Главная страница 1страница 2страница 3


Зміст

Вступ 1

Висновки 12

Список використаної літератури 37

Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html

Вступ


Актуальність теми дослідження. Становлення демократичної правової держави і ринкової економіки супроводжується цілим рядом негативних явищ і процесів, серед яких тінізація і частково криміналізація економіки та інших сфер життя, що характеризуються корисливою мотивацією. Це викликає необхідність звернення до практичного і теоретичного досвіду боротьби із сучасною корисливою економічною злочинністю та теоретико-методологічного осмислення сучасного кримінологічного знання щодо ситуації, яка склалася в Україні. За оцінками деяких вчених сьогодні українська, як і вся пострадянська, кримінологія ще не володіє міцним науковим фундаментом, необхідний всебічний об’єктивний аналіз існуючих концепцій, а також пошук нових, поєднуючих історичні традиції із сучасними вітчизняними реаліями [52, 4]. Це особливо важливо для сьогодення, коли в умовах правових реформ зростає рівень корисливої злочинності в сфері економіки. Тільки за 2001 рік викрито 41,7 тисяч злочинів економічної спрямованості, у тому числі 23 тисячі (+6,2%) тяжких. Спостерігається поступове збільшення питомої ваги викритих тяжких злочинів, яка склала 55,2%, тоді як 3 роки тому вона становила 28%. У загальній структурі викритих злочинів економічної спрямованості третину складають посадові, а кожний сьомий злочин – хабарництво. Крім того, порівняно з 1996 роком у кредитно-фінансовій сфері викрито злочинів у 2,2 рази більше, у банківській сфері – 3,1 рази, а у сфері приватизації – у 4,6 разів.

Важливість дослідження цієї проблеми актуалізується, оскільки можливість виходу України з кризи, становлення ринкової економіки тісно пов’язується з подоланням сучасної корисливої економічної злочинності, особливо зменшення розмірів тіньової частки економіки та корупції. Серед цього кола проблем ключовим і складним є новий концептуальний теоретико-методологічний аналіз і оцінка причин сучасної економічної корисливої злочинності, її структури і динаміки та можливості врегулювати в законодавчому порядку ті сфери економічних відносин, де найбільшою мірою діють кримінальні бізнесові структури, прискорити розробку правових актів і механізмів діяльності банківської системи, через яку здійснюються операції по відмиванню грошей. У сучасній ситуації виникла об’єктивна необхідність нового концептуального підходу до вивчення феномена сучасної корисливої економічної злочинності, особливо причин, що її породжують, динаміки і структури найбільш небезпечних корисливих злочинів, які тісно пов’язані з економікою і основними напрямками її реформування. Адже “неупереджений аналіз динаміки та структури злочинності в країні дає підставу для висновку, що основні чинники, фактори, які породжують, живлять злочинність, і сьогодні зберігають свою силу і вплив на розвиток негативних тенденцій в криміналізації суспільства” [34, 26]. Не викликає сумніву, що формування демократичної правової держави і ринкової економіки в Україні стає під загрозою внаслідок подальшої тінізації економіки, поширення корупції у всіх ланках державних структур і поглиблення зв’язків між криміналітетом і окремими представниками влади. Останнє зауваження приводить нас до ще одного невтішного висновку: за час інволюційної трансформації України до демократії і ринкової економіки, пізніше в період економічних реформ сформувалася і зміцнила свої позиції нова криміналізована економічна еліта, яка прагне сьогодні влади. Є вагомі підстави твердити, що криміналітет за допомогою значного капіталу корумпованого чиновництва прагне більш активно впливати на макроекономічні й політичні процеси [34, 27].

Роки незалежності засвідчили, що утвердження державності, становлення демократії, приватного права і ринкової економіки відбуваються незадовільно внаслідок тінізації економіки, корупції, інших проявів сучасної корисливої економічної злочинності. Домінуючою кримінологічною тенденцією на найближчі роки залишається продовження зростання злочинності і в Україні, і в більшості країн світу з одночасним підвищенням її суспільної небезпеки [80, 4]. Тому серед кола проблем, які стосуються криміналізації українського суспільства з головною домінантою – корисливою мотивацією, ми виділили проблему кримінологічної характеристики категорії “сучасна корислива економічна злочинність”, необхідність дослідження якої зумовлюється такими обставинами:


  • поглибленням процесу тінізації економіки, що охоплює нові модернізовані відповідно до інволюційної трансформації державно-правової системи та різноманітні форми прояву корисливої економічної злочинності;

  • подальше осмислення і узагальнення нових концептуальних підходів до вивчення причин сучасної корисливої економічної злочинності, її негативних наслідків і шляхів попередження;

  • переглядом традиційних для радянських часів загальнотеоретичних постулатів, які характеризують феномен сучасної корисливої економічної злочинності в Україні;

  • розробкою нового понятійного апарату кримінології, що за своїм змістом і обсягом охоплюється досліджуваною категорією.

