»:

– Технологія бісерного плетіння на дротяній основі.

– Технологія художнього різьблення по дереву.

– Технологія геометричного гострокутного гуцульського різьб- лення.

– Основи лісового господарства.

– Технологія виготовлення малих архітектурних форм.

– Технологія вишивання технікою мережки.

– Технологія художнього набивання на тканині.

– Технологія плетіння спицями.

– Технологія рельєфного різьблення.

– Технологія розпису на склі.

– Технологія соломоплетіння.

– Технологія інкрустації виробів з деревини.

– Технологія токарної обробки деревини.

– Технологія вишивання стрічками.

– Технологія виготовлення м’якої іграшки.

– Технологія вишивання шовковими стрічками.

– Технологія писанкарства.

– Технологія клаптикового шиття (печворк).

– Технологія хлібопекарського та кондитерського виробництва.

– Технологія об’ємної вишивки.

– Технологія виготовлення листівок.

– Технологія ниткової графіки.

– Технологія художньої обробки деревини випилюванням.

– Технологія в’язання гачком.

– Технологія дизайну інтер’єру.

– Технологія пірографії (випалювання на деревині).

– Технологія дизайну шкільних та офісних меблів.

– Технологія ручного розпису тканини.

– Технологія виготовлення штучних квітів.

– Технологія ліплення.

– Технологія ручного ткацтва.

– Технологія виготовлення подарункових упаковок.

– Технологія виготовлення дитячого одягу.

– Технологія дизайну предметів інтер’єру.

– Об’ємне комп’ютерне моделювання.

– Технологія виготовлення виробів із сучасних деревних ма- теріалів.

– Технологія аплікації з текстильних матеріалів та фурнітури.

– Технологія виготовлення народної ляльки-оберега.

– Технологія матчворку (конструювання із сірників). Програми зазначених варіативних модулів друкуються у ви-

давництвах «Літера ЛТД» та «Абетка нова».

Особливістю технологічного профілю є широкий перелік спе- ціалізацій, за якими може здійснюватися навчання:

– Деревообробка.

– Кулінарія.

– Основи дизайну.

– Агровиробництво.

– Будівництво. Опоряджувальні роботи.

– Енергетика.

– Конструювання та моделювання одягу.

– Легка промисловість.

– Матеріалознавство та технологія конструкційних матеріалів.

– Металообробка.

– Основи бджільництва.

– Технічне проектування.

– Українська народна вишивка.

– Художня обробка матеріалів.

– Швейна справа.

– Технології сільськогосподарського виробництва.

За наявності відповідного грифа Міністерства освіти і науки профільне навчання може здійснюватися за авторськими програ- мами з інших, не передбачених переліком спеціалізацій.

У межах технологічного профілю навчання можлива також професійна підготовка старшокласників. Наказом Міністерства освіти і науки № 904 від 23.09.2010 р. затверджено Типові на- вчальні плани та Типові програми професійно-технічного навчан- ня для учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Зазначені плани та програми розроблено з метою узгодження Державних стандартів професійно-технічної освіти та навчальних планів за- гальноосвітніх навчальних закладів.

Професії, за якими здійснюється професійно-технічне навчан- ня відповідно до Типових навчальних планів та Типових про- грам розділено за трьома групами у залежності від кількості го- дин, що відводиться на їх опанування.

До першої групи відносяться:

– «Продавець (з лотка, на ринку)»;

– «Водій автотранспортних засобів категорії «В»»;

– «Водій автотранспортних засобів категорії «С»»;

– «Манікюрниця»;

– «Штукатур».

На опанування зазначених професій відводиться до 480 го- дин навчального часу: 6 годин на тиждень в 10 та 11 класах за рахунок технологічного профілю (наказ МОН від 27.08. 2010

№ 834, додаток 10) та 10 робочих днів навчальної практики у

10 класі.

До другої групи відносяться:

– «Вишивальниця»;

– «Агент з організації туризму»;

– «Оператор комп’ютерного набору»;

– «Різьбяр по дереву та бересту»;

– Інтегрована професія – «Швачка, Кравець».
На опанування зазначених професій відводиться до 540 го- дин навчального часу: 6 годин на тиждень в 10 та 11 класах за рахунок технологічного профілю та 20 робочих днів навчальної практики у 10 класі.

До третьої групи відносяться:

– «Секретар керівника (організації, підприємства, установи)»;

– «Касир (на підприємстві, в установі, організації)»;

– «Перукар (перукар-модельєр)»;

– «Молодша медична сестра з догляду за хворими»;

– «Офіціант»;

– «Секретар-друкарка»;

– «Слюсар з ремонту автомобілів»;

– «Столяр будівельний».


