Главная страница 1страница 2 ... страница 5страница 6




Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Процес урбанізації суспільства, що відбувається в Україні, викликає об’єктивні протиріччя, які пов’язані зі зростанням промисловості в містах і підвищенням добробуту населення з одного боку, та подальшим антропогенним навантаженням на довкілля з іншого боку. Подолання цих розбіжностей неможливе без створення передумов для збалансування інтересів суспільства і можливостей природи, розвитку промисловості та екологічної безпеки.

Однією з основних і найбільш гострих еколого-господарських проблем нашої країни, пов’язаних з процесом урбанізації, є незадовільний стан водних ресурсів. На сьогодні в Україні майже не залишилося водних об‘єктів, які б за екологічним станом належали до першої (найкращої) категорії. До 1-3 (практично чисті) категорії відноситься лише 15 % водних об’єктів, до 4-5 категорії (забруднені) – 60 %, до 6-7 категорії (брудні і дуже брудні) – 25 %.

Еколого-соціальне значення водного фактору за останні роки суттєво зросло, він став одним з основних факторів ризику в більшості міст і районів, який загрожує здоров'ю нації. Скидання стічних вод (СВ) усіх видів від населених пунктів є одним із головних забруднювачів і засмічувачів водних об‘єктів в Україні.

Одним з вагомих чинників, що негативно впливають на якість поверхневих вод, є антропогенне евтрофування. Розвиток цього процесу та його еколого-соціальні й економічні наслідки в Україні набули таких масштабів, що оцінка впливу евтрофування на стан водних об’єктів – джерел питного водопостачання, а також розробка і обґрунтування шляхів зменшення негативного впливу водного фактору на здоров‘я населення зараз розглядаються як державні завдання.

Актуальність та теоретико-прикладна значимість проблеми екологічно безпечного природокористування і, зокрема, водокористування, приваблює інтерес до неї представників різних галузей сучасної науки: М.В.Васільєв, А.А. Верниченко, О.С.Волошкіна, А.В.Гриценко, Є.В.Єременко, А.В.Караушев, М.С.Коваленко, Т.І.Коляда, А.М.Крайнюкова, Г.Я.Красовський, В.Р.Лозанський, М.Ф.Реймерс, В.Д.Романенко, І.Д.Пічахчі, Л.А.Сиренко, Г.О.Сухоруков, О.М. Трофимчук, Б.Хендерсон-Селлерс, Я.Я.Цееб, В.Я.Шевчук, І.А. Шеренков, І.І.Яковцова, А.В. Яцик та ін. Вагомий внесок у розробку цієї проблеми внесли вітчизняні та зарубіжні вчені-економісти: О.М.Алимов, І.К.Бистряков, П.П.Борщевський, Б.В.Буркинський, В.М.Геєць, З.В.Герасимчук, І.Л.Головинський, Б.М.Данилишин, Д.С.Добряк, М.І.Долішній, С.І.Дорогунцов, Я.В.Коваль, В.П.Кухар, А.С.Лисецький, В.С.Міщенко, В.К.Симоненко, В.М.Степанов, А.М.Федорищева, М.А.Хвесик, Є.В.Хлобистов, Л.Г.Чернюк та інші.

Існуючі теоретичні розробки, методологія, практика та особливості сучасного водокористування в населених пунктах України потребували поглибленого їх дослідження з позицій екології, економіки природокористування, соціології, що було зроблено в рамках даної роботи.

Головна ідея дисертаційних досліджень полягає у тому, що на основі узагальнення накопичення вітчизняних і зарубіжних теоретичних знань, відомчої інформації та практичного досвіду розробити методологічні основи, інноваційні технології і механізми впровадження екологічно безпечного водокористування в населених пунктах України.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації відповідає тематичному плану наукових досліджень Ради по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України та Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем (УкрНДІЕП) Міністерства охорони навколишнього природного середовища України. Положення дисертаційної роботи використані при виконанні теми „Програма упорядкування водовідведення в населених пунктах України (розроблення)”, (номер державної реєстрації 0103U007797), в межах якої автором обґрунтовано основні теоретико-практичні шляхи впровадження екологічно безпечного водовідведення в населених пунктах України.