У ситуації, що склалася об’єктивно в Україні в період економічних реформ внаслідок подальшої тінізації економіки, тіньового розподілу державної власності, безконтрольності у визначенні цін на нафтогазовому ринку, накопичення номенклатурного капіталу і посилення корупційної діяльності та організованої злочинності нагальною потребою є необхідність нового концептуального підходу до вивчення феномена сучасної корисливої економічної злочинності, особливо в умовах теоретично-методологічного розмаїття її осмислення і тлумачення, вивчення об’єктивних і суб’єктивних передумов, причин, динаміки і тенденцій розвитку досліджуваного кримінального явища. Очевидно, що коли б ми лише зробили першу спробу вказати на все те, що об’єднується спільною кримінологічною категорією “сучасна корислива економічна злочинність”, і вказати на ту, часто майже незриму межу, яка відокремлює сучасну кримінологію від радянської, то дійшли б висновку, що завдання кримінологічної теорії полягає в тому щоб розробити понятійний апарат, який би адекватно відображав реальну кримінальну ситуацію в Україні і сприяв поглибленому пізнанню її сутності. “Будь-яка теорія може претендувати на статус самостійної лише у разі, якщо вона має понятійний апарат, що відрізняється від понятійного апарату інших теорій” [108, 56]. У вивченні сучасної корисливої економічної злочинності як предмета кримінології не можна обійтися й без врахування попередніх наукових розробок з цієї проблеми.

Слід зазначити, що дослідженню корисливої економічної злочинності були присвячені роботи таких вчених, як: Антипов В.І., Белахов О.Л., Віттенберг Г.Б., Голосніченко Д.І., Гринчак В.М., Даньшин І.М., Джужа О.М., Зелін­ський А.Ф., Камлик М.І., Кондратьєв Я.Ю., Коржанський М.Й., Кузнецова Н.Ф., Лановенко І.П., Лунєєв В.В., Предборський В.А., Свєтлов О.Я., Сташис В.В., Стрельцов Є.Л., Сущенко В.Д., Тацій В.Я., Трофімов С.В., Шакун В.І., Шемчушенко Ю.С., Яковлев О.М.

Останнім часом з’явилися роботи економістів, які досліджують соціально-економічні процеси тіньової економіки: Алексєєва А.І., Бабича М.О., Бірюкова І.К., Гальчинського А.С., Гордюка А.Б., Белова Д.А., Ємця О.К., Ніколаєва М.М., Поповича В.М., Приходька І.І., Рожкова С.С., Турчинова О.В. та інших. Проте в роботах цих вчених не висвітлюються правові та кримінологічні аспекти сучасної корисливої злочинності в сфері економіки.

Відсутність комплексних економіко-правових і кримінологічних досліджень структури та механізму генезису корисливої злочинності в сфері економіки, причинного комплексу та попередження злочинів, недосконалість організаційно-управлінських основ протидії зазначеному виду злочинності, не дало можливості сформувати методологічну концепцію оцінки цього складного явища і, як наслідок, наявності цілої низки невирішених актуальних проблем.

Підтвердженням цього є сума збитків, завданих державі внаслідок сучасних корисливих економічних злочинів, яка є досить значною. Так, за даними МВС України тільки у нафтопереробній та газовій промисловості сума збитків у 2000 році склала 4802798 грн., у вугільній промисловості відповідно 9907749 грн., на підприємствах машинобудування і металообробки – 2870992 грн., в хімічній та нафтохімічній промисловості – 2041128 грн. Сьогодні у “тіні” агропромислового комплексу знаходиться понад 8 млрд. грн., а в паливно-енергетичному більше ніж 5 млрд. грн. Наведені дані вказують на необхідність нового теоретичного осмислення і напрацювання кримінологічних підходів до аналізу сучасної корисливої економічної злочинності та заходів її попередження.

Зв’язок роботи з науковими проблемами, планами, темами. Загальний напрямок кримінологічного дослідження сучасної корисливої економічної злочинності в Україні, її причин, динаміки, тенденцій еволюції і шляхів подолання тісно пов’язаний з планом науково-дослідної роботи кафедри кримінології та юридичної соціології Національної академії внутрішніх справ України і відповідає основним вимогам комплексної програми профілактики злочинності на 2001–2005 роки, що затверджена Указом Президента України від 25 грудня 2000 року.