На опанування зазначених професій відводиться до 680 го- дин навчального часу: 6 годин на тиждень в 10 та 11 класах за рахунок технологічного профілю, по 2 години на тиждень в 10 та 11 класах за рахунок варіативної складової навчальних пла- нів та 20 робочих днів навчальної практики у 10 класі.

Збільшення часу навчальної практики передбачається тільки для професійного навчання з метою забезпечення потрібної кіль- кості навчальних годин. Збільшення навчальної практики мож- на уникнути за рахунок виділення (збільшення) годин з варіа- тивної складової навчальних планів.

У випадку, коли кількість годин на опанування професії менша передбаченої навчальними планами, рекомендуємо за- проваджувати профільні курси та курси за вибором профо- рієнтаційного спрямування, які мають відповідний гриф мі- ністерства.

Здійснення професійно-технічного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах та міжшкільних навчально-виробничих ком- бінатах можливе і за іншими професіями, за умови дотримання вимог Державних стандартів професійно-технічної освіти.

Важливою складовою технологічної підготовки школярів є знання ними основ графічної грамоти. Вивчення курсу крес- лення передбачено в 11 класі технологічного напряму в обся- зі 2 год. на тиждень.

У 8-11 класах креслення може вивчатися як курс за вибо- ром. Міністерством освіти і науки України рекомендовано про- граму «Креслення. 8-11 класи» (В.К.Сидоренко. К.: Шкільний світ, 2001), яка забезпечена підручниками „Креслення” для за- гальноосвітніх навчально-виховних закладів (В.К.Сидоренко. К.: Школяр, 2004).

З метою підвищення якості вивчення трудового навчання слід уникати таких недоліків у навчально-виховному процесі:

– перенесення вчителем функцій спеціальної освіти в загаль- ноосвітню школу (зокрема, нав’язування учням спеціаль- них теоретичних знань, не передбачених шкільними дер- жавними стандартами і програмами);

– заміна уроків трудового навчання іншими видами трудо- вої діяльності;

Докорінний перегляд існуючих засобів навчання спричинила поява інформаційних технологій на електронних носіях, які під- тримують мету інформатизації освіти: забезпечення доступнос- ті знань, розвиток інтелектуальних і творчих здібностей учнів на основі індивідуалізації навчання, інтенсифікації навчального про- цесу тощо. Все це переконує в необхідності розробки ефективних методів і засобів комп’ютерного навчання, які б використовували- ся на уроках трудового навчання, що сприятиме піднесенню рівня зацікавленості учнів у процесі навчання, розвиватиме їх інтерес до предмета, привчатиме ефективно використовувати нові техно- логії під час навчання.

При вивченні предмета слід користуватися підручниками, по- сібниками та навчально-наочними матеріалами, що мають від- повідний гриф міністерства.

Під час роботи у навчальній майстерні особливу увагу слід звертати на дотримання учнями правил безпечної роботи, ви- робничої санітарії й особистої гігієни, навчати їх тільки безпеч- них прийомів роботи, ознайомлювати із заходами попереджен- ня травматизму.

Матеріали, які висвітлюють питання організації навчальної ді- яльності з технологій вчителі можуть почерпнути на сторінках періодичних видань та спеціалізованих сайтів:


  1. Журнал «Трудова підготовка в закладах освіти» видавни- цтва «Педагогічна преса».

2. Газета «Трудове навчання» видавництва «Шкільний світ».

3. Науково-методичний журнал «Трудове навчання в школі».

Видавнича група «Основа».



4. Сайт www.trudove.org.ua.


Смотрите также:
Трудове навчання (технології) та креслення
111.52kb.
1 стр.
Трудове навчання (технології), креслення
119.38kb.
1 стр.
Трудове навчання (технології), креслення
139.09kb.
1 стр.
Іппо кмпу імені Б. Д. Грінченка Викладання трудового навчання в 2009-2010 навчальному році
772.12kb.
4 стр.
Навчальна програма
308.31kb.
1 стр.
Лабораторна робота №4 Написання теоретичної частини пробних уроків з маркетингового аналізу проектної діяльності
61.8kb.
1 стр.
Робоча програма (за кредитно-модульною системою навчання) із Спецпрактикум. Картографічне креслення
238.16kb.
1 стр.
Трудове навчання, 5-12 кл
1761.73kb.
12 стр.
Лабораторна робота №6 Проведення уроків з оцінювання об’єктів І процесу технологічної діяльності
49.65kb.
1 стр.
Програма з трудового навчання для учнів 4 11 класів спеціальної загальноосвітньої школи "надія"
1282.42kb.
6 стр.
Технології навчання математиці є не що інше, як технології математичної діяльності
158.06kb.
1 стр.
Уроках предметів освітньої галузі «Технологія»
103.09kb.
1 стр.