Основні схеми упорядкування водовідведення у населених пунктах розроблено автором у рамках виконання НДР № 9/227/040203/09 „Комплекс заходів щодо упорядкування водовідведення в населених пунктах України”, (номер державної реєстрації 0100U004837).

Крім того, розробки дисертанта використані при виконанні роботи № 1/1030/22/3 “Наукове обґрунтування та розробка схем технологічних рішень щодо реконструкції систем водовідведення з урахуванням аварійних ситуацій в приморських містах: Одеса, Маріуполь, Феодосія” (номер державної реєстрації 0106U006769), в якій автором здійснено комплексну оцінку стану водних об’єктів розглянутих регіонів та запропоновано інноваційні технологічні рішення щодо реконструкції систем водовідведення; № 37з/1230/19/2 „Інтегральна оцінка впливу стічних вод Полтавського гірничо-збагачувального комбінату та м. Комсомольськ на водні екосистеми регіону” (номер державної реєстрації 0104U008825), в якій автором обґрунтовано застосування інноваційного механізму управління водоспоживанням з евтрофованих водних об’єктів з використанням дистанційного зондування Землі з космічних супутників.

Авторський внесок у розробку НДР № 26/1030/20 “Оцінка екологічного впливу евтрофування на стан водних об’єктів – джерел питного водопостачання (номер державної реєстрації 0104U006046) полягає у визначенні впливу евтрофування на стан здоров’я населення та його зв’язок із водовідведенням стічних вод. Аналіз впливу евтрофування на питні водозабори Кременчуцького водосховища виконано у роботах ”Установление причин изменения экологической ситуации в районе водозабора г. Кременчуга (Кременчугское водохранилище) в целях принятия управленческих решений в области природопользования” (номер державної реєстрації 0104U006046) та “Анализ экологической ситуации в Кременчугском водохранилище (зона Кировоградской области) с целью принятия управленческих решений в области природопользования” (номер державної реєстрації 0102U004743).



Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретико-методологічних засад екологічно безпечного водокористування в населених пунктах України та обґрунтування напрямів і механізмів його впровадження в умовах обмеженого фінансування.

Відповідно до цієї мети послідовно розв’язувалися наступні наукові завдання:



  • формування теоретико-методологічних основ екологічно безпечного водокористування населених пунктів в умовах сучасного процесу урбанізації;

  • виявлення особливостей водовідведення у поверхневі водні об’єкти –джерела питного водопостачання;

  • поглиблення методичних підходів комплексного еколого-соціального оцінювання поверхневих водних об’єктів;

  • розробка механізму впровадження екологічно безпечного водокористування в умовах обмеженого фінансування;

  • визначення особливості застосування інноваційного механізму управління водоспоживанням з евтрофованих водних об’єктів;

  • визначення інноваційних технологій перевлаштування існуючого водокористування в населених пунктах України в екологічно безпечне;

  • розробка основних напрямів, завдань і заходів впровадження екологічно безпечного водовідведення в населених пунктах України та обґрунтування етапів їх виконання;

  • розробка методичних підходів укрупненої оцінки вартості перевлаштування існуючого водовідведення в населених пунктах України на екологічно безпечне;

  • удосконалення фінансово–кредитного механізму забезпечення впровадження екологічно безпечного водовідведення та обґрунтування особливостей застосування при цьому природоохоронного обміну боргів;

  • розробка пропозицій щодо упорядкування водовідведення в населених пунктах України на прикладі виконання пілотних проектів.

Об’єктом дослідження є збалансування процесів водопостачання, водовідведення та життєдіяльності населення в умовах урбанізації суспільства.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади забезпечення екологічно безпечного водокористування в населених пунктах України в умовах сучасного процесу урбанізації.