Ступінь наукової розробки проблеми. Корислива злочинність як соціально-кримінальне явище завжди була і залишається однією з найскладніших проблем, до якої була привернута увага політиків та професійний інтерес кримінологів. Серед численної когорти мислителів-правників, соціологів, філософів, економістів і політологів заслуговують на увагу класичні твори античності і середньовіччя Аристотеля, Платона, Макіавеллі. Останній вважав, що для обмеження корисливої злочинності украй важливі три політико-правові умови: національна незалежність, безпека і добре продумана система державного устрою, в якій чітко упорядковані юридично законні права між державною організацією і народом відповідно до їх реальної сили і ролі в суспільному житті, важлива стабільність, але з огляду на останню мудріше більшою владою наділяти народ. З позицій теми цього дослідження заслуговує на увагу ще одна думка Макіавеллі. Він вважав, що політики мусять бути більш чеснотливішими, ніж простолюдини і водночас застерігав, що політики ставатимуть кращими, якщо правитимуть серед людей, що поважають чесноти, а не серед байдужих до моралі і права, їхнє положення виправиться й тоді, коли вони житимуть у суспільстві, де їхні злочини, якщо вони їх скоїли, можна оприлюднити, а не там, де в їхніх руках зосереджена невблаганна цензура.

Варто, крім того, відзначити ще цілий ряд вчених-мислителів, які торкалися проблеми державного устрою, злочинності в цілому і корисливої злочинності зокрема. Це Т. Гобсс, Ж.-Ж. Руссо, Г. Гегель, І. Кант, Дж. Міль, І. Бентам, Е. Дюркгейм та багато інших.

У дослідженні деяких аспектів проблеми сучасної корисливої економічної злочинності, особливо в контексті нинішніх демократичних процесів в країнах, що стали на шлях державного будівництва після розпаду СРСР і соціалістичної системи, заслуговують на увагу вчені інших країн. Серед них слід виділити В. Кудрявцева, К. Медрі, А. Романського, Р. Фрідмана, які досліджували еволюцію корисливої злочинності.

Осучасненню корисливої злочинності побічно приділили увагу М. Бажанов, О. Балаба, А. Бородулін, Л. Брич, А. Бень, О. Гуров, А. Зелінський, О. Литвак, О. Лунєєв, П. Михайленко, В. Наврицький, М. Панов, О. Свєтлов, В. Скибицький, В. Сташис, В. Тацій та ін. Різновидам сучасної корисливої економічної злочинності, особливо тіньовій економіці, присвячені наукові доробки О. Бандурки, В. Бородюка, С. Глінки, О. Горщака, О. Джужи, Е. Дідоренка, І. Кириченка, В. Конова, В. Огородника, С. Соколовського, О. Турчинова, А. Ярмоленка та інших авторів. Після того, як розроблена тема структури тіньової економіки та її негативний вплив на демократизацію державного будівництва, вчені сьогодні сприяють розробці концепції тенденцій розвитку тіньового бізнесу і тіньової політики.

Провідними дослідниками серед тих, хто вивчає місце і роль влади в тінізації економіки і посиленні організованих форм в сучасній корисливій економічній злочинності слід виділити А. Гутника, В. Котіна, М. Мельника, В. Московника, В. Радаєва, С. Рожнова, С. Сененка, В. Шакуна, О. Шкарадана та інших авторів.

В останні роки у правничих, економічних і політологічних галузях знань з’явилися нові і доволі цікаві публікації, в яких знайшли відображення деякі актуальні питання причин сучасної корисливої економічної злочинності в Україні, динаміка її розвитку, місце і роль в ній влади, визначені певні перспективи боротьби правоохоронних органів з різними видами найнебезпечніших корисливих економічних злочинів.

Проте в певному розумінні недолік сучасних досліджень корисливої економічної злочинності в Україні полягає в тому, що деяким авторам не вдається вийти за межі методології радянського права та позбутися політичних симпатій або антипатій до певних політичних сил, які причетні до реформ. Водночас слід бачити, що при розробці дидактичної системи кримінології головне завдання полягає в тому, щоб систематизувати величезний масив кримінологічних знань, їх інтеграції і диференціації [80, 31].

