Главная страница 1
Гадоєва А.А.

учитель музичного мистецтва Славутицької ЗОШ І-ІІІ ступенів № 3

Формування художньо-образного мислення молодших школярів на уроках музики засобами фольклору.

В контексті розбудови незалежної України особливого значення набуває потреба обґрунтованих змін в теорії та практиці гуманістичної освіти молоді. Теоретичною та методологічною основою цього є Закон України “ Про освіту ”, Державна національна програма “ Освіта ” (Україна XXI століття), Національна доктрина розвитку освіти України.

Спілкування з мистецтвом, cтворення художніх образів вимагає від людини максимальної активізації художньо-образного мислення. В свою чергу, для того, щоб “осягати” художні образи мистецтва, людина повинна також мати сформоване художньо-образне мислення. Саме воно має велике значення для повноцінного, цілісного сприйняття світу, формування переконань, поглядів та системи цінностей особистості. Тому проблема формування художньо-образного мислення дітей є важливою і потребує глибокого та ґрунтовного вивчення.

В останні роки у музичній педагогіці та психології активно розробляються питання, пов’язані з розвитком художнього, образного і музичного мислення (В. Медушевський, О. Рудницька, Н. Суслова та ін.). Особливого значення набуває розвиток образного мислення, бо саме в образі відбувається своєрідний “сплав інтелекту й афекту” (Л. Виготський). Утворення образів і оперування ними є однією з основних фундаментальних особливостей інтелекту людини. Без цього людина неспроможна планувати свої дії, передбачати їх результати та, при необхідності, вносити в них зміни.

Як відомо, здатність людини мислити образами найбільш повно й органічно втілилася у фольклорному мистецтві. Сьогодні з’являється багато етнографічних та музикознавчих досліджень фольклору: вивчається його виховний потенціал, риси музичної стилістики та жанрове різноманіття (М. Стельмахович, Г. Лозко, Є. Сявавко та ін.). Деякими науковцями фольклор розглядається як синкретичне, цілісне художньо-інформаційне й естетико-філософське явище, яке у своїй органічній цілісності має особливі інформаційні та емоційно-естетичні параметри, що впливають на людину (М. Чумарна, А. Іваницький та ін.).

К. Д. Ушинський писав: “ У кожного народу своя особлива національна система виховання. Як не можна жити за взірцем іншого народу… точно так само не можна виховувати за чужою педагогічною системою… Народ без народності – тіло без душі… Виховання, якщо воно не хоче бути безсилим, має бути народним. Почуття народності таке сильне в кожному, що при загальній загибелі всього святого і благородного воно гине останнім ” [7, с. 272-281]. Це відбувається завдяки тому, що народна творчість близька до генетичного коду свого народу і становить невід’ємну частину практичної народної педагогіки.

Представники сучасної української національної музичної освіти, науки, музикознавства ( З. Василенко, В. Верховинець, А. Зінченко, Г. Падалка, Е. Печерська, О.Ростовський, та ін.) дійшли аналогічних висновків. На основі досвіду кращих педагогів-дослідників ними розроблені концепції музичного, зокрема початкового, виховання і навчання, які ґрунтуються на використанні народної музики. Так, А.Усова зауважує, що “ починати роботу треба від тієї музики, що особливо близька народу – від його народної пісні ” [ 8, с.12 ].

Західні науковці, розробляючи нові технології та прогресивні методики музичного виховання, також визначають народну музику як одну з основних художньо-педагогічних засобів початкового етапу музичного виховання (З.Кодай (Угорщина), К.Орф (Австрія) та ін.).

Метою статті є обґрунтування значення фольклору у формуванні художньо-образного мислення молодших школярів.

На основі вивчених теоретичних та психолого-педагогічних положень проблем образного мислення, відображених в працях В.Базарного, В.Біблера, Г.Зязюна, В.Малахова та ін. визначено, що на різних етапах онтогенезу види мислення співіснують, взаємовпливаючи та взаємозбагачуючись. Процес мислення тісно пов’язаний з емоціями. Тому в музичному вихованні молодших школярів важливу роль відіграє художньо-образне мислення.

Художньо-образне мислення молодших школярів є пізнавальною діяльністю, що має на меті осягнення художніх образів у їх повноті і цілісності та знаходження аналогій між образами мистецтва і життєвими враженнями дитини. Художньо-образне мислення виявляється у вмінні зіставляти, бачити і відчувати єдність цілісних явищ; в осягненні дітьми художніх образів як ціннісного відображення дійсності.

В контексті дослідження набуває актуальності проблема фольклору, що увібрав естетичний, моральний, правовий, світоглядний досвід сотень поколінь, і цей досвід об’єднується художніми естетичними образами. Саме тому особливого значення набувають художньо-образні особливості фольклору.

Фольклор – це тільки краще з кращого, бо в народній музиці діє принцип відбору кращого. Підтвердженням може бути висловлювання А. Іваницького про те, що тільки мелодія, яка пережила сто років і не втратила привабливості, може бути названа фольклорною, а отже мудрою [ 1, с.12 ]. “ Ця музика – народна історія, жива, яскрава, соковита, сповнена пристрасті й правди ”, – зазначає О. Ростовський [ 5, с.157 ].