Методи дослідження. Теоретичними основами дисертаційного дослідження є фундаментальні положення теорії економіки природокористування та охорони навколишнього середовища, самого природокористування (екологічні, соціальні та технологічні складові). Загальною методологічною основою виконаних досліджень є наукові концепції та положення в галузі охорони навколишнього природного середовища, класичні положення водоспоживання та водовідведення.

Для досягнення поставленої в роботі мети використано наступні наукові методи: системного аналізу - для визначення еколого-економічного стану систем водовідведення регіонів, економіко-математичного аналізу – для комплексної оцінки ефективності перетворення систем водовідведення у екологічно безпечні, причинно-наслідкових зв‘язків – для комплексної еколого-медичної оцінки стану водних екосистем, порівняльного аналізу – для співставлення взаємодії природних та антропогенних факторів впливу на водні об‘єкти, економіко-статистичного – для прогнозування загальної вартості переходу населених пунктів на екологічно безпечне водовідведення, соціологічного аналізу – для дослідження соціально-економічних аспектів водокористування.



Інформаційною базою дослідження є природоохоронне законодавство Європейського союзу, існуюча нормативно-правова база України, яка включає закони України, постанови Кабінету Міністрів України та інші документи у галузі водокористування. Дослідження виконувались на основі статистичних матеріалів різних міністерств та відомств, даних, наведених в роботах вітчизняних та закордонних авторів. У дисертації використано також результати моніторингу поверхневих вод України та власні багаторівневі багаторічні натурні дані щодо якості поверхневих вод та міських стічних вод у різних регіонах країни.

Наукова новизна одержаних результатів. До найбільш суттєвих результатів дисертаційного дослідження, які відзначаються новизною, відносяться наступні:

вперше:

  • розкрито сутність проблеми екологічно безпечного водокористування в умовах сучасного процесу урбанізації, що дозволяє виявити основні елементи, які пов’язані з водокористуванням в населених пунктах, зокрема, їх водоспоживання та водовідведення спільно зі збереженням водних екосистем і покращенням здоров’я населення;

  • визначено особливості взаємодії системи водовідведення, водного об‘єкту, який приймає стічні води, та водоспоживання населеного пункту, на основі якої забезпечується прийняття ефективних управлінських рішень з питань водопостачання населених пунктів з урахуванням антропогенного навантаження на водний об’єкт у процесі урбанізації суспільства;

  • розроблено механізм управління водоспоживанням з евтрофованих водних джерел, на підставі застосування дистанційного зондування Землі космічними апаратами та обґрунтування оперативно-попереджувальних заходів, що спрямовані на зменшення безпосереднього впливу евтрофування водних об’єктів на водокористувачів;

  • сформульовано цільові установки, завдання, заходи та послідовність впровадження екологічно безпечного водовідведення, які стали методологічним підґрунтям для розробки екологічно спрямованої “Програми упорядкування водовідведення в населених пунктах України”;

  • запропоновано методичні підходи оцінки вартості перевлаштування існуючого водовідведення в населених пунктах України в екологічно безпечні системи;

удосконалено:

  • методичні підходи до оцінки ефективності використання водних об’єктів, які, на відміну від існуючих, враховують екологічні характеристики водних екосистем водойм різного виду (водотоків, водосховищ та морських акваторій) та еколого-медичні фактори водного впливу на життєдіяльність населених пунктів;

  • основні напрями підвищення ефективності водокористування за рахунок доповнення їх екологічними і соціальними показниками стану здоров’я населення;

  • методичні підходи економічної оцінки ефективності впровадження екологічно безпечних систем водовідведення, які забезпечують одержання еколого-соціального ефекту цих систем, що сприяє підвищенню інформативності та вірогідності одержаних результатів;

  • механізм впровадження екологічно безпечного водовідведення в населених пунктах України в умовах обмеженого фінансування, який дозволяє побудувати ефективну систему акумулювання коштів на упорядкування водовідведення та їх цілеспрямованого розподілу за еколого-економічними критеріями за вертикаллю „держава – область – населений пункт”;

дістало подальший розвиток:

  • основні напрями перебудови існуючих систем водовідведення в населених пунктах України, зокрема, за рахунок впровадження інноваційних технологічних елементів, застосування оперативного контролю складу стічних вод, використання біологічних методів очищення поверхневих стічних вод та інші, що дозволить забезпечити екологічно безпечну роботу систем водовідведення у штатних умовах та в аварійних ситуаціях;

  • застосування механізму екоконверсії зовнішнього боргу для цільового фінансування впровадження екологічно безпечного водовідведення в населених пунктах України.