За останні роки в науковій правничій літературі накопичений первинний статистичний матеріал, який на першому рівні узагальнення вже доволі багато напрацьований. Проте, він з позиції методології кримінології ще доволі “сирий” і логічно до кінця не оброблений, але може бути базою для загальних теоретичних досліджень і формувати нові категорії. Правнича думка сьогодні в Україні зустрічається, таким чином, з чимось, на чому вже можна з іншою метою і в іншому плані теоретизувати, щоб виробити загальні й сучасні категорії, поняття кримінології. В тісному зв’язку з цим в кожному випадку прояву корисливої економічної злочинності в Україні, де доводиться розв’язувати кримінальні проблеми, дослідник мусить розв’язати й логічну проблему, передусім методу пізнання. Чи ставиться нині в Україні виразно проблема методології дослідження корисливих видів економічної злочинності, що породжені реформами, як окрема попереджувальна у відношенні до властивої форми прояву протиправної дії, чи ставиться обмежено або й зовсім не ставиться?

Кожне узагальнене пояснення кримінальних явищ потребує певної методологічної розв’язки основних питань з позиції права.

Як і кожна наука, так і кримінологія мусить шукати в нескінченній різноманітності сучасних корисливих економічних злочинів невиявлені ще механізми формування мотивації злочинної поведінки. Із добутого кримінологічного матеріалу теорія мусить створити власну сучасну методологічну базу, яка має служити логічним інструментом у відкритті зв’язків поміж її найбільш сучасних форм прояву, причин, складових, системи критеріїв класифікації і систематизації та шляхів попередження.



Об’єктом дослідження є сучасна корислива економічна злочинність як суспільне явище.

Предметом дослідження є нова категорія кримінології – сучасна корислива економічна злочинність в своїх основних теоретико-правових, кримінологічних характеристиках та основні напрямки її попередження.

Мета і основні завдання дослідження. Основною метою дисертаційного дослідження є комплексне вивчення кримінологічної характеристики сучасної корисливої економічної злочинності, особи злочинця, виявлення причин та умов зазначеного виду злочинності, її структурних складових, динаміки та основних шляхів подолання.

Визначена мета вимагала в ході дослідження вирішення наступних завдань:



  • розробити загальну концепцію сучасної корисливої економічної злочинності та основних форм її прояву;

  • проаналізувати сутність і динаміку кримінологічного феномену, що називається “сучасна корислива економічна злочинність”;

  • розробити систему критеріїв і основних показників сучасної корисливої економічної злочинності;

  • вивчити особу злочинця, що вчиняє сучасні корисливі економічні злочини, та запропонувати відповідну типологію цих осіб;

  • дослідити взаємозв’язок чинників, що детермінують сучасну корисливу економічну злочинність, живлять її та оновлюють форми прояву;

  • з’ясувати основний зміст реформ правових норм, що детермінують сучасну корисливу економічну злочинність, і на цій підставі обґрунтувати ефективні заходи її нейтралізації та локалізації;

  • розробити практичні рекомендації щодо проблеми формування і розвитку правової бази, яка б істотно звузила можливості існування та розвитку сучасної корисливої економічної злочинності.

Методологічна і теоретична основа дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є теорія пізнання і матеріалістична діалектика, фундаментальні і прикладні дослідження сучасної науки кримінального права та кримінології. Особлива увага була приділена використанню формально-логічного, конкретно-соціологічного, системно-структурного, порівняльного та статистичного методів дослідження.

Емпіричну базу дослідження складають результати анкетного опитування 220 співробітників державної служби по боротьбі з економічною злочинністю з різних регіонів України, узагальнені дані, отримані за спеціальною програмою при дослідженні 350 кримінальних справ про корисливі злочини економічної спрямованості та матеріали про відмову у порушенні кримінальної справи, матеріали узагальненої практики діяльності оперативних та слідчих підрозділів ДСБЕЗ України. Автор використав цілий ряд ідей, узагальнень і висновків вітчизняних та зарубіжних вчених в галузі філософії права, теорії держави і права взагалі і, зокрема, теорії кримінології. У дисертації враховані методологічні результати досліджень, викладені в статтях, які розкривають коло проблем, пов’язаних з даною темою.



Наукова новизна одержаних результатів пояснюється тим, що дисертація є спробою на рівні монографічного дослідження комплексно розглянути недостатньо розроблені теоретично-правові, кримінологічні і практичні питання протидії сучасній корисливій економічній злочинності.

Новизна дисертаційного дослідження полягає також в тому, що на основі широких емпіричних даних:

а) розроблено поняття сучасної корисливої економічної злочинності та її основні характеристики;

б) розроблено теоретико-правові та кримінологічні категорії сучасної корисливої економічної злочинності;

в) здійснено кримінологічний аналіз кількісних та якісних характеристик сучасної корисливої економічної злочинності;

г) надано кримінологічну характеристику особи сучасного корисливого економічного злочинця;

д) розглянуто сукупність причин та умов, що детермінують сучасну корисливу економічну злочинність;

е) проаналізовано стан правоохоронної практики боротьби з окремими злочинами в сфері економіки;

є) визначено основні напрямки загально-соціальної та спеціально-кримінологічної профілактики корисливих злочинів в сфері економіки.