Молодший шкільний вік є надзвичайно важливим періодом для засвоєння культури свого народу. Адже цей етап життя є періодом накопичення знань і засвоєння їх за перевагою, першоосновою соціокультурного становлення особистості та формування ціннісних орієнтацій людини у певному середовищі, а отже, суспільні вимоги особливо актуальні саме для молодшого шкільного віку. За висновком Б.Неменського, національне є тим початком шляху, з якого дитина має вирушати у великий світ мистецтва, світової художньої культури [3]. Тому доцільно якнайповніше забезпечувати вихованцям повноту гостроти відчуття і глибокого усвідомлення художньої спадщини рідного народу.

Вагомий пласт в українській дитячій музичній творчості становлять музичні ігри, які складають групу власне дитячого музичного фольклору, віддзеркалюють дитяче світосприйняття і мають особливе значення у розвитку дитини і формуванні художньо-образного мислення. В українських народних дитячих іграх закладена психологія українця – працьовитого господаря, умілого хлібороба, захисника прав особистості. Дитячі музичні ігри – це невеликі музично-поетичні твори, в основі яких лежить розкриття різних життєвих ситуацій засобами музично-рухових елементів. Найдавнішими серед них є хороводні ігри, які в основному розкривають тему хліборобської праці через поєднання музики, хореографічних рухів, пантоміми, слова тощо. Моделювання народної гри створює таке музично-фольклорне середовище, в якому легко моделюються фрагменти реального життя, реальні взаємини дітей та дорослих, пов’язані з ігровою дією, відбувається залучення молодших школярів до пошукової музично-ігрової діяльності, розвивається їхнє художньо-образне мислення та самостійність.

Таким чином, можна констатувати, що фольклор є універсальним матеріалом для формування художньо-образного мислення, музично-творчих здібностей, формування дитячого музичного сприймання та індивідуального музично-художнього смаку. Він дозволяє встановити двосторонній контакт з дитиною, позитивно впливає на розвиток емоційного прояву молодших школярів, сприяє вивченню звичаїв та культури свого народу, готує дітей молодшого шкільного віку до цілісного погляду на світ. Синкретичність образів народного мистецтва, багатство символіки, спричиняє можливість ефективного використання фольклору в педагогічному процесі.



Література.

  1. Іваницький А. Українська народна музична творчість. – К.: 1990.

  2. Батюк Н.О. Формування художньо-образного мислення молодших школярів на уроках музики: Автореф. дис... к. п. н.: 13.00.02 / Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К., 2003. — 19 с.

  3. Неменський Б.М. Изобразительное искусство и художественный труд: Книга для учителя. – М.: Просвещение, 1991. – 192 с.

  4. Мухина В.С. Развитие мышления школьника // Мухина В.С. Детская психология. – М., 2000.– С. 300 – 312.

  5. Ростовський О.Я. Лекції з історії західноєвропейської музичної педагогіки: Навчальний посібник. – Ніжин: Видавництво НДПУ ім.. Миколи Гоголя, 2003. – 193 с.

  6. Садовенко С.М. Музично-фольклорне середовище як чинник підготовки дітей дошкільного віку до музичної діяльності // Ніжинський держ. пед. ун-т. ім. М.Гоголя. Наукові записки. Психолого-педагогічні науки. – Ніжин, 2008. - №4. – С.149 – 153.

  7. Ушинський К.Д. Избранные произведения. – М., 1968. – С. 272 – 281.

  8. Усова А.П. Русское народное творчество в детском саду. – М.: Просвещение, 1972. – 78 с.





Смотрите также:
Закон України " Про освіту ", Державна національна програма " Освіта " (Україна XXI століття), Національна доктрина розвитку освіти України
57.07kb.
1 стр.
Виховної роботи синявської зош І-ІІІ ступенів на 2010 – 2011 навчальний рік
234.71kb.
1 стр.
Закон України «Про освіту»; Закон України «Про загальну середню освіту»
185.93kb.
1 стр.
Паращук А. О., методист цмспс управління освіти Кіровоградської міської ради
140.61kb.
1 стр.
Україна міністерство освіти І науки україни одеська національна морська академія
23.5kb.
1 стр.
Конкурс " Урок ХХІ сторіччя" Загальні положення ґрунтується на Законах України "
109.05kb.
1 стр.
Закон україни про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг Із змінами І доповненнями, внесеними Законами України
815.92kb.
11 стр.
Закон україни про здійснення державних закупівель Із змінами І доповненнями, внесеними Законами України
899.43kb.
15 стр.
Аналіз результативності роботи установ і закладів освіти району у 2011 році та завдання щодо реалізації освітньої політики в районі на 2012 рік
250.91kb.
1 стр.
Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту»
629.74kb.
4 стр.
Реферат дослідження з теми: «Формування пізнавальної активності молодших школярів у вальдорфській педагогіці»
211.88kb.
1 стр.
Національна юридична академія україни імені ярослава мудрого хаустова марина геннадіївна національна правова система за умов розбудови правової демократичної державності в україні
286.19kb.
1 стр.