Практичне значення одержаних результатів. Викладені у дисертаційній роботі наукові результати дають можливість удосконалити систему водокористування в населених пунктах України. Ці результати можуть бути застосовані для обґрунтування економічних, екологічних, технічних і організаційних заходів при формуванні регіональної еколого-соціальної політики регіону. Практична цінність дисертаційних досліджень визначається спрямованістю конкретних рекомендацій для різних рівнів управління житлово-комунальним комплексом, які пов’язані з впровадженням екологічно безпечного водовідведення в населених пунктах України з урахуванням регіональної специфіки.

Наукові положення дисертаційного дослідження автора відносно особливості удосконалення водокористування в різних регіонах України використані в Раді по вивченню продуктивних сил України НАН України при виконанні науково-дослідних робіт «Схема (прогноз) розвитку і розміщення продуктивних сил регіонів (областей) України до 2015 року (комплексне фундаментальне дослідження)», «Економічний простір і динаміка розвитку продуктивних сил України», «Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інвестиційного розвитку в Україні» (довідка № 01-11/1107 від 12.12.2007 р.).

Основні напрями, рекомендації та пропозиції щодо вдосконалення існуючих систем водовідведення з метою впровадження екологічно безпечних систем покладено в основу проекту Державної цільової екологічної Програми упорядкування водовідведення в населених пунктах України, розробленої в Українському науково-дослідному інституті екологічних проблем (акт № 122 / 07-11 від 06.02.2008 р.).

Наукові розробки автора використані при проведенні екодіагностики стану водних екосистем у районі металургійного заводу „Ворскла Сталь” (акт від 14.07.2006 р.).

Методологічні розробки автора впроваджено на Полтавському гірничо-збагачувальному комбінаті при розробці елементів екологічно безпечного водокористування (акт від 21.04.2006 р.).

Практична цінність дисертаційних досліджень полягає також у обґрунтуванні основних вимог щодо вдосконалення існуючої нормативно-правової бази України у галузі водокористування з метою забезпечення її гармонізації з європейською екологічною стратегією.

Окремі результати досліджень використано Кременчуцькою міською Радою при обґрунтуванні еколого-медичної оцінки стану Кременчуцького водосховища, який пов’язаний з „цвітінням” води, і визначенні причин зміни екологічної ситуації в районі водозабору м. Кременчук (акт від 25.08.2004 р.).

Результати дисертаційних досліджень щодо теоретико-методологічних та еколого-економічних засад екологічно безпечного водовідведення використано Міністерством охорони навколишнього природного середовища України при розробці на схемному рівні пілотних проектів систем екологічно безпечного відведення побутових, виробничих та поверхневих стічних вод міст Одеса, Маріуполь, Феодосія (акт № 10791/19/2-10 від 28.10.2004 р.).



Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторські розробки щодо сутності, методології та механізму застосування екологічного безпечного водокористування в населених пунктах України, а опубліковані наукові праці містять положення, висновки та пропозиції, сформульовані особисто автором і відображають його внесок у розвиток екологічної науки з економіки природокористування та охорони навколишнього середовища.

Із наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використано лише ті положення та ідеї, які одержані автором самостійно.