Найбільш суттєвими результатами, що виносяться на захист є:



  1. визначення поняття та основних ознак сучасної корисливої економічної злочинності;

  2. характеристика соціальних наслідків сучасної корисливої економічної злочинності та окремих її форм для громадянина, суспільства, держави;

  3. аналіз сучасного стану і тенденцій розвитку окремих видів сучасної корисливої економічної злочинності, які свідчать про несприятливі показники динаміки та структури виявлених корисливих злочинів у сфері економіки;

  4. типологізація осіб, які вчиняють корисливі злочини у сфері економіки з урахуванням ступеня кримінальної "зараженості";

  5. характеристика криміногенних детермінант сучасної корисливої економічної злочинності та окремих її видів;

  6. характеристика загальносоціальних і спеціально-кримінологічних заходів комплексного впливу на різні види сучасної корисливої економічної злочинності та пропозиції щодо удосконалення законодавства в сфері боротьби із зазначеним видом злочинності.

Наукова новизна дослідження полягає у новому баченні категорії сучасної корисливої економічної злочинності та основних причин, що визначають її сучасні форми прояву, структуру, динаміку, закономірності і тенденції розвитку, а також чинники, що уможливлюють існування тіньової економіки, корупції, організованої економічної злочинності, відмивання грошей і т. ін. Крім того, нове бачення сучасної корисливої економічної злочинності дає теоретичні засади для вироблення заходів по вдосконаленню правових механізмів її запобігання.

Апробація дослідження. Основні теоретичні положення, що містяться в дисертаційному дослідженні, знайшли відображення в наступних публікаціях:

  1. Бучко М.Б. Злочинність у сфері економіки і (фінансів: концептуальні питання // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ МВС України: Науково-теоретичний журнал. – 1999. – №1. – С. 135-146.

  2. Бучко М.Б. Фінансово-економічна злочинність: причини і шляхи подолання // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ МВС України: Науково-теоретичний журнал. – 1999. – №2. – С. 149-158.

  3. Бучко М.Б. Методологічні аспекти дослідження сучасної корисливої злочинності в Україні // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України: Науково-теоретичний журнал. – 1999. –№4. – С. 49-62.

  4. Бучко М.Б. Корислива фінансово-економічна злочинність – загроза демократії // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ: Збірник. – 2000. – №1. С. 180-191.

  5. Бучко М.Б. Корислива фінансово-економічна злочинність як протидія демократичним перетворенням // Право України. – 2000. – №3. – С. 37-40.

  6. Бучко М.Б. Теоретичні засади дослідження сучасної корисливої злочинності в Укра­їні // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України: Науково-теоретичний журнал. – 2001. – №2. – С. 61-70.

Положення дисертації доповідалися та обговорювалися на теоретичних і методологічних семінарах кафедр кримінального права, кримінології та юридичної соціології Національної академії внутрішніх справ.

Структура дисертації. Цілі та завдання дослідження, концептуальна основа обумовили структуру роботи, яка складається із вступу, двох розділів, які включають 7 підрозділів, висновків, списку використаних літературних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 185 сторінок рукописного тексту, список літературних джерел – 10 сторінок, 167 найменувань, додатки – на 13 сторінках, із них дві анкети та 11 таблиць.

Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html



следующая страница >>
Смотрите также:
Зміст Вступ 1 Висновки 12 Список використаної літератури 37
503.21kb.
3 стр.
План Вступ 1 Становлення банківської системи України 2 Національний банк України – головний елемент банківської системи 3 Подальший розвиток банківської системи України Висновки Список використаної літератури Вступ
149.09kb.
1 стр.
Зміст вступ 2 Висновки 9
282.44kb.
1 стр.
Етика та Естетика
753.68kb.
5 стр.
Зміст вступ Розділ 1
317.41kb.
1 стр.
Вступ Розділ Розділ Розділ Висновки Список
368.37kb.
3 стр.
Зміст сторінка Вступ
498.96kb.
4 стр.
Зміст стор. Вступ Розподілення навчальних годин І зміст дисципліни «Технологія виробництва металів» розділ виробництво чавуну
615.26kb.
11 стр.
Зміст C. вСтуп 6 розділ 1 Інтерфейс Inventor 11
3554.99kb.
20 стр.
Зміст вступ
339.67kb.
1 стр.
Зміст вступ
432.1kb.
3 стр.
Зміст вступ
892.92kb.
5 стр.