Апробація результатів дисертації. Основні наукові результати дисертаційного дослідження апробовано на 24 українських та міжнародних науково-практичних та практичних конференціях, зокрема: „Актуальные вопросы охраны окружающей среды от антропогенного воздействия” (г.Севастополь, 1989 г.); „Проблемы экологической оптимизации землепользо-вания и водохозяйственного строительства в бассейне р. Днепр” (г. Киев, 1992г.); „Актуальные вопросы охраны окружающей среды от антропогенного воздействия” (г. Кременчуг, 1994 г.); „Основні напрями забезпечення безпеки населення та стійкості функціонування господарства України при загрозі виникнення природних та техногенних катастроф” (м. Київ, 1997 р.); "Екологія Харківщини: стан, проблеми, перспективи" (м. Харків, 2000р.); «Экологическая и техногенная безопасность» (г. Харьков, 2000 г.); VII Международный конгресс по иммунореабилитации. Аллергия, иммунология и глобальная сеть: взгляд в новое тысячелетие (Нью-Йорк, США, 2001 г.); “Экология и здоровье человека. Охрана водного и воздушного бассейнов. Утилизация отходов” (пос.Щелкино, г. Алушта АР Крым, 2000, 2001, 2002, 2005 г.г.); „Оцінка техногенного впливу на довкілля. Нові технології очистки промвикидів, зворотних вод, переробки відходів” (м. Кременчук, 2001 р.); “Екологічні проблеми довкілля та шляхи їх вирішення” (м. Полтава, 2002 р.); “Техногенно-екологічна безпека регіонів як умова сталого розвитку України” (м. Львів, 2002р.); “Вода: экология и технология” (ЭКВАТЭК-2002) (г. Москва, 2002 г.); “Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління” (м. Харків, 2002 р.); “Сучасні інформаційні технології управління екологічною безпекою регіонів, природокористуванням, заходами у надзвичайних ситуаціях” (с. Рибаче, АР Крим, 2003 р.); “Проблеми природокористування, сталого розвитку та техногенного розвитку та техногенної безпеки регіонів” (г. Дніпропетровськ, 2003 р.); “Можливості космічних технологій інвентаризації лісових і водних ресурсів західних областей України” (Львівська обл., с. Славськ, 2005 р.); «Информационные технологии в ХХІ веке» (г. Днепропетровск, 2005 г.); “Сучасні технології управління екологічною та інформаційною безпекою територій” (с. Рибаче, АР Крим, 2005 р.); “Екологічна безпека: проблеми і шляхи вирішення” (м. Алушта, 2005 р.); „Безпека навколишнього природного, соціального та техногенного середовища” (м. Ялта, 2006 р.); „Экологические проблемы старопромышленных регионов” (г. Донецк, 2006 г.).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 47 наукових праць загальним обсягом 53 друк. арк., з них 45 друк. арк. належать особисто автору, у тому числі індивідуальна монографія, 23 статті у наукових фахових виданнях, 16 – в інших виданнях, 7 – матеріали конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації становить 462 сторінки комп’ютерного тексту, у тому числі 49 таблиць і 44 рисунки на 32 сторінках, список використаних джерел з 273 найменувань на 31 сторінці, 8 додатків на 39 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У першому розділі роботи “Еколого-економічні основи організації існуючого водокористування в населених пунктах України” викладено основні проблеми існуючого водокористування в умовах сучасного процесу урбанізації.

Все більш широкий розвиток техногенного середовища, взаємодія якого з природним середовищем набуває нових форм і призводить, як правило, до порушення екологічної рівноваги між природою і суспільством. Це призводить до погіршення стану природних водних ресурсів, що є однією з найбільш гострих екологічних проблем нашої країни. Причиною значного дефіциту водних ресурсів є не тільки кількісна їх обмеженість, але і якісне виснаження внаслідок незадовільної еколого-водогосподарської ситуації на більшості поверхневих водних об'єктів.

Одним з найістотніших чинників, що негативно впливають на якість поверхневих вод, є їх антропогенне евтрофування, яке на відміну від природного, є наслідком діяльності людини і полягає у швидкому підвищенні трофності водойм внаслідок надходження до них біогенних елементів і органічних речовин у кількостях, що значно перевищують звичайні природні рівні. При масовому розвитку і відмиранні водоростей у воду надходить значна кількість метаболітів, деякі з них мають токсичні, алергенні та канцерогенні властивості.

На сьогодні вирішення водогосподарських задач неможливо виконати без забезпечення стабільного функціонування екосистем водних об'єктів, без збереження їх цілісності та стійкості. Це можливе лише за умов високого рівня їх вивченості як об’єктів із складною структурою та розгалуженою системою природних і господарських зв’язків, наявністю вірогідної інформації щодо їх екологічного стану, яка необхідна для своєчасного прийняття управлінських рішень, розроблення прогнозів і обґрунтування комплексу водоохоронних заходів.

При такій постановці питання потрібне як підвищення теоретичного рівня досліджень, так і збільшення їх практичної результативності на базі усвідомлення нових концептуальних підходів щодо вибору ефективних екологоорієнтованих управлінських рішень.

У ринкових умовах водні ресурси стають товаром, який має свої специфічні особливості (рис. 1).

Його слід характеризувати з двох боків: кількісного та якісного. Кількісна характеристика визначає доступні обсяги водних ресурсів, які можливо використовувати для потреб користувачів конкретних населених пунктів з дотриманням рівня асимілюючої спроможності водних об’єктів.

Якісна характеристика - це відповідність водних ресурсів потребам користувача за своїми фізичними, гідрохімічними, гідробіологічними та іншими показниками. На сьогодні відповідно до екологічного законодавства ЄС зростають вимоги щодо забезпечення населення якісною питною водою та суттєвого зменшення впливу стічних вод населених пунктів (НП) на водні екосистеми.


Ціна якісної води
























Рис. 1. Схема формування ціни на водні ресурси як на товар


У цих умовах актуальною стає задача виявлення резервів щодо поліпшення роботи системи водокористування в НП за рахунок удосконалення системи її організації та управління.

Організація і управління як водоспоживанням, так і водовідведенням у НП, ґрунтується на трьох нерозривних складових: дотриманні існуючої нормативно-правової бази, організації контролю за якістю виконання процесів водокористування та виборі необхідних технологій (рис. 2).

З усієї множини проблем водопостачання автором розглядаються лише ті, що пов’язані з високим рівнем евтрофування водних об’єктів, при якому підготовка питної води традиційними засобами (коагуляцією, відстоюванням, фільтруванням) не забезпечує необхідну її якість. Ці засоби не зменшують вміст у воді розчинених токсичних речовин, які є наслідком розпаду синьозелених водоростей. Крім того, сучасні методи контролю за рівнем евтрофування не дозволяють оперативно приймати управлінські рішення для забезпечення ефективного захисту населення від цього природно-антропогенного явища.

Завданням водовідведення з території НП є приймання стічних вод у місцях їх утворення, транспортування їх до очисних споруд, очищення та скид у водні об’єкти. У дисертаційному дослідженні обґрунтовано напрями удосконалення існуючого водовідведення, до яких віднесено: організація спільних підходів щодо управління водовідведенням та водоспоживанням на рівні НП; розробка стратегії управління роботою системи водовідведення для штатних умов та аварійних ситуацій, пов’язаних з залповими скидами високозабруднених виробничих стічних вод у систему водовідведення НП; застосування спеціальних еколого-соціальних досліджень впливу водного фактора на життєдіяльність населення; здійснення вибору варіантів удосконалення систем водовідведення з урахуванням еколого-економічних факторів.




ВИСНОВКИ

На підставі викладеного можна дійти до висновку, що виходячи із сучасного стану водокористування в НП, яке зазнало суцільної руйнації в процесі їх урбанізації, перспективною є стратегія екологічно безпечного водокористування. Тому впровадження в Україні системи екологічно безпечного водокористування є необхідною умовою екологізації національної та регіональної політики.

У другому розділі „Концептуальні основи екологічно безпечного водокористування у процесі урбанізації” висвітлено основні напрями нової еколого-соціальної концепції водокористування в НП України, в основу якої покладено дотримання жорстких екологічних обмежень при соціально-економічному розвитку держави.

Забезпечення якісного водоспоживання з поверхневих водних об‘єктів неможливе без збереження та поліпшення стану їх водних екосистем. Тому на сьогодні проблеми збереження водних екосистем стають домінуючими. Виходячи з цього, в основу запропонованої концепції організації та управління екологічно безпечним водокористуванням покладено збереження та поліпшення існуючого стану водних екосистем, як складових водогосподарського комплексу НП, при забезпеченні умов життєдіяльності населення, яке користується цією водою.

В якості елемента планування удосконалення водокористування пропонується розробити державну цільову екологічну „Програму розвитку систем екологічно безпечного водокористування в населених пунктах України” (рис. 3). Ця програма повинна ґрунтуватися на законодавчій базі України і бути спрямованою на адаптацію до вимог Директив ЄС.

Водоспоживання та водовідведення виділені як окремі складові цієї програми і розглядаються як цілісні механізми забезпечення життєдіяльності НП. При створенні та налагодженні їх роботи необхідно ураховувати взаємозв’язки між ними.

Під екологічно безпечним водоспоживанням розуміється таке, за якого забезпечується захищеність джерел та систем водоспоживання від впливу негативних антропогенних та природних факторів і виконуються нормативні вимоги у сфері питного водопостачання або рекреаційного водокористування.

Нормативно-правова база екологічно безпечного водоспоживання ґрунтується на існуючих нормативних документах. Крім того, вона повинна враховувати: еколого-медичний ризик від забруднення водних об’єктів різними інгредієнтами; особливості спільного використання гігієнічних, водогосподарських і екологічних нормативів якості вод; гармонізацію підходів до нормування якості води в Україні та в європейських державах; еколого-економічні критерії прийняття управлінських рішень щодо забезпечення питним водопостачанням конкретного населеного пункту з поверхневих водних джерел.

Запропонована автором комплексна еколого-соціальна оцінка стану поверхневих водних об’єктів регіону та їх спеціальний контроль ґрунтується на принципах міждисциплінарного підходу і потребує виконання двох програм: екологічного дослідження водних екосистем та еколого-соціального дослідження впливу водного фактору на життєдіяльність населення за допомогою суто медичних методів.







Екологічна безпека водних ресурсів як складова

національної безпеки України




















Водні екосистеми (поверхневі)– головна компонента


водогосподарського комплексу населених пунктів













Розробка державної цільової екологічної “Програми розвитку систем екологічно безпечного водокористування у населених пунктах України”
















Екологічно безпечне водоспоживання







Екологічно безпечне водовідведення

























Нормативно-правова база з урахуванням стану водних екосистем




Комплексна еколого-соціальна оцінка поверхне-вих водних об’єктів та їх спеціальний контроль




Довгострокові та оперативні технологічні заходи водопостачання




Механізм реалізації Програми в умовах обмеженого фінансування




Нормативно-правова база, яка враховує проблеми екологічно безпечного водовідведення




Оперативний контроль всіх категорій стічних вод




Технології екологічно безпечного водовідведення

























Деталізація елементів державної „Програми...” до рівня населеного пункту










Організація експлуатації екологічно безпечного водовідведення та водоспоживання населеного пункту у штатних умовах та аварійних ситуаціях









Населений пункт


следующая страница >>
Смотрите также:
Загальна характеристика роботи
269.68kb.
1 стр.
Загальна характеристика роботи
338.68kb.
1 стр.
Загальна характеристика роботи Актуальність теми
740.23kb.
6 стр.
Загальна характеристика роботи Актуальність теми
637.35kb.
3 стр.
Загальна характеристика роботи актуальність теми дослідження
370.51kb.
1 стр.
Загальна характеристика роботи Актуальність теми
383.79kb.
2 стр.
Вступ актуальність теми
1265.12kb.
5 стр.
Актуальність теми
327.04kb.
1 стр.
Загальна характеристика роботи
614.9kb.
4 стр.
Загальна характеристика роботи
323.56kb.
1 стр.
Остапенко Ольга Григорівна, учитель математики Актуальність теми «Використання інтерактивних методів навчання при викладанні математики в школі»
27.01kb.
1 стр.
Загальна характеристика роботи
371.59kb.
2 